Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 05.10.2026
1. Українські удари вивели з ладу понад половину нафтопереробних потужностей росії.
— За оцінкою розвідки, Генерального штабу та Міністерства оборони України, уражено 51% потужностей російських НПЗ. У Міноборони України заявили, що оцінка враховує наслідки нещодавніх ударів Сил безпеки і оборони України.
— За даними відомства, систематичні атаки спрямовані на скорочення можливостей росії з виробництва пального та послаблення її військово-економічного потенціалу.
— Ураження понад половини нафтопереробних потужностей створює додаткові проблеми для російського паливного ринку, який уже стикається з перебоями в роботі НПЗ, скороченням виробництва нафтопродуктів та необхідністю збільшувати імпорт пального.
2. Нафтогазові доходи рф впали на 22% попри зростання цін на нафту.
— У вересні вони становили 452,4 млрд рублів. Більшу частину доходів «з’їдають» витрати бюджету на компенсації нафтопереробникам через різницю між внутрішньоросійськими та світовими цінами на пальне.
— У вересні їх збільшили з 197,3 млрд до 305,5 млрд рублів.
— Усього з початку року до російської казни надійшло 5,47 трлн рублів нафтогазових доходів, що на 17,2% менше, ніж у січні-вересні 2025 року
3. росія скорочує дорожнє будівництво через дефіцит фінансування.
— У 2026 році росія скорочує витрати на дорожню інфраструктуру, а наступного року скорочення можуть посилитися. У квітні уряд зменшив фінансування утримання федеральних трас на 11 млрд рублів — до 432 млрд.
— У 2027 році його планують скоротити ще на 20 млрд. Шестирічну дорожню програму зменшили на 100 млрд рублів — до 9,1 трлн, а недофінансування щодо нормативів досягло 1,85 трлн рублів. Бюджет «Автодору» скоротили більш ніж на 20 млрд — до 188,5 млрд рублів.
— У 2026 році за нацпроєктом «Інфраструктура для життя» планують провести роботи близько 20,5 тис. км доріг проти понад 23 тис. км у 2025 році. Це скорочення приблизно на 12–13%.
— Додатковою проблемою стає дефіцит бітуму. За п’ять років його виробництво скоротилося на 11% — з 8,1 млн до 7,3 млн тонн. Перебої на російських НПЗ можуть посилити дефіцит.
— У 2027 році видатки на «національну економіку» планують скоротити на 7,4%, а у 2028 році — на 9,9%. Через це дорожнє будівництво скорочуватиметься й надалі, а державні програми дедалі більше зосереджуватимуться на ремонті наявних доріг, а не будівництві нових.
4. Попит на сталь у росії впав майже на третину за роки війни.
— За підсумками січня–серпня 2026 року попит на сталь у росії скоротився на 16% порівняно з 2024 роком. Від початку 2024 року падіння становить близько 31%.
— Скорочення попиту пов’язане з високою ключовою ставкою та дорогою вартістю кредитів, що стримує будівництво й ділову активність. Додатково на ринок тиснуть охолодження житлового будівництва, перенесення інфраструктурних проєктів, скорочення програм підтримки машинобудування та конкуренція з імпортною продукцією.
— Металургійну галузь також обтяжують зростання тарифів, логістичних витрат і зарплат. За оцінками учасників ринку, помітного відновлення попиту на метал не варто очікувати раніше другої половини 2027 року.
— Слабкий внутрішній попит посилює проблеми російської металургії, яка одночасно стикається з високими витратами та обмеженими можливостями для зростання.
5. росія наростила експорт ЗПГ до Азії напередодні заборони ЄС.
— росія у вересні збільшила експорт зрідженого природного газу на 35% у річному вимірі — до 3,36 млн тонн. Основний приріст припав на азійський напрямок.
— До країн Азійсько-Тихоокеанського регіону — Китаю, Японії та Південної Кореї — у вересні поставили близько 2,12 млн тонн ЗПГ проти 0,72 млн тонн до Європи. Зростання експорту, зокрема, пов’язане з відновленням поставок «Ямал ЗПГ» після планових ремонтів та сезонним відкриттям східного маршруту Північного морського шляху.
— За дев’ять місяців росія експортувала 25,35 млн тонн ЗПГ — на 14% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
— Поставки до Азії зросли на 16,9% — до 12,82 млн тонн. Китай збільшив закупівлі на 60%, до 7,43 млн тонн. Поставки до ЄС за дев’ять місяців також зросли на 7%, однак частка європейського ринку в російському експорті скорочується.
— З 1 січня 2027 року ЄС запровадить повну заборону на імпорт російського ЗПГ. росія намагається компенсувати майбутню втрату європейського ринку нарощуванням поставок до Азії, насамперед до Китаю.
— Водночас азійський напрямок залежить від сезонної доступності Північного морського шляху та має довшу логістику.
6. російські військові могли отримати китайський переносний комплекс ППО.
— російські військові могли використовувати китайський переносний зенітний ракетний комплекс для боротьби з українськими безпілотниками. На це вказують кадри російського телебачення.
— На відео, знятому в Ростовській області неподалік українського кордону, російський військовий демонструє переносний комплекс ППО та заявляє, що він має дальність близько 4 км. Зовні він не схожий на російські «Іглу» або «Вербу», які зазвичай використовують російські війська.
— За оцінкою Der Spiegel, зброя більше нагадує китайські переносні комплекси QW-18 або QW-19. Точне походження комплексу залишається невідомим, оскільки на ньому немає характерних маркувань.
— Один із можливих варіантів полягає в тому, що комплекс міг потрапити до росії не безпосередньо з Китаю, а через третю країну. Зокрема, Іран раніше закуповував китайські QW-18, а згодом виробляв їхню власну версію під назвою Misagh-3. Інший варіант — виробництво таких комплексів у росії за ліцензією.
— Поява китайського комплексу на озброєнні російських військ могла б свідчити про тіснішу військову співпрацю москви та Пекіна, ніж відомо зараз. Водночас Китай офіційно не визнає постачання росії летальної зброї.
— Потреба росії в додаткових засобах ППО зростає через масштабні українські атаки безпілотниками. Україна щомісяця атакує росію понад 17 тисячами дронів, що створює додаткове навантаження на російську систему протиповітряної оборони.
7. «Лукойл» програв суд у США через звинувачення у завищенні цін на пальне.
— «Лукойл» програв судову справу у США, пов’язану з ціноутворенням на пальне для його франчайзі. Суд відхилив клопотання російської нафтової компанії, тому власники майже 30 АЗС «Лукойлу» у Пенсильванії та Нью-Джерсі можуть продовжити судовий процес.
— 20 франчайзі у Нью-Джерсі та ще 9 у Пенсильванії звинувачують «Лукойл» у завищенні цін на бензин. На їхню думку, компанія намагається компенсувати втрати доходів після запровадження санкцій США.
— У позові, поданому в квітні, власники АЗС заявили, що через дії «Лукойлу» зазнали багатомільйонних збитків. Вони також стверджують, що компанія змушувала їх працювати у завідомо збиткові години, виставляла непогоджені рахунки за додаткове технічне обслуговування та відмовляла у фінансуванні необхідного ремонту.
— Суддя відхилив клопотання «Лукойлу» без пояснення причин. Тепер справа може перейти до подальшого розгляду по суті.
8. Німеччина готує приватизацію націоналізованої «дочки» «Газпрому».
— Німеччина розпочала підготовку до приватизації газової компанії SEFE, колишньої дочірньої структури «Газпрому», яку німецька влада націоналізувала після початку повномасштабної війни росії проти України.
— Міністерство економіки та енергетики Німеччини оголосило тендер на юридичний супровід приватизації. Контракт із юридичною фірмою планують укласти не пізніше 1 листопада. Паралельно інвестиційні банки та державний банк розвитку KfW претендують на мандати для організації продажу компанії.
— Німеччина націоналізувала SEFE у 2022 році, фактично позбавивши «Газпром» контролю над активом. Компанію тоді оцінили приблизно у €6 млрд. Нині її вартість також оцінюється приблизно у €6 млрд.
— Приватизація SEFE означатиме остаточне закріплення втрати «Газпромом» цього активу в Німеччині. Російська компанія, яка до війни використовувала SEFE як важливу ланку свого газового бізнесу в Європі, більше не контролюватиме компанію, а її продаж зробить повернення активу російському власнику ще менш імовірним.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 04.10.2026
1. Сили оборони України уразили позиції російських розрахунків оперативно-тактичних ракетних комплексів «Іскандер» у Брянській області.
— Крім того, були уражені об’єкти російської військової інфраструктури у Самарській області та Чорному морі. Генеральний штаб ЗСУ повідомив, що 2 жовтня та в ніч на 3 жовтня українські військові також уразили район Донецька, де розташовувалося місце зберігання, підготовки та запуску ударних безпілотників.
— Також уражено пункт управління російських військ у районі Нової Таволжанки Бєлгородської області, переправу через річку Мокрі Яли біля Новотроїцького на Донеччині, ремонтну базу в районі Громівки Херсонської області та склад матеріально-технічних засобів у районі Вознесенівки Бєлгородської області.
2. Військові витрати росії можуть перевищити $1 трлн до кінця 2029 року.
— росія вже витратила на армію та закупівлю озброєнь 58,3 трлн рублів за перші п’ять років війни, або близько $692 млрд. За збереження нинішніх темпів до кінця 2029 року сукупні військові видатки можуть перевищити $1 трлн.
— За підрахунками Яніса Клюге з Німецького інституту міжнародних проблем і безпеки, військові витрати росії становили 14,336 трлн рублів у 2024 році, 16,687 трлн у 2025-му та 10,687 трлн рублів лише за перше півріччя 2026 року.
— Проєкт бюджету передбачає близько 50 трлн рублів витрат на оборону у 2027–2029 роках. Загальні військові видатки за цей період можуть довести накопичену суму до 75,5 трлн рублів, або $907 млрд, у 2028 році та до 92,1 трлн рублів, або близько $1,1 трлн, у 2029-му.
— Водночас фінансування цивільних напрямів скорочується. У 2027 році на національну економіку планують витратити 4,62 трлн рублів, на соціальну політику — 6,65 трлн, охорону здоров’я — 1,82 трлн, освіту — 1,78 трлн.
— Для покриття військових витрат росія збільшує запозичення та податкове навантаження. Дефіцит федерального бюджету у 2026 році оцінюється в 7,3 трлн рублів, а на 2027 рік уряд планує залучити 6,1 трлн рублів позик.
3. росія «будує новий тіньовий флот», щоб уникнути санкцій.
— росія вводить у стрій нові газовози, які можуть використовуватися для перевезення зрідженого природного газу через Арктику в умовах західних санкцій. Щонайменше два нові газовози — «Алексей Косыгин» і «Константин Посьет» — були введені в експлуатацію на початку 2026 року.
— Судна мають довжину близько 300 метрів, водотоннажність 127 555 тонн і здатні проходити крізь лід завтовшки до двох метрів.
— Їхні характеристики вказують на можливість використання на арктичних маршрутах для транспортування ЗПГ. За даними моніторингових сервісів, «Алексей Косыгин» перебуває біля острова Чанту у Східнокитайському морі.
— Ще один газовоз — «Пётр Столыпин» — також ввели в експлуатацію цього року. Велика Британія включила ці судна до нового санкційного пакета, спрямованого проти російського морського експорту.
— ЄС уже запровадив санкції приблизно проти 670 суден, пов’язаних із російським обходом обмежень. Велика Британія заявляє, що її санкції охоплюють близько 600 танкерів, які, за оцінкою уряду, використовуються для фінансування російської військової машини.
— За оцінкою британського уряду, міжнародні санкції вже позбавили росію майже $500 млрд.
4. путін запропонував продати закордонні активи «Лукойлу» інвесторам, пов’язаним з оточенням Трампа.
— путін у межах переговорів із США щодо завершення війни в Україні запропонував довести до кінця угоду з продажу закордонних активів «Лукойлу». Головним претендентом на них є консорціум інвесторів, пов’язаних із донором Дональда Трампа та американськими переговірниками Стівом Віткоффом і Джаредом Кушнером.
— путін порушив питання про угоду 5 вересня під час зустрічі у кремлі з Віткоффом і Кушнером. Він запропонував продаж як спосіб продемонструвати росіянам, що москва знову може вести бізнес зі США.
— Американські представники погодилися опрацьовувати цю можливість, розглядаючи її також як спосіб покращити відносини з кремлем і знизити світові ціни на енергоносії.
— Йдеться про нафтові родовища, НПЗ та АЗС «Лукойлу» за межами росії. На початку 2026 року компанія оцінювала свої міжнародні активи приблизно у $20 млрд.
— Для завершення угоди потрібне погодження США та кремля. Схвалення Вашингтона дозволило б вивести придбані активи з-під американських санкцій, що може суттєво підвищити їхню вартість.
— Основним претендентом наразі є консорціум американського мільярдера Тодда Бьолі, який у 2025 році пожертвував $1 млн комітету MAGA Inc. та ще $1 млн на інавгурацію Трампа. До консорціуму також входять катарські бізнесмени Мутаз і Рамез аль-Хайяти, які є партнерами Кушнера та Іванки Трамп у проєкті елітного курорту в Албанії.
— Серед потенційних інвесторів також фонд з Абу-Дабі, пов’язаний із шейхом Тахнуном бін Заїдом Аль Нахайяном. Структури Тахнуна мають зв’язки з бізнесами родини Трампа та інвестиційною компанією Кушнера.
— Угоду планує підтримати і уряд США через Корпорацію міжнародного розвитку фінансування США (DFC). Водночас NYT не виявила доказів того, що Віткофф або Кушнер особисто отримають фінансову вигоду від продажу.
— Можливе переплетення ділових зв’язків потенційних покупців з оточенням Трампа вже викликало питання щодо вибору інвестора.
— Представники Трампа та самі потенційні учасники угоди заперечують особисту фінансову зацікавленість американських переговірників. США запровадили санкції проти «Лукойлу» рік тому, після чого компанія почала продавати міжнародні активи.
— У січні попередню домовленість про їх купівлю уклав американський фонд Carlyle, однак остаточне погодження угоди затягнулося. За цей час консорціум Бьолі вийшов на перше місце серед претендентів.
5. В Угорщині готують кримінальну справу проти Орбана.
— Нова влада Угорщини може порушити кримінальну справу проти колишнього прем’єр-міністра Віктора Орбана через затримання українських інкасаторів, які перевозили золото та готівку на €70 млн.
— У березні підрозділ угорської служби боротьби з тероризмом затримав автомобіль із грошима та золотими злитками. Це був регулярний рейс з Відня, який здійснювали інкасатори державного Ощадбанку. Під час допитів їх кілька годин утримували в наручниках і з зав’язаними очима.
— Орбан тоді заявив, що гроші могли використовуватися для таємного фінансування угорської опозиції з боку України.
— Наступного дня українських інкасаторів звільнили, а гроші повернули Україні. Після зміни влади в Угорщині цей епізод став одним із можливих напрямів розслідування дій уряду Орбана.
— Нова влада розпочала кампанію з демонтажу політичної та корупційної системи, яка формувалася за 16 років його правління.
