У переліку археологічних об’єктів є особлива категорія — «Поля давніх битв». Це настільки ж цікавий вид памʼятки, наскільки й складний для дослідження, а тим паче для обліку. Однак саме до батальної історії в людей завжди приковується значна увага: події мілітарної історії меморіалізуються, на їх основі будуються музеї та заповідники, події тогочасних битв реконструюються сучасниками.
Археологічні дослідження полів давніх битв набагато складніші за історичні розшуки. Адже зазвичай візуальних ознак стародавніх баталій не зберігається, а їх описи такі мізерні, що без хорошої фантазії та уяви справа реконструкції заходить у глухий кут (хоча з надмірною уявою справи теж подекуди не кращі).
Реалізація проєкту «Місцями давніх битв: анімовані реконструкції подій, що змінили хід історії» – це не справа «кількох місяців», упродовж яких він триває офіційно в межах грантової програми Українського культурного фонду, і навіть не одного календарного року. Це багаторічні напрацювання, пошуки, корені яких сягають ще… 2007 року.
Саме тоді невеличка експедиція Центру археології під керівництвом В’ячеслава Шерстюка досліджувала маленький курган доби бронзи на Шар-горі. Це урочище відразу закохує в себе, а тому паралельно було проведено перші археологічні розвідки всього пагорба. Наступні роботи (досліджувався курган на Лисій горі, поруч) проводилися в 2014 році. Археологічні розвідки території продовжили, зокрема з метою визначення перспектив пошуку та локалізації місця історичної битви біля містечка Говтва 1638 року.
Дослідникам вдалося віднайти та локалізувати багато ландшафтних орієнтирів на місцевості, які згадувалися Шимоном Окольським, очевидцем тих подій, та були описані ним у його відомому «Щоденнику». Залишалося лише питання віднайдення місця табору в Буняківці. І воно було вирішено вже наступного, 2015-го, року.
Колега й добрий друг експедиції, краєзнавець та воїн Віталій Лямкін віднайшов рештки оборонних споруд у селі Буняківці, неподалік Шар-гори, а вже наступне їх обстеження дало змогу В’ячеславові Шерстюку повʼязати залишки цих укріплень саме з табором коронного війська, що готувалося до нападу на містечко.
Невдовзі після цього В’ячеслав Шерстюк опублікував наукову роботу з детальною реконструкцією як ходу подій баталії, так і основних її локацій. Таким чином, поле давньої битви біля Говтви (1638 р.) перейшло з розряду «хто знає, де то було, десь тут» в ранг «о, а це ж можна тепер реконструювати не лише теоретично!».
У 2020 році Центр охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради реалізував проєкт, результатом якого стала поява онлайн-карти памʼяток краю. Однією з «перчинок» цієї мапи стали віртуальні маршрути, якими можна було не виходячи з офісу чи будинку помандрувати Полтавщиною. Один з них – це саме поля давніх битв Полтавщини, місцевості, де творилася доля України та частково Європи останні тисячу років.
До розширення досліджень полів битв на цьому етапі долучився Віталій Сальніков, старший науковий співробітник Центру, який вивчав серед іншого Полтавську битву 1709 року. Так був сформований один із напрямків історико-археологічних досліджень центру – вивчення полів давніх битв.
«Не знаємо, якими б були наші дослідження, якби не більш ранні напрацювання в цьому напрямку наших колег: Василя Кішика, Володимира Мокляка, Олександра Супруненка, Ірини Кулатової та інших поважних дослідників і краєзнавців, які тією чи тією мірою збагатили історіографію вивчення батальної історії та дали поштовх для подальших досліджень й дискусій. Сподіваємося, що наші багаторічні напрацювання перетворяться на якісний продукт, який ми плануємо видати в межах реалізації поточного проєкту», – зазначили в центрі.
Матеріал підготовлений у межах проєкту «Місцями давніх битв: анімовані реконструкції подій, що змінили хід історії» — циклу із 5 науково обґрунтованих реконструкцій битв XIV–XVII століть, які впливали на формування української державності та хід історії Східної Європи, у форматі анімаційних фільмів. Реалізує Центр охорони та досліджень пам’яток археології Полтавської обласної ради за підтримки Українського культурного фонду в межах конкурсної програми «Мистецтво в кадрі».
матеріал підготував/ла: Віолета Скрипнікова
