Старший сержант поліції Віктор Кизь із Полтавщини загинув 4 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання поблизу Костянтинівки на Донеччині. Воїн отримав смертельні поранення внаслідок удару керованої авіаційної бомби. Йому було 39 років.
Віктор Кизь народився 1 травня 1986 року в місті Зіньків на Полтавщині. У мирному житті працював кранівником, а у 2023 році вступив до лав Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють», де служив у штурмовому полку «Сафарі». Спочатку Віктор був розвідником, а згодом опанував фах оператора безпілотних систем.
За професіоналізм і відвагу Віктор Кизь був нагороджений відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».
Під час одного з бойових виходів група, у складі якої перебував Віктор, одразу після зайняття позиції потрапила під щільний ворожий вогонь. Двоє бійців зазнали тяжких поранень.
«Вітя одразу підбіг до одного, наклав турнікет, надав допомогу. Потім кинувся до другого. Викликав евакуацію, допоміг вивезти хлопців. Завдяки цьому вони вижили», – згадує мама Наталія Яківна.
Віктор не любив розповідати про свої заслуги, а про нагородження рідні дізналися від його командира. Попри можливість стати інструктором і працювати в тилу, Віктор залишався на фронті поруч зі своїми побратимами, яких вважав своєю другою родиною.
Найважливішим для Віктора була його шестирічна донька Іруся. На фронт він брав її малюнки або іграшки як талісман. Попри війну, воїн будував плани на майбутнє: мріяв про мирне життя та переїзд до великого міста, щоб забезпечити доньці кращі можливості для розвитку.
Окрім «Золотого хреста», Віктор Кизь нагороджений відзнакою Президента України «За оборону України». Як згадує його батько, Віктор завжди доводив розпочате до кінця — саме так він виконав і своє рішення стати на захист Батьківщини.
матеріал підготувал/ла: Дмитро Кравченко
