Подвійний удар: комунальні підприємства Київщини на межі виживання через блокування платежів та податкову заборгованість
На старті опалювального сезону громади Київщини опинилися в подвійній фінансовій пастці через блокування платежів громад Держказначейством і примусове стягнення податкових боргів із комунальних підприємств. Нестача коштів паралізує виплати на місцях за пальне, комунальні послуги та критичні видатки. Хоча Держказначейство вже поступово відновлює проведення платежів, ситуація залишається напруженою. Як фінансові обмеження впливають на громади столичного регіону, чому погашення старих боргів загрожує накопиченням нових, – з’ясовувала КВ.
На початку жовтня Правління Асоціації міст України (АМУ) звернулося до Прем’єр–міністра України з вимогою негайно розблокувати платежі громад. Як передає КВ, в Асоціації заявили, що з вересня муніципалітети не можуть провести низку необхідних розрахунків через систему казначейства, хоча мають кошти на рахунках, а їхні платежі відповідають вимогам постанови Кабміну №590, яка регулює роботу Казначейства в умовах воєнного стану.
Як відомо, з жовтня Кабмін запровадив пріоритизацію видатків через “заходи економії та дефіцит фінансування”. Уряд загалом призупинив платежі громадам на близько 20 мільярдів гривень по всій країні, кошти місцевих бюджетів були заблоковані на рахунках Держказначейства. Казначейство насамперед пропускало кошти на оборону, пенсії, зарплати та соціальні виплати. Постанова діє до 31 грудня 2026 року.
За інформацією АМУ, затримки за платежами негативно вплинули навіть на закупівлю пального для автомобілів, які виїжджають надавати медичну допомогу та розбирати завали після обстрілів. Також громади повідомляють про зупинення оплати робіт і обладнання для медичних, освітніх та соціальних закладів, заходів із підготовки до опалювального сезону й виконання планів стійкості.
В Асоціації наголошують, що через непроведені платежі громади не можуть належним чином готувати пункти незламності, ремонтувати пошкоджену обстрілами інфраструктуру та енергетичні об’єкти.
За оцінкою Асоціації, під загрозою опинилися послуги, від яких залежить щоденне життя мешканців, а також робота освітніх, медичних і соціальних закладів.
Нагадаємо також, що 14 жовтня це питання у Парламенті порушив голова Асоціації міст України, київський міський голова Віталій Кличко, зауважуючи, що “блокування платежів є сьогодні найбільшою, після обстрілів ворога, проблемою всіх громад України”.
“Уряд має негайно розблокувати платежі, щоб громади могли використовувати наявні кошти для підготовки до зими, ліквідації наслідків обстрілів і забезпечення життєво необхідних послуг мешканцям”, – зауважили в Київському регіональному відділенні Асоціації міст України.
Крім відновлення платежів, Правління АМУ закликало Уряд зупинити нарахування штрафних санкцій громадам за непогашення кредитів і несвоєчасні розрахунки, спричинені блокуванням. В Асоціації також заговорили про відповідальність посадовців, чиї дії або бездіяльність призвели до зупинення платежів.
Ситуація на КиївщиніЗатримки казначейських платежів зачепили й громади столичного регіону. Про перші наслідки повідомляв мер Славутича Юрій Фомічев. Зокрема, про зупинення ліфтів у будинках, які обслуговує КП “ЖКЦ”.
За його поясненням, причиною став борг підприємства перед компанією “ОТІС”, який утворився через ланцюг неплатежів населення та контрагентів і заборгованості самого підприємства. Рахунки КП, як зазначив мер, були заблоковані. Місто передбачило поворотну фінансову допомогу підприємству для погашення боргу. Проте, за словами Фомічева, на момент його повідомлення перерахувати ці кошти заважала затримка платежів місцевих бюджетів у Казначействі.
“Тобто рішення є, кошти на погашення боргу місто передбачило. Тепер завдання – домогтися, щоб платіж пройшов через казначейство”, – пояснював міський голова.
За його словами, міська влада розглядала можливість обслуговування ліфтів силами самого КП або залучення іншої компанії. Однак для цього потрібні були відповідні дозволи та ліцензії, тому оперативно замінити підрядника не вдалося.
У Білій Церкві затримки також торкнулися оплати комунальних послуг для підприємств, зокрема КП “Комунальник”. Як повідомляла заступниця міського голови Альона Колотницька, у громаді не розуміли, коли ситуацію буде врегульовано. Колотницька зазначила, що відключення газу, води чи електроенергії не передбачалося, однак відсутність відключень не усуває інших ризиків. Один із них – втрата працівників комунальних підприємств, якщо люди продовжуватимуть працювати, але не отримуватимуть заробітну плату вчасно. А для громади – це кадрові втрати.
Водночас у коментарі КВКолотницька зазначила, що казначейські платежі поступово почали проходити, однак ситуація ще не повністю врегульована.
“Зараз немає такої критичної ситуації, що взагалі все заблоковано. Захищені статті оплачувалися: за деякими платежами кошти вже пішли, за деякими – ще ні. Комунальні підприємства поки працюють”, – розповіла заступниця міського голови.
У Броварській громаді також підтвердили затримки розрахунків. В міськраді зазначили, що затримувалася оплата комунальних послуг і пального для бюджетних установ. Водночас на момент розмови затримки ще не спричинили перебоїв у роботі шкільних автобусів чи інших послуг: громада використовувала раніше сформований запас пального.
У Фастівській громаді Казначейство наприкінці жовтня почало проводити платежі. Як розповів КВ Фастівський міський голова Михайло Нетяжук, на момент розмови оплачували документи, подані ще в середині вересня.
“Казначейство вже почало пропускати платежі. Фактично ми зітхнули з полегшенням, бо це були ще ті платіжки, які занесли в систему ще в середині вересня. Я думаю, що найближчим часом вийдемо на загальну проплату”, – зазначив Нетяжук.
За словами міського голови, під час затримок громаді вдалося уникнути суттєвих перебоїв у роботі послуг завдяки резервам та оперативним рішенням. Зокрема, доводилося перерозподіляти пальне для генераторів, щоб забезпечити стабільну роботу об’єктів критичної інфраструктури.
У Вишгороді також повідомили КВ, що платежі проходять лише частково. Як розповів КВ Вишгородський міський голова Олексій Момот, вдалося провести кілька платежів першої черги, однак загалом ситуація із розрахунками залишається складною.
“Я думаю, як і в усіх громад, однакові проблеми. Кілька платежів пройшло, те, що стосується першої черги, але поки що, на жаль, не дуже йдуть”, – зазначив Олексій Момот.
По інший бік бюджетів
Відновлення казначейських розрахунків не вирішило проблем з фінансуванням, адже накладається на практику, коли з комунальних підприємств Київщини примусово списувються кошти у рахунок податкової заборгованості. Підприємства скаржаться, що через це їм бракує грошей на поточну роботу, а погашення старих боргів супроводжується накопиченням нових.
“Крім затримки по казначейських рахунках, зараз не менш критична ситуація з тим, що податкова застосовує так зване інкасо, тобто безспірне списання коштів з рахунків комунальних підприємств в рахунок так званої податкової заборгованості”, – розповів КВ Михайло Нетяжук.
За його словами, заборгованості КП можуть сягати корінням ще 2006-2008 років. Однією з причин він називає невідшкодовану державою різницю в тарифах, через яку підприємствам бракувало коштів для сплати податків.
Нетяжук стверджує, що застосування стягнень позбавляє підприємства можливості оплачувати поточні потреби саме напередодні зими.
“Підприємства не можуть не тільки виплатити зарплату, а й закупити пальне для генераторів, оплатити електроенергію. Ці комунальні підприємства – на межі зупинки”, – розповів він КВ.
Для врегулювання проблеми громади очікують рішень Міністерства фінансів і Кабміну. Йдеться як про можливість відновити поточні розрахунки підприємств, так і про системне вирішення накопичених боргів. Зокрема, місцева влада вважає необхідними взаємозалік заборгованостей і припинення нарахування штрафів та пені на податковий борг, що виник через невідшкодовану різницю в тарифах.
За інформацією Михайла Нетяжука, аналогічна ситуація склалася у Славутичі, Рокитному та загалом більш ніж у десяти громадах Київської області.
Зокрема, у Славутичі з проблемою зіткнулося КП “Славутич-Водоканал”. Через механізм примусового стягнення податкового боргу підприємство не змогло вчасно сплатити електроенергію, реагенти, зарплату та пов’язані з нею податки. У результаті почала накопичуватися заборгованість. До цього підприємство своєчасно виплачувало зарплату та сплачувало єдиний соціальний внесок.
У коментарі КВ народна депутатка Ольга Василевська-Смаглюк розповіла, що за її зверненням Національний банк організував нараду за участю представників податкової та Міністерства фінансів. І наразі відомо, що Мінфін не планує змінювати наказ № 669 від 30.12.2024 року, який може врегулювати відповідний механізм щодо порядку інформаційної взаємодії ДПС, Казначейства та банків під час передавання платіжних інструкцій на стягнення таких коштів. А наразі така автоматизована система не враховує особливого статусу платежів критичної інфраструктури. Проте на зустрічі обговорили можливість розподіляти надходження: частину спрямовувати на погашення податкового боргу, а частину залишати підприємству для поточних витрат, зокрема зарплати.
“Але для цього, як пояснили, потрібна експериментальна постанова Кабінету Міністрів. Просто запровадити такий механізм розподілу коштів неможливо”, – розповіла депутатка.
За її словами, підготовка такого рішення може тривати місяцями, тоді як підприємствам потрібна можливість розраховуватися вже зараз. Оскільки, крім КП “Славутич-Водоканал” з подібною проблемою обліку податкового боргу зіштовхнулися й у КНП “Славутицька міська лікарня”. На момент розмови з КВ сукупний податковий борг водоканалу й лікарні становив близько 2,5 млн гривень.
Народна депутатка також повідомила, що в Національному банку говорили про численні скарги з різних населених пунктів України, а загальна податкова заборгованість комунальних підприємств в Україні сягає близько 7,5 млрд гривень. За її оцінкою, проблема полягає в необхідності одночасно забезпечити надходження до державного бюджету й зберегти роботу підприємств, які надають життєво необхідні послуги.
І додала, що подібні ситуації вже виникали в Україні і раніше, коли підприємства накопичували значні борги. Тоді ухвалювали спеціальні рішення, які дозволяли підприємствам першочергово здійснювати інші необхідні видатки, а не спрямовувати всі кошти виключно на погашення податкового боргу.
“Тут можна зрозуміти і податкову, і Міністерство фінансів: вони прагнуть стягнути цю заборгованість і наповнити державний бюджет. Не можна сказати, що вони просто не хочуть розв’язувати проблему”, – пояснила Василевська-Смаглюк.
За словами народної депутатки, вона розробила законопроєкт, покликаний обмежити такий спосіб примусового стягнення податкової заборгованості на період воєнного стану та взимку. Однак проходження законодавчих процедур також потребує часу, а оперативного рішення для всіх підприємств наразі немає.
“Поки законопроєкт потрапить до сесійної зали, пройде два читання й буде ухвалений, зима може закінчитися… Усі ці процедури дуже розтягнуті в часі, тоді як проблему потрібно розв’язувати негайно. Технічно зараз є два варіанти. Перший – погасити борг. Для Славутича він відносно невеликий: звісно, це відчутна сума, але, ймовірно, посильна. Другий – використовувати два різні рахунки, щоб частину коштів спрямовувати на погашення податкової заборгованості, а частину – на забезпечення поточної роботи підприємства. Тобто, щоб люди сплачували кошти безпосередньо на казначейські рахунки. Із таких рахунків не можна примусово стягувати податкову заборгованість, а захищені видатки, зокрема заробітна плата, мають пріоритет. На жаль, інших інструментів, які могли б оперативно розв’язати цю проблему, наразі немає”, – зауважила вона.
Фото: згенероване ШІ
Кіра Федько, Інна Міхно
Источник: Киев власть
Поделиться