Половина населення не має укриттів, а спроби влади посилити вимоги до нових сховищ — не гарантують безпеки

В Україні на п’ятому році повномасштабної війни досі не вирішена проблема з нестачею укриттів. За офіційними даними, близько 62 тисяч об’єктів цивільного захисту можуть одночасно вмістити лише приблизно половину населення країни.

На цьому тлі Верховна Рада взялася посилювати вимоги до укриттів. Законопроєкт №15397, який 19 серпня парламент ухвалив за основу, передбачає нові правила їхнього утримання та експлуатації, регулярні перевірки, обов’язкове оснащення необхідним майном і створення додаткових швидкоспоруджуваних споруд.

Генератор, вода, ліки та щомісячні перевірки

Як писала «Судово-юридична газета» законопроєкт №15397 передбачає:

• посилення вимог до укриттів — вони мають бути герметичними, мати електро- та водопостачання, вентиляцію, опалення, каналізацію, зв’язок, запаси питної води, ліки, теплі речі та генератори;
• щомісячні перевірки захисних споруд, споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів;
• заборону використовувати укриття не за призначенням під час воєнного стану, зокрема для культурних і побутових потреб;
• припинення оренди захисних споруд у період воєнного стану;
• обов’язкове відеоспостереження у захисних спорудах за кошти держбюджету;
• оприлюднення інформації про укриття та створення інтерактивних карт із їхнім розташуванням і умовами доступу;
• будівництво швидкоспоруджуваних укриттів, зокрема блок-модульного типу, щоб люди могли дістатися до них не більш ніж за 10 хвилин;
• бюджетну програму для фінансування експлуатації наявних та будівництва нових укриттів;
• встановлення відповідальності за перешкоджання доступу громадян до укриттів.

Законопроєкт 15397 ухвалили попри зауваження

ГНЕУ звернуло увагу на нечітко визначених відповідальних за підготовку та перевірку укриттів. Законопроєкт покладає ці функції на військові адміністрації та «інші уповноважені державні органи», але не уточнює, про які саме органи йдеться.

Водночас військові адміністрації створені не на всій території України, а Кодекс цивільного захисту вже покладає значну частину повноважень щодо укриттів на місцеве самоврядування.

Також зауваження стосувалися обов’язкових камер спостереження.

У законопроєкті зазначено, що всі захисні споруди мають бути ними обладнані, а встановлення та експлуатація фінансуватимуться з державного бюджету.

Однак не визначено, для чого саме здійснюватиметься відеоспостереження, хто буде володільцем і розпорядником даних, скільки зберігатимуться записи та хто матиме до них доступ.

ГНЕУ  звернуло увагу на безпековий ризик: концентрація інформації про перебування цивільного населення в конкретних укриттях під час бойових дій сама по собі може створювати додаткові загрози. Крім того, у законодавстві немає визначення, що саме мається на увазі під «спеціальними камерами спостереження».

Крім того, у пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що його реалізація не потребуватиме додаткових фінансових витрат із державного та місцевих бюджетів. Держава має фінансувати встановлення та експлуатацію камер у захисних спорудах. Окремою бюджетною програмою з державного бюджету має фінансуватися експлуатація наявних укриттів, а також будівництво й експлуатація нових, зокрема швидкоспоруджуваних конструкцій.

Тобто питання не лише в тому, скільки укриттів вдасться побудувати, а й у тому, за які кошти їх облаштують генераторами, водою, вентиляцією, зв’язком, обладнанням та надалі утримуватимуть.

Де взяти нові укриття

Нестачу укриттів законопроєкт пропонує частково компенсувати за рахунок швидкоспоруджуваних захисних конструкцій.

Законопроєкт містить норму про нарощування фонду захисних споруд. Військові адміністрації, а за їх відсутності місцеві державні адміністрації повинні забезпечити державне замовлення, придбання або виготовлення швидкоспоруджуваних захисних споруд, зокрема блок-модульного типу.

Такі конструкції пропонується встановлювати, зокрема, у громадських місцях — наприклад, на зупинках громадського транспорту.

Притому людина повинна мати можливість самостійно дістатися до укриття максимум за 10 хвилин.

На перший погляд, це саме та норма, яка повинна вирішувати проблему дефіциту місць для укриття. Але виникає питання масштабів.

Якщо наявного фонду недостатньо навіть для половини населення, то встановлення окремих швидкоспоруджуваних конструкцій ще не означає  створення достатньої кількості місць для всіх. Тим більше що законопроєкт не встановлює конкретної кількості таких укриттів, яку держава має побудувати, і не визначає терміну, за який має бути усунуто нестачу укриттів.

Однак залишається питання, який саме рівень захисту вони забезпечуватимуть та чи можуть замінити капітальні укриття. Адже збільшення кількості споруд на папері ще не означає, що населення отримало достатню кількість реально безпечних місць.

Чи справді швидкоспоруджувані укриття здатні захистити людей? Питання вже не теоретичне. 18 серпня у Краматорську російський «Шахед» влучив у модульне залізобетонне укриття. Конструкція зазнала серйозних пошкоджень: частина даху обвалилася, бетонні секції змістилися, місцями оголилася арматура. Водночас цей випадок сам по собі ще не доводить, що модульні укриття неефективні. Їхнє призначення — насамперед захистити людей від уламків, вибухової хвилі та інших небезпечних факторів, а не гарантувати безпеку у разі влучання.

Тому виникає цілком логічне питання до законопроєкту №15397: якщо держава планує нарощувати фонд укриттів за рахунок швидкоспоруджуваних конструкцій, то від яких саме загроз вони мають захищати людей і чи відповідатиме рівень їхнього захисту небезпеці конкретної території.

Нагадаємо, раніше повідомлялося, що у парламенті зареєстрували проєкт постанови №15453, якою пропонується схвалити звернення до парламентів і урядів іноземних держав, міжнародних організацій та міжнародних парламентських асамблей із закликом приєднатися до Коаліції укриттів цивільного захисту для України. Ініціатива не передбачає змін до законодавства. Її мета — посилити міжнародну підтримку розвитку інфраструктури захисних споруд в умовах триваючої збройної агресії проти України.

Практичне значення постанови полягає у залученні додаткової фінансової, технічної, інженерної та експертної допомоги для реалізації Стратегії розвитку фонду захисних споруд цивільного захисту до 2034 року. Також автори хочуть розширити коло держав та міжнародних партнерів, які долучатимуться до розвитку системи цивільного захисту України.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.