У неділю, 27 вересня, громадяни Швейцарії на референдумі вирішать, чи закріплювати в Конституції жорсткіші правила нейтралітету країни. Про це пише Politico.
У разі схвалення ініціативи Швейцарія фактично не зможе запроваджувати санкції проти Росії, якщо їх не схвалить Рада Безпеки ООН. Водночас Берн не зможе співпрацювати з військовими альянсами, зокрема НАТО, якщо тільки сама країна не зазнає нападу або не зіткнеться з безпосередньою загрозою.
Професор європейської політики Бернського університету та експерт із опитувань компанії LeeWas Фабіо Вассерфаллен зазначив, що референдум не є голосуванням проти нейтралітету як такого.
"Це не голосування проти нейтралітету – нейтралітет користується широкою підтримкою. Йдеться про те, що саме означає нейтралітет", – пояснив він.
Постійний нейтралітет Швейцарії визнаний міжнародним правом. Водночас країна має значний простір для самостійного визначення того, як застосовувати цю політику.
Швейцарський уряд не може брати участь у війнах між державами або надавати їм військову підтримку. Водночас Берн може самостійно вирішувати, чи запроваджувати економічні санкції та співпрацювати з військовими альянсами, не вступаючи до них.
"Наразі уряд має певний простір для маневру і ним користується. Питання цього референдуму в тому, чи вважають люди це позитивним, чи слід встановити більш суворі межі для нейтралітету", – сказав Вассерфаллен.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну Швейцарія значною мірою приєдналася до санкцій Євросоюзу проти Москви. Це викликало критику з боку прихильників суворішого трактування нейтралітету.
Водночас Берн заявляє, що запровадження санкцій відповідає чинній політиці нейтралітету.
Повномасштабна війна Росії проти України та активізація гібридних операцій Москви в Європі змусили Швейцарію переглянути підходи до власної безпеки.
Країна збільшує військові витрати, посилює оборонні спроможності та розширює співпрацю з європейськими партнерами. Подібні дискусії відбуваються і в інших нейтральних державах — зокрема, Австрії та Ірландії, які прагнуть посилювати оборону та поглиблювати зв’язки з НАТО.
Нинішню ініціативу започаткувала "Pro Schweiz" – націонал-консервативна група, пов’язана зі Швейцарською народною партією (SVP). Одним із ключових діячів кампанії став мільярдер і колишній член Федеральної ради Крістоф Блохер.
Швейцарський уряд виступає проти запропонованих змін. Проти них також виступають основні політичні партії країни, за винятком SVP.
За даними опитувань, проведених у вересні, більшість виборців не підтримувала запропоновані зміни.
Навіть у разі відхилення цієї ініціативи питання швейцарського нейтралітету залишиться на порядку денному. У листопаді виборці мають окремо вирішити питання правил експорту зброї. Йдеться про можливість дозволити постачання озброєнь до 25 переважно західних країн навіть у випадку, якщо вони беруть участь у конфліктах.
- 19 вересня Швейцарія затвердила Стратегію політики безпеки на 2026 рік, яка передбачає посилення стійкості країни, оборонних спроможностей та захисту від загроз та на тлі війни Росії проти України.