Помилка в документах — не привід для відмови: ДПС залишатиме заяви без руху для виправлення

В Україні пропонують узгодити Податковий кодекс та законодавство про єдиний внесок із Законом України «Про адміністративну процедуру». Як писала «Судово-юридична газета» законопроєкт №15516 має усунути колізії між загальними правилами адміністративної процедури та спеціальними нормами, які регулюють відносини громадян і бізнесу з податковими органами.

Про це йдеться у пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України «Про адміністративну процедуру».

Навіщо змінювати податкове законодавство

Закон України «Про адміністративну процедуру» є базовим актом для врегулювання відносин людини та бізнесу з державою. Його ухвалення стало одним із етапів реформування української правової системи та наближення її до європейських стандартів. Водночас податкове законодавство містить значну кількість спеціальних процедур, які мають бути узгоджені із загальними правилами адміністративної процедури. Саме для цього і розроблено законопроєкт.

Необхідність змін також пов’язують із європейською інтеграцією України, виконанням положень Угоди про асоціацію з ЄС, Меморандуму про взаєморозуміння між Україною та Європейським Союзом щодо макрофінансової допомоги, а також завдань у сфері реформування державного управління.

Що змінює законопроєкт

Законопроєкт пропонує суттєво змінити правила адміністративного оскарження у податковій сфері. Платники податків зможуть оскаржувати не лише рішення податкових органів, а й їхні дії та бездіяльність, брати участь у розгляді власної скарги через відеоконференцію, а в окремих випадках —  поновлення пропущеного строку оскарження. Одна з найбільш помітних змін — можливість оскаржувати бездіяльність податкового органу. Якщо контролюючий орган не прийняв рішення або не вчинив необхідну дію у встановлений строк, платник зможе подати скаргу. Зробити це можна буде після спливу відповідного строку, але не пізніше шести місяців із дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав.

Зміниться і підхід до оскарження процесуальних рішень. До ухвалення остаточного адміністративного акта платник зможе оскаржити, наприклад, відмову в початку адміністративного провадження, відмову в наданні статусу заінтересованої особи, відмову у відводі посадової особи, рішення про зупинення або закриття провадження чи відмову в доступі до матеріалів справи.

Водночас законопроєкт встановлює конкретні строки. На оскарження податкового повідомлення-рішення передбачається 10 робочих днів із дня його отримання. Для інших рішень контролюючого органу, а також для оскарження його дій, процедурних дій чи процедурних рішень — 30 календарних днів. Якщо платник пропустить строк через хворобу, відрядження або іншу поважну причину, він зможе просити про його поновлення. Таке клопотання можна буде подати протягом 10 робочих днів після припинення відповідних обставин, але не пізніше одного року з дня прийняття адміністративного акта.

Змінюється і сама процедура розгляду скарги. Податковий орган буде зобов’язаний прийняти вмотивоване рішення протягом 30 календарних днів. За наявності обґрунтованих причин рішення надсилатиметься не пізніше трьох робочих днів із дня його прийняття.

При цьому платник податків зможе заявити про бажання особисто або через представника брати участь у розгляді скарги, зокрема дистанційно через відеоконференцію. Про дату, час і спосіб розгляду його повинні повідомити не пізніше ніж за п’ять календарних днів.

Зміниться і питання доказування. Податковий орган має доводити правомірність не тільки нарахування чи прийнятого рішення, а й вчиненої ним дії.

Також законопроєкт змінює процедуру подання скарг на рішення територіальних органів податкової служби. Платник подаватиме скаргу безпосередньо до органу, який прийняв рішення або вчинив дію. Той, своєю чергою, не пізніше наступного робочого дня має передати скаргу та матеріали справи органу вищого рівня.

Ще одна зміна стосується взяття на податковий облік. Якщо податкова виявить помилки або недостовірні відомості в документах, заяву пропонується не відхиляти одразу, а залишати без руху. Платнику мають повідомити, які саме недоліки потрібно виправити, як і в який строк це зробити, а також як оскаржити таке рішення. На виправлення документів передбачатиметься п’ять календарних днів. Якщо цього не зробити, у взятті на облік відмовлять.

Змінюється і сама юридична термінологія Податкового кодексу. У значній кількості норм «анулювання» реєстрації замінюється на «припинення дії», а правила щодо відкликання та скасування адміністративних актів узгоджуються із Законом «Про адміністративну процедуру».

Наприклад, якщо платнику надсилають нове податкове повідомлення-рішення у випадках, передбачених Кодексом, попереднє рішення припинятиме дію. Окреме рішення про його відкликання при цьому приймати не потрібно — про припинення дії попереднього документа зазначатиметься у новому. Є й окрема зміна для податкового боргу: якщо платник повністю погасить борг до укладення договору купівлі-продажу його майна, рішення про проведення продажу припинятиме дію, а контролюючий орган має вжити заходів для зупинення торгів.

Що зміниться для платників ЄСВ

Таким чином, законопроєкт пропонує змінити не окремі строки чи формулювання Податкового кодексу, а сам підхід до адміністративного оскарження.

Якщо зараз основна увага зосереджена на оскарженні рішення податкового органу, то запропонована модель охоплюватиме весь процес: від дій посадовців і дотримання процедурних строків до доступу платника до матеріалів справи та можливості особисто брати участь у розгляді скарги. У разі ухвалення законопроєкту податкове оскарження має стати більш наближеним до загальних принципів Закону «Про адміністративну процедуру», а платники отримають більше процесуальних інструментів для захисту своїх прав у відносинах із податковими органами.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.