Покарання за "розірвану повторність": що змінила Велика Палата?
У кримінальних провадженнях із кількома епізодами правопорушень питання призначення остаточного покарання може бути не менш важливим, ніж сама кваліфікація діянь. Особливо це стосується ситуацій, коли частина кримінальних правопорушень була вчинена до попереднього вироку, а частина - вже після нього, але до повного відбуття покарання.
У повній аналітичній статті детально розглянуто, як Велика Палата Верховного Суду вирішила проблему так званої "розірваної повторності" та який підхід має застосовуватися судами надалі.
Ефективний захист у кримінальному процесі потребує глибокого аналізу та доступу до перевірених джерел. LIGA360 дає змогу системно працювати з нормативною базою, судовою практикою та аналітичними матеріалами, що підвищує якість підготовки до справи. Це рішення для адвокатів, які цінують точність і швидкість. Замовте персональну презентацію LIGA360 та інтегруйте інструмент у свою практику.
Велика Палата Верховного Суду у справі № 607/9097/20 дійшла висновку, що тотожність кримінальних правопорушень не звільняє суд від необхідності застосовувати частину четверту статті 70 КК України. Ключовим критерієм є час вчинення діянь: якщо правопорушення було вчинене до попереднього вироку, воно має враховуватися за правилами статті 70 КК; якщо після вироку - застосовується стаття 71 КК.
Таким чином, суд не може одразу переходити до правил про сукупність вироків лише тому, що всі епізоди охоплюються однією статтею або частиною статті Особливої частини КК України. Велика Палата фактично відступила від попередніх висновків об'єднаної палати Касаційного кримінального суду, які дозволяли не застосовувати частину четверту статті 70 КК у випадку тотожних правопорушень.