Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 04.07.2026
1. У ніч на 4 липня наші безпілотники атакували нафтовий термінал у Санкт-Петербурзі.
— У районі порту пролунала серія вибухів, після чого на території підприємства спалахнула масштабна пожежа. Над об’єктом піднявся густий чорний дим.
— Нафтовий термінал Санкт-Петербурга є одним із найбільших на Балтійському морі. Його річна перевалочна потужність становить 12,5 млн тонн, а резервуарний парк включає 31 резервуар загальним обсягом 324 тис. кубометрів.
— Через термінал здійснюється перевалка сирої нафти, нафтопродуктів, скрапленого газу та інших рідких вантажів.
— Атака відбулася менш ніж через місяць після попереднього удару по цьому ж терміналу. Тоді українські сили також уразили об’єкт, який є важливим елементом паливної та експортної інфраструктури росії.
2. У ніч на 4 липня Сили оборони України завдали удару по одному з ключових пунктів базування Балтійського флоту росії в Кронштадті. Про це повідомив Генеральний штаб ЗСУ.
— За даними українських військових, внаслідок атаки зафіксовано влучання по об’єкту з подальшою пожежею на території порту. Масштаби пошкоджень уточнюються.
— У Кронштадті розташований штаб Ленінградської військово-морської бази, де базуються бойові кораблі Балтійського флоту, а також здійснюється їх ремонт і технічне обслуговування.
— У Силах безпілотних систем ЗСУ повідомили, що пункт базування забезпечує контроль морських підходів до Санкт-Петербурга. Це вже не перша атака на Кронштадт.
— У червні українські безпілотники вже завдавали ударів по військово-морській базі. За даними української сторони, тоді було уражено корвет «Бойкий», який використовувався для супроводу танкерів «тіньового флоту» росії.
3. Найбільший нафтопереробний завод «Лукойлу» — «Нижегороднефтеоргсинтез» (НОРСІ) — з 2 липня повністю припинив переробку нафти після атаки українських безпілотників.
— Під час удару було пошкоджено головну установку первинної переробки нафти АВТ-6, яка забезпечувала 53% виробничих потужностей підприємства.
— Ще одна установка — АВТ-5, на яку припадає 25% потужності заводу, була виведена з ладу внаслідок попередньої атаки 24 червня. Пошкодження двох ключових установок призвело до повної зупинки роботи НПЗ, який є четвертим за потужністю в росії та другим за обсягами виробництва бензину.
— НОРСІ переробляє близько 15 млн тонн нафти на рік та забезпечує паливом, зокрема, Московський регіон.
— Після зупинки підприємство припинило продаж оптових партій бензину та дизельного пального на Санкт-Петербурзькій міжнародній товарно-сировинній біржі.
4. Удари по НПЗ обійшлися бюджету росії у понад трильйон рублів компенсацій нафтовикам.
— Через пошкодження нафтопереробних заводів унаслідок українських ударів російський уряд уже третій місяць поспіль виплачує рекордні компенсації нафтовим компаніям.
— У червні федеральний бюджет перерахував нафтовикам 312,5 млрд рублів: 210,6 млрд рублів за демпферним механізмом та ще 101,9 млрд рублів у вигляді зворотного акцизу.
— У травні обсяг виплат становив 357,3 млрд рублів, у квітні — 359,3 млрд рублів. Загалом за останні три місяці російські нафтові компанії отримали з бюджету 1,029 трлн рублів компенсацій.
— Основною причиною такого різкого зростання виплат стали проблеми з нафтопереробкою після серії атак українських безпілотників на НПЗ. Водночас це суттєво скорочує доходи бюджету.
— У червні росія отримала 968 млрд рублів податку на видобуток корисних копалин, однак майже кожен третій рубль був повернутий нафтовим компаніям у вигляді субсидій.
— За підсумками першого півріччя надходження від нафтогазового сектору скоротилися на 23% — до 3,66 трлн рублів, що стало найнижчим показником із 2020 року.
— Також прогнозуються значні додаткові витрати на відновлення пошкоджених підприємств. Зокрема, ремонт Московського НПЗ, який після двох атак зупинили до 2027 року, оцінюється приблизно в 1 млрд доларів.
5. росія починає імпортувати авіаційне паливо з Японії на тлі паливної кризи.
— росія готується імпортувати першу партію авіаційного гасу з Японії після початку закупівель бензину в Індії. У першій половині липня з японського порту Тіба буде відвантажено щонайменше 200 тис. барелів авіапалива, яке через Південну Корею та мережу посередників доставлять до росії.
— Попри заяви російської влади про відсутність дефіциту авіапального, проблеми на ринку посилюються після серії українських ударів по НПЗ. У червні обсяги нафтопереробки в росії впали до найнижчого рівня більш ніж за 20 років, що призвело до нестачі окремих видів пального.
— У середині червня низка великих російських аеропортів, зокрема Махачкали, Мінеральних Вод, Краснодара, Астрахані та Нижнього Новгорода, запровадила обмеження на заправку літаків. Наприкінці місяця про гострий дефіцит авіагасу повідомила й авіакомпанія «Азимут».
— За даними Kpler, експорт російського авіаційного палива цього року скоротився більш ніж удвічі — приблизно до 13 тис. барелів на добу проти 30 тис. барелів на добу торік, причому основним напрямком поставок залишається Туреччина.
6. Спад у сфері послуг росії поглиблюється: нові замовлення скорочуються найшвидше з кінця 2022 року.
— У червні спад у секторі послуг росії посилився. За даними дослідження S&P Global, індекс ділової активності (PMI) знизився до 48,2 пункту проти 48,7 у травні. Значення нижче 50 свідчить про скорочення економічної активності.
— Обсяги надання послуг скорочуються вже четвертий місяць поспіль, а темпи спаду стали найшвидшими з вересня 2025 року. Компанії пояснюють це слабким попитом з боку клієнтів і подальшим зменшенням кількості нових замовлень.
— Нові замовлення знижуються третій місяць поспіль, причому темпи їх падіння стали найвищими з грудня 2022 року. Учасники опитування пов’язують це зі зниженням купівельної спроможності клієнтів та погіршенням їхнього фінансового становища.
7. ЄС збільшив імпорт російського ЗПГ на 17% із початку року.
— У червні країни Європейського Союзу збільшили імпорт російського зрідженого природного газу (ЗПГ) на 10% у річному вимірі — до 2,169 млрд кубометрів. У березні поставки досягли історичного максимуму з 2019 року — 2,459 млрд кубометрів.
— За підсумками першого півріччя 2026 року країни ЄС закупили 13,412 млрд кубометрів російського ЗПГ, що на 17,4% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
— Водночас поставки ЗПГ із Катару майже припинилися, тоді як імпорт зі США та Тринідаду і Тобаго в січні–червні зріс на 3,4%.
— Із 25 квітня 2026 року в ЄС діє заборона на закупівлю російського ЗПГ за короткостроковими контрактами. З 1 січня 2027 року обмеження поширяться і на довгострокові угоди.
— Виняток поки що зберігається для чинних контрактів французької TotalEnergies, німецької SEFE та іспанської Naturgy, однак реекспорт такого газу до третіх країн також буде заборонений.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 03.07.2026
1. Паливна криза в росії призвела до того, що в 12 регіонах ціни на бензин А-92 перевищили середній рівень цін США. Про це свідчать дані Росстату та Американської автомобільної асоціації (AAA).
— Середня ціна бензину Regular у США наприкінці червня становила $1,02 за літр (близько 78,3 рубля за офіційним курсом). Водночас у низці російських регіонів А-92 уже коштував дорожче.
— Найвищі офіційні ціни зафіксовано в окупованому Севастополі (97,95 руб./л). При цьому реальна вартість бензину в окупованому Криму значно перевищує офіційну статистику.
— За даними місцевих джерел, у Севастополі ціни сягають 199 рублів за літр, а в інших районах півострова — 185–200 рублів. Загалом по росії бензин за останній тиждень подорожчав на 1,6%, а з початку червня — на 6,7%, що стало найвищим місячним зростанням із 2009 року.
— Річне зростання цін наблизилося до 20% — максимуму за останні 16 років.
2. У російському «Сбербанку» попередили про нову хвилю проблемних кредитів через паливну кризу в росії.
— Фінансовий стан російського бізнесу продовжує погіршуватися, а паливна криза посилює проблеми компаній із погашенням кредитів. Останніми місяцями банк фіксує тривожне погіршення якості корпоративного кредитного портфеля.
— Все більше компаній звертаються із проханнями про реструктуризацію боргів, а обсяг проблемних кредитів зростає на тлі високих відсоткових ставок і дефіциту пального.
— За даними Центробанку рф, станом на квітень обсяг проблемних корпоративних кредитів, з урахуванням ризикових реструктуризацій, сягнув 11,2 трлн рублів або 11,6% корпоративного кредитного портфеля.
— Найбільші труднощі спостерігаються у вугільній галузі, чорній металургії, будівництві, а також серед компаній нафтогазового сектору.
— У «Сбербанку» визнають, що ситуація на паливному ринку вже негативно впливає на економічне становище багатьох підприємств і підвищує ризики подальшого зростання неплатежів.
3. Рекордна за 20 років частка росіян заявила про погіршення рівня життя.
— У 2026 році 56% жителів росії заявили про зниження рівня життя — це найвищий показник за два десятиліття спостережень. За рік частка таких респондентів зросла на 13 відсоткових пунктів, а порівняно з 2022 роком — на 22 пункти.
— 60% опитаних вважають, що економічна ситуація в країні погіршується. Це також рекордний рівень економічного песимізму за всю історію досліджень. Уперше понад половина дорослого населення песимістично оцінює економічні перспективи країни.
— Початковий сплеск оптимізму після початку повномасштабної війни проти України повністю змінився зростаючим песимізмом. Серед причин — затяжна війна, регулярні атаки безпілотників, висока інфляція та погіршення економічної ситуації.
— Також фіксується різке падіння довіри до державних інституцій. Довіра до армії за рік скоротилася до 66% — найнижчого рівня з 2013 року, до уряду — до 53%, що стало мінімумом із 2021 року. Довіра до російських ЗМІ впала до історичного мінімуму — лише 34% опитаних.
4. Паливна криза в росії може затягнутися на місяці через удари по НПЗ.
— Паливна криза, що охопила майже всі регіони росії, може стати найбільшою в новітній історії рф. Офіційні обмеження на продаж бензину вже діють більш ніж у 40 регіонах.
— Найближчим часом збільшити завантаження пошкоджених українськими ударами НПЗ навряд чи вдасться. Учервні переробка нафти в росії впала на 25% у річному вимірі — до найнижчого рівня більш ніж за 20 років.
— Виробництво бензину скоротилося на 17%, що вже не покриває потреб внутрішнього ринку. З березня Сили оборони України щонайменше 50 разів атакували об’єкти російської нафтової інфраструктури. Деякі НПЗ зазнали повторних ударів.
— Найскладніший період ще попереду, адже пік попиту на пальне традиційно припадає на серпень–вересень. Наразі близько третини російських нафтопереробних потужностей перебувають у простої, що створює додаткові ризики для економіки, зокрема під час жнив.
5. росія закуповує бензин із пов’язаного з «Роснефтью» індійського НПЗ через трейдерів.
— Бензин, який росія імпортує з Індії для подолання паливної кризи, вироблений на нафтопереробному заводі Nayara Energy, 49% акцій якого належать «Роснефти».
— За словами міністра нафти Індії Хардіпа Сінгха Пурі, індійські компанії не продають пальне росії безпосередньо. Водночас він визнав, що росія могла закуповувати індійський бензин через міжнародних трейдерів.
— Після запровадження санкцій ЄС Nayara Energy перейшла на роботу через посередників, оскільки санкції ускладнили розрахунки з клієнтами та постачальниками.
— НПЗ компанії у Вадинарі потужністю 400 тис. барелів на добу після введення санкцій переробляє виключно російську нафту. З Індії до росії вже направлено щонайменше 60 тис. тонн бензину.
— Пальне перевозять два танкери, кожен із яких має на борту 30–40 тис. тонн бензину. росія фактично експортує до Індії дешеву нафту, а потім змушена імпортувати звідти готовий бензин через дефіцит пального, спричинений ударами Сил оборони України по російських НПЗ.
6. росія могла використовувати танкери тіньового флоту для запуску безпілотників біля стратегічних об’єктів НАТО в Європі.
— росія могла використовувати танкери свого тіньового флоту для запуску безпілотників поблизу військових об’єктів НАТО в Європі з метою розвідки та перевірки ефективності систем протиповітряної оборони. Про це йдеться у звіті Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS).
— За даними дослідників, з серпня 2024 року до лютого 2026 року було зафіксовано 144 випадки появи безпілотників над територією десяти країн НАТО та Ірландії. Майже половина інцидентів стосувалася військових об’єктів, а окремі польоти призводили до тимчасового закриття великих аеропортів.
— Безпілотники також фіксували над об’єктами, де зберігаються американські ядерні авіабомби B61-12, а також поблизу французької бази підводних човнів із балістичними ракетами.
— Автори звіту припускають, що ця кампанія була спрямована на картографування військової інфраструктури та виявлення слабких місць європейської ППО.
— Не виключено, що для запуску дронів могли використовуватися судна тіньового флоту, які регулярно працюють у європейських водах під виглядом комерційних перевезень.
7. Суд ЄС дозволив кримінальне переслідування за поширення матеріалів Russia Today.
— Суд Європейського Союзу роз’яснив застосування санкцій проти російських державних ЗМІ та постановив, що фізичні особи можуть нести кримінальну відповідальність за поширення матеріалів телеканалу Russia Today в інтернеті.
— Рішення було ухвалене у відповідь на запит німецького суду, який розглядає справу трьох осіб, обвинувачених у публікації відеоматеріалів RT Germany. Мовлення цього каналу було заборонене в ЄС у 2022 році в межах санкцій, запроваджених після повномасштабного вторгнення росії в Україну.
— Суд ЄС наголосив, що санкційна заборона поширюється не лише на мовників, а й на власників та адміністраторів вебсайтів, які розміщують заборонений контент, незалежно від того, чи отримують вони прибуток.
— Фінансування ресурсу виключно за рахунок добровільних пожертв також не звільняє від відповідальності.
— Рішення підтверджує, що поширення матеріалів російських державних пропагандистських ресурсів може стати підставою для кримінального переслідування в країнах Європейського Союзу.
8. США попередили Польщу про можливу збройну провокацію з боку росії для перевірки рішучості НАТО.
— США неодноразово попереджали Польщу про можливу збройну провокацію з боку росії, метою якої може стати перевірка готовності НАТО виконати зобов’язання щодо колективної оборони. росія може завдати ударів дронами або ракетами по об’єктах критичної інфраструктури Польщі, зокрема електростанціях, або організувати обмежене вторгнення через кордон із використанням російських чи білоруських військових.
— Також розглядаються сценарії імітації авіаударів або навмисного порушення кордону під приводом технічної несправності чи «рятувальної операції».
— Головна мета такої провокації — змусити західних союзників розпочати переговори з москвою замість військової відповіді, підірвати довіру до механізмів колективної оборони НАТО та домогтися скорочення або припинення військової підтримки України.
— Польські та балтійські джерела зазначають, що у москві обговорюють подібні сценарії, а після можливої провокації росія може спробувати покласти відповідальність за інцидент на Україну.
— Водночас, рішення про реалізацію такого сценарію наразі не ухвалене, а будь-яка провокація, якщо вона відбудеться, найімовірніше матиме гібридний, а не формат відкритої війни.
