Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 16.09.2026
1. Два нафтопереробні заводи «Роснефти» — Сизранський і Саратовський — призупинили роботу після атак українських дронів.
— Сизранський НПЗ зупинився у вівторок після пошкодження кількох об’єктів, зокрема основної установки первинної переробки CDU-6 потужністю 17,1 тис. тонн на добу. На неї припадає близько 71% потужності заводу. За оцінками, ремонт може тривати щонайменше місяць.
— Друга установка CDU-5 потужністю 7,1 тис. тонн на добу, або 29% потужності НПЗ, ще раніше була зупинена через пошкодження після атаки українських дронів у липні. Таким чином, після нового удару Сизранський НПЗ фактично втратив можливість переробляти нафту.
— Саратовський НПЗ припинив переробку 11 вересня після чергової атаки безпілотників. До цього завод уже зупиняв роботу 8 вересня через пошкодження обладнання та пожежі після попереднього удару і планував відновити переробку 10–11 вересня.
— Обидва підприємства належать «Роснефти» та є важливими для постачання нафтопродуктів на внутрішній ринок росії.
2. У серпні росія імпортувала морем рекордний за роки війни обсяг нафтопродуктів — 172 тис. тонн на €114 млн.
— Це більш ніж у сім разів перевищує попередній місячний максимум з 2022 року і приблизно втричі більше, ніж росія імпортувала за весь 2025 рік. Майже три чверті серпневих поставок — 74% — припали на бензин. Для порівняння, у 2023–2025 роках його частка в імпорті нафтопродуктів росії становила лише 6%.
— Головним постачальником стала Індія, на яку припало 70% усього російського імпорту нафтопродуктів та 94% імпорту бензину. У серпні з індійського НПЗ Вадинар до росії надійшло 120 тис. тонн бензину вартістю €78 млн. Підприємство належить Nayara Energy, 49,13% якої контролює «Роснефть».
— При цьому у січні–серпні 2026 року НПЗ Вадинар отримував 100% сирої нафти з росії, тоді як за весь 2025 рік частка російської нафти становила 81%.
— У результаті росія фактично завозить назад паливо, вироблене з власної нафти: сировина надходить до Індії, переробляється на НПЗ, частково контрольованому «Роснефтью», після чого готовий бензин купується та повертається до росії.
3. росія збільшила морський експорт нафти саме в момент стрибка світових цін через перебої з постачанням на Близькому Сході.
— За чотири тижні до 13 вересня поставки з російських портів зросли до 3,54 млн барелів на добу — це найбільший тижневий приріст із середини травня. За останній тиждень росія завантажила 27,06 млн барелів на 38 танкерів. Чотиритижнева оцінка експортної виручки зросла приблизно до $1,9 млрд на тиждень, а за останній тиждень сягнула $2,42 млрд — максимуму з кінця травня.
— Зростання експорту припало на різкий стрибок цін на нафту після ударів безпілотників по саудівському нафтопроводу East–West. Brent піднялася до найвищого рівня з травня, що збільшило й доходи від продажу російської нафти. Поставки до Азії зросли до 3,41 млн барелів на добу. Основними покупцями залишаються Китай та Індія.
— Водночас експорт до Туреччини скоротився приблизно до 50 тис. барелів на добу, до Єгипту становив близько 80 тис., а до Сирії припинився.
— росія також збільшила відвантаження з балтійського порту Усть-Луга приблизно на третину, або на 160 тис. барелів на добу порівняно із серпнем.
— Частину казахстанських обсягів перенаправили до Новоросійська, звільнивши додаткові потужності для російської нафти в Усть-Лузі.
— Власний видобуток росії у серпні знизився до 8,72 млн барелів на добу — це вже дев’ятий місяць поспіль скорочення і більш ніж на 1 млн барелів на добу нижче за ліміт ОПЕК+.
4. «Тіньовий флот» росії дедалі активніше використовує води біля Ірландії, де проходять трансатлантичні підводні кабелі, а можливості країни контролювати цю акваторію залишаються обмеженими.
— За даними ірландської військово-морської служби, з січня до вересня 2026 року в Ірландському морі зафіксували 388 проходів суден, пов’язаних із «тіньовим флотом» росії, проти 132 за аналогічний період минулого року. Це відповідає зростанню приблизно на 194%.
— Маршрути змінилися після посилення контролю за російськими танкерами в Ла-Манші. Зокрема, після затримання британськими військовими танкера Smyrtos у червні частина суден почала обходити Британські острови із заходу.
— Ірландські військові побоюються, що така концентрація суден створює додаткові ризики для підводної інфраструктури.
— Проблема виходить за межі контролю за нафтовими танкерами. Близько 75% трансатлантичних підводних кабелів проходять через води навколо Ірландії або поблизу них. Вони забезпечують значну частину трансатлантичного інтернет-трафіку, а сама Ірландія є великим центром технологічної інфраструктури. У країні працюють понад 80 дата-центрів і розташовані операційні структури Apple, Google, Microsoft та Meta.
— Ірландія має лише вісім патрульних кораблів і не володіє дальньодіючими військовими радарами, бойовою авіацією, системами ППО та засобами виявлення підводних човнів. Країна залишається військово нейтральною та не є членом НАТО.
— У 2026 році Ірландія збільшила оборонний бюджет приблизно до $1,7 млрд, але витрачає на оборону лише близько 0,2% ВВП. російські підводні човни, розвідувальні кораблі та літаки вже фіксували біля ірландського узбережжя та в повітряному просторі країни.
5. Дефіцит ліквідності в банківському секторі росії 15 вересня досяг рекордних 3 трлн рублів.
— Банки винні Центробанку 6,8 трлн рублів, тоді як ЦБ залучив від банків 3,9 трлн рублів. Це означає, що російські банки дедалі сильніше залежать від фінансування Центробанку.
— При цьому йдеться не про масове вилучення грошей вкладниками, а про свідоме обмеження доступу банків до коштів з боку регулятора. ЦБ намагається стримати інфляцію, скорочуючи обсяг грошей, доступних для кредитування.
— У результаті кредити для бізнесу та населення залишаються дорогими, а економіка отримує менше грошей для роботи та розвитку. Проблема в тому, що дефіцит уже перевищив прогноз самого Центробанку. На кінець 2026 року регулятор очікував 2,4–3,6 трлн рублів, але верхню межу перевищено вже у вересні.
— Рекордний дефіцит означає, що російський бізнес і населення ще довго не матимуть доступу до дешевих кредитів.
6. Франція у липні різко збільшила закупівлі російського зрідженого природного газу, витративши на нього €365 млн.
— Це стало найбільшим показником за останні два місяці та вивело Францію на перше місце серед покупців російського газу в ЄС. За даними Євростату, загалом країни Євросоюзу у липні придбали російський ЗПГ приблизно на €607 млн.
— Попри скорочення на 12% порівняно з липнем 2025 року, росія залишилася другим найбільшим постачальником ЗПГ до ЄС із часткою 18,6%. На США припало 53,9% поставок на €1,8 млрд. Після Франції найбільшими покупцями російського ЗПГ у липні були Бельгія — €92 млн та Іспанія — €78 млн. Угорщина закупила російського газу на €171 млн, Греція — на €132 млн, Болгарія — на €119 млн.
— За січень–липень 2026 року Євросоюз придбав російського ЗПГ на €5,15 млрд, а трубопровідного газу — ще на €3,4 млрд. Лише у липні імпорт трубопровідного газу коштував €512 млн.
— Загальна вартість закупівель російського газу за сім місяців скоротилася лише на 2,6% — до €8,6 млрд. Попри санкційний тиск і плани ЄС повністю відмовитися від російського газу, європейські країни продовжують забезпечувати росії мільярдні газові доходи.
7. Міністерство юстиції США висунуло обвинувачення п’ятьом людям, яких американська прокуратура пов’язує з мережею російських спецслужб, що планувала вбивства та теракти у США і Європі.
— Обвинувальний акт оприлюднили у Південному окрузі Нью-Йорка. За версією прокуратури, мережа з 2024 року займалася стеженням за російськими дисидентами, вербуванням людей для їхнього вбивства та організацією атак на цивільну й військову інфраструктуру в європейських країнах, які підтримують Україну.
— Один із останніх епізодів стосується російського дисидента, якого учасники мережі вважали таким, що перебуває у США. Цього літа вони нібито завербували людину в США для стеження за ним, заплативши $1000–1500 за збір інформації. Пізніше за вбивство дисидента запропонували $40 тис.
— За даними Мін’юсту США, минулого року мережа також намагалася завербувати громадянина США для вбивства людини в Литві. За це йому пропонували близько $25 тис., а після відмови — гроші за підпал складу або атаку на електропідстанцію. Обвинуваченим інкримінують змову з метою фінансування тероризму. Троє також звинувачуються у змові з метою замовного вбивства.
8. Фінська митниця розслідує поставки до росії обладнання на близько €5,9 млн в обхід санкцій ЄС.
— За документами, вантажі мали прямувати до Казахстану та Туреччини, однак слідство вважає, що фактичним пунктом призначення була росія. Йдеться про гідравлічні насоси, двигуни та різні клапани, які, за даними митниці, вивозили у 2022–2023 роках.
— Експорт цієї продукції до росії був заборонений санкціями ЄС після 10 липня 2022 року. У справі фігурують дві компанії зі Східної Фінляндії: одна займалася організацією експорту, інша — зберіганням товарів. Підозрюваними є двоє людей.
— Попереднє розслідування вже наближається до завершення. Фінська митниця планує передати матеріали прокуратурі Східної Фінляндії до кінця року. Один із підозрюваних також проходить у чотирьох інших справах про порушення санкцій.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 15.09.2026
1. Українські безпілотники та ракети в ніч на 15 вересня атакували низку промислових об’єктів у росії.
— У Сизрані після атаки українських БПЛА загорівся нафтопереробний завод «Роснефти». Потужність підприємства становить близько 8,5 млн тонн нафти на рік. За повідомленнями з місця події, після вибухів на території НПЗ виникла пожежа.
— У Волгоградській області вибухи пролунали біля «Себряковцементу» в Михайловці — одного з найбільших цементних підприємств росії. У Таганрозі під час масованої повітряної атаки повідомлялося про ракетний удар по району Таганрозького авіаційного науково-технічного комплексу імені Бериева. Підприємство займається розробкою та ремонтом авіаційної техніки, зокрема військових літаків.
2. Половина з шести найбільших російських НПЗ, які виробляють дизельне паливо, у вересні різко скоротила або повністю зупинила виробництво після ударів безпілотників.
— Йдеться про Омський НПЗ, «Кириші», «ТАНЕКО», Волгоградський НПЗ, НОРСІ та Пермський НПЗ. Разом вони забезпечують близько половини виробництва дизельного палива в росії.
— За даними джерел, «Кириші» повністю зупинилися, а Волгоградський НПЗ і НОРСІ працюють приблизно на чверть номінальної потужності. Таким чином, виробництво дизеля на цих підприємствах впало у кілька разів. «ТАНЕКО» також зазнав атаки українських БПЛА у неділю, але масштаби пошкоджень поки оцінити неможливо. Масштаб проблеми посилюється частими ударами по російських НПЗ.
— За даними Міжнародного енергетичного агентства, у січні–серпні 2026 року в середньому кожні три дні один російський НПЗ зазнавав атаки. Скорочення переробки вже позначається на експорті.
— У червні, до запровадження обмежень на вивезення палива, росія експортувала менш як 1 млн тонн дизельного палива, тоді як експорт дизеля та газойлю разом становив близько 1,8 млн тонн.
— Роком раніше росія щомісяця продавала за кордон близько 2,5 млн тонн дизеля, або 3,3–3,4 млн тонн разом із газойлем нижчої якості.
3. російська нафтова галузь у серпні 2026 року видобувала майже на 3 млн барелів на добу менше, ніж на початку 2022 року.
— За даними Міжнародного енергетичного агентства, видобуток становив 8,36 млн барелів на добу проти понад 11 млн на початку повномасштабної війни.
— За нинішніх цін на нафту такий розрив потенційно означає близько $100 млрд недоотриманої виручки на рік. Оцінки різних організацій при цьому суттєво відрізняються. ОПЕК оцінила серпневий видобуток росії у 8,718 млн барелів на добу — приблизно на 400 тис. барелів більше, ніж МЕА.
— Навіть за оцінкою ОПЕК росія видобуває приблизно на 1,5 млн барелів на добу менше за свою квоту в рамках ОПЕК+. Ще сильніше проблеми видно в нафтопереробці. За розрахунками на основі даних МЕА, після врахування експорту на російські НПЗ у серпні припадало близько 2 млн барелів на добу.
— Це більш ніж удвічі менше за квітневий рівень у 5,2 млн барелів, коли українські удари по нафтопереробній інфраструктурі лише набирали масштаб.
— Падіння переробки вже створює проблеми на внутрішньому ринку росії: скорочується виробництво бензину й дизеля, виникає дефіцит пального та зростають черги на АЗС.
— Одночасно менші обсяги видобутку й експорту скорочують потенційні нафтові доходи російського бюджету.
— російська нафтова галузь одночасно втрачає видобуток, переробні потужності та частину експортних можливостей, що посилює тиск і на паливний ринок, і на державні фінанси.
4. За чверть століття правління путіна російська економіка втратила через відтік капіталу суму, що перевищує річний ВВП країни.
— За підрахунками близького до уряду Центру макроекономічного аналізу та прогнозування (ЦМАКП), у 2001–2025 роках накопичений відтік із реального сектору перевищив 110% ВВП, а загалом з економіки — 130% ВВП.
— Останні три десятиліття росія щороку виводила за кордон у середньому 4–5% ВВП. За останні 10 років реальний сектор втрачав близько 3% ВВП щороку.
— Найбільший відтік зафіксували у 2022 році — понад 12% ВВП. Після початку повномасштабної війни західні компанії залишали російський ринок, а сотні тисяч людей виїхали з країни, вивозячи заощадження та кошти від продажу активів. Понад 10% ВВП росія втратила через відтік капіталу у 2014 році після анексії Криму та запровадження першої масштабної хвилі західних санкцій.
— Масштаб проблеми значно перевищує показники більшості країн із порівнянним рівнем доходів. Угорщина, Словаччина та Таїланд мають чистий відтік менш як 1% ВВП на рік, а Аргентина та ПАР — менш як 0,5%. Болгарія, Польща, Єгипет, Індія та Бразилія, навпаки, мають чистий приплив капіталу.
— Після початку війни російський Центробанк засекретив статистику щодо виведення капіталу приватним сектором. За його історичними даними, лише у 2001–2021 роках із росії було виведено $780,8 млрд. Це приблизно у 1,5 раза більше за нинішній річний обсяг федерального бюджету росії у 44 трлн рублів і перевищує її золотовалютні резерви, які на 1 вересня становили $769 млрд.
— За даними ЦБ, у 1994–2021 роках сукупний відтік капіталу з росії сягнув $907,4 млрд. Масштабний і хронічний вивід грошей за кордон свідчить про тривалу втрату російською економікою внутрішніх ресурсів для інвестицій та розвитку.
5. російський «Норнікель» веде переговори з китайською North Copper Co. про переробку міді, оскільки через західні технологічні санкції модернізація власних потужностей у росії стала значно дорожчою.
— North Copper має адаптувати підприємство в Хоумі провінції Шаньсі для переробки сировини «Норнікелю». Російський мідний концентрат містить більше нікелю, ніж сировина, яку зазвичай переробляють у Китаї, тому китайській компанії може знадобитися встановити окрему піч для відновлення мідно-нікелевого штейна.
— Така модернізація може тривати до двох років. «Норнікель» спочатку планував побудувати власний мідеплавильний завод у китайському Фанченгані. Проєкт відклали після того, як наприкінці 2025 року партнер компанії вийшов із нього.
— Перенесення переробки до Китаю також має знизити витрати «Норнікелю», оскільки основні клієнти компанії розташовані саме там. Доступ росії до обладнання та технологій із Європи, США та Японії після початку повномасштабної війни був обмежений санкціями, що зробило аналогічні проєкти всередині країни значно дорожчими.
— Переговори з North Copper поки не завершені: сторони ще узгоджують технічні параметри, а обов’язкової угоди не підписано.
6. США запровадили додаткові санкції проти російського банку ВТБ, звинувативши його у сприянні Ірану в обході американських обмежень. Про це повідомило Управління з контролю за іноземними активами (OFAC) Мінфіну США.
— ВТБ уже перебуває під санкціями США через роботу в російському фінансовому секторі, однак тепер банк внесли і до санкційного списку, пов’язаного з Іраном. За даними американських чиновників, ВТБ надавав клірингові рахунки Центральному банку Ірану та низці підсанкційних іранських банків, що дозволяло проводити розрахунки та конвертувати іранські ріали в російські рублі.
— ВТБ також допомагав переводити мільярди доларів заморожених іранських активів і розширював свою присутність в Ірані. ВТБ є другим за розміром банком росії. США також сигналізують іноземним компаніям, що співпраця з банком, який допомагає Ірану обходити санкції, може створити для них ризик вторинних обмежень.
— Нові санкції посилюють ризики для міжнародних операцій ВТБ. Американські органи тепер оцінюватимуть не лише формальних учасників угод, а й те, хто фактично контролює активи та отримує від них вигоду. Це ускладнює використання номінальних власників і посередників для обходу обмежень.
7. Люксембург розпочав розслідування щодо колишніх керівників «Газпромбанку Люксембург» через можливий обхід санкцій ЄС та інсайдерську торгівлю.
— Міністерство фінансів країни передало інформацію до прокуратури. Йдеться про чотирьох колишніх керівників «Газпромбанку Люксембург» — останнього великого російського банку, який працював у Європі. Вони могли скористатися хаосом після запровадження санкцій проти росії у 2022 році для заробітку на операціях з облігаціями «Газпрому».
— Вони скуповували облігації «Газпрому» за заниженими цінами, а потім обмінювали їх на нові облігації, випущені в росії, які торгувалися за повною вартістю.
— За документами, з якими ознайомилася FT, такі операції могли принести їм чистий прибуток понад €9 млн. Міністр фінансів Люксембургу Жиль Рот повідомив депутатам парламентського комітету, що передав ці звинувачення до прокуратури.
— Розслідування має встановити, чи були порушені санкційні правила та чи використовувалася під час операцій інсайдерська інформація.
