Поліцейський заломив руку чоловікові через відмову від перевірки у його дворі: ВС відповів, хто заплатить за моральну шкоду
Якщо поліцейський завдав людині матеріальної або моральної шкоди, вчиняючи кримінальне правопорушення під час виконання своїх службових обов’язків, така шкода за правилами ст. 1174 ЦК України має відшкодовуватися державою, а не безпосередньо засудженим поліцейським.
На це звернув увагу Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду у справі № 344/8185/19.
Що сталося
Суди визнали поліцейського, який займав посаду інспектора роти батальйону управління патрульної поліції, винуватим за ч. 2 ст. 365 КК України — перевищення влади або службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Суд зазначив, що поліцейські можуть проводити поверхневу перевірку людини не просто за власним бажанням. Для цього мають бути конкретні підстави вважати, що людина має при собі заборонені речі або предмети, які можуть становити небезпеку.
У цій справі таких підстав у поліцейського не було. Він підійшов до двох чоловіків, які сиділи на дитячому майданчику, та попросив їх пройти перевірку, але не пояснив, чому саме вирішив її провести. Інцидент стався у Івано-Францівську близько 22 години.
Один із чоловіків відмовився від огляду. Він сказав, що не має заборонених речей, і запропонував поїхати з поліцейськими до відділку, але не погодився на перевірку у дворі свого будинку.
Після цього поліцейський заявив, що відмовитися від огляду неможливо, схопив чоловіка за руку та завів її за спину. Через це потерпілий отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості.
Поліцейський під час суду по-різному пояснював, чому вирішив провести перевірку. Спочатку він казав, що чоловіки могли бути тими, кого він разом із нацгвардійцями переслідував. Потім заявив, що підозрював їх у тому, що вони щось ховали в сумках.
Однак військовослужбовець Нацгвардії, який патрулював разом із ним, не підтвердив, що вони когось переслідували. Він також не зміг назвати конкретних причин для перевірки чоловіків.
Суд також звернув увагу, що поліцейський не попередив чоловіка перед застосуванням фізичної сили. Закон дозволяє використовувати силу лише у визначених випадках — наприклад, для припинення правопорушення, затримання людини або захисту себе чи інших осіб.
У цій ситуації чоловік будь-яких неправомірних дій щодо поліцейського, окрім словесної суперечки щодо законності перевірки, не вчиняв.
Це підтвердив і запис із нагрудної камери поліцейського.
Крім покарання за кримінальне правопорушення, суд вирішив цивільний позов потерпілого.
Безпосередньо із засудженого стягнули:
- 1 400 грн матеріальної шкоди;
- 30 000 грн моральної шкоди.
Захист із таким рішенням не погодився. Адвокат стверджував, що суди попередніх інстанцій неправильно вирішили цивільний позов потерпілого, який було заявлено до неналежного відповідача.
Верховний Суд скасовав рішення судів попередніх інстанцій в частині вирішення цивільного позову та призначено в цій частині новий розгляд у суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів ККС у інших постановах констатувала, що особа сама має право визначитися кого визначати цивільним відповідачем і до кого заявляти цивільний позов.
ВП ВС констатувала, що у деліктному зобов’язанні, передбаченому ст. 1174 ЦК, обов’язок з відшкодування шкоди, завданої посадовою або службовою особою органу державної влади унаслідок вчиненого зазначеною особою кримінального правопорушення, пов’язаного з використанням її посадового, службового становища та порушенням її посадових, службових обов’язків, покладається безпосередньо на державу як цивільного відповідача, яка бере участь у провадженні через відповідний орган державної влади, зазвичай орган, діями посадових або службових осіб якого завдано шкоду (п. 131, постанови ВП ВС від 27.05.2026 року у справі № 754/1519/22).
У п. 134 цієї ж постанови ВП ВС вказала, що оскільки на момент вчинення кримінальних правопорушень суб’єкт був службовою особою ГУ МВС, підпорядкованого МВС, при здійсненні своїх повноважень заподіяв потерпілому моральну шкоду, то цивільний відповідач – держава має брати участь у цій справі саме через МВС як відповідний орган державної влади.
Пред’явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК.
Оскільки судами попередніх інстанцій було встановлено, що на момент вчинення злочину засуджений займав посаду інспектора роти батальйону управління патрульної поліції та вчинив інкриміноване кримінальне правопорушення під час виконання своїх службових обов’язків, а тому судами неправильно застосовано ст. 1174 ЦК у цьому провадженні.
Постанова колегії суддів Першої судової палати ККС ВС від 14.07.2026 у справі № 344/8185/19 (провадження № 51-4296км25).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
