Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 06.07.2026​
1. Україна успішно атакувала Ярославський НПЗ — один із ключових паливних заводів росії.
— У ніч на 6 липня українські безпілотники успішно атакували Ярославський нафтопереробний завод («Ярославнєфтєоргсинтез»). На території підприємства пролунали вибухи, після чого виникла пожежа. Місцеві жителі повідомляли про серію вибухів та задимлення в районі заводу.
— Ярославський НПЗ є одним із найбільших нафтопереробних підприємств росії. Його проєктна потужність становить близько 15 млн тонн нафти на рік (понад 300 тис. барелів на добу).
— Завод виробляє бензин, дизельне паливо, авіаційний гас та інші нафтопродукти, що використовуються як цивільним сектором, так і для забезпечення російської армії.
2. Українські дрони влучили по Омському НПЗ — одному з найбільших нафтопереробних заводів росії.
— У ніч проти 6 липня українські далекобійні безпілотники атакували Омський нафтопереробний завод — найбільший НПЗ росії за обсягами переробки нафти. За даними українських та російських OSINT-спільнот, зафіксовано щонайменше два влучання по території підприємства, після яких виникла пожежа.
— Омський НПЗ, що належить «Газпром нафті», має потужність близько 22 млн тонн нафти на рік (близько 10% загальної нафтопереробки) і є найбільшим нафтопереробним підприємством росії.
— Ураження Омського НПЗ, який донедавна залишався одним із небагатьох найбільших заводів, що працював без суттєвих пошкоджень, посилює тиск на паливний баланс росії.
3. Ціна на російську нафту впала до рівня, що був до війни з Іраном.
— Ціна російської нафти Urals на початку липня впала до $41,66 за барель, повернувшись до рівнів, які були до короткочасного стрибка цін через конфлікт навколо Ірану, випливає з котирувань Argus.
— Мінфін росії використовує котирування Argus для розрахунку податкових надходжень від нафтової галузі. Нинішня ціна майже на 30% нижча за закладений у федеральний бюджет рівень $59 за барель, необхідний для виконання плану нафтогазових доходів.
— Під час загострення ситуації навколо Ормузької протоки москва тимчасово отримала вигоду від зростання світових цін на нафту. Однак цей ефект виявився нетривалим.
— Після відновлення експорту через Ормузьку протоку та рішення ОПЕК+ вкотре збільшити видобуток світові ціни знову пішли вниз. Якщо Urals надалі залишатиметься значно нижче бюджетного орієнтира, росія вже найближчими місяцями зіткнеться з новим скороченням нафтових доходів.
— Ситуацію погіршує й те, що дефіцит федерального бюджету вже набув значних масштабів. За перші п’ять місяців 2026 року він досяг 6 трлн рублів (близько $77 млрд), що приблизно на 60% перевищує запланований дефіцит на весь рік.
— Через особливості російської податкової системи падіння цін на нафту в липні почне безпосередньо бити по доходах бюджету вже у серпні. Це ускладнить спроби кремля фінансувати зростаючі військові витрати та одночасно стримувати бюджетний дефіцит.
4. ОПЕК+ п’ятий місяць поспіль збільшує видобуток: дешевша нафта посилює тиск на бюджет росії.
— Країни ОПЕК+ домовилися п’ятий місяць поспіль збільшити квоти на видобуток нафти. У серпні виробництво зросте ще на 188 тис. барелів на добу.
— Рішення ухвалене на фоні ослаблення ризиків для судноплавства через Ормузьку протоку та очікуваного збільшення пропозиції на світовому ринку. Водночас одним із ключових факторів тиску на нафтові котирування залишається уповільнення попиту з боку Китаю, який скорочує імпорт сировини.
— Світові ціни на нафту 6 липня знизилися більш ніж на 1%. Ф’ючерси на Brent опустилися до $71,1 за барель (-1,4%), а WTI — до $67,9 (-1,2%).
— Для росії така ситуація є особливо болючою — російська нафта традиційно продається зі значним дисконтом до Brent. Якщо Brent уже опустилася до близько $71 за барель, то ціна російської Urals ризикує ще глибше закріпитися нижче рівня, необхідного для збалансування федерального бюджету.
— Раніше в липні в західних портах росії Urals вже коштувала менше $45 за барель.
— Попри підвищення квоти, росія фізично не здатна видобувати навіть дозволені обсяги. На серпень для неї встановлено квоту 9,887 млн барелів на добу, однак, за даними ОПЕК, у травні фактичний видобуток ледь перевищував 9 млн барелів через проблеми в галузі, зокрема після атак на нафтову інфраструктуру.
— Якщо Китай і надалі скорочуватиме закупівлі, а ОПЕК+ продовжить нарощувати видобуток, тиск на нафтові ціни може лише посилитися. Для бюджету росії це означає подальше поглиблення дефіциту, зростання фінансових проблем регіонів і дедалі складніший вибір між фінансуванням війни, соціальними виплатами та підтримкою економіки.
5. У найбільшому нафтовому порту росії закінчився бензин через паливну кризу.
— У Новоросійську, де розташований найбільший російський нафтовий термінал на Чорному морі, виник гострий дефіцит пального. Місцева влада повідомила, що бензин на автозаправних станціях повністю відсутній, а дизельне паливо в обмеженій кількості доступне лише на деяких АЗС.
— Це стало черговим наслідком паливної кризи, яка охопила майже всю росію після серії успішних українських ударів по ключових нафтопереробних заводах. Через пошкодження НПЗ різко скоротилися обсяги переробки нафти та виробництва бензину.
— Новоросійськ має стратегічне значення для російського нафтового експорту. Через місцевий термінал у червні відвантажувалося понад 980 тис. барелів нафти на добу, що робить його найбільшим нафтовим портом країни на Чорному морі.
— Проблеми з постачанням бензину або різні форми нормування пального вже зачепили близько 90% регіонів росії.
6. російський аналог Starlink зіткнувся з проблемами вже після запуску.
— Спроба росії створити власний аналог супутникової мережі Starlink під назвою «Рассвет» почала давати збої вже на старті. Із перших 16 супутників, виведених на низьку навколоземну орбіту в березні 2026 року, один вийшов з ладу менш ніж за три місяці після запуску.
— Додатковим ударом по космічній програмі стало повідомлення Генерального штабу ЗСУ про ураження 1 липня центру космічного зв’язку поблизу москви. За даними української сторони, було пошкоджено головну будівлю та знищено частину антен.
— Після початку повномасштабної війни росія фактично втратила значну частину міжнародного ринку космічних запусків.
— Іноземні замовники відмовилися від послуг «Роскосмосу», а компанія перетворилася на «чорну діру», що щороку поглинає мільярди через збитки.
— Контраст із американською SpaceX стає дедалі очевиднішим. Поки компанія Ілона Маска експлуатує понад 10 тис. супутників Starlink і планує нові космічні проєкти, включно з освоєнням астероїдів та Марса, «Роскосмос» не лише відстає у створенні власного супутникового угруповання, а й продовжує боротися з технічними проблемами навіть на Міжнародній космічній станції.
7. Велика Британія перехопила два російські військові літаки поблизу авіаносної групи НАТО.
— Велика Британія в межах посиленої місії НАТО в Арктиці перехопила два російські морські патрульні літаки Ту-142 («Ведмідь-Ф»), які наблизилися до британської авіаносної ударної групи в Норвезькому морі.
— За даними Міністерства оборони Великої Британії, наприкінці минулого тижня російські літаки неодноразово виконували «небезпечні та непрофесійні» маневри поблизу авіаносця HMS Prince of Wales.
— Крім того, екіпажі Ту-142 скинули в безпосередній близькості до авіаносної групи велику кількість гідроакустичних буїв — пристроїв, які використовуються для виявлення та відстеження підводних човнів.
— У відповідь 2 липня британські винищувачі F-35 піднялися в повітря, перехопили російські літаки та супроводили їх подалі від кораблів НАТО.
8. США допомагали Україні прокладати маршрути дронів для ударів по російських НПЗ.
— Американська розвідка допомагала Україні планувати маршрути далекобійних безпілотників для ударів по російських нафтопереробних заводах, дозволяючи їм обходити системи ППО.
— США надавали українським військовим розвідувальну інформацію, яка дозволяла визначати оптимальні маршрути польоту, висоту та час атак. Це допомогло підвищити ефективність ударів по об’єктах російської нафтопереробної інфраструктури.
— Західні посадовці розглядають українські атаки на НПЗ як один із найефективніших способів послаблення економічного потенціалу росії. Унаслідок масштабної кампанії ударів російська нафтопереробка вже зіткнулася із серйозними проблемами.
— За оцінками Energy Intelligence, у червні 2026 року обсяги переробки нафти в росії скоротилися приблизно на 25% у річному вимірі — до найнижчого рівня за понад два десятиліття, а виробництво бензину впало на 17%.
— Це спровокувало дефіцит пального в багатьох регіонах, різке зростання цін та необхідність імпорту бензину з Індії й авіаційного пального через посередників із Японії. Водночас, попри економічні втрати, у москві не демонструють готовності до зміни своїх воєнних цілей.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 05.07.2026​
1. У тимчасово окупованому Криму після нічної атаки зафіксовано масштабний блекаут.
— У ніч на 5 липня безпілотники атакували низку енергетичних об’єктів у тимчасово окупованому Криму. Після атаки на більшій частині півострова сталося масштабне відключення електроенергії. За повідомленнями моніторингових ресурсів, без світла залишилася практично вся територія окупованого Криму, а нічне освітлення збереглося лише у чотирьох містах.
— За наявними даними, під удар потрапили підстанція «Бахчисарай» напругою 220 кВ у Бахчисараї та підстанція «Зимине» напругою 35/10 кВ.
— За попередніми оцінками, станом на сьогодні у Криму вже уражено 25 електропідстанцій, що суттєво ускладнює роботу енергосистеми окупованого півострова та відновлення електропостачання.
2. росія намагається поповнити Фонд національного добробуту, але падіння цін на нафту може швидко змусити знову витрачати резерви.
— російський мінфін оголосив, що з 7 липня по 6 серпня спрямує 123,2 млрд рублів на купівлю валюти та золота для Фонду національного добробуту (ФНБ). Це вже третій місяць поспіль, коли влада рф намагається частково відновити резерви, виснажені за роки війни.
— Однак це поповнення має тимчасовий характер. Воно стало можливим лише завдяки короткочасному стрибку світових цін на нафту через конфлікт на Близькому Сході.
— Після перемир’я між США та Іраном ситуація різко змінилася: ціна російської нафти Urals вже впала нижче 45 доларів за барель, тоді як у бюджеті закладено 59 доларів. же в серпні мінфіну, ймовірно, доведеться припинити поповнення ФНБ і знову продавати валюту та золото з резервів, щоб компенсувати падіння нафтогазових доходів бюджету.
— За час повномасштабної війни ліквідна частина ФНБ вже скоротилася майже втричі — до 3,6 трлн рублів (46,4 млрд доларів). Від початку війни росія вже витратила з фонду 85,7 тонни золота, 215,9 млрд юанів та близько 48 млрд доларів у західних валютах.
— Це свідчить, що можливості ФНБ підтримувати бюджет поступово вичерпуються, а нове падіння нафтових доходів лише прискорює цей процес.
3. На фоні паливної кризи в росії вартість перевезень вантажів фурами досягла історичного максимуму.
— Про це свідчать дані найбільшої в країні біржі автомобільних вантажоперевезень ATI SU, де перевізники та замовники укладають угоди.
— Індекс біржі, який відображає середній рівень тарифів на перевезення по 100 найпопулярніших маршрутах, 30 червня досяг рекордних 2057 пунктів. Це найвищий показник за всю історію спостережень.
— Рекордне подорожчання також зафіксовано у сегменті рефрижераторних перевезень, які використовуються для доставки продуктів, ліків та інших товарів, що потребують спеціального температурного режиму.
— Наприклад, на маршруті Санкт-Петербург — москва після атаки українських безпілотників на Московський НПЗ середня вартість перевезення зросла з 58,9 до 60,8 рубля за кілометр, а за останній рік — на 19,2%.
— Подорожчання перевезень стало одним із наслідків дефіциту бензину, який виник після ударів по російських НПЗ і вже призвів до перебоїв із пальним у багатьох регіонах країни.
4. «Тіньовий флот» росії почав обходити Ла-Манш після перехоплень європейськими ВМС.
— Санкційні російські танкери дедалі частіше уникають проходу через Ла-Манш після серії перехоплень британськими, французькими та шведськими військово-морськими силами. Судна обирають довший маршрут навколо Великої Британії через Північну Атлантику, щоб не заходити до територіальних вод європейських держав.
— За даними систем відстеження суден, щонайменше п’ять підсанкційних танкерів, які 4 липня вирушили з порту Приморськ — одного з головних російських експортних нафтових терміналів, — пішли саме цим маршрутом.
— Ще два судна біля узбережжя Португалії також відмовилися від коротшого шляху через Ла-Манш. Зміна маршрутів відбулася після того, як цього року британські, французькі та шведські ВМС перехопили 13 танкерів «тіньового флоту».
— Додатковим фактором стало рішення Камеруну виключити 39 підсанкційних суден зі свого суднового реєстру. Це дозволило європейським військовим затримувати їх як судна, що фактично ходять без прапора. За словами представника служби безпеки ЄС, російські судна роблять усе можливе, щоб не заходити до територіальних вод європейських країн.
— Нові маршрути збільшують час рейсу щонайменше на одну добу, а в окремих випадках — більш ніж на 10 днів. Наприклад, танкер Invicta після перехоплення судна Deliver французькими військовими відмовився від маршруту через Середземне море та Суецький канал і вирушив навколо мису Доброї Надії.
— Обхід Ла-Маншу також підвищує витрати: кожен танкер змушений спалювати до 100 тонн додаткового бункерного палива, а витрати на пальне становлять близько 60% вартості рейсу. Це робить перевезення російської нафти дорожчими та менш ефективними, посилюючи економічний тиск на «тіньовий флот».
5. Єдиний НПЗ Грузії відмовиться від російської нафти через загрозу санкцій ЄС.
— Компанія Black Sea Petroleum (BSP), яка управляє єдиним у Грузії нафтопереробним заводом Kulevi Oil Refinery, оголосила про повну відмову від російської нафти. Починаючи з серпня–вересня 2026 року, підприємство перероблятиме виключно сировину неросійського походження.
— У компанії заявили, що це рішення відкриє доступ до більш прибуткових міжнародних ринків збуту. Потужність першої черги заводу становить 1,2 млн тонн нафти на рік. російська «Русснефть» постачала сировину на підприємство з жовтня 2025 року.
— Відмова від російської нафти стала наслідком тиску з боку Європейського Союзу. Раніше ЄС розглядав можливість включення порту Кулеві до санкційного списку через підозри в реекспорті російської нафти та використанні порту танкерами «тіньового флоту» для обходу санкцій.
— Після цього влада Грузії пообіцяла закрити порт для підсанкційних російських танкерів і припинити реекспорт російської сировини, а тепер оператор НПЗ офіційно підтвердив повну відмову від її використання.