Потерпілі стали на бік п’яного водія, який їх травмував: Верховний Суд залишив штраф 170 тисяч гривень замість ув’язнення
Нетверезий водій не впорався з керуванням, автомобіль з’їхав із дороги та перекинувся на дах. Двоє пасажирів отримали травми, один із них — тяжкі. За такий злочин закон передбачає від трьох до восьми років позбавлення волі. Однак суд призначив чоловікові штраф у розмірі 170 тисяч гривень замість ув’язнення. Чому таке покарання визнали справедливим?
Прокурор наполягав, що покарання надто м’яке, а засуджений, навпаки, вимагав скоротити п’ятирічний строк позбавлення права керувати транспортними засобами до одного року. Суперечка дійшла до Верховного Суду, який перевірив законність обох складових покарання та залишив вирок без змін.
Обставини справи
Як установили суди, 17 травня 2025 року близько 23:00 чоловік у стані алкогольного сп’яніння керував автомобілем Suzuki Grand Vitara на автодорозі в напрямку села Розсоша Хмельницького району.
На заокругленій ділянці дороги водій не обрав безпечної швидкості, втратив контроль над автомобілем та виїхав на праве ґрунтове узбіччя. Після цього транспортний засіб продовжив неконтрольований рух полем і перекинувся на дах.
Унаслідок ДТП один із пасажирів автомобіля отримав тяжкі тілесні ушкодження, інший — тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Суди встановили, що водій порушив пункти 2.9 «а» та 12.1 Правил дорожнього руху. Ці порушення перебували у прямому причинно-наслідковому зв’язку з виникненням аварії та її наслідками.
Хмельницький міськрайонний суд вироком від 19 листопада 2025 року визнав чоловіка винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 286-1 Кримінального кодексу України.
Санкція цієї норми передбачає позбавлення волі на строк від трьох до восьми років із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від п’яти до восьми років.
Проте суд застосував статтю 69 КК України, яка за визначених законом умов дозволяє призначити більш м’яке основне покарання, ніж передбачено санкцією відповідної статті.
У результаті чоловікові призначили штраф у розмірі 170 000 гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами на п’ять років.
Хмельницький апеляційний суд 28 січня 2026 року залишив цей вирок без змін.
Суд призначив штраф замість позбавлення волі
Призначаючи покарання, місцевий суд врахував не лише тяжкість кримінального правопорушення та його наслідки, а й сукупність обставин, які пом’якшують покарання, а також дані про особу обвинуваченого.
Зокрема, чоловік повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю кримінального правопорушення, надав допомогу потерпілим безпосередньо після ДТП, усунув заподіяну шкоду та примирився з потерпілими.
Також суд установив, що чоловік раніше не був судимий, не притягувався до відповідальності за порушення Правил дорожнього руху, позитивно характеризувався, працював і займався підприємницькою діяльністю.
Крім того, обвинувачений має III групу інвалідності та незадовільний стан здоров’я, міцні соціальні зв’язки, допомагає батькові — ветерану війни.
Суд урахував і те, що чоловік відшкодував державі витрати на лікування потерпілих, оплатив процесуальні витрати на проведення судових експертиз, а від початку повномасштабного вторгнення РФ перераховував значні кошти на підтримку Збройних Сил України — як до вчинення кримінального правопорушення, так і після нього.
Важливе значення мали також позиція потерпілих та висновок органу пробації про можливість виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства.
Оцінивши всі ці обставини в сукупності, місцевий суд дійшов висновку про наявність підстав для застосування статті 69 КК України та призначення штрафу як більш м’якого виду основного покарання.
Водночас суд зважив на грубе порушення правил безпеки дорожнього руху та визнав необхідним позбавити чоловіка права керувати транспортними засобами на п’ять років.
Що вимагали прокурор і сторона захисту
Прокурор не погодився з рішеннями судів попередніх інстанцій, вважаючи призначене покарання надмірно м’яким.
На думку сторони обвинувачення, суди безпідставно застосували статтю 69 КК України, надавши перевагу позитивним характеристикам засудженого, стану його здоров’я, відсутності судимостей та волонтерській діяльності.
При цьому, як наголошував прокурор, суди недостатньо врахували високу суспільну небезпечність злочину, характер і спосіб його вчинення, а також наслідки для потерпілих.
Зокрема, прокурор звертав увагу на те, що чоловік, знаючи про своє психічне захворювання з 2023 року, свідомо вживав алкоголь, після чого сів за кермо автомобіля разом із двома пасажирами, які внаслідок ДТП отримали тілесні ушкодження різного ступеня тяжкості.
На переконання обвинувачення, суди не навели належних і достатніх мотивів, які б пояснювали, чому встановлені обставини настільки істотно знижують ступінь тяжкості злочину, що дозволяють призначити покарання, не передбачене санкцією статті.
Прокурор просив Верховний Суд скасувати ухвалу апеляційного суду та призначити новий апеляційний розгляд.
Натомість засуджений і його захисник вважали надто суворим додаткове покарання у виді п’ятирічного позбавлення права керувати транспортними засобами.
Вони просили скоротити цей строк до одного року, посилаючись на незадовільний стан здоров’я чоловіка, потребу в тривалому лікуванні, використання автомобіля в підприємницькій діяльності та необхідність доглядати за батьком — ветераном війни.
Потерпілі, зі свого боку, заперечували проти задоволення касаційної скарги прокурора та підтримали вимоги захисту.
Позиція Верховного Суду: коли можна призначити покарання м’якше, ніж передбачено законом
Касаційний кримінальний суд зазначив, що відповідно до статті 65 КК України покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
При цьому суд повинен дотримуватися принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, враховуючи характер вчиненого, його суспільну небезпечність, дані про особу винного, пом’якшуючі та обтяжуючі обставини.
Окрему увагу ККС ВС приділив умовам застосування статті 69 КК України.
Верховний Суд роз’яснив, що призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, можливе за наявності кількох обставин, які пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного.
Йдеться щонайменше про дві пом’якшуючі обставини, причому принаймні одна з них повинна істотно знижувати ступінь тяжкості вчиненого.
ККС ВС наголосив, що призначення більш м’якого покарання можливе лише тоді, коли встановлені обставини в сукупності настільки істотно знижують ступінь суспільної небезпечності злочину, що навіть мінімальне покарання в межах санкції було б явно несправедливим.
Водночас призначення покарання належить до дискреційних повноважень суду, які передбачають оцінку конкретних обставин справи. Однак така суддівська дискреція не є необмеженою, а рішення про покарання може бути переглянуте, зокрема, у разі неправильного застосування кримінального закону або явної несправедливості покарання через м’якість чи суворість.
Перевіривши рішення судів першої та апеляційної інстанцій, ККС ВС погодився, що в цій справі були обґрунтовані підстави для застосування статті 69 КК України.
Суд касаційної інстанції звернув увагу, що місцевий суд урахував характер, спосіб, тяжкість та суспільну небезпечність учиненого, наявність кількох обставин, які пом’якшують покарання, відсутність обтяжуючих обставин, а також поведінку чоловіка після ДТП та відомості про його особу.
Апеляційний суд, своєю чергою, перевірив ці висновки та визнав обґрунтованим застосування статті 69 КК України.
Зокрема, апеляційний суд зазначив, що активні дії обвинуваченого з відшкодування шкоди потерпілим, усунення наслідків ДТП, сплата процесуальних витрат і поведінка після аварії свідчать про його щире каяття.
Також суд урахував позитивні відомості про особу засудженого та зроблені ним висновки після вчинення кримінального правопорушення.
На переконання апеляційного суду, зазначені обставини істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого та дозволяють призначити штраф замість позбавлення волі.
ККС ВС визнав ці висновки достатньо мотивованими, а штраф у розмірі 170 тисяч гривень — справедливим, необхідним і достатнім основним покаранням за встановлених у справі обставин.
Чому Верховний Суд не скоротив строк позбавлення права керування
Водночас ККС ВС не погодився з аргументами засудженого та його захисника про необхідність скорочення строку позбавлення права керувати транспортними засобами.
Суд звернув увагу, що санкція частини 2 статті 286-1 КК України передбачає таке додаткове покарання на строк від п’яти до восьми років.
Отже, місцевий суд призначив п’ятирічний строк позбавлення права керування — мінімальний, передбачений санкцією відповідної норми.
При цьому суди врахували грубе порушення засудженим Правил дорожнього руху, підвищену суспільну небезпечність кримінального правопорушення та наслідки ДТП.
ККС ВС погодився з висновком апеляційного суду, що стан здоров’я чоловіка, необхідність тривалого лікування, обмеження здатності до пересування, потреба доглядати за батьком та здійснювати підприємницьку діяльність не можуть бути підставою для скорочення строку додаткового покарання.
Такі обставини не усувають небезпеку керування транспортним засобом особою, яка допустила грубе порушення правил дорожнього руху. Відповідно, скорочення строку позбавлення права керування за таких умов нівелювало б превентивну мету покарання.
Таким чином, суди обґрунтовано врахували особисті обставини засудженого під час визначення основного покарання, але не визнали їх достатніми для пом’якшення додаткового покарання.
Коли покарання вважається явно несправедливим
Розглядаючи доводи обох касаційних скарг, Верховний Суд також звернув увагу на зміст поняття «явно несправедливе покарання».
Відповідно до статті 414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається покарання, яке, хоча й перебуває в установлених законом межах, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м’якість або суворість.
ККС ВС пояснив, що йдеться не про будь-яку відмінність в оцінці покарання судами різних інстанцій, а про принципову розбіжність, яка свідчить про істотну диспропорцію між призначеним покаранням і тим, яке мало бути визначене з урахуванням усіх обставин справи.
У цьому кримінальному провадженні Верховний Суд не встановив підстав вважати призначене покарання явно несправедливим.
Колегія суддів визнала рішення судів першої та апеляційної інстанцій достатньо аргументованими, а призначене засудженому покарання із застосуванням статті 69 КК України — справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Остаточне рішення ККС ВС
За результатами касаційного розгляду справи № 686/18522/25 Верховний Суд залишив без задоволення як касаційну скаргу прокурора, так і спільну касаційну скаргу засудженого та його захисника.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 листопада 2025 року та ухвалу Хмельницького апеляційного суду від 28 січня 2026 року залишено без змін.
Таким чином, остаточним залишилося покарання у виді штрафу 170 тисяч гривень із позбавленням права керувати транспортними засобами на п’ять років.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
