Податок на виживання: як законопроєкт 16036 може перетворити кредити на додатковий тягар для бізнесу
Досі українські підприємства могли безперешкодно відносити на витрати відсотки за кредитами вітчизняних банків, зменшуючи податок на прибуток. Чинне правило тонкої капіталізації стосується боргових зобов’язань перед нерезидентами. Проте урядовий законопроєкт № 16036 ламає цю систему, поширюючи жорсткі ліміти на всі без винятку боргові зобов’язання. Податковий комітет парламенту вже рекомендував прийняти документ за основу. Розбираємося, чому експерти застерігають від запровадження європейських правил без адаптації до умов війни та відбудови.
Довгі роки одним з інструментів протидії виведенню прибутків за кордон було правило «тонкої капіталізації». Якщо боргові зобов’язання компанії перед нерезидентами перевищували власний капітал більш ніж у 3,5 раза, можливість враховувати відсотки при визначенні об’єкта оподаткування обмежувалася.
Усе змінює розроблений Міністерством фінансів урядовий законопроєкт № 16036. Реформу пов’язують з імплементацією статті 4 європейської Директиви ATAD, рекомендацій Кроку 4 Плану дій BEPS та виконанням структурного маяка Меморандуму з Міжнародним валютним фондом.
І головна зміна полягає в тому, що обмеження пропонується поширити на боргові зобов’язання незалежно від того, хто є кредитором: резидент чи нерезидент, пов’язана особа чи звичайний український банк.
Як працюватиме ліміт 30% EBITDA
Законопроєкт переписує статтю 140 Податкового кодексу України. Правило «тонкої капіталізації» ліквідується, а натомість запроваджується загальне процентне обмеження за показником EBITDA.
До розрахунку витрат на запозичення потрапляють не лише банківські кредити, а й позики, операції РЕПО, лізингові платежі (у частині фінансового компонента), факторинг, дисконтні облігації, витрати на хеджування та навіть негативні курсові різниці.
Ліміт витрат на запозичення дорівнюватиме сумі процентних доходів (та доходів, економічно еквівалентних процентам) плюс базова величина. Базова величина — це більша з двох сум: 30% податкової EBITDA або грошовий поріг. Усі витрати на запозичення, що перевищують цей ліміт, збільшуватимуть фінансовий результат до оподаткування.
Для захисту малого та середнього бізнесу діятиме захисний поріг. Ліміт не може бути меншим за еквівалент 500 тисяч євро (а для кваліфікованих запозичень від непов’язаних осіб — до 3 мільйонів євро).
Уряд підкреслює, що «зайві» відсотки не згорають остаточно, їх дозволять переносити на наступні податкові періоди без обмеження в часі, а невикористаний ліміт — упродовж п’яти років. Однак для бізнесу це слабка втіха, адже платити живий податок доведеться негайно, у поточному звітному році.
Нові правила, у разі ухвалення проєкту, мають запрацювати з 1 січня 2028 року.
Головний ризик: чому експерти застерігають від європейської норми під час війни
Правило 30% EBITDA створювалося як інструмент боротьби з агресивним податковим плануванням — ситуаціями, коли бізнес штучно нарощує боргове фінансування та процентні витрати, щоб розмивати базу оподаткування.
Але в Україні під цей механізм потрапляє економіка, яка четвертий рік працює в умовах повномасштабної війни. І саме на принциповій відмінності українських реалій від умов держав ЄС наголошує Головне науково-експертне управління Верховної Ради.
Для бізнесу проблема проста: війна змушує підприємства більше позичати саме тоді, коли їхня EBITDA падає. Зруйнований цех потрібно відбудувати, генератори — купити, посівну — профінансувати, оборотний капітал — поповнити. При цьому гроші в Україні дорогі: наприкінці 2025 року середня ставка за новими гривневими кредитами бізнесу становила 15,2% річних.
У результаті підприємство може потрапити під податкове обмеження не тому, що створило схему для виведення прибутку, а тому, що багато позичає для підтримання або відновлення реального бізнесу. Чим нижча EBITDA і дорожче боргове фінансування, тим швидше витрати на запозичення впираються у встановлений законом ліміт.
Саме тому механічне перенесення європейського правила на українську воєнну економіку може вдарити не лише по агресивному податковому плануванню, проти якого створювався механізм, а й по підприємствах, для яких кредит є способом пережити війну та профінансувати відбудову.
Позиція експертів
Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради України у своєму висновку вказало на небезпеку копіювання європейського регулювання.
Норми законопроєкту потребують ретельного обґрунтування соціально-економічних наслідків відповідно до Регламенту Ради. Запровадження обмежень на відсотки загрожує національним товаровиробникам та всій економіці, зважаючи на сучасні реалії функціонування в умовах воєнного стану та майбутній післявоєнний відбудовний період, які принципово відрізняються від умов держав-членів ЄС.
Крім того, експерти виявили і перекіс у пільгах: проєкт звільняє від обмежень лише банки, філії іноземних банків та страховиків, тоді як сама Директива ЄС дозволяє виводити з-під удару значно ширше коло фінансових інституцій, включаючи інвестиційні фірми, пенсійні фонди та фонди колективного інвестування.
Комітет Верховної Ради рекомендував схвалити проєкт за основу та прискорити голосування
Попри застереження експертів, Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики на засіданні 6 жовтня став на бік урядової ініціативи.
Комітет вирішив рекомендувати Верховній Раді прийняти законопроєкт № 16036 у першому читанні за основу, та скоротити строк подання поправок і пропозицій до другого читання наполовину, форсуючи проходження закону через сесійну залу.
Єдиним відносним компромісом у тексті проєкту є дата введення норм у дію — 1 січня 2028 року.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
