Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 16.07.2026
1. Зранку під атакою опинився російський Енгельс, де розташований стратегічний аеродром «Енгельс-2» — одна з ключових баз дальньої авіації росії, з якої регулярно злітають бомбардувальники Ту-95МС і Ту-160 для ракетних ударів по Україні.
— Мешканці Енгельса та Саратова чули серію вибухів, у містах спостерігалися перебої з електропостачанням, працювала ППО, а в небі фіксували безпілотники. Також тимчасово запроваджувалися обмеження на роботу аеропорту Саратова.
— Аеродром «Енгельс-2» є головною базою стратегічної авіації росії, де дислокуються полки літаків Ту-95МС і Ту-160. База здатна розміщувати понад 30 стратегічних бомбардувальників, однак після серії українських ударів росія регулярно перекидає літаки між аеродромами Енгельс, Оленья, Бєлая та Українка, щоб ускладнити їх ураження.
2. Один із найбільших нафтопереробних і нафтохімічних заводів росії зупинився після атаки БпЛА.
— Нафтопереробний і нафтохімічний комплекс «Газпром нафтохім Салават» у Башкортостані повністю зупинив переробку нафти та газового конденсату після атаки українських безпілотників 14 липня. Пошкоджено й виведено з ладу обидві установки первинної переробки — АВТ-6 потужністю 17,1 тис. тонн на добу та АВТ-4 потужністю 11,4 тис. тонн на добу. Також пошкоджені вторинні технологічні установки та міжцехові комунікації.
— За оцінками, відновлення роботи підприємства може тривати від кількох тижнів до кількох місяців.
— «Газпром нафтохім Салават» є найбільшим нафтохімічним підприємством «Газпрому» та одним із найбільших НПЗ росії. У 2024 році завод переробив 7,2 млн тонн нафти (близько 2,7% загального обсягу російської нафтопереробки), виробив 2,5 млн тонн дизельного пального, 1,5 млн тонн бензину та 700 тис. тонн мазуту.
— Крім того, підприємство випускає поліетилен, бутилові спирти, аміак, карбамід та іншу нафтохімічну продукцію. «Салават» став уже п’ятим великим НПЗ росії, який зупинив роботу в липні. Раніше після атак або інцидентів припинили переробку Сизранський НПЗ, Саратовський НПЗ, Омський НПЗ та «Нижегороднафтооргсинтез».
3. Дефіцит бюджету росії у 2026 році може перевищити план більш ніж на 1 трлн рублів.
— Дефіцит федерального бюджету росії у 2026 році може виявитися значно більшим за офіційний прогноз. Згідно з даними урядового порталу бюджетної системи рф, витрати бюджету можуть перевищити затверджений план більш ніж на 1 трлн рублів (близько 12,85 млрд доларів).
— Очікується, що видатки федерального бюджету у 2026 році сягнуть 45,11 трлн рублів замість передбачених законом 44,07 трлн рублів. При цьому прогноз доходів залишається незмінним — 40,28 трлн рублів. У результаті дефіцит бюджету може зрости до 4,83 трлн рублів замість запланованих 3,79 трлн рублів (1,6% ВВП).
— Проблеми з державними фінансами вже проявляються цього року. За даними Мінфіну, у першому півріччі 2026 року дефіцит федерального бюджету досяг 5,73 трлн рублів, або 2,5% ВВП, що в 1,7 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року.
— Міністр фінансів визнав, що підсумковий дефіцит бюджету перевищить офіційний цільовий показник, хоча й заявив, що це нібито не потребуватиме істотного збільшення внутрішніх запозичень. Водночас
— Мінфін відклав до 2029 року досягнення нульового первинного дефіциту бюджету, яке раніше вважалося одним із ключових орієнтирів бюджетної політики.
— У 2025 році дефіцит федерального бюджету росії вже майже у п’ять разів перевищив початковий план, досягнувши 5,7 трлн рублів (2,6% ВВП) — найвищого рівня з часів пандемії.
4. Законопроєкт про «пекельні санкції» США обвалив російський фондовий ринок.
— російський фондовий ринок відновив падіння після короткого перепочинку. Індекс Московської біржі під час торгів опустився до 2109,6 пункту — найнижчого рівня з 19 грудня 2022 року. Із початку року індекс Мосбіржі втратив вже 23%.
— Серед найбільших втрат: «Газпром» — -2% (акції також оновили мінімум із 2008 року); Сбербанк — -1,5%; ВТБ — -3,8%; «Роснєфть» — -2,9%; «Аерофлот» — -2,6%; «Сєвєрсталь» — -4%; VK — -7% після санкцій проти державного месенджера MAX.
— Основною причиною розпродажу став новий санкційний законопроєкт США, який передбачає масштабне посилення тиску на росію. Документ містить, зокрема, 100-відсоткові мита для країн, що продовжать закуповувати російську нафту, насамперед Китаю та Індії.
— Крім того, законопроєкт передбачає можливість запровадження санкцій проти Центробанку росії, найбільших російських банків,, а також проти «тіньового флоту», нафтових перевезень і проєктів «Ямал ЗПГ» та «Арктик ЗПГ».
— Навіть після зниження запропонованих мит із 500% до 100% ризики для російського нафтового експорту залишаються надзвичайно високими. Адже Китай та Індія забезпечують близько 90% експорту російської нафти, і будь-які вторинні санкції можуть суттєво обмежити ключове джерело валютних надходжень росії.
5. Акції «Газпрому» впали до мінімуму за 17 років після фактичного зриву газових переговорів із Китаєм.
— Акції «Газпрому» на Московській біржі впали до 90,21 рубля — найнижчого рівня з листопада 2008 року. Причиною стала інформація про те, що Китай фактично призупинив переговори щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2», на який кремль покладав ключові надії для заміщення втраченого європейського ринку.
— Від початку липня акції компанії подешевшали на 11%, із початку року — на 27%, а порівняно з піком восени 2021 року «Газпром» втратив майже 80% ринкової капіталізації. Наразі компанія оцінюється лише у 2,15 трлн рублів (близько 28 млрд доларів) — у 36 разів менше, ніж обіцяв свого часу глава «Газпрому», який прогнозував капіталізацію на рівні 1 трлн доларів
6. Ділова активність у російській економіці впала до мінімуму з перших місяців війни.
— Паливна криза, спричинена ударами по російських НПЗ, обвалила ділову активність у росії до найнижчого рівня з весни 2022 року. Індикатор бізнес-клімату Центробанку, який розраховується на основі опитування 12,3 тис. підприємств, у червні знизився до мінус 3,6 пункту проти 0,9 пункту у травні. Нульова позначка відокремлює зростання від спаду.
— За даними ЦБ, у червні різко погіршилися як оцінки поточної ситуації, так і очікування бізнесу щодо майбутнього. Показники стали найгіршими з квітня 2022 року практично в усіх секторах економіки та серед підприємств усіх розмірів.
— Одночасно після п’яти місяців зниження знову почали зростати інфляційні очікування бізнесу. Очікуваний темп зростання цін підвищився з 4,3% до 5,8% у річному вимірі. Це пов’язано насамперед із паливною кризою.
— У травні виробництво нафтопродуктів у росії скоротилося на 13,5%, що стало наслідком ударів по нафтопереробних заводах. Дефіцит пального вдарив по видобувній галузі, логістиці, сільському господарству, торгівлі та сфері послуг.
— За оцінкою Центробанку, найбільший внесок у падіння ділової активності зробили саме підприємства транспорту, торгівлі, сфери послуг і видобутку корисних копалин. Проблеми посилилися на тлі загального уповільнення економіки.
— За оцінкою Мінекономрозвитку, у січні–травні економічне зростання становило лише 0,2% у річному вимірі. Ресурси дедалі більше перерозподіляються на користь військово-промислового комплексу, тоді як інші сектори економіки стикаються з дефіцитом фінансування, високими ставками та зростанням витрат.
7. росія почала просити Індію про додаткові поставки бензину через кризу на НПЗ.
— Найбільші російські нафтові компанії звернулися до індійських нафтопереробних заводів із проханням збільшити поставки бензину після того, як українські удари вивели з ладу значну частину російських нафтопереробних потужностей.
— Майже 40% російських потужностей із переробки нафти не зможуть відновити роботу щонайменше протягом двох місяців, якщо не буде нових атак. До індійських партнерів звернулися «Роснєфть», «Газпромнєфть» і «Лукойл». Постачання планується здійснювати через міжнародних трейдерів.
— Водночас представники трьох державних НПЗ Індії заявили, що не мають надлишків бензину для експорту. Щонайменше одна партія індійського бензину вже прямує до росії. За даними Kpler, танкер Agni доставив 42 тис. тонн бензину з індійського порту Вадінар, після чого вантаж був перевантажений біля узбережжя Єгипту на судно Garnet, яке має прибути до росії наприкінці липня. Інший танкер — Varg — також перевозить бензин із Індії для подальшої перевалки на шляху до росії.
— Якщо українські удари й надалі скорочуватимуть російські потужності з нафтопереробки, москва почне домагатися від Індії також поставок дизельного пального.
— Ситуація є безпрецедентною: Індія залишається найбільшим покупцем російської нафти, що транспортується морем, однак тепер росія змушена імпортувати з Індії готове пальне через дефіцит, спричинений ударами по власних НПЗ.
8. Греція заблокувала санкції проти російського ЗПГ, щоб захистити бізнес свого судноплавного магната.
— Греція виступила проти запровадження санкцій ЄС, які передбачають заборону перевалки та постачання російського ЗПГ до третіх країн, щоб захистити судноплавну компанію Dynagas грецького мільярдера Георгіоса Прокопіу.
— Через розбіжності країни ЄС після трьох днів переговорів не змогли погодити 21-й пакет санкцій проти росії та відклали ухвалення рішення щонайменше на тиждень. Разом із цим було відкладено і перегляд механізму цінової стелі на російську нафту.
— Посол Греції при ЄС заявив, що запровадження санкцій фактично «знищить» Dynagas, спеціалізовані газовози якої перевозять ЗПГ із російського проєкту «Ямал ЗПГ». Ще кілька дипломатичних джерел підтвердили, що саме захист цієї компанії став головною причиною заперечень Афін.
— Заборону на торгівлю російським ЗПГ країни ЄС узгодили ще восени 2025 року, однак Греція відтоді послідовно виступає проти її включення до санкційного пакета.
— Затримка з ухваленням нового пакета санкцій означає, що росія поки що зберігає можливість використовувати європейські судноплавні компанії для експорту ЗПГ на світові ринки, що дозволяє продовжувати отримувати валютні надходження від одного з ключових енергетичних напрямків.
9. Аргентина скорочує співпрацю з «Росатомом».
— Аргентина фактично припинила співпрацю з «Росатомом» у сфері мирного атома після приходу до влади президента Хав’єра Мілея. Між країнами більше не реалізуються спільні проєкти в атомній енергетиці, а Аргентина відмовилася від планів закупівлі російських ядерних реакторів і ядерного палива. Водночас підписана у 2018 році угода про стратегічне партнерство формально залишається чинною.
— До зміни влади сторони обговорювали будівництво наземних і плавучих атомних електростанцій, а також можливість спорудження енергоблоків із реакторами ВВЕР-1200. У 2019 році навіть тривали пошуки майданчика для майбутньої АЕС, однак проєкт був відкладений через економічну кризу в Аргентині.
— Після вступу на посаду Хав’єр Мілей переорієнтував країну на співпрацю зі США у сфері атомної енергетики. Уряд оголосив про приватизацію державної компанії Nucleoeléctrica Argentina, уклав контракт із американо-аргентинською компанією Meitner Energy на будівництво малого модульного реактора ACR-300 вартістю 1,2 млрд доларів та приєднався до американської програми FIRST.
— В аргентинському посольстві заявили, що країна здатна самостійно забезпечувати свої потреби в атомній енергетиці завдяки власним технологіям і запасам урану.
— Втрата аргентинських проєктів стала черговим ударом для «Росатома», який після початку повномасштабної війни дедалі частіше стикається зі скороченням міжнародної присутності та посиленням конкуренції з боку західних компаній.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 15.07.2026
1. росія накопичує надлишки нафти через удари по НПЗ та проблеми зі збутом.
— Українські удари по російських нафтопереробних заводах скоротили переробку нафти до найнижчого рівня за останні 21 рік, змусивши росію збільшити експорт сирої нафти.
— Водночас москва дедалі важче знаходить покупців на додаткові обсяги. За чотири тижні до 12 липня морський експорт майже не змінився й становив 4,21 млн барелів на добу, однак на морі вже накопичилося близько 135 млн барелів російської нафти.
— Зростає кількість танкерів, що простоюють біля єгипетського порту Мерса-ель-Хамра та індонезійського архіпелагу Ріау поблизу Сінгапуру. Затримки також фіксуються з відвантаженням сортів Sokol, Sakhalin та ESPO.
— У червні видобуток нафти в росії знизився до 8,93 млн барелів на добу — приблизно на 830 тис. барелів нижче цільового рівня ОПЕК+. Падіння цін на російську нафту також скорочує експортні доходи. За останній місяць вартість морського експорту зменшилася до $1,68 млрд на тиждень.
— Середня ціна Urals становить близько $52 за барель, ESPO — близько $67, а постачання до Індії — близько $70,6 за барель. Попри рекордні поставки до Азії на рівні близько 4 млн барелів на добу, майже 1,9 млн барелів щодня перевозяться без зазначеного кінцевого пункту призначення, що свідчить про труднощі зі збутом російської нафти.
2. Україна заблокувала ключову логістику в Азовському морі та поставила під загрозу до 20% російського експорту зерна.
— Українські удари по акваторії Азовського моря, які за останні дев’ять днів уразили понад 100 російських суден, фактично паралізували роботу портів Азов і Тамань — важливих вузлів експорту російського зерна. Через ці порти проходить близько 15% експорту російських зернових і 17–21% експорту рослинних олій.
— Саме через ці мілководні порти росія постачає зерно до країн Близького Сходу, зокрема до Туреччини, яка купує майже кожну п’яту тонну російського зерна. Після атак російська влада припинила прийом заявок на прохід суден через Керченську протоку.
— За прогнозами, через логістичні проблеми та пізній початок жнив експорт зерна у липні становитиме лише 2 млн тонн замість запланованих 2,5 млн тонн — на 20% менше від очікуваного. Частину вантажів можна перенаправити до глибоководних портів, однак їхніх потужностей вистачить лише на липень.
— Уже в серпні, коли експорт традиційно зростає до 5–6,5 млн тонн на місяць, логістична система може зіткнутися з перевантаженням.
— Перебудова експортних маршрутів у розпал сезону жнив, на фоні паливної кризи та дефіциту логістичних ресурсів, стане для росії надзвичайно складним завданням.
3. Україна розширила морські удари на Чорне море, поставивши під загрозу ключовий маршрут експорту російської нафти.
— Після серії атак на понад 100 російських суден в Азовському морі Україна розпочала новий етап морської кампанії, перенісши удари до Чорного моря. За словами командувача Сил безпілотних систем Роберта Бровді, уночі українські сили атакували 17 нафтових танкерів, два газовози та один буксир.
— Чорне море є важливим маршрутом експорту російської сирої нафти. Будь-які перебої в його роботі можуть суттєво скоротити поставки, які останнім часом досягли найвищого рівня з початку повномасштабної війни.
— У червні через порт Новоросійськ — найбільший нафтовий термінал росії на Чорному морі — щодня відвантажувалося понад 980 тис. барелів нафти. Це понад 20% усього морського експорту російської нафти. У Чорному морі також розташований термінал Каспійського трубопровідного консорціуму (КТК), через який експортується казахстанська нафта та частина російської.
— Минулого тижня український безпілотник атакував нафтовий танкер, що прямував до цього терміналу. Після ударів по російських суднах в Азовському морі москва призупинила судноплавство Азово-Донським каналом і закрила Керченську протоку.
— Розширення українських атак на Чорне море створює додаткові ризики для експорту російських енергоносіїв і логістики, від яких дедалі більше залежить валютна виручка росії.
4. Близькі до кремля економісти попередили про загрозу боргової спіралі для бюджету росії.
— Федеральний бюджет росії після початку повномасштабної війни перейшов до «стійко дефіцитної моделі», а його фінансування дедалі більше залежить від державних запозичень. Про це йдеться в доповіді наближеного до влади аналітичного центру ЦМАКП.
— Від початку війни державний борг росії зріс на 68% — з 20,9 трлн до 35,1 трлн рублів, або з 15,5% до 18,1% ВВП. Згідно з чинним бюджетом, до кінця 2025 року він збільшиться до 43,7 трлн рублів, до 2028 року — до 53,8 трлн рублів.
— Довгостроковий прогноз Мінфіну передбачає зростання боргового навантаження до 32% ВВП за базового сценарію та майже 70% ВВП у разі тривалого збереження низьких цін на нафту.
— Водночас, обслуговування боргу стає дедалі дорожчим: Мінфін змушений розміщувати 10-річні облігації під понад 16% річних. Через це витрати на виплату відсотків за боргом за 2022–2025 роки зросли майже втричі — з 1,1 трлн до 3,2 трлн рублів на рік. Обслуговування боргу вже стало четвертою за величиною статтею федерального бюджету, поглинаючи 9,1% усіх видатків.
— До 2028 року ці витрати збільшаться майже до 5 трлн рублів на рік, або 10,2% бюджетних витрат.
— Бюджет рф дедалі більше входить у боргову спіраль: погашення старих облігацій фінансується новими запозиченнями, а для виплати відсотків також доводиться залучати нові кредити.
5. Паливна криза в росії спричинила різке подорожчання вантажоперевезень.
— Паливна криза, що загострилася після ударів по російських нафтопереробних заводах, призвела до різкого зростання вартості автомобільних вантажоперевезень у росії.
— За останні півтора місяця середні тарифи на перевезення повністю завантаженими вантажівками (FTL) зросли на 17,5%, а за рік — на 28,8%, досягнувши рекордного рівня. На окремих маршрутах тарифи підскочили більш ніж у півтора раза.
— Головною причиною стало різке подорожчання та дефіцит дизельного пального. Паливо формує близько 30% собівартості магістральних перевезень, а нестача дизеля змушує водіїв простоювати в багатогодинних чергах на АЗС, що збільшує тривалість рейсів і додатково підвищує витрати перевізників.
— Подорожчання логістики створює новий інфляційний тиск на російську економіку. Зростання транспортних витрат уже починає закладатися у ціни на продукти харчування, будівельні матеріали, побутову техніку та інші товари.
6. Китай заблокував просування «Сили Сибіру-2», вимагаючи від росії продавати газ майже за внутрішніми цінами.
— Переговори між росією та Китаєм щодо будівництва газопроводу «Сила Сибіру-2», який кремль розглядав як заміну втраченому європейському ринку, зайшли у глухий кут.
— Під час останнього візиту путіна до Пекіна китайська сторона попросила російську делегацію більше не повертатися до цього питання, доки умови не зміняться. Китай готовий укласти угоду лише за умови, що російський газ постачатиметься приблизно за внутрішньоросійською ціною — близько $50 за тисячу кубометрів.
— Для «Газпрому» це означало б продаж палива значно нижче експортних цін і фактичне субсидування нового газопроводу.
— Навіть за чинними контрактами Китай вже купує російський газ із великим дисконтом: у 2026 році його ціна становить $258,8 за тисячу кубометрів, що на 39% нижче, ніж для інших покупців у далекому зарубіжжі. У 2027 році ціна має знизитися до $223,9, однак Пекін домагається ще більшого здешевлення.
— Водночас офіційно ні китайська влада, ні «Газпром» не оголошували про припинення переговорів. Тому наразі йдеться не про остаточну відмову від проєкту, а про затяжний переговорний процес, у якому Китай використовує залежність росії для отримання максимально вигідних умов.
7. Конгрес США готується надати Трампу право запроваджувати мита до 100% проти покупців російської нафти.
— Конгрес США вже цього тижня може внести законопроєкт, який надасть президенту Дональду Трампу право запроваджувати мита до 100% щодо країн і компаній, які купують російську нафту та газ або сприяють таким закупівлям.
— Насамперед під удар можуть потрапити Китай та Індія — найбільші покупці російських енергоносіїв. Документ також передбачає санкції проти підприємств російського оборонного, енергетичного та фінансового секторів, а також проти «тіньового флоту», який москва використовує для обходу західних обмежень.
— Спочатку законопроєкт містив значно жорсткіші заходи — мита у 500% для всіх покупців російських нафти, газу, урану та інших ресурсів. Проте після консультацій з адміністрацією Трампа його положення були пом’якшені.
— Якщо документ буде ухвалений, це створить для росії нові ризики втрати ключових експортних ринків. Навіть загроза запровадження високих мит може змусити найбільших імпортерів скоротити закупівлі російських енергоносіїв або вимагати ще більших цінових знижок, що посилить тиск на експортні доходи росії.
8. Дев’ять країн ЄС закликали позбавити МОК фінансування через повернення російських спортсменів.
— Дев’ять країн Європейського Союзу звернулися до Єврокомісії із закликом припинити фінансування міжнародних спортивних організацій, які дозволяють російським і білоруським спортсменам повертатися до міжнародних змагань. Ініціатива стосується, зокрема, Міжнародного олімпійського комітету (МОК), Всесвітньої федерації водних видів спорту (World Aquatics) та Міжнародної федерації фехтування (FIE).
— Причиною стало рішення Виконавчого комітету МОК від 7 липня тимчасово відновити членство Олімпійського комітету росії та заявити, що попередні обмеження щодо російських спортсменів більше не застосовуються.
— Естонія, Данія, Фінляндія, Латвія, Литва, Нідерланди, Польща, Румунія та Швеція пропонують виключити ці спортивні організації з програм фінансування ЄС, зокрема Erasmus+, а також обмежити їхню участь у європейських спортивних форумах.
— У спільному листі країни наголосили, що допуск російських і білоруських спортсменів іг норує наслідки війни для українського спорту. Вони зазначили, що тисячі українських спортсменів втратили можливість повноцінно тренуватися через руйнування спортивної інфраструктури, вимушене переселення або службу в Силах оборони України, тоді як росія продовжує використовувати спорт як інструмент державної пропаганди.
— На думку авторів звернення, міжнародні спортивні організації, які повертають росію до змагань, не повинні отримувати фінансову підтримку Європейського Союзу.
