Постріл в коліна... зараз забрати команду Федорова і не дати довести нас до переломного моменту. І прості бійці, і реально найкращі командири сприймають Федорова як велику надію, — інтервʼю з Берлінською

Керівниця Центру підтримки аеророзвідки Марія Берлінська в інтерв’ю Олексію Тарасову на Radio NV - про звільнення міністра оборони Михайла Федорова (розмова відбулась 15 липня о другій половині дня), його головних ворогів та корупцію в оборонці.

— Які шанси, що Федорова звільнять?

— Все, що зараз буде звучати щодо оцінки шансів — це гадання на кавовій гущі. Я не хочу надувати щоки і робити суперекспертний вигляд і зображати, що я знаю, що в голові в президента [Володимира Зеленського] чи в Офісі президента. Я цього не знаю. Це буде не чесно зараз нашим глядачам створювати якусь оману.

— Але, як мінімум, виглядає так, що багато небайдужих людей намагаються врятувати Федорова від відставки. Ми бачимо багато дописів на підтримку чинного міністра оборони в соцмережах. Тоді як це пояснити? Звідки ми взяли, що хтось буде змінювати міністра оборони? Звідки ця інформація може бути?

— Є інсайдерські джерела [з оточення президента], які озвучують, що такий сценарій ймовірний, що, можливо, буде [чинний міністр оборони Ігор] Клименко або хтось інший.

Зрозуміло, що вся ця хвиля в соцмережах — це реакція на ці чутки, щоб застерегти керівництво країни; пояснити, чому варто зберегти діючого міністра.

Аргументовано пояснити, а не просто тому, що це якась хотілка від топових волонтерів, командирів, від найкращих експертів з військових технологій. Це не хотілка, це абсолютно раціональне, логічне пояснюване знання, попередній досвід. І люди намагаються достукатися.

Відчуття людей таке. Нарешті прийшов притомний міністр, перший, напевне, в історії України настільки фаховий, який дійсно розуміє суть технологічної війни. Для багатьох це стало просто надією на те, що ми все ж таки зможемо дійти до переломного моменту і зламати Росії хребет, зупинити їх на суші, в повітрі, в економіці, в когнітивному домені війни.

І от уявіть собі, що дали цю надію. Президент, призначивши, дав країні цю надію. Без перебільшення, призначення Федорова було одним з кращих рішень президента за всю історію. Це думка всієї спільноти MilTech, індустрії в Україні, це думка найкращих командирів, найбільш результативних підрозділів, простих бійців. І, власне, я теж поділяю цю думку.

І от уявіть: минає кілька місяців, і з’являється новина, що, з високою ймовірністю, президент буде змінювати міністра. І це дійсно спричинило таку хвилю підтримки і спроб переконати президента в тому, що важливо дати працювати діючому міністру не чотири-п'ять місяців, а принаймні хоча б рік-півтора.

Тому що вже навіть за цих п’ять місяців ми бачимо відчутні зміни. Ми бачимо реально, як змінюється ситуація безпосередньо і на полі бою. І, звичайно, не так швидко, як хотілося б, але зміни йдуть. І Росія втрачає перевагу на оперативній глибині, горять російські НПЗ, і це теж забирає в Росії козирі в економічній війні.

Тому, очевидно, реакція абсолютно зрозуміла від людей.

— А як зрозуміти тоді логіку президента? За час повномасштабного вторгнення це вже четвертий міністр оборони, «давайте поставимо п’ятого». За що можна критикувати міністра Федорова? Що може бути аргументами проти того, щоб він залишався на своїй посаді?

— Завжди можна знайти, за що критикувати.

Є для мене особисто один показник, який перебиває будь-які аргументи. Насправді не лише для мене, а й для моїх побратимів, для їхніх сімей. Скільки росіян гине за один кілометр окупованої української землі. Підготували статистику наші військові експерти, і ми бачимо, що за каденцією [Рустема] Умєрова в середньому це було 106 осіб на квадратний кілометр, за каденції Дениса Шмигаля — 75 на квадратний кілометр. І за каденції Федорова, який, знаємо, буквально ліченні місяці обіймав посаду міністра, це 253 особи за квадратний кілометр.

Причому за другий квартал 2026-го року, вдумайтесь у цифру, 440 осіб. Це на базі джерел — Deep State, зведень Генштабу, взято період з жовтня 2024-го до червня 2026-го року. 440 осіб за квадратний кілометр. Другий квартал 2026-го року — це кілька місяців, котрі зараз Федоров був міністром.

Мені здається, цифри говорять самі за себе. І вже не кажучи про низку речей, які Федоров зробив, ще не будучи міністром оборони, очолюючи Мінцифри.

Ми чудово знаємо, що і роти ударних БПЛА, і те, що в Україні з’явилися Старлінки (це зараз одна з базових систем зв’язку на фронті), те, що росіянам відключили старлінки — Федоров зайнявся цим питанням, тривалий час працював над тим, щоб переконати [американського бізнесмена] Ілона Маска зробити це для України.

І багато в чому розвиток мідлстрайків, діпстрайків. І система BRAVE, яка дала можливість підтримувати сотні інженерних рішень.

І Армія дронів до цього, як теж проєкт, який прийшов в момент вакууму. Коли Міністерство оборони, нагадаю, за часів [Олексія] Резнікова, а потім навіть за часів Умєрова, до весни 2024 року не купляло найбільш поширений дрон тактичного рівня Mavic. Зараз це здається абсурдом, що Міністерство оборони не купляє дрони, а тоді це був просто факт. І єдиний, хто тоді включився і допоміг змінити ситуацію, з’явилися перші державні закупівлі дронів, — це безпосередньо Михайло Федоров.

Я відмітила в своєму пості на Фейсбук, ми спілкуємося з ним з початку повномасштабної війни 2022 року, і я завжди бачила його як дуже командного гравця. Це людина, яка безумовно вірна президенту, завжди говорить про те, що він в команді президента, хто ніколи не підтримує розмови про власну політичну кар'єру. Я в нього ніколи не помічала, хоча ми по роботі спілкувалися, на тему військових технологій, доволі часто і щільно.

Звичайно, можна знайти і якісь прорахунки. І, напевне, можна критикувати Михайла за те, що все ж таки досі не проведена адекватна мобілізаційна політика.

Але потрібно розуміти, що мобілізаційна політика — це те, до чого боялись торкатися всі міністри, всіх каденцій. Як гарячу картоплю перекидали між Верховною Радою, Офісом президента, Кабміном. Тобто, по суті, кардинально змінити — це просто не вистачало часу.

Я впевнена, якщо додати спокійно попрацювати хоча б ще чотири-п'ять місяців, а бажано хоча б рік, то з мобілізаційною політикою команда Федорова розбереться.

Просто уявіть собі, у вас у вас вже не грип, у вас вже не запалення легенів. Ситуація вже настільки запущена, що у вас вже там останні ступені туберкульозу. Тоді ви кличете лікаря і вимагаєте, щоб лікар за два-три дні вилікував вам туберкульоз. Так не буває. Якби це ще був грип, то за лічені дні можливо було би про таке говорити.

Тому Федорову і його команді дали можливість вирішувати ці питання доволі запізніло, скажімо так, мягко кажучи. Я не буду висловлюватися тут тими словами, які кажуть мої побратими на фронті.

Уся притомна частина, всі мислячі люди; і ми багато про це говоримо зараз з хлопцями з багатьох підрозділів — і з простими бійцями, і з реально найкращими командирами, у яких найкращі результати по ураженню ворога, — усі сприймають Федорова як велику надію. І прямо, мягко кажучи, не розуміють, просто здивовані, що взагалі можна не дати йому зараз, як тільки почалися реально класні зміни, не дати йому попрацювати.

— Чому можуть розглядати в Офісі президента звільнення Федорова? Нібито його політичні амбіції, його бажання будувати свою власну кар'єру. Я думаю, це пов’язано з тим, що в цілому у Федорова немає негативного шлейфу. Але я хочу зупинитися ще на впливових ворогах Федорова. Ми можемо назвати як мінімум двох людей. Один з них Олександр Сирський, головком Збройних сил України. Сирський вважає, що Федоров лізе не в свою справу, наприклад, говорячи про те, що треба 50 тисяч росіян ліквідовувати щомісяця. Інший такий ворог — Данило Гетьманцев, народний депутат від фракції Слуга народу, очолює комітет податкової і митної політики. Про Гетьманцева запитувати вас не буду, це точно не ваша сфера компетенції. Я вас питаю про Сирського. Як ви розумієте цей конфлікт? У чому він полягає?

— Знову я не буду створювати ілюзію того, що я знаю. Я не можу гарантувати, що так воно і є. Треба відповідати за те, що ти говориш, тому що проходять роки. От мені зараз, наприклад, приємно, що беруть мої інтерв'ю 2015 чи 2016 років про дрони, про аеророзвідку, про розвиток технологій, про те, що Росія буде продовжувати на нас наступ, і кажуть, «от ви справді говорили правду, вас тоді мало хто чув, але так і виявилось, що мільйони дронів…» Хоча тоді в дрони вірили одиниці, зараз в них вірять мільйони.

І важливо, що люди, показуючи мені ці інтерв'ю, не кажуть мені, от ви нас обманули, ви нас якось ошукали і так далі. Важливо, що люди переконуються, що це була правда. Я намагалася максимально відповідально ставитися до кожного слова.

Так само тут. Я не буду зараз вам щось накидувати, за що я не можу відповідати. Я можу сказати тільки те, що я об'єктивно знаю.

Ці певні непорозуміння справді є, це я теж знаю. Наскільки вони впливають зараз на прийняття рішення особисто президентом, я не буду казати. Дуже багато людей роблять ці експертні кар'єри на тему того, що вони знають, як мислить президент, що думає головком, як планують міністри.

Я спілкуюся з багатьма з цих людей. З президентом я бачилася кілька разів в житті на загальних зустрічах робочих. І з міністром оборони Федоровим, і з головкомом Сирським, і з багатьма членами Кабміну. І навіть з Данилом Гетьманцевим, у якого інша сфера діяльності - митна податкова політика, але ми теж пересікалися, тому що колись ми звернулись до нього з тим, щоб по суті в 2022 році важливо було зняти мита і ПДВ на комплектуючі. І він тоді включився, і ми тоді змінили правила гри, що допомогло запустити ринок військових технологій.

Зараз, до речі, ці правила вже важливо переглянути, тому що змінилася ситуація. Багато комплектуючих локалізовано, але це вже окрема тема розмови.

Так от. Можу сказати точно, що в середовищі людей, які бачили, як команда Федорова почала працювати з питаннями корупції, є стале відчуття, що насамперед його звільнення лобіюють люди, котрі не зацікавлені в тому, щоб ці схеми були зруйновані. Ви чудово розумієте, що оборонка — це мільярди.

Ми всі чудово розуміємо, всі дорослі люди, що ніхто просто так не хоче ці мільярди віддавати. І було б зупинено ряд схем, настільки мені відомо. Міністр Федорова про це сам казав в інтерв'ю, про те, що вони зараз почали перетрушувати, переглядати все міністерство, кадри, як робилися замовлення, як вирішувалися ті чи інші закупівлі і так далі.

Це при тому, що, наприклад, Агенція оборонних закупівель (АОЗ), Арсен Жумаділов і команда, вони чесно роблять свою справу, знаю їх з самого початку. Ми навіть сприяли тому, що був створений ДОТ (Державний ооператор тилу — Ред.). Юлія Марушевська цим займалася, Арсен Жумаділов. Зараз Арсен і його команда на АОЗі - це ті люди, котрі слідкують за доброчесністю, за тим, щоб такі великі бюджети переварити.

Але, крім цього, є і інші спроби і старі схеми, які важко переламати. І ті люди, котрі в контексті оборонних закупівель і пріоритизації тієї чи іншої номенклатури для фронту, вони часто сходяться на тому, що питання великих бюджетів — Це суперактуальні питання. Уявіть собі, наступний рік це, якщо не помиляюсь, більше чотирьох трильйонів. Плюс ми розуміємо, що зараз заходять кошти від партнерів на озброєння, на дрони і так далі.

І одна річ, коли ці кошти можна розподілити десь серед так званих своїх, як це робилося десятки років. А зовсім інше, коли все оцифровано, все стає прозорим і не закупляється те, що не потрібно. Коли урізаються якісь схеми, якісь старі корупційні зв’язки. Коли починають прикручувати і намагатися зупинити роботу великих компаній, які реально дають результати для фронту і при цьому мають найдешевші ціни на дрони.

Наприклад, та сама компанія VYRIY — дуже відомий кейс, звучав крайній тиждень. Прийшли до компанії, яка загальновідома по співвідношенню ціна-якість. І у них напряму бійці закупляють 50, іноді плюс відсотків всіх дронів. Тобто військовий не буде купляти неробочий дрон, він буде завжди намагатися купити найдешевший і якісний. Тому що в нього є ці електронні бали, які, до речі, теж придумала команда Федорова, які потрібно випростити на якомога ефективніше. Це, по суті, ваша можливість буквально виживати.

Але VYRIY почали обшукувати без ухвал суду, без зрозумілих станом на сьогодні якихось підстав. Вилучили в них кошти, всі документи банківські. Залишили людей без зарплат і так далі.

Тому це дедалі більше складається в одну картину для людей, які працюють в галузях. Тому що, з одного боку, пішов активний наступ на мілтеккомпанії, на компанії, які роблять технології. І VYRIY — це тільки один з найбільш відомих кейсів. Насправді цих кейсів вже більш ніж кілька десятків. Просто частина компаній бояться розказувати. І частина просто відкупилася. Але це ж абсолютно ненормально.

У VYRIY просто не хотіли відкуплятися, вирішили захищатися. І вони мають на це повне право. Так як компанія в галузі відома своєю доброчесністю і якісними системами, низькими цінами.

Те, що команда Федорова почала, по суті, боротися з цією корупційною складовою, як всередині команди міністерства, так і з певними кланами, які роками сидять на потоках і продають по завищених цінах те, що їм цікаво, — я вважаю, що це дійсно може бути серйозна підстава.

А це могли запакувати і поставити на стіл президенту, як якісь політичні амбіції. Те, що Федоров створює 10-ту партію, в четвер вже йде на вибори, об'єднує навколо себе Залужного, Буданова, кого там ще, Мадяра і так далі. Такі казки люблять розказувати президенту.

Наскільки мені відомо, я не присутня на цих розмовах, але це доволі поширена думка, що у президента є певне оточення так званих друзів, які всіх інших називають ворогами. Вони намагаються запараноїти, внести думку, що навколо всі вороги, тільки вони друзі. І що всі плетуть якісь змови, і всі десь за спиною готують якісь виборчі процеси.

Я на правах людини, яка ніколи не ходила балотуватися на жодні вибори, не маю жодних політичних амбіцій, і жодним чином нічим не зобов’язана владі. Тобто в мене немає амбіцій ні до яких посад. Я ніколи не приймала пропозиції піти на якісь державні високі посади. У мене немає ніяких державних грошей, контрактів і так далі. Я маю цю привілею — говорити те, що я думаю. Я вважаю, що розкіш говорити те, що ти думаєш, це привілеї вільних людей.

З цієї точки зору, я можу відверто сказати, що я точно не бачу у Федорова ніяких, принаймні за чотири роки спілкування, жодних політичних амбіцій. Він завжди був, дійсно, вірним солдатом в команді президента.

Я бачу, що ця команда об'єктивно найефективніша з усіх, які я спостерігаю. Я спілкувалась зі всіма міністрами з 2014 року. У силу своєї роботи, в силу того, що ми розвивали військові технології в країні. По суті, ми були першопрохідцями в цьому напрямку. І серед тих кількох десятків ентузіастів, які розвивали цю тему, як наші колеги разом з Аеророзвідкою, Армія SOS, сестри Перемоги, Білі Вовки і інші, хто качали ці теми, хто розвивали.

Тоді в нас було на всю країну кілька десятків людей. І історія показала, що ми мали рацію. Історія підтвердила, що технології будуть визначати хід майбутніх війн. І, на жаль, наша технологічна війна тільки починається.

Тому, з цієї точки зору, я бачу, що буде просто вистріл в коліно, причому в обидва, якщо зараз забрати команду Федорова і не дати їм довести нас до переломного моменту, коли ситуація для Росії почне в прогресії погіршуватися.