Помер Патрік Стюарт: актор, який став Пікаром у 47 років і подарував обличчя професору Ікс

Актор пішов із життя . Повідомлення про його смерть оприлюднили наступного дня, 29 жовтня. Як із посиланням на представницю актора Келлі Буш Новак, останній період його життя був пов’язаний із хворобою Альцгеймера та деменцією з тільцями Леві.

Що відомо про смерть Патріка Стюарта

У заяві, опублікованій в офіційних соцмережах Стюарта, зазначено, що поруч із ним була дружина Санні Озелл. Близькі розповіли про підтримку родини й друзів, живу музику та спільні моменти, у яких були і сльози, і сміх.

Родина також запропонувала охочим ушанувати його пам’ять підтримати дослідження хвороби Альцгеймера та допомогу людям, які доглядають пацієнтів із такими захворюваннями. Про зміст звернення .

Звістка про смерть актора об’єднала аудиторії, які могли знати зовсім різні його роботи: телевізійну фантастику, супергеройське кіно, класичні вистави чи комедійне озвучення. Така різноманітність стала однією з визначальних рис його кар’єри.

Світова слава у 47 років: як театр привів його на місток «Ентерпрайза»

Патрік Стюарт народився . Його мати працювала в текстильній промисловості, батько був військовим. Ці біографічні відомості наведені на .

Першою великою професійною школою для нього став театр. У 1966 році Стюарт приєднався до Королівської шекспірівської компанії. Серед його сценічних персонажів були король Іоанн, Оберон, Шейлок, Тіт Андронік і Генріх IV.

Театр залишався частиною його життя й після голлівудського успіху. У 2006 році він грав Антонія в «Антонії та Клеопатрі» та Просперо в «Бурі», а у 2008-му — Клавдія в «Гамлеті». Ці роботи .

Поворот до масової популярності стався, коли . Серіал «Зоряний шлях: Наступне покоління» виходив із 1987 до 1994 року. У 2010 році Єлизавета II посвятила актора в лицарі за внесок у драматичне мистецтво. Про ці етапи його кар’єри .

Пікар дав Стюарту можливість перенести театральну манеру у фантастичний світ. Виважена мова, паузи й зосередженість працювали на образ командира, який мусить ухвалювати складні рішення та відповідати за інших. Саме через цей характер можна побачити, як сценічний досвід актора став частиною його екранної роботи.

Стюарт зіграв Пікара в усіх семи сезонах «Наступного покоління», а згодом повернувся до персонажа в серіалі «Зоряний шлях: Пікар». Його третій сезон став фінальним і знову зібрав багатьох учасників первісного акторського складу. Про це йдеться в .

Професор Ікс: від наставника мутантів до вразливого героя «Лоґана»

Друга роль, із якою ім’я Стюарта назавжди пов’язане в масовій культурі, — професор Чарльз Ксав’єр. У перших «Людях Ікс», що вийшли 2000 року, він зіграв засновника школи для мутантів. У фільмі також знімалися Г’ю Джекман та Ієн Маккеллен, зазначає .

Пікар і Ксав’єр належать до різних вигаданих світів, але в обох образах Стюарт працював із темами відповідальності, довіри та наставництва. Його персонажі переконують співрозмовника, сперечаються про майбутнє й намагаються вплинути на вибір інших.

Особливе місце в цій історії посів . У стрічці Джеймса Менґолда постарілий Росомаха доглядає хворого професора Ікс у схованці поблизу мексиканського кордону. Стюарт зіграв у фільмі разом із Г’ю Джекманом і Дафні Кін. Сюжет та акторський склад наведені на .

Ця версія Ксав’єра дала акторові інше драматичне завдання: показати людину, яка звикла бути опорою для оточення, а тепер сама потребує турботи. У взаєминах професора й Росомахи супергеройська історія переходить у розмову про старіння, виснаження та близькість.

Комедія, озвучення й мемуари: інші грані його кар’єри

За впізнаваними фантастичними ролями легко пропустити інші роботи Стюарта. Він озвучував Ейвері Буллока в анімаційному серіалі «Американський татусь!» і з’являвся в комедійному серіалі «Масовка» — Extras.

На зафіксовано чотири його номінації на «Еммі»: за «Мобі Діка», «Лева взимку», Extras і «Гамлета». Це перелік, у якому поруч стоять літературна класика, історична драма та комедія.

У жовтні 2023 року вийшла автобіографія Стюарта . У ній він розповів про шлях від дитинства в Йоркширі до театру й міжнародної кінокар’єри. Аудіоверсію книги актор прочитав сам.

Як зазначає , його професійне життя охопило шість десятиліть. До нього ввійшли й шекспірівські вистави, й моновистава за «Різдвяною піснею» Чарльза Діккенса, й комедійні проєкти. Мемуари зберегли особисту розповідь Стюарта про людей, рішення та випадковості, з яких склалася ця кар’єра.