Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 15.12.2025
1. Ще один стратегічний НПЗ росії зупинився після удару українських дронів.
— російська нафтопереробна галузь зазнає нових втрат через атаки українських безпілотників. Один із п’яти найбільших нафтопереробних заводів країни — Ярославський НПЗ «Славнефть-ЯНОС» — був змушений повністю зупинити виробництво пального після пожежі, спричиненої ударом БПЛА.
— Внаслідок атаки було серйозно пошкоджено ключову установку первинної переробки нафти, яка забезпечувала близько третини загальної потужності підприємства. Також вийшла з ладу нафтоналивна інфраструктура, що унеможливлює відвантаження продукції. Завод, розташований приблизно за 250 км від москви, відіграє важливу роль у забезпеченні внутрішнього ринку паливом. Лише торік він виробив мільйони тонн бензину, дизельного пального та мазуту. Його зупинка різко посилює проблеми з постачанням нафтопродуктів усередині країни.
— Це вже другий великий НПЗ, який припинив роботу в росії протягом грудня. Раніше через атаку дронів зупинився ще один великий нафтопереробний об’єкт, що свідчить про системний характер ударів по паливно-енергетичній інфраструктурі рф.
— Серія зупинок ключових заводів демонструє вразливість російської нафтопереробки, яка є критично важливою як для економіки, так і для військової логістики. На тлі санкцій і падіння доходів від енергоносіїв ці удари дедалі сильніше б’ють по фінансовій та промисловій стійкості росії.
2. Податкові борги громадян і бізнесу в росії за підсумками дев’яти місяців 2025 року сягнули історичного максимуму — 3,26 трлн рублів, що на 20% більше, ніж роком раніше.
— Із загальної суми близько 1,2 трлн рублів становлять безпосередні недоїмки зі сплати податків і зборів, решта — нараховані пені та штрафи, обсяг яких автоматично зростає зі збільшенням строків прострочення.
— Приблизно 23% усієї заборгованості сформували малі компанії, тоді як основний тягар боргу припадає на великий бізнес і фізичних осіб.
— Зростання податкової заборгованості відбувається на тлі посилення фіскального тиску та погіршення фінансового стану як підприємств, так і населення.
— Для бюджету, значна частина якого спрямовується на фінансування війни, це означає додаткові ризики нестачі реальних надходжень і дедалі більшу залежність від штрафних механізмів замість стабільної податкової бази.
3. російське вугілля втрачає ринки в Азії: ціни падають навіть із початком зими.
— російське енергетичне вугілля на азійських ринках опинилося під сильним тиском на початку грудня — попри формальний старт опалювального сезону.
— Традиційне зимове пожвавлення попиту не відбулося: ключові імпортери, Китай та Індія, зайшли в зиму з рекордними запасами палива, фактично позбавивши російських постачальників будь-якої підтримки з боку ринку.
— У Китаї очікуваного зростання закупівель не сталося. За даними галузевих аналітиків, енергокомпанії та промислові споживачі відмовляються від нових контрактів, покладаючись на переповнені склади.
— Проведення нових тендерів майже зупинене, а за чинними контрактами дедалі частіше вимагають відстрочок постачання. Це означає, що китайський ринок тимчасово «закритий» для додаткових обсягів, зокрема російських.
— Індія демонструє схожу тенденцію. російське вугілля з постачанням до Західної Індії лише за перший тиждень грудня подешевшав на 4,6% — до 102,2 долара за тонну CFR. Індійські електростанції мають високі складські залишки на тлі стабільного внутрішнього видобутку та уповільнення зростання споживання електроенергії. У результаті потреба в імпорті скорочується, а російський експорт потрапляє під додатковий ціновий тиск.
— Ситуація свідчить про системні проблеми російського вугільного експорту: навіть у сезон пікового попиту росія не здатна реалізувати обсяги за прийнятними цінами.
— Азійські ринки, які Кремль намагався зробити заміною втраченій Європі, дедалі менше потребують російського палива, що загрожує подальшим падінням доходів галузі та зростанням збитків у 2025 році.
4. російську нафту доводиться продавати Китаю з рекордними знижками після санкцій.
— росія змушена різко знижувати ціни на свою нафту, щоб утриматися на азійських ринках після посилення західних санкцій. Наприкінці минулого тижня російську нафту марки ESPO було продано китайському незалежному нафтопереробному заводу зі знижкою 7–8 доларів за барель до еталонної ціни Brent — найбільший дисконт цього року.
— Покупцем виступив невеликий приватний китайський НПЗ, що підкреслює звуження кола потенційних клієнтів для російської сировини.
— За даними трейдерів, державні нафтопереробні компанії Китаю після запровадження санкцій США проти «Роснафти» та «Лукойлу» різко скоротили закупівлі, побоюючись вторинних обмежень.
— Санкційний тиск уже призвів до падіння попиту на нафту, що транспортується трубопроводом «Східний Сибір — Тихий океан». Якщо раніше ESPO активно купували великі державні компанії КНР, то тепер російським постачальникам доводиться покладатися на більш ризикованих і дрібних покупців, компенсуючи це глибокими ціновими поступками.
— Такі знижки безпосередньо б’ють по доходах російського бюджету та демонструють зростаючу залежність москви від обмеженого кола покупців, готових працювати в умовах санкцій. Фактично росія дедалі частіше продає нафту не на своїх умовах, а за цінами, які диктує ринок і страх контрагентів перед новими обмеженнями.
— Попри очікуване зростання фізичного імпорту російської нафти до Китаю в грудні, це збільшення досягається не завдяки конкурентоспроможності, а через демпінг, що ще більше підриває фінансову стійкість російського енергетичного сектору.
5. росія намагається судитися з Euroclear через заморожені активи, визнаючи масштаб фінансових втрат.
— Центробанк росії подав позов проти бельгійського депозитарію Euroclear, вимагаючи стягнути понад 18 трильйонів рублів компенсації за замороження російських активів. Відповідний позов розглядає Арбітражний суд Москви.
— У регуляторі заявляють, що блокування коштів і цінних паперів нібито позбавило росію можливості розпоряджатися власними резервами та завдало «значної шкоди».
— Фактично ж позов став непрямим визнанням того, наскільки болючим для російської фінансової системи стало замороження активів за кордоном. За оцінками, у Euroclear заблоковано близько 190 млрд євро російських резервів.
— Сума позову включає не лише номінальну вартість активів, а й так звану «втрачену вигоду», що свідчить про глибоку залежність бюджету рф від доступу до західної фінансової інфраструктури.
— Додатковим подразником для москви стало рішення Євросоюзу безстроково заморозити понад 210 млрд євро російських активів та підготувати механізм їх використання для фінансування допомоги Україні.
— Йдеться про багаторічний кредит на покриття військових і цивільних витрат Києва, який фактично буде забезпечений коштами росії. Спроба кремля перевести політичне рішення Заходу у площину судових претензій виглядає радше жестом безсилля: російська сторона не має реальних важелів впливу на юрисдикції ЄС, тоді як заморожені активи залишаються недоступними вже кілька років.
— Це ще раз підкреслює, що санкції продовжують підривати фінансову стійкість рф і обмежують її можливості фінансувати війну проти України.
6. Британська Raven Property Group готується подати інвестиційний позов проти росії через фактичну конфіскацію її активів.
— Про це компанія повідомила акціонерам на початку грудня. Наразі Raven формує юридичну команду та оцінює вартість і параметри майбутнього провадження.
— Підставою для позову стали втрати, яких компанія зазнала внаслідок вилучення на користь рф складських комплексів Raven Russia загальною площею близько 1,9 млн кв. м. Формально активи були продані місцевому топменеджменту у 2022 році, однак Raven Property Group заявляла, що зберігала контроль через привілейовані акції на £678 млн та видані позики.
— У серпні 2024 року Генеральна прокуратура рф звернулася до Арбітражного суду Москви з вимогою визнати угоду недійсною та передати активи у власність держави. Російська сторона звинуватила іноземного інвестора у «виведенні бізнесу з-під антимонопольного контролю» через офшорні структури. На початку 2025 року суд повністю задовольнив вимоги прокуратури.
— Ця справа стала черговим прикладом погіршення інвестиційного клімату в росії, де після повномасштабного вторгнення в Україну влада системно вилучає активи західних компаній під формальними юридичними приводами.
— Потенційний позов Raven Property Group може поповнити зростаючий список міжнародних претензій до росії за експропріацію приватної власності.
7. Швейцарія посилює санкційний тиск на росію, приєднавшись до 19-го пакета обмежень Євросоюзу.
— Федеральна рада ухвалила рішення розширити антиросійські заходи, фактично підтримавши новий раунд санкцій ЄС, спрямований на подальше ізолювання російської економіки.
— 19-й пакет, затверджений у Європейському Союзі 23 жовтня, вдарить по фінансовому сектору рф: під обмеження потрапили російські банки, електронні платіжні системи, а також іноземні компанії, які допомагають кремлю обходити санкційні режими.
— Приєднання Швейцарії — традиційно нейтральної країни та важливого фінансового хабу — посилює ефект цих заходів і звужує для росії можливості маневру на міжнародних ринках.
— Таким чином, санкційне кільце навколо рф продовжує стискатися, ускладнюючи доступ до фінансів, технологій і зовнішньоекономічних каналів у той момент, коли російська економіка вже перебуває під значним тиском.
8. ЄС посилив тиск на російський нафтовий експорт, запровадивши санкції проти перевізників і посередників.
— Європейський Союз ухвалив нові санкції проти компаній і фізичних осіб, задіяних у перевезенні російської нафти в обхід обмежень Заходу. Рішення спрямоване проти так званого «тіньового флоту» — мережі танкерів, власників і трейдерів, які забезпечують експорт російської сировини, попри чинні заборони.
— За даними ЄС, під санкції потрапили структури та особи, пов’язані з найбільшими російськими нафтовими корпораціями, а також судноплавні компанії, що володіють і управляють танкерами для перевезення нафти та нафтопродуктів з росії.
— Окремо обмеження введено проти учасників схем, які використовували ризиковані та непрозорі практики судноплавства для маскування походження вантажів.
— У Брюсселі наголошують, що нові заходи мають ускладнити для москви збереження обсягів експорту та скоротити надходження до бюджету, які фінансують війну проти України. Санкції також стали частиною ширшого пакета ЄС проти гібридних загроз і спроб обходу вже запроваджених обмежень.
— Таким чином, можливості росії компенсувати втрату європейського ринку через «тіньовий флот» дедалі звужуються, а ризики для її нафтового експорту та пов’язаних із ним бізнесів зростають.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 14.12.2025
1. Україна продовжує системно бити по паливній інфраструктурі росії, посилюючи тиск на один із ключових секторів її економіки.
— У ніч на 14 грудня Сили оборони України завдали ударів по об’єктах паливно-енергетичного комплексу рф одразу в кількох регіонах. У Волгоградській області під атаку потрапила нафтобаза в Урюпінську. Це вже не перший удар по цій інфраструктурі — нафтобазу атакували і на початку грудня, що свідчить про її вразливість та проблеми з протиповітряним захистом.
— Майже одночасно українські безпілотники знову вдарили по Ново-Ярославському нафтопереробному заводу — одному з найбільших НПЗ у центральній частині росії. Це сталося лише через дві доби після попередньої атаки, що підкреслює неспроможність російських служб гарантувати безпеку стратегічних промислових об’єктів.
— Підприємство з потужністю близько 15 млн тонн на рік відіграє важливу роль у забезпеченні внутрішнього ринку паливом і контролюється структурами, пов’язаними з «Роснефтью» та «Газпромом».
— Повторювані удари по НПЗ і нафтобазах дедалі більше розхитують паливний ланцюг росії, створюють ризики для стабільності постачання та збільшують витрати на відновлення і захист об’єктів.
— На тлі падіння нафтових доходів і бюджетного дефіциту ці атаки стають ще одним болючим ударом по економічних можливостях кремля фінансувати війну.
2. російська влада змушена знову рятувати вугільну галузь, яка занурюється в кризу.
— Уряд рф продовжив так звані «податкові канікули» для вугледобувних компаній ще на три місяці — до березня 2026 року, фактично визнавши нездатність галузі виживати без постійної бюджетної підтримки.
— Постанова передбачає звільнення підприємств від сплати податку на видобуток корисних копалин і страхових внесків, а також мораторій на примусове стягнення боргів, за винятком процедур банкрутства.
— Пільговий режим діє з червня 2025 року, але замість «тимчасової підтримки» перетворився на постійну схему утримання збиткового сектору коштом бюджету. Причина — різке падіння експортних доходів на тлі санкцій, втрата ключових ринків і зростання витрат, які російські компанії більше не здатні компенсувати.
— За офіційними даними, лише за травень–листопад 2025 року обсяг відстрочених платежів у галузі досяг 45 млрд рублів. Фінансовий стан вугледобувних компаній продовжує погіршуватися. За поточної кон’юнктури сукупні збитки сектору за підсумками року можуть скласти 300–350 млрд рублів.
— Це означає, що одна з базових галузей російської економіки фактично втратила рентабельність і тримається виключно за рахунок податкових поступок і ручного управління з боку держави.
3. На одному з найбільших родовищ Уралу робітникам перестали виплачувати зарплату.
— На Волковському родовищі — одному з найбільших у росії за запасами мідно-залізо-ванадієвих руд — робітники зіткнулися з багатомісячною затримкою заробітної плати. Працівникам гроші не виплачують уже понад два місяці. Роботодавець припинив виплати приблизно двом сотням працівників.
— Цей випадок відбувається на тлі різкого зростання проблем із виплатою зарплат у росії загалом. Станом на жовтень загальний обсяг простроченої заборгованості із заробітної плати перевищив 2,1 мільярда рублів, що майже утричі більше, ніж роком раніше.
— Кількість скарг на затримки та невиплати зарплат за рік зросла більш ніж у півтора рази — лише за 11 місяців надійшли десятки тисяч звернень.
— Затримки зарплат навіть на стратегічних промислових об’єктах свідчать про поглиблення фінансових проблем у реальному секторі економіки та зростання соціальної напруги серед працівників.
4. Ризики для російського судноплавства в Чорному морі стрімко зростають, а наслідки агресивної політики кремля вже безпосередньо б’ють по морській логістиці та доходах.
— Через ескалацію війни та погрози москви страховики різко підвищили вартість «воєнного страхування» для суден, що працюють у регіоні.
— Страхові компанії перейшли до щоденного перегляду полісів, а страхові премії для окремих портових заходів у Чорному морі зросли до 1% від вартості судна — це найвищий рівень із кінця 2023 року. Ще тиждень тому ставки становили 0,4–0,6%. Для судновласників це означає десятки тисяч доларів додаткових витрат на кожен рейс і робить заходи в російські порти дедалі менш економічно доцільними.
— Страховики розглядають навіть сценарій повного скасування покриття для окремих маршрутів. Насамперед ідеться про рейси до російських портів, які дедалі частіше розглядаються як зона підвищеного ризику.
— Ситуацію загострили погрози кремля обмежити доступ України до Чорного моря та заяви про можливі дії проти суден країн, які підтримують Київ.
— На тлі такої риторики міжнародні компанії з морської безпеки попереджають: рівень загрози для танкерів, що заходять у російські порти, суттєво зріс, а судноплавним компаніям уже рекомендують проводити додаткові огляди корпусів суден через ризик мінування. У результаті Чорне море дедалі більше перетворюється на проблемну зону саме для росії: агресивні дії та погрози відлякують страховиків і судновласників, підвищують вартість перевезень і підривають російський експорт, який і без того перебуває під тиском санкцій та воєнних ризиків.
5. Європейський Союз фактично посилив дипломатичну ізоляцію росії на міжнародних майданчиках.
— Брюссель розіслав постійним представництвам інструкції щодо спілкування з російськими дипломатами, які зводяться до максимального дистанціювання та публічного ігнорування.
— Рекомендації були передані через представництво ЄС при ООН у Женеві та поширені серед інших дипломатичних місій. У документах радять уникати участі в заходах, де присутні представники росії, а також не з’являтися поруч із ними в об’єктивах камер, щоб не створювати враження нормалізації контактів.
— Наслідки цих вказівок уже відчутні на практиці. російських дипломатів демонстративно ігнорують: їм не подають руки, уникають будь-якого неформального спілкування, а в окремих випадках навіть просять залишити заходи, організовані іншими дипломатичними місіями.
— Таким чином, росія дедалі більше перетворюється на дипломатичного ізгоя, з яким у Європі намагаються не лише не співпрацювати, а й публічно не асоціюватися.
— Це ще один сигнал того, що навіть формальні міжнародні контакти з москвою стають токсичними для західних партнерів.
6. Латвія заблокувала участь російської збірної в етапі Кубка світу з бобслею та скелетону, який має відбутися в Сігулді.
— російські спортсмени не зможуть в’їхати до країни навіть під «нейтральним» статусом, попри олімпійське значення змагань. Заборона ґрунтується не на рішеннях міжнародних спортивних федерацій, а на національному законодавстві Латвії, яке виключає допуск атлетів із російськими паспортами до участі у спортивних заходах на території країни.
— Фактично це означає повне відсторонення росії від одного з ключових етапів сезону.
— Ситуація ще раз підкреслює поглиблення міжнародної ізоляції російського спорту: навіть спроби виступати без прапора і гімну більше не працюють, а внутрішні закони європейських держав стають додатковим бар’єром для повернення рф на світову спортивну арену.
