Помилково записали в СЗЧ у 2026 році: як військовому скасувати наказ і повернути виплати
Військовослужбовця можуть помилково облікувати як такого, що самовільно залишив військову частину (СЗЧ), зокрема через відсутність у командування своєчасної інформації про його лікування або місцеперебування. Особливо складною є ситуація, коли військовий не повернувся з бойового завдання, а родина отримує суперечливі відомості щодо обставин його відсутності.
Визнання військового таким, що самовільно залишив частину, має правові наслідки. Зокрема, йдеться про припинення виплати грошового забезпечення, незарахування відповідного періоду до визначених законом видів вислуги та можливе проведення службового і кримінального розслідувань.
Водночас виявлена відсутність військовослужбовця не в усіх випадках свідчить про самовільне залишення місця служби. Якщо відомості, на підставі яких командування ухвалило рішення, виявилися помилковими, військовослужбовець має право домагатися їх виправлення.
Відповідні питання регулюються статтею 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу», Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, наказами Міністерства оборони № 608 від 21 листопада 2017 року та № 260 від 7 червня 2018 року.
Як у 2026 році встановлюють факт СЗЧ
У роз’ясненні від 15 вересня 2026 року Міністерство оборони пояснило, що процедура фіксації самовільного залишення частини починається з установлення факту відсутності військовослужбовця.
Це може бути залишення місця служби без дозволу або неповернення без поважних причин із відпустки, відрядження чи лікування.
Коли командир виявляє відсутність підлеглого, він має вжити заходів для з’ясування його місцеперебування, зокрема спробувати встановити зв’язок, опитати інших військовослужбовців та за потреби зв’язатися з родичами.
Як роз’яснило Міноборони, якщо військовослужбовець не з’явився без поважних причин протягом трьох годин, про це подається рапорт командуванню військової частини. Надалі відповідну інформацію передають Військовій службі правопорядку та вищому командуванню, а відомості фіксують в інформаційних системах.
Упродовж перших трьох діб військова частина та Військова служба правопорядку здійснюють першочергові заходи щодо встановлення місцеперебування військового. Також призначається службове розслідування.
Після опрацювання даних інформація про зафіксоване СЗЧ може відображатися в застосунку «Армія+» у вигляді червоної позначки на військово-обліковому документі.
Проте необхідно розрізняти відображення відповідних відомостей у цифровій системі, накази командування та встановлення кримінальної відповідальності. Це різні юридичні питання, для вирішення яких передбачені різні процедури.
Коли відомості про СЗЧ можуть бути помилковими
Однією з можливих причин помилкового встановлення СЗЧ є відсутність у командування актуальної інформації про перебування військовослужбовця в медичному закладі.
Міністерство оборони раніше звертало увагу на випадки, коли військова частина не отримала інформації про лікування бійця й помилково вважала його таким, що самовільно залишив частину.
Для з’ясування обставин у таких ситуаціях можуть використовуватися первинна медична картка, виписки з медичних документів та інші підтвердження надання медичної допомоги.
Зокрема, Міноборони зазначало, що первинна медична картка за формою № 001/о та інші медичні документи можуть допомогти встановити фактичні обставини перебування військовослужбовця на лікуванні.
Разом із тим перебування в лікарні саме по собі не означає, що наказ про СЗЧ обов’язково буде скасовано.
Необхідно з’ясувати, за яких обставин військовослужбовець залишив місце служби, чи було оформлено направлення на лікування, чи повідомляв він командування та чи існували поважні причини, які об’єктивно перешкоджали виконанню встановлених процедур.
Значення можуть мати також документи щодо переведення до іншої військової частини, службового відрядження, виконання наказів командування або інші відомості, що спростовують висновок про самовільне залишення місця служби.
Отже, для виправлення помилкової інформації важливо не лише підтвердити місцеперебування військового, а й установити правові підстави його відсутності.
Як військовому оскаржити помилковий наказ про СЗЧ
Якщо військовослужбовець вважає, що командування помилково зафіксувало СЗЧ, насамперед необхідно з’ясувати, яким рішенням це оформлено.
Залежно від обставин можуть існувати наказ по стройовій частині, яким зафіксовано самовільне залишення місця служби та припинено грошове забезпечення, наказ про результати службового розслідування, а також інші пов’язані рішення.
Тому важливо встановити, який саме документ містить помилкові відомості та які юридичні наслідки він спричинив.
Військовослужбовець може подати письмовий рапорт із проханням перевірити обставини, на підставі яких його віднесли до осіб, що самовільно залишили частину, та переглянути відповідне рішення.
За наявності підстав у рапорті можна порушити питання про скасування або зміну відповідних положень наказу, виправлення облікових відомостей і вирішення питання щодо грошового забезпечення.
До звернення доцільно додати документи, які підтверджують обставини спірного періоду.
Якщо причиною відсутності було лікування, це можуть бути направлення на госпіталізацію, медичні виписки, документи про евакуацію та повідомлення командуванню. У разі виконання службових завдань значення можуть мати відповідні накази, розпорядження та інші службові документи, доступні для використання з урахуванням вимог щодо захисту інформації.
Міністерство оборони в роз’ясненні від 6 травня 2026 року зазначило, що відповідно до статей 110–112 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України військовослужбовець має право оскаржувати незаконні рішення, дії та бездіяльність командирів.
Якщо оскаржуються дії безпосереднього командира, звернення подається відповідному старшому начальнику.
За результатами розгляду командування має перевірити викладені обставини та прийняти обґрунтоване рішення.
Важливо, щоб військовослужбовець мав підтвердження подання рапорту або скарги. Для цього можна використовувати належним чином зареєстроване звернення або інший спосіб подання, який дозволяє підтвердити його отримання адресатом.
Слід враховувати, що подання скарги саме по собі не зупиняє дії оскаржуваного наказу.
Які права має військовослужбовець під час службового розслідування
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджений наказом Міністерства оборони від 21 листопада 2017 року № 608, передбачає процесуальні гарантії для військовослужбовця, стосовно якого проводиться розслідування.
Зокрема, військовослужбовець має право знати підстави службового розслідування, бути поінформованим про свої права та обов’язки, надавати пояснення, подавати документи та порушувати клопотання про витребування матеріалів.
Він також може вимагати опитування осіб, яким відомі обставини події, висловлювати зауваження щодо проведення розслідування та дій відповідальних посадових осіб.
Після розгляду акта службового розслідування командиром військовослужбовець має право ознайомитися з ним у частині, що його стосується.
За зверненням військового йому надається завірена копія відповідного акта або витяг із нього за умови, що документ не містить інформації з обмеженим доступом.
Рішення, ухвалене за результатами службового розслідування, може бути оскаржене в установленому законодавством порядку.
Водночас слід розрізняти акт службового розслідування як документ, що містить установлені обставини та висновки, і наказ командира, яким приймається відповідне управлінське рішення.
Саме тому під час оскарження необхідно встановити, яким конкретно рішенням були зафіксовані відомості про СЗЧ та які документи стали підставою для його ухвалення.
Куди звертатися, якщо командування не виправляє помилку
Якщо військова частина не усуває помилкові відомості або відмовляється переглядати рішення, військовослужбовець може звернутися зі скаргою до вищого командування.
Міністерство оборони роз’яснює, що загальний строк розгляду звернення становить до 30 днів, а у випадках, які потребують додаткового вивчення, — до 45 днів.
Також із питань порушення прав військовослужбовців, зокрема щодо проходження служби та грошового забезпечення, можна звернутися на гарячу лінію Міноборони 1512.
Ще одним механізмом захисту є звернення до Офісу Військового омбудсмана.
Водночас звернення до цих органів не означає автоматичного скасування наказу командування. Відповідне рішення має бути прийняте уповноваженою посадовою особою за результатами перевірки встановлених обставин.
Чи може родина вимагати скасування помилкового запису про СЗЧ
Якщо військовослужбовець не має можливості самостійно звернутися до командування, його близькі можуть повідомити про обставини, які свідчать про можливу помилку, та просити компетентні органи провести перевірку.
Особливо це стосується випадків, коли військовий перебуває на лікуванні, з ним відсутній зв’язок або є відомості про його зникнення під час виконання бойового завдання.
Родина може звернутися до військової частини, служби супроводу, вищого командування та інших уповноважених органів із наявними документами й інформацією.
Окремий порядок звернення родичів передбачений у межах діяльності Офісу Військового омбудсмана.
У роз’ясненні від 8 квітня 2026 року Офіс зазначив, що родичі військовослужбовців можуть подавати скарги в інтересах військового з питань проходження ним служби.
До скарги потрібно додати документи, що підтверджують родинні зв’язки або повноваження діяти в інтересах військовослужбовця, а за наявності — докази викладених обставин.
Офіс також рекомендує узгоджувати зміст скарги з військовослужбовцем, якщо він перебуває на зв’язку і має можливість висловити свою позицію.
Скаргу можна надіслати на електронну адресу [email protected] або через офіційний сайт Офісу Військового омбудсмана.
При цьому необхідно враховувати, що звернення родичів до компетентного органу та подання рапорту самим військовослужбовцем — різні процедури.
Сам факт перебування у шлюбі або спорідненості з військовослужбовцем не надає безумовного права підписувати від його імені службові документи чи рапорти без належних повноважень.
Водночас це не позбавляє родичів можливості повідомляти компетентні органи про факти, які можуть свідчити про помилкове встановлення СЗЧ, та вимагати розгляду власних звернень у межах законодавства.
Що робити, якщо військовий зник під час бойового завдання, але його записали в СЗЧ
Особливої уваги потребують ситуації, коли військовослужбовець не повернувся з бойового завдання, а його родина отримала інформацію про нібито самовільне залишення частини.
Самої лише відсутності зв’язку недостатньо для однозначного висновку про СЗЧ.
Міністерство оборони в роз’ясненні від 27 квітня 2026 року пояснило, що коли військовослужбовець не повернувся з бойового завдання і немає достовірної інформації про його долю, необхідно встановлювати обставини можливого зникнення безвісти за особливих обставин.
За роз’ясненням Міноборони, у відповідних випадках військова частина оформлює наказ про зникнення військовослужбовця безвісти за особливих обставин унаслідок дій противника, а ТЦК та СП направляє родині офіційне сповіщення.
Рідним рекомендовано звертатися до служби супроводу військової частини, з’ясовувати обставини останнього бойового завдання та отримувати офіційні відомості через командування і ТЦК та СП.
Якщо є підстави вважати, що військовослужбовець зник безвісти за особливих обставин, необхідно повідомити Національну поліцію.
Відповідно до Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин», особа вважається зниклою безвісти за особливих обставин із моменту подання заяви про факт зникнення. Водночас правового статусу зниклої безвісти за особливих обставин особа набуває з моменту внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
Це розмежування Міноборони окремо пояснило 23 вересня 2026 року.
Якщо наявні документи або результати перевірки свідчать, що військового помилково облікували як такого, що здійснив СЗЧ, родина може порушувати питання про перегляд рішення командування та приведення облікових відомостей у відповідність до встановлених обставин.
Проте внесення відомостей до реєстру зниклих безвісти саме по собі не означає автоматичного скасування наказу про СЗЧ. Виправлення відповідних службових документів потребує належного рішення уповноваженого органу.
Чи повернуть гроші після скасування помилкового наказу
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, затверджений наказом Міністерства оборони № 260, передбачає припинення виплат у разі самовільного залишення військової частини або місця служби.
Як роз’яснило Міноборони 25 серпня 2026 року, виплата грошового забезпечення припиняється з дня СЗЧ та поновлюється з дня повернення військовослужбовця. Це оформлюється наказом командира військової частини.
У разі реального СЗЧ подальше повернення до служби саме по собі не створює права на отримання грошового забезпечення за період самовільної відсутності.
Проте інша правова ситуація виникає, коли СЗЧ було зафіксовано помилково або неправильно визначено його тривалість.
У такому разі йдеться про виправлення недостовірних відомостей та усунення правових наслідків рішення командування.
Саме на таке розмежування звернуло увагу Міністерство оборони в серпневому роз’ясненні.
Якщо за результатами перевірки встановлено, що підстав для припинення виплат не було, військовослужбовець може порушувати питання про нарахування та виплату належного грошового забезпечення за відповідний період.
Водночас скасування наказу про СЗЧ не означає автоматичного права на всі види додаткової винагороди. Зокрема, виплати за безпосередню участь у бойових діях залежать від виконання встановлених законодавством умов та наявності документального підтвердження.
Слід також враховувати чинну редакцію статті 24 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».
Після змін, внесених Законом № 4392-IX від 30 квітня 2025 року, під час дії воєнного стану військова служба військовослужбовців, які самовільно залишили військові частини або місця служби чи дезертирували, не призупиняється.
Однак період фактичного СЗЧ до повернення до виконання військового обов’язку не зараховується до визначених законом видів вислуги. За цей період також не здійснюються передбачені законом виплати та інші види забезпечення.
Відтак призупинення військової служби та припинення грошового забезпечення через СЗЧ не є тотожними поняттями.
Чи припиняється кримінальне провадження після виправлення помилки
Якщо за фактом можливого самовільного залишення військової частини вже розпочато кримінальне провадження, необхідно розмежовувати повноваження командування та органів досудового розслідування.
Командир військової частини приймає рішення з питань проходження служби, військового обліку та грошового забезпечення в межах своїх повноважень.
Натомість наявність або відсутність підстав для кримінальної відповідальності за статтями 407 чи 408 Кримінального кодексу України з’ясовується в межах кримінального провадження.
Тому скасування наказу про СЗЧ не означає автоматичного закриття кримінального провадження.
Водночас отримані документи та результати перевірок, які підтверджують помилковість встановлення СЗЧ, можуть бути надані слідчому або прокурору для оцінки відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.
Рішення щодо закриття кримінального провадження приймається компетентною процесуальною особою за наявності передбачених статтею 284 КПК України підстав.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
