Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 14.10.2026
1. У ніч проти 14 жовтня безпілотники атакували завод та промислову зону у м.Балаково Саратовської області росії.
— Місцеві жителі повідомляли про десятки вибухів, а в промисловій зоні виникли осередки пожеж. Вибух і займання зафіксували поблизу великого металургійного підприємства. Також повідомлялося про перебої з електропостачанням у регіоні.
— Ймовірною ціллю атаки міг бути металургійний завод «МЗ Балаково», який спеціалізується на виробництві сталі та металопрокату, зокрема арматури й сортового прокату. Потужність підприємства перевищує 1 млн тонн сталевого прокату на рік, воно має власне сталеплавильне виробництво.
— Серед можливих цілей також називали великий центр обробки даних «Сбербанку».
— Будівництво комплексу ще не завершено, однак об’єкт реалізується поетапно, а його окремі частини могли бути введені в експлуатацію.
— Проєкт вартістю 122,2 млрд рублів (понад $1 млрд) передбачає створення одного з найбільших центрів обробки даних у росії: близько 3 000 серверних стійок, до 120 000 серверів та електричну потужність до 82 МВт. ЦОД призначений для забезпечення ІТ-інфраструктури «Сбербанку», зберігання й обробки даних.
— Також повідомлялося про плани розміщення на його базі сервісів державної цифрової платформи «ГосТех».
2. росія нарощує продажі золота та скорочує запаси у Фонді національного добробуту, намагаючись компенсувати падіння нафтогазових доходів.
— За січень–серпень 2026 року Гонконг закупив 139 тонн російського золота на $20 млрд — майже втричі більше, ніж за аналогічний період торік. Водночас росія витрачає золоті резерви ФНД.
— Якщо на 1 січня 2026 року фонд мав 160,2 тонни золота, то на 1 жовтня залишилося 131,7 тонни. За дев’ять місяців продали близько 28 тонн на суму понад 300 млрд рублів. Продажі посилюються в періоди скорочення нафтогазових доходів, допомагаючи кремлю покривати бюджетний дефіцит.
— Алмазна галузь росії, навпаки, втрачає доходи. Виручка «АЛРОСА» за перше півріччя 2026 року скоротилася на 33% порівняно з аналогічним періодом торік — до 90,3 млрд рублів. Компанія отримала близько 10 млрд рублів чистого збитку. Індія скоротила прямий імпорт російських алмазів, хоча частина поставок, імовірно, продовжує надходити через Гонконг.
— Водночас росія збільшує експорт інших дорогоцінних металів до Китаю. За січень–липень 2026 року поставки паладію зросли у 2,1 раза — до 10,8 тонни вартістю $1,3 млрд. Експорт платини збільшився у 6,8 раза — до $203 млн.
— Зростання продажів золота допомагає росії компенсувати втрати нафтових доходів, однак робить бюджет залежнішим від цін на сировину. За останні чотири роки золото подорожчало приблизно у 2,3 раза. Якщо ціни на нафту й золото одночасно знизяться, можливості покривати дефіцит за рахунок продажу дорогоцінного металу суттєво скоротяться.
— Подальше збільшення поставок до Гонконгу може стати для москви одним зі способів залучення коштів, тоді як Китай отримуватиме можливість домагатися вигідніших цін.
3. російські металургійні підприємства опинилися під загрозою вимушеної зупинки через проблеми з вивезенням готової продукції до портів.
— Логістична криза загострилася після скорочення відвантажень через південні порти, які постраждали від ризиків для судноплавства в Азово-Чорноморському басейні через атаки безпілотників.
— За січень–серпень 2026 року перевезення металів через ці порти впали на 21% — із 7 млн до 6 млн тонн. У липні–серпні скорочення сягнуло 54%: з 1,86 млн до 860 тис. тонн у річному вимірі.
— Виробники спробували перенаправити вантажі до портів Балтійського моря, однак зіткнулися з відмовами «РЖД» погоджувати перевезення. Залізнична компанія пояснює це повільним розвантаженням у портах, обмеженими потужностями гаваней, а також нестачею локомотивів і локомотивних бригад для вивезення порожніх вагонів із припортових станцій.
— Металурги попереджають, що через накопичення продукції та неможливість своєчасно відправляти її на експорт підприємства найближчим часом можуть бути змушені зупинити виробництво.
— Перенаправлення вантажопотоків із півдня на північний захід не розв’язало проблему, а виявило обмежені можливості російської залізничної та портової інфраструктури.
4. Експорт російської нафти скоротився через уповільнення відвантажень у Чорному морі.
— Експорт російської нафти знизився до 3,7 млн барелів на добу через затримки танкерів у чорноморському порту Новоросійськ. Cередні поставки за чотири тижні до 11 жовтня скоротилися на 110 тис. барелів на добу порівняно з переглянутим показником попереднього періоду.
— У вересні постачання російської нафти до Індії впали приблизно до 1,5 млн барелів на добу — на чверть менше, ніж у серпні.
— За супутниковими знімками та даними відстеження суден, танкери на нафтовому терміналі «Шесхаріс» у Новоросійську проводять на якорі біля основних причалів для завантаження сирої нафти близько чотирьох днів. Це вдвічі довше, ніж потрібно танкерам аналогічного розміру в російських балтійських портах, і затримує відправлення вантажів.
— Побоювання судновласників посилилися після атаки безпілотників на повністю завантажений танкер, який вийшов із Новоросійська на початку минулого тижня.
— москва також перенаправила весь експорт казахстанської нафти через Новоросійськ, звільнивши місце в балтійському порту Усть-Луга для російських вантажів.
— Однак збільшення відвантажень із Балтійського моря не компенсувало падіння поставок із Чорного моря.
5. Падіння видобутку нафти в росії сповільнилося у вересні, але рівень видобутку все ще відстає від квоти ОПЕК.
— У вересні видобуток нафти в росії скоротився на 38 тис. барелів на добу — до 8,643 млн барелів. Темпи падіння сповільнилися порівняно із серпнем, коли показник знизився на 174 тис. барелів на добу.
— Попри сповільнення падіння, російська нафтова галузь продовжує відчувати труднощі через українські удари по нафтопереробних заводах. У вересні інтенсивність атак знизилася до тримісячного мінімуму, однак темпи ремонту відставали від пошкоджень. У результаті середня переробка нафти становила менш як 4 млн барелів на добу проти 5,4–5,5 млн до початку української кампанії ударів.
— За прогнозом Rystad Energy, якщо Україна збереже нинішню інтенсивність атак, переробка залишатиметься на рівні 3,5–4 млн барелів на добу.
— У вересні видобуток російської нафти був на 1,306 млн барелів на добу нижчим за квоту, передбачену угодою ОПЕК+. Від березня 2026 року росія могла б збільшити видобуток у межах квоти на 380 тис. барелів на добу, однак фактично він скоротився на 500 тис. барелів.
— Через проблеми з переробкою російські компанії спрямовують більше сировини на зовнішні ринки. За чотири тижні до 4 жовтня морський експорт зріс до 3,76 млн барелів на добу — найвищого рівня з початку серпня.
— Збільшення поставок за кордон допомогло сповільнити падіння видобутку, але не усунуло проблем російської нафтової галузі.
6. Європейська заборона на імпорт пального з російської нафти не зупинила зростання поставок індійського дизеля до ЄС.
— У вересні 2026 року росія постачала до Індії близько 1,85 млн барелів нафти на добу. Індійські нафтопереробні заводи після переробки сировини експортували до Європи приблизно 280 тис. барелів дизеля на добу, ще 340 тис. барелів щодня спрямовували на інші закордонні ринки.
— 21 січня 2026 року Євросоюз заборонив імпорт пального, виробленого з російської нафти. Однак через вісім місяців поставки індійського дизеля до Європи досягли максимуму за рік.
— Таким чином, обмеження не зупинили потік пального з Індії, яка залишається одним із найбільших покупців російської нафти.
7. росія та Іран посилюють гібридні атаки проти Великої Британії.
— Глава британської контррозвідки MI5 Кен Маккаллум заявив, що росія та Іран нарощують гібридні операції проти Великої Британії та її союзників. За його словами, Іран дедалі частіше намагається атакувати складніші цілі, зокрема військові об’єкти.
— Заява пролунала після ймовірної змови проти авіабази Королівських ВПС Ферфорд, до якої, за словами прем’єра Енді Бернгема, з високою ймовірністю причетний Тегеран. Інцидент спричинив масштабну тривогу та виведення американських бомбардувальників із бази за рішенням президента США Дональда Трампа.
— Говорячи про росію, Маккаллум наголосив, що вона залишається головною загрозою серед держав і посилює гібридні атаки. Серед прикладів він навів спробу атаки дроном на вантажний літак у Німеччині та кібератаку на енергетичну інфраструктуру Польщі.
— За його словами, за останнє десятиліття кількість загроз з боку держав зросла вчетверо.
8. Південна Корея планує розпочати регулярні перевезення Північним морським шляхом до 2030 року.
— Південна Корея планує запустити регулярні вантажні перевезення Північним морським шляхом до 2030 року, попри ризики, пов’язані зі співпрацею з росією.
— Північний морський шлях проходить уздовж арктичного узбережжя росії, тому його використання потребує взаємодії з москвою. На тлі війни проти України та західних санкцій це створює дипломатичні ризики для Південної Кореї.
— Водночас президент країни розглядає арктичний маршрут як альтернативу традиційним морським шляхам, які можуть зазнавати перебоїв через конфлікти на Близькому Сході.
— Заява пролунала після першого рейсу південнокорейського контейнеровоза PanStar Acro до Європи через Арктику й назад. За оцінками південнокорейської влади, маршрут може скоротити час перевезення приблизно на третину порівняно зі шляхом через Суецький канал.
— Однак комерційну доцільність маршруту ще не доведено. Судно вирушило з 737 контейнерами з товаром замість запланованих 1300, а назад повернулося з 1743 порожніми контейнерами й без імпортного вантажу.
— Розвиток арктичних перевезень може принести росії додаткові транзитні доходи, але водночас ставить Сеул перед необхідністю балансувати між економічними інтересами та санкційними зобов’язаннями перед західними партнерами.
— Президент Лі Чже Мьон заявив, що Сеул суворо дотримуватиметься міжнародних норм і санкцій та координуватиме свої дії з ключовими партнерами.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 13.10.2026
1. На нафтоналивному терміналі у російському Ростові-на-Дону згоріли 7 із 12 резервуарів.
— На нафтоналивному терміналі Новошахтинського НПЗ у ростові-на-дону триває пожежа після атаки українських безпілотників у суботу.
— За попередніми даними, знищено 7 із 12 резервуарів, ще один пошкоджений вогнем.
— Загальний обсяг резервуарів термінала сягає 60 тис. кубометрів, а потужність відвантаження — 3,5 млн тонн продукції на рік.
2. росія фактично заморозила великі інфраструктурні проєкти на заході країни на кілька років.
— Будівництво великих інфраструктурних об’єктів у європейській частині росії та на Північному Кавказі фактично призупиняють на кілька років. Федеральна влада орієнтує бізнес на перенесення нових проєктів у східні регіони країни.
— Частину вже розпочатих будівництв зупинять, інші об’єкти реконструюють для захисту від зовнішніх загроз. Компаніям рекомендують зосередитися на безпеці наявної інфраструктури та її відновленні після пожеж і руйнувань, а не на спорудженні нових великих промислових і логістичних комплексів.
— Водночас приватний бізнес і без цих загроз скорочує інвестиції через високу вартість кредитів і низьку рентабельність проєктів.
— Основні інфраструктурні будівництва тепер залежать від національних проєктів і федерального бюджету, які перебирають на себе значну частину фінансових ризиків.
3. Зерновий сектор росії зазнає масштабних збитків, а аграрії втрачають доступ до кредитів.
— Зерновий сектор росії зіткнувся зі збитками до 980 млрд рублів через падіння закупівельних цін нижче собівартості виробництва. За оцінками, за врожаю 91–93 млн тонн сукупні втрати галузі становлять 810–980 млрд рублів, із яких 630–740 млрд припадають на південні регіони. Там збитковість сягає 64%, а втрати на кожній тонні зерна — 7–8 тис. рублів.
— Ситуацію погіршують дорогі добрива й пальне, а також надлишок зерна на внутрішньому ринку: 14–20 млн тонн не знайшли покупців на експорт.
— Державна підтримка в розмірі 40–60 млрд рублів покриває менш ніж 1% задокументованих збитків. Фінансові проблеми аграріїв посилюються скороченням кредитування.
— За даними Центробанку рф, у січні–серпні 2026 року сільськогосподарським підприємствам та індивідуальним підприємцям видали кредитів на 1,003 трлн рублів — на 10% менше, ніж за аналогічний період минулого року.
— У серпні обсяг кредитування скоротився на 15% порівняно з липнем, до 109,2 млрд рублів. Водночас прострочена заборгованість аграріїв зросла на 20% за рік і на 5,3% за місяць, до 67,6 млрд рублів.
— Через проблеми зі збутом зерна та нестачу коштів господарства скорочують посіви, відкладають придбання техніки й накопичують борги перед банками та постачальниками.
4. Капіталізація російського фондового ринку за два роки впала майже вдвічі відносно ВВП.
— Капіталізація російського фондового ринку скоротилася приблизно з 47% до 23% ВВП, віддаливши росію від цілі, яку путін поставив у травні 2024 року. Тоді він доручив до 2030 року збільшити капіталізацію до 66% ВВП. Тепер Центробанк і Мінфін переглядають цільові показники, оскільки ринок рухається в протилежному напрямку.
— Від травня 2024 року сукупна вартість акцій публічних компаній знизилася приблизно на третину. За розрахунками самого Центробанку, індекс Московської біржі з початку 2022 року став одним із найгірших інструментів для інвестування: навіть з урахуванням реінвестованих дивідендів збиток становив 10,5%.
— Щоб досягти початкової мети до 2030 року, капіталізацію ринку тепер довелося б збільшити приблизно утричі за чотири роки. Перший заступник голови ЦБ визнав, що наблизитися до показника 66% ВВП поки не вдається.
— План розвинути фондовий ринок як джерело довгострокового фінансування для компаній не спрацював. Через високі ставки за банківськими депозитами інвестори віддають перевагу їм, а не акціям.
— У результаті замість зростання капіталізації російський ринок втрачає вартість, а влада готується переглянути показник, якого не змогла досягти.
5. Вартість доставки російської нафти до Індії зросла до рекордних $30 за барель.
— Вартість перевезення російської нафти з чорноморських і балтійських портів до Індії на початку жовтня досягла історичного максимуму — близько $30 за барель.
— Cтавки фрахту зростають через підвищення ризиків для судноплавства в Чорному морі та подорожчання танкерних перевезень у світі. Рекордні витрати на доставку обмежують вигоду росії від високих світових цін на нафту.
— Через санкційні обмеження основні обсяги сировини із західних портів доводиться перевозити довгими й дорогими маршрутами до азійських покупців, передусім Індії та Китаю.
— За оцінками трейдерів, фрахт танкерів для перевезення російської нафти Urals до Азії коштує близько $30 за барель або більше. Вартість рейсу танкера класу Suezmax із Чорного моря до Індії зросла до рекордних $27–30 млн в один бік проти приблизно $19 млн у вересні.
— Подорожчання логістики збільшує витрати російських експортерів і скорочує доходи, які вони можуть отримати від продажу нафти за високими цінами.
6. Франція затримала танкер російського тіньового флоту в Індійському океані.
— Французькі військові затримали нафтовий танкер DF Peak, який підозрюють у використанні фальшивого прапора та незаконному перевезенні палива. Про це повідомив президент Франції Еммануель Макрон.
— Судно оглянули більш ніж за 450 морських миль на південь від острова Реюньйон. Перевірка документів підтвердила підозри щодо законності використання прапора.
— За запитом прокуратури міста Сен-Дені танкер супроводили до місця стоянки біля Реюньйону для подальшої перевірки. На борту залишився 21 член екіпажу з різних країн під наглядом французьких військових.
— Макрон заявив, що Франція має намір протидіяти тіньовому флоту в будь-якій точці світу та боротися з незаконною торгівлею відповідно до міжнародного морського права.
7. Європейський Союз все ще залежить від російських вуглеводнів, але в меншій мірі, ніж стверджує росія.
— Від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну в лютому 2022 року Євросоюз витратив на російське викопне паливо близько €197 млрд, або $209 млрд. Ця сума, наведена Єврокомісією станом на липень 2026 року, менша за оцінку москви.
— У понеділок російська сторона заявила, що від 2022 року продала європейським країнам вуглеводнів на понад $320 млрд, або приблизно €286 млрд.
— Однак у Брюсселі навели нижчі показники. За словами представниці Єврокомісії Анни-Кайси Ітконен, завдяки скороченню імпорту російської нафти й газу Європа уникнула додаткових витрат у розмірі €278 млрд. Без цієї політики загальні витрати на російське викопне паливо могли б сягнути €475 млрд.
— У Єврокомісії наголошують, що важливо оцінювати не лише поточні обсяги закупівель, а й довгострокову тенденцію. Попри те, що залежність ЄС від російських енергоносіїв ще зберігається, вона послідовно скорочується. Саме довгострокове зменшення імпорту має обмежити доходи росії від продажу енергоресурсів європейським країнам.
8. Європа посилює тиск на росію через розбіжності з Трампом щодо санкцій.
— Лідери ЄС готуються вимагати посилення санкцій проти росії на саміті 15 жовтня через розбіжності з президентом США Дональдом Трампом, який домовився з путіним про послаблення обмежень на експорт російського дизельного палива.
— У проєкті спільної заяви лідери ЄС закликають до нових санкцій і заходів для скорочення нафтових доходів кремля. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск і канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосили, що росія продовжує атакувати енергетичну інфраструктуру України, тому тиск на москву необхідно посилити.
— Розбіжності загострилися після рішення Трампа дозволити додаткові постачання російського дизельного палива на світовий ринок. За оцінками, йдеться про 4,8 млн тонн у найближчі місяці.
— Європейські та українські посадовці сумніваються, що це суттєво знизить ціни на пальне у США, натомість побоюються, що росія отримає додаткові доходи для фінансування війни.
— ЄС також закликає Вашингтон запровадити жорсткіші санкції проти російського енергетичного сектору. Водночас Брюссель готує 23-й пакет обмежень, який планують передати урядам країн ЄС до кінця року. Європейські чиновники також занепокоєні повідомленнями про можливий тиск США на Україну з вимогою припинити удари по російських нафтопереробних заводах.
— На цьому тлі європейські лідери дедалі активніше говорять про необхідність посилення власної обороноздатності та зменшення залежності від Вашингтона.
9. Фінляндія закликала ЄС повністю заборонити туристичні візи для росіян до завершення війни.
— Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен закликала ЄС припинити видачу туристичних віз громадянам росії до завершення війни проти України.
— За її словами, Фінляндія ще у 2022 році заборонила видавати росіянам візи для необов’язкових поїздок, зокрема туристичних. Тепер Гельсінкі наполягає на поширенні цієї заборони на весь Євросоюз.
— Валтонен наголосила, що росіяни не повинні користуватися європейськими свободами й рівнем життя, поки їхня країна бомбардує українські міста та будинки.
— Заборона, за її пропозицією, має діяти доти, доки росія не припинить війну проти України.
