"Він закотив такий скандал" або "вона закотила істерику" — подібні фрази нерідко можна почути під час емоційних розмов чи суперечок. Звучать вони звично, проте з погляду літературної норми є типовою калькою. Як правильно українською описувати бурхливі емоції, у новому випуску рубрики "Мовний пазл" програми "Ранок Вдома" пояснив філолог Віктор Дяченко.
За словами мовознавця, конструкція "закочувати істерику" є стовідсотковим калькуванням російського вислову "закатывать истерику". Щоб зрозуміти помилку, достатньо вдуматися в пряме значення слова.
"Словник нам підказує, що закочувати можна лише те, що котиться, або загортати назовні край одягу чи взуття. Наприклад: закотити м'яч під диван або закотити рукави чи рукава перед роботою. Або ж фразеологізм — закочувати очі. А от скандал чи істерику ми не котимо", — пояснив Віктор Дяченко.
В українській мові для позначення таких бурхливих проявів існують власні органічні відповідники:
"Отже, рукав закочують, а істерику зчиняють. Говоріть, пізнавайте українську і пам'ятайте: вона прекрасна, коли звучить вашим голосом", — підсумував мовознавець.
"Він закотив такий скандал" або "вона закотила істерику" — подібні фрази нерідко можна почути під час емоційних розмов чи суперечок. Звучать вони звично, проте з погляду літературної норми є типовою калькою. Як правильно українською описувати бурхливі емоції, у новому випуску рубрики "Мовний пазл" програми "Ранок Вдома" пояснив філолог Віктор Дяченко.