Постріли, бійка та перевернуте авто ТЦК у Львові: найгучніші скандали навколо мобілізації

Бійка, постріли та перевернуте авто ТЦК. Після масової сутички у Львові СБУ затримала ще чотирьох учасників заворушень, серед яких двоє військовослужбовців. Також у суді обрали запобіжний захід 23-річному чоловіку, якого підозрюють у нападі на правоохоронців — арешт на 60 діб без визначення застави. Цей інцидент став одним із найрезонансніших за останній час. Про нього та інші гучні конфлікти за участі ТЦК — у нашому матеріалі.

Майже щодня у мережі з’являються нові історії за участю мешканців та працівників ТЦК. Так, 8 липня у Львові сталася масштабна сутичка. Місцеві пабліки повідомляли, що причиною агресивного протесту стало те, що вдень співробітники територіального центру комплектування схопили та завдали удару 20-річному юнаку, а іншого — затримали.

Після чого сотні людей оточили позашляховик, вибили скло в автівці, залізли на дах, а згодом і зовсім перекинули транспорт.

У Львівському обласному ТЦК прокоментували ситуацію та зазначили, що затриманий чоловік 1996 року народження перебував у розшуку.

«Станом на зараз військовозобов’язаний громадянин, який порушував правила військового обліку, направлений для проходження ВЛК. Водночас на місці події залишилася інша група оповіщення, яку заблокувала група невідомих осіб. Ця група оточила службовий транспорт військовослужбовців, поводилася агресивно».

Президент Володимир Зеленський та Міністерство оборони України також відреагували.

«На мій погляд, історія дуже погана. І дуже погане ставлення до людей у військовій формі. Так не має бути», — Президент України.

«Позиція Міноборони послідовна — перед законом рівні всі. Єдиний, хто отримує вигоду від подібних ситуацій, — ворог. Мобілізація є необхідною складовою захисту України. Її методи потребують вдосконалення, і цей процес триває», — Міноборони.

У Львівській ОВА заявили, що всі, хто вчиняв правопорушення, мають бути ідентифіковані й притягнуті до відповідальності. Водночас обласний ТЦК та СП проведе службове розслідування правомірності дій військовослужбовців.

Нині відкрито два кримінальні провадження. Також затримали молодика, який застосував газовий балончик і побив поліцейського. Йому загрожує до 8 років ув’язнення.

Пізніше у телеграм-каналах з’явилися відео, де начебто причетні до сутичок у Львові люди перепрошують за це.

І подібних історій безліч. Так, наприкінці червня широкий резонанс викликала історія жителя Кривого Рогу Кирила Бронова, який сам виховує п’ятирічну доньку. Поки дитина перебувала у садочку, чоловіка мобілізували. І коли батько не забрав дитину з дошкільного закладу, вихователі забили на сполох.

«Батька цієї дитини забрало ТЦК. Він виховує її сам. Ми знаходимося у місті Кривий Ріг, Покровський район».

І лише після суспільного розголосу батька-одинака відпустили для оформлення документів на відстрочку. Наша редакція звернулася із запитами до Покровсько-Тернівського районного ТЦК, Національної поліції та Офісу Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Усі три установи надали свої пояснення.

Ситуація перебувала на особистому контролі Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Дмитро Лубінець зазначив, що після аналізу документів Офіс омбудсмана виявив порушення прав цього громадянина.

«Він двічі офіційно звертався до комісії щодо отримання відстрочки від мобілізації, маючи на руках рішення суду, де було визнано, що донька проживає з ним, надаючи документи про те, що мати офіційно виїхала за межі нашої держави. Перетин відбувся ще у 2023 році. Вона не підтримує зв’язок із дитиною», — Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

У територіальному центрі комплектування пояснили: чоловік дійсно звертався із заявою про надання відстрочки. Втім, комісія відмовила.

«У рішенні суду від 03 липня 2025 року у справі № 214/5012/24 відсутнє будь-яке зазначення того, що громадянином Броновим Кирилом Геннадійовичем подавалися будь-які звернення до органів Національної поліції України чи до служби у справах дітей виконавчого комітету Саксаганської районної у місті ради, подавалася письмова заява щодо невиконання батьківських обов’язків Броновою Мариною Юріївною стосовно їхньої неповнолітньої дитини. До заяви на відстрочку також будь-якої заяви щодо невиконання батьківських обов’язків матір’ю їхньої спільної дитини не надано».

Своєю чергою поліція перевіряє можливе перевищення службових повноважень окремими працівниками територіального центру комплектування.

«Направлено матеріали до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, та Східного територіального управління Військової служби правопорядку для розгляду та прийняття рішення в межах компетенції. Станом на 01.07.2026 батько перебуває за місцем проживання разом зі своєю малолітньою донькою».

Після історії з Кривого Рогу ми знайшли десятки схожих повідомлень із різних регіонів України. До прикладу, у Дніпрі мобілізували чоловіка, який самостійно виховує дитину. Лише після широкого розголосу та перевірки інформації його звільнили зі служби.

«У брата була відстрочка, оскільки він батько-одинак і єдиний, хто виховує і забезпечує цю дитину. У ТЦК Дніпровського району всі документи були вже протягом двох років після смерті дружини. У «Резерв+» ця відстрочка теж була, яку він поновлював кожні три місяці згідно із законодавством».

Ще одна історія з Чернівців. Там затримали незрячого чоловіка з інвалідністю І групи. Після розголосу правоохоронці розпочали службову перевірку.

«Поліцейські побачили, що Артем не відповідає на жодне запитання і не реагує на дії поліцейських. Знову посадили його в машину, повезли в інший кінець міста і залишили на лавці під пекельним сонцем. Коли мати підійшла на касу розрахуватися за покупки, сина на подвір’ї вже не було. Мати забила на сполох і викликала патрульну поліцію, після чого вже інший патруль відвіз її на місце, де залишили Артема. Кожен має відповідати за свої вчинки, так робити не можна, тим більше коли ви бачите, що людина з інвалідністю взагалі не реагує на ваші запитання».

На жаль, деякі з подібних історій закінчуються трагічно. Раніше ми розповідали вам про Євгена Лагунова, який помер за шість днів після мобілізації. Тоді поліція відкрила кримінальне провадження за статтею «Умисне вбивство», слідство й досі триває.

«Били або катували, що він був увесь покалічений. Ну він же помер від побоїв, це ж ясно».

«У період з 20:51, коли він вийшов з ВЛК і отримав довідку, і до 09:50 3 березня невідомо, де він перебував. Але, зайшовши до приміщення РТЦК Самарівського району, встановлено, що Євген втратив свідомість і в нього почалися судоми», — адвокатка у справі Євгена Юлія Олексієнко.

Разом із кількістю конфліктів зростає і кількість звернень до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. За даними Омбудсмана, якщо у 2023 році надійшло понад 500 скарг щодо роботи ТЦК, то у 2024 році — вже понад три тисячі, а у 2025 році — понад шість тисяч. Лише за перші п’ять місяців цього року — більше трьох тисяч звернень.

«І це не один такий випадок. Коли невідомі люди в балаклавах фізично затримують інших громадян України, це не просто загроза праву. Це вчинення кримінальних злочинів групою осіб, і це просто перетворилося на систему беззаконня та вседозволеності. Вони можуть робити щодо громадян України все, що захочуть. І, на жаль, як ми бачимо з останніх даних, я можу похвалити правоохоронні органи хоча б за їхню діяльність у 2026 році. І Державне бюро розслідувань показує, що вже затримують працівників ТЦК та СП за корупційну складову», — Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.

І саме після публічного висвітлення окремих історій правоохоронні органи починають перевірки, а посадовці — реагувати на ситуацію.

«Дуже ефективний наразі — це медіапростір. Коли справа набирає розголосу, тоді всі структури починають включатися, і саме так, на жаль, на них можна вплинути», — адвокатка Наталя Захарчук.

Мобілізація сьогодні — необхідність для країни, яка воює. Але водночас кожна історія, яка викликає сумніви щодо законності дій посадовців, посилює недовіру та суспільну напругу. Чи буде втілено реформу та чи вплине вона на мобілізаційний процес — питання залишається відкритим.

Читайте також: За лаштунками роботи електротранспорту. Чим живе тролейбусне депо № 1 Дніпра