Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 10.09.2026
1. Українські дрони атакували морський порт у Дагестані.
— У ніч на 10 вересня українські безпілотники атакували Махачкалу — столицю Дагестану. Внаслідок падіння уламків дронів виникли пожежі на території морського порту.
— Махачкалінський морський торговельний порт — єдиний у росії глибоководний і незамерзаючий порт на Каспійському морі. Він має нафтову гавань із п’ятьма причалами для танкерів вантажопідйомністю до 10 тис. тонн.
— Потужність порту з експорту нафти та нафтопродуктів становить до 7,9 млн тонн на рік. Поруч розташована нафтобаза, з’єднана з магістральним нафтопроводом Баку—Новоросійськ.
— Дагестан уже зазнавав ударів українських дронів: 24 серпня було атаковано найбільший склад маркетплейсу Ozon на Північному Кавказі.
2. Україна вперше вдарила по газоконденсатних заводах за понад 3000 км від кордону.
— Українські сили завдали удару по ключовій газоконденсатній інфраструктурі росії у Ямало-Ненецькому автономному окрузі, діставшись цілей більш ніж за 3000 км від українського кордону.
— 9 вересня підрозділи Deep Strike Сил спеціальних операцій уразили Новоуренгойський завод з підготовки конденсату до транспорту (ЗПКТ) та Пуровський завод з переробки газового конденсату. ССО назвали це найглибшим ураженням території росії за весь час війни.
— Новоуренгойський ЗПКТ є одним із ключових підприємств газоконденсатної інфраструктури регіону та входить до групи «Газпрому».
— Його проєктна потужність становить 19,5 млн тонн сировини на рік. Пуровський завод у 2025 році переробив 13,4 млн тонн газового конденсату.
— Обидва підприємства забезпечують підготовку та переробку сировини з родовищ Ямалу — одного з головних газовидобувних регіонів росії.
3. Рязанський НПЗ зупинив роботу після атаки українських дронів.
— Рязанський нафтопереробний завод «Роснафти» зупинив роботу після атаки безпілотників 6 вересня.
— Зупинені установки CDU-6 та CDU-4. CDU-6, яка загорілася внаслідок атаки, здатна переробляти 8 млн тонн нафти на рік, або близько 160 тис. барелів на добу. Це майже половина потужності заводу. Потужність CDU-4 становить ще 4 млн тонн на рік.
— Ще одна установка, CDU-3, перебуває на технічному обслуговуванні з середини травня. Ремонт пошкоджених установок може тривати кілька тижнів. У 2024 році Рязанський НПЗ переробив 13,1 млн тонн нафти — близько 4,9% загального обсягу нафтопереробки в росії.
— Завод також виробив 2,2 млн тонн бензину, 3,4 млн тонн дизельного пального та 4,3 млн тонн мазуту.
4. Дефіцит ліквідності російських банків досяг максимуму з березня 2022 року.
— Структурний дефіцит ліквідності у банківській системі росії до 9 вересня зріс до 2,85 трлн рублів — це найвищий рівень із березня 2022 року. Дефіцит посилюється через продовження відтоку грошей із банківської системи у готівку та завершення періоду усереднення обов’язкових резервів.
— Через нестачу ліквідності ЦБ росії цього тижня, крім регулярного тижневого аукціону репо, двічі проводив додаткові операції «тонкого налаштування». Цього виявилося недостатньо: банки додатково залучили 460 млрд рублів за ставкою 15%.
— Лише на початку вересня з банківської системи в готівку пішло понад 150 млрд рублів. Від початку року обсяг готівки поза банками зріс уже більш ніж на 2,75 трлн рублів.
— За оцінкою ЦБ росії, загальний обсяг готівки в економіці зросте до 23,1 трлн рублів у 2026 році проти 19,4 трлн рублів у 2025-му. Зростання попиту на готівку, яке раніше вважалося сезонним явищем, дедалі більше набуває постійного характеру.
— Для банків це означає відтік ліквідності та необхідність дедалі активніше залучати фінансування від регулятора.
5. У 26 аеропортах росії обмежили заправку літаків через дефіцит пального.
— У росії щонайменше 26 аеропортів від Калінінграда до Петропавловська-Камчатського запровадили обмеження на заправку літаків через паливну кризу. Про це свідчать дані аеронавігаційної системи.
— Перші обмеження почали діяти ще в червні, а нова хвиля припала на вересень. У 15 із 26 аеропортів ліміти стосуються іноземних авіакомпаній: їм дозволяють заправлятися лише пальним, необхідним для виконання одного рейсу.
— У Пулково обмеження діятимуть до березня 2027 року — літаки можуть отримувати лише обсяг пального, передбачений планом польоту, без додаткового запасу. Аналогічні обмеження запроваджені в низці інших великих аеропортів росії.
— Тривалість обмежень залежно від аеропорту становить від одного до майже семи місяців.
6. росіяни з початку війни скупили близько 200 тонн золота.
— Жителі росії з березня 2022 року придбали близько 200 тонн золота у злитках. Населення скуповує дорогоцінний метал як альтернативу готівковій іноземній валюті, доступ до якої після початку війни суттєво обмежили.
— Обсяг золота, накопиченого населенням, уже у 1,5 раза перевищує запас золота у Фонді національного добробуту — 131,5 тонни станом на 1 вересня. Це також майже 9% усіх золотих резервів росії, які на 1 серпня становили 2277 тонн.
— Після початку повномасштабної війни влада росії обмежила операції з іноземною валютою та скасувала ПДВ на купівлю золотих злитків. Це різко підвищило попит на дорогоцінний метал.
— Золото дедалі більше замінює для росіян традиційні заощадження в доларах та євро. Водночас цього року виникла показова протилежна тенденція: ЦБ росії сам активно продає золото з міжнародних резервів, використовуючи його для отримання ліквідності та фінансування бюджетного дефіциту.
— Золото стало для росіян способом захистити заощадження від ризиків із рублем і банківською системою, а для держави — джерелом грошей для латання бюджетної діри.
7. російський Arctic LNG 2 вийшов на рекордний видобуток газу завдяки збільшенню «тіньового» флоту.
— Підсанкційний проєкт Arctic LNG 2 російського «Новатека» у липні та серпні наростив видобуток газу до понад 27 млн кубометрів на добу. Це майже вдвічі більше, ніж у серпні 2025 року.
— Одночасно експорт зрідженого природного газу з проєкту досяг рекордного рівня — понад 500 тис. тонн у кожному з двох місяців. Це близько 700 млн кубометрів на місяць.
— Зростання поставок стало можливим завдяки розширенню «тіньового» флоту, який використовується для перевезення санкційного ЗПГ. Наразі з Arctic LNG 2 пов’язані щонайменше 20 суден проти 11 наприкінці грудня 2025 року.
— Більшість із них мають непрозору структуру власності. Фактично єдиним покупцем санкційних партій Arctic LNG 2 залишається Китай. При цьому російський ЗПГ продається китайським компаніям із суттєвим дисконтом до ринкових цін.
— Проєкт потужністю 19,8 млн тонн ЗПГ на рік перебуває під санкціями США з 2023 року.
— Обмеження суттєво ускладнили його роботу та змусили росію відкласти плани різкого нарощування виробництва ЗПГ.
8. Євросоюз недостатньо інвестує у відмову від російських нафти й газу, через що залишається вразливим до нових енергетичних потрясінь. Про це йдеться у звіті Європейської рахункової палати.
— Єврокомісія спочатку оцінювала потреби плану REPowerEU у €300 млрд інвестицій, однак країни ЄС наразі взяли на себе зобов’язання лише на €54,3 млрд.
— Аудитори вважають, що прогрес значною мірою забезпечили не структурні зміни, а м’яка погода та скорочення попиту через високі ціни на енергоносії.
— Водночас ЄС входить у зиму з низькими запасами газу. Газосховища заповнені лише на 67% проти майже 80% на цей час торік. Це підвищує ризик різкого зростання цін узимку, особливо після повної заборони імпорту російського ЗПГ з 1 січня 2027 року.
— Попри проблеми, залежність ЄС від російського газу вже суттєво скоротилася: його частка в імпорті впала з 45% до 12% до початку повної відмови від російських поставок.
— Європейська рахункова палата закликала Брюссель прискорити диверсифікацію та інвестиції в енергетичну інфраструктуру.
9. Американська лобістська фірма мала зв’язки з трейдерами санкційної нафти.
— Американська лобістська компанія Qorvis протягом останнього року працювала з компаніями, які західні чиновники пов’язують із великими трейдерами санкційної нафти з росії та Ірану.
— У березні, після різкого зростання цін на нафту вище $100 за барель, керівники Qorvis пропонували адміністрації Дональда Трампа послабити частину санкцій проти росії та Ірану для стабілізації ринку.
— Через кілька днів Мінфін США дозволив тимчасово продавати й розвантажувати російську та іранську нафту, що перебувала на танкерах.
— Невідомо, наскільки рекомендації Qorvis вплинули на рішення Вашингтона.
— Водночас послаблення санкцій принесло багатомільярдні вигоди трейдерам, пов’язаним із санкційною нафтовою торгівлею. Qorvis заперечує, що представляла інтереси іранського нафтового трейдера Хоссейна Шамхані та азербайджанського бізнесмена Етибара Ейюба.
— Колишні співробітники компанії розповіли про тіснішу співпрацю з ними. Американські чиновники заявили, що такі відносини могли підлягати обов’язковому розкриттю відповідно до законодавства США.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 09.09.2026
1. Українські дрони атакували порт Новоросійська: горів мазутний термінал.
— У ніч на 9 вересня Новоросійськ Краснодарського краю зазнав атаки безпілотників. У районі портової інфраструктури спалахнула пожежа, очевидці повідомляли про вибухи та роботу російської ППО.
— За даними OSINT-аналізу ASTRA, пожежа виникла на території ТОВ «Новоросійський мазутний термінал». Вражено щонайменше один резервуар термінала.
— Новоросійський мазутний термінал є частиною транспортного вузла найбільшого за обсягами перевалки морського порту росії. Підприємство спеціалізується на зберіганні та перевалці мазуту та світлих нафтопродуктів, а його пропускна спроможність становить близько 4 млн тонн на рік.
— Новоросійськ один із ключових пунктів експорту російської нафти, нафтопродуктів і зерна. Через попередні атаки робота портової інфраструктури вже зазнавала серйозних перебоїв, а міжнародний контейнерний оператор MSC призупинив нові бронювання до Новоросійська.
2. Україна системно знищує російські Ту-95, які росія вже не здатна виробляти.
— Україна методично скорочує парк російських стратегічних бомбардувальників Ту-95, які росія фактично не може відновити новим виробництвом.
— За шість тижнів українські далекобійні дрони двічі уразили такі літаки на авіабазі «Енгельс-2». Під час удару наприкінці серпня один Ту-95 отримав серйозні пошкодження правого крила і, ймовірно, більше не зможе літати.
— У липні на цій же базі був уражений інший літак — його хвостову частину фактично знищено. Ще один Ту-95 був пошкоджений раніше цього літа.
— Ту-95 не виробляються в росії з 1992 року. За оцінками, у росії може залишатися лише 20–30 таких машин, можливо, навіть менше. Oryx до останніх ударів на «Енгельс-2» підтверджував щонайменше 10 втрат Ту-95 з початку повномасштабної війни. Ту-95 є одним із двох типів російських літаків, здатних запускати далекобійні крилаті ракети Х-101. Саме ці бомбардувальники відіграють важливу роль у масованих ударах по Україні, зокрема по енергетичній інфраструктурі взимку. Скорочення їхнього парку безпосередньо зменшує потенціал росії для одночасних масованих ракетних ударів.
— Для ударів по «Енгельс-2» СБУ використовувала далекобійні БПЛА MICH-2000. Їхній запас ходу становить близько 1240 миль, що дозволяє прокладати маршрут в обхід районів із найбільш щільною російською ППО.
— Для росії проблема полягає не лише у втратах, а й у відсутності можливості швидко їх компенсувати. Кожен знищений Ту-95 — це літак, який кремль не може просто замовити на новому заводі.
— У міру скорочення флоту москва змушена буде обирати між використанням літаків для війни проти України та збереженням залишку стратегічної авіації на майбутнє.
3. ЦБ росії став найбільшим продавцем золота у світі.
— Банк росії у 2026 році збільшив продаж золота з резервів, перетворившись на найбільшого продавця дорогоцінного металу серед центральних банків світу. Золото продають, щоб отримати ліквідність для фінансування дефіциту федерального бюджету.
— За даними World Gold Council, у другому кварталі ЦБ росії реалізував 21,77 тонни золота — більш ніж уп’ятеро більше, ніж ЦБ Туреччини, який посів друге місце з продажем 4,23 тонни.
— Інші центробанки продавали золото у значно менших обсягах: Мексика — 0,1 тонни, Мальта — 0,03 тонни, Румунія — 0,01 тонни. За власними даними ЦБ, із початку року до кінця липня було продано 1,6 млн тройських унцій, або 49,7 тонни золота.
— Це найбільший розпродаж золотих резервів росії з часів дефолту 1998 року. Тоді за три місяці було реалізовано 3,8 млн унцій (118 тонн).
— Масштабний продаж золота свідчить про скорочення інших доступних ліквідних активів і посилення тиску на бюджет.
4. У росії зростає кількість збиткових кредитних організацій — банків і мікрофінансових компаній.
— За підсумками другого кварталу 2026 року 24,5% учасників ринку працювали у мінус проти 18% роком раніше. За січень–серпень кількість збиткових організацій зросла на 87% і досягла 86. Серед них — 65 із 300 банків.
— У другому кварталі збитки зафіксували не лише невеликі установи, а й великий державний ПСБ.
— Основною проблемою є зростання прострочених і проблемних кредитів. Банки змушені збільшувати резерви під можливі втрати, що безпосередньо скорочує їхній прибуток. Чим більше проблемних боргів накопичується на балансах, тим сильніший тиск на фінансовий результат.
— Зростання збитків посилює концентрацію російського банківського ринку: слабші установи ризикують залишати його або ставати об’єктами поглинання з боку великих гравців.
— Для клієнтів це означає менше конкуренції, вибору та вигідних умов кредитування.
5. «Сила Сибіру-2» застопорилася через ціновий конфлікт росії та Китаю.
— Переговори росії та Китаю щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2» фактично зайшли в глухий кут через суперечку про ціну газу.
— Пекін наполягає на ціні, близькій до субсидованого тарифу для населення росії — близько $50 за тисячу кубометрів, або щонайменше на рівні внутрішніх промислових цін — $120–130.
— росія прагне прив’язати ціну до вартості газу за чинним маршрутом «Сила Сибіру-1» — близько $250–260 за тисячу кубометрів. Середня ціна імпорту Китаєм газу через цей газопровід зараз становить близько $258.
— До початку повномасштабної війни ціна російського газу для європейських покупців перевищувала $420 за тисячу кубометрів. Китай намагається отримати російський газ зі значною знижкою, тоді як москва прагне зберегти значно вищу ціну.
— Для росії це особливо важливо через втрату значної частини європейського газового ринку.
— Якщо Пекін наполягатиме на значно нижчій ціні, росії доведеться або погоджуватися на різке зниження доходів від нового газопроводу, або відкладати проєкт, який кремль позиціонує як один із ключових способів переорієнтації газового експорту з Європи на Китай.
6. Туристична галузь окупованого Криму за пів року втратила понад 4 млрд рублів.
— Туристичний бізнес в окупованому Криму за перше півріччя 2026 року зазнав понад 4 млрд рублів збитків. Порівняно з аналогічним періодом 2025 року втрати зросли на 95,7%, свідчать дані росстату.
— Прибуток туристичної галузі обвалився у 2,5 раза: за січень–червень кримські туркомпанії заробили близько 530 млн рублів проти майже 1,3 млрд рублів роком раніше.
— У липні обсяг платних послуг туроператорів Криму був майже на 55% нижчим, ніж торік, а в окупованому Севастополі падіння становило близько 73%. Виручка готелів скоротилася на 74% і 10% відповідно.
— Через удари по військовій та енергетичній інфраструктурі з травня на півострові фіксуються перебої з електро- та водопостачанням, дефіцит пального та окремих товарів. Із 26 червня в регіоні діє режим надзвичайної ситуації.
— російська окупація та війна перетворили Крим із популярного туристичного напрямку на проблемний для відпочинку регіон із перебоями в базовій інфраструктурі та стрімким падінням доходів турбізнесу.
7. Киргизстан посилює контроль за перебуванням росіян на тлі чуток про нову мобілізацію.
— Влада Киргизстану запроваджує автоматичний контроль за термінами перебування іноземців у країні. Тих, хто перевищить дозволений термін, зможуть не пустити до країни під час наступного в’їзду.
— Відповідну постанову підписав глава уряду Киргизстану Адильбек Касималієв. Нововведення реалізують через Єдину систему обліку зовнішньої міграції, яка фіксує перетин державного кордону, реєстрацію іноземців, а також видачу віз, дозволів на роботу та посвідок на проживання.
— Іноземцям, які порушили термін перебування, відмовлятимуть у повторному в’їзді на період, протягом якого вони мали право перебувати в країні без візи. Для громадян росії це 90 днів протягом кожних 180 днів.
— Киргизстан став другою країною Центральної Азії після Казахстану, яка останнім часом посилила правила для іноземців. Із 25 серпня Казахстан тестує систему платних електронних дозволів для громадян країн із безвізовим режимом, зокрема росіян.
— Посилення міграційного контролю в країнах Центральної Азії відбувається на фоні побоювань щодо можливої нової мобілізації в росії.
8. Суд ЄС відхилив позов Абрамовича про скасування санкцій.
— Суд Європейського Союзу 9 вересня відхилив позов російського мільярдера Романа Абрамовича, який вимагав скасувати санкції ЄС проти нього. Суд підтвердив законність обмежувальних заходів. Санкції передбачають заморожування активів, заборону на в’їзд і транзит через ЄС.
— Абрамович оскаржував рішення Ради ЄС про продовження обмежень і вимагав компенсації за завдані йому збитки. Мільярдер стверджував, що санкції запровадили через його публічну відомість. Суд цей аргумент відхилив, вказавши на його частки у великих російських компаніях.
— Абрамович є мажоритарним акціонером Evraz, однієї з найбільших металургійних і гірничодобувних груп росії, а також володіє акціями «Норнікеля» — одного з провідних виробників паладію та нікелю.
— Суд визнав ці галузі важливим джерелом доходів російського уряду, а застосовані до Абрамовича критерії санкцій — пропорційними.
— Це вже третя невдала спроба Абрамовича оскаржити санкції в суді ЄС. Раніше його позови відхиляли 20 грудня 2023 року та 10 вересня 2025 року.