Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 18.09.2026
1. Ростов-на-Дону знову атакували безпілотники в ніч на 18 вересня — наступного дня після удару по військовому аеродрому «Ростов-Центральний».
— Жителі міста повідомляли про вибухи. Моніторингові канали відзначають нову атаку на авіабазу.
— Попередньої ночі, 17 вересня, СБУ заявила про ураження на військовому аеродромі «Ростов-Центральний» трьох літаків — Ан-12 і двох Ан-26 — та трьох вертольотів. На стоянці авіатехніки виникла масштабна пожежа з подальшою детонацією.
2. Ярославський НПЗ «Славнефть-ЯНОС» у росії зупинив переробку нафти після нічної атаки українських дронів.
— Атака вивела з ладу первинну установку АВТ-3 потужністю 17 140 тонн на добу — близько 40% потужностей заводу. Ще одна установка, АВТ-4, яка забезпечує 33% переробки, перебуває в ремонті після атаки 28 серпня. Таким чином, у роботі залишається лише установка АТ-4 із часткою близько 27%.
— У четвер продукція ЯНОС не пропонувалася на внутрішній біржі. На підприємстві після атаки виникли пожежі.
— ЯНОС належить «Славнефти», співвласниками якої є «Роснефть» і «Газпром нефть». Потужність НПЗ становить близько 300 тис. барелів на добу, або 15 млн тонн на рік. У 2024 році підприємство переробило 14,9 млн тонн сировини, виробивши 2,6 млн тонн бензину, 4 млн тонн дизельного пального та 4,7 млн тонн мазуту.
3. путін передав під «тимчасове управління» частки французьких Auchan і Leroy Merlin, швейцарської Nestlé та логістичних компаній FM Logistic і Bati Logistic.
— Відповідний указ набув чинності після офіційної публікації. Зокрема, під управління передано 99,99858% російської дочірньої компанії Auchan, що належить французькій Sogepag, 99,993% акцій Leroy Merlin, якими володіє Scenari Holding, а також частку Groupe Adeo.
— Указ також охоплює частки Nestlé у російських компаніях «Nestlé Кубань» і «Nestlé Росія».
— росія використовує механізм «тимчасового управління» з 2023 року для встановлення контролю над активами компаній із країн, які кремль вважає «недружніми». Раніше під такий контроль потрапили активи Danone та Carlsberg, частину яких згодом продали структурам, пов’язаним із російською владою.
— Nestlé працює в росії з 1990-х років. Після початку повномасштабної війни компанія скоротила діяльність у країні, зокрема припинила імпорт та експорт товарів не першої необхідності, рекламу й капітальні інвестиції.
— Auchan відкрив перший магазин у росії у 2002 році. Нині мережа має близько 230 супермаркетів і гіпермаркетів у країні.
— За даними Єльської школи менеджменту, після початку війни понад 1000 іноземних компаній залишили росію або скоротили там діяльність.
4. Капіталізація російського фондового ринку за час повномасштабної війни скоротилася майже вдвічі — з 45,4% ВВП наприкінці 2021 року до 24,1% наприкінці 2025-го, за розрахунками близького до кремля ЦМАКП.
— У 2026 році російські акції продовжили дешевшати. За січень–серпень індекс Мосбіржі втратив 15%, а від початку 2022 року — 14,2%.
— Скорочення капіталізації відбувається в умовах відсутності доступу російських компаній до більшості західних фінансових ринків, що обмежує можливості залучення капіталу.
5. кремль намагається зберегти позиції росії як найбільшого експортера пшениці, але проблеми з портами Чорного моря загрожують різким скороченням поставок.
— У серпні–вересні Мінсільгосп росії та Зернова асоціація провели зустрічі з найбільшими експортерами зерна, вимагаючи знайти способи зберегти світове лідерство країни.
— Водночас, підтримувати звичні обсяги експорту може бути неможливо, якщо чорноморські порти залишатимуться заблокованими. На ці порти припадало близько 70% експорту російської пшениці.
— Через перебої з портовою інфраструктурою відвантаження з російських чорноморських портів у липні–серпні впали у 2,5 раза рік до року — до 3,73 млн тонн. Експорт пшениці росії у липні–вересні може скоротитися до 5,4 млн тонн — мінімуму за 16 років і приблизно вдвічі менше, ніж роком раніше.
— росія намагається компенсувати втрати за рахунок альтернативних маршрутів. Влада субсидує залізничні перевезення до балтійських портів Усть-Луга та Висоцьк і на Далекий Схід, розглядає скасування експортних мит та планує новий зерновий термінал у Владивостоці. Однак ці маршрути поки не здатні повністю замінити чорноморські потужності.
— На початку вересня Усть-Луга та Висоцьк відвантажили 77 тис. тонн і 95 тис. тонн зерна відповідно. У вересні через Балтику може пройти до 500 тис. тонн пшениці.
— Проблеми з логістикою виникли після того, як росія зібрала значний урожай, тому навіть за наявності зерна країна ризикує не мати достатніх потужностей для його вивезення.
6. Найбільші покупці російських енергоносіїв виступили проти нового санкційного законопроєкту США.
— Документ, який вже схвалив Конгрес США, тепер має підписати Дональд Трамп. Найбільше цей закон може зачепити Китай та Індію. З 2022 року на Китай припадало близько 50% експорту російської нафти, на Індію — 37%, Туреччину — 5%, ЄС — 5%. Євросоюз також залишався найбільшим покупцем російського ЗПГ — 49% експорту — та трубопровідного газу — 32%.
— У Китаї заявили, що Пекін виступає проти втручання третіх країн у його торговельні відносини.
— МЗС Індії заявило, що Нью-Делі раніше попереджав Вашингтон про можливі наслідки нових заходів і вживатиме необхідних заходів для захисту своїх торговельних та економічних інтересів.
— кремль також виступив проти законопроєкту. пєсков заявив, що нові санкції США нібито ускладнять пошук мирного врегулювання війни проти України.
— У ЄС побоюються, що широкі повноваження Трампа щодо винятків можуть зробити застосування санкцій непередбачуваним. Зокрема, йдеться про можливість виключень для великих покупців російських енергоносіїв, з якими США паралельно намагаються розширювати торговельні відносини.
7. росія і Китай заблокували в Раді Безпеки ООН продовження мандата групи експертів, яка контролює виконання санкцій проти Ірану.
— Проєкт резолюції, запропонований США, передбачав продовження роботи експертів ще на рік. За нього проголосували 11 із 15 членів Радбезу, двоє утрималися, однак росія та Китай скористалися правом вето.
— Група експертів збирає та аналізує інформацію про дотримання санкцій проти Ірану, зокрема щодо випадків їх порушення. Її чинний мандат завершується 26 вересня 2026 року.
— росія і Китай заявили, що відповідні санкційні механізми більше не мають діяти та закликали вирішувати іранське ядерне питання дипломатичним шляхом. США, зі свого боку, звинуватили дві країни у блокуванні міжнародного контролю.
8. Угорщина може повністю відмовитися від російського газу до жовтня 2027 року. Про це заявив міністр економіки та енергетики Іштван Капітань.
— За його словами, країна має достатню газотранспортну інфраструктуру, щоб забезпечити поставки з інших джерел.
— Капітань зазначив, що переговори щодо заміщення російського газу вже тривають, зокрема з Румунією та постачальниками зрідженого природного газу. Серед можливих джерел — газ із румунського родовища Neptun Deep та поставки ЗПГ.
— Угорщина також працює над зниженням залежності від російської нафти. Будапешт веде переговори з Хорватією щодо використання нафтопроводу «Адрія» на повну потужність.
— Одночасно угорський уряд переглядає проєкт розширення АЕС «Пакш-2», який реалізує російський «Росатом». Перевірку контрактів, бізнес-моделі та ролі нових реакторів в енергосистемі планують завершити до кінця року, після чого ухвалять рішення щодо подальшої необхідності проєкту.
— Таким чином, Угорщина розглядає можливість скорочення залежності від російських енергоносіїв одразу за трьома напрямами — газом, нафтою та атомною енергетикою.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 19.09.2026
1. Каспійськ у Дагестані знову атакували українські безпілотники.
— Вранці 19 вересня у місті пролунала серія вибухів, місцеві жителі також повідомляли про проліт груп дронів і роботу ППО. Вибухи відбувалися в районі порту.
— Це вже третя атака на портову та військово-морську інфраструктуру Каспійського регіону у вересні. 10 вересня дрони атакували Махачкалинський морський порт, а 11 вересня — порт Каспійська, де базується Каспійська флотилія ВМФ росії. Під час атаки на Махачкалу була зафіксована пожежа в районі портової інфраструктури.
— Каспійськ має важливе військове значення для росії: у місті базується Каспійська флотилія, а поруч розташовані підприємства оборонного призначення та портова інфраструктура.
2. росія у 23 рази збільшила закупівлі бензину в Білорусі.
— росія різко наростила імпорт пального з Білорусі через дефіцит бензину, який виник після українських ударів по російських нафтопереробних заводах.
— За січень–серпень російський ринок отримав 866 тис. тонн бензину з двох білоруських НПЗ — у 23 рази більше, ніж за аналогічний період минулого року. Імпорт дизельного пального зріс у 5,4 раза, до 570 тис. тонн.
— Найбільші обсяги припали на липень, коли через атаки дронів зупинялося виробництво на восьми російських НПЗ. росія імпортувала з Білорусі 212 тис. тонн бензину, 162 тис. тонн дизпального та 13,1 тис. тонн авіапального.
— У серпні поставки дещо скоротилися, але залишилися високими: 201 тис. тонн бензину, 153 тис. тонн дизпального та 9,6 тис. тонн авіапального.
3. Власниця російського Wildberries втратила $1,5 млрд після ударів по складах.
— Статки власниці найбільшого російського маркетплейсу Wildberries Тетяни Кім скоротилися майже на $1,5 млрд після українських ударів по логістичних об’єктах компанії. За оцінкою Bloomberg, її статки становлять близько $6,4 млрд проти $8,1 млрд у березні. Forbes наприкінці серпня оцінював їх у $5 млрд.
— Атаки на склади Wildberries почалися 18 липня. За оцінкою Data Insight, до кінця серпня на пошкоджених складах було знищено товарів щонайменше на 550 млрд рублів, а відновлення пошкоджених логістичних хабів може коштувати понад 200 млрд рублів.
— Атаки на логістичну інфраструктуру російських маркетплейсів можуть призвести до втрати близько 400 млн замовлень і 400 млрд рублів виручки онлайн-торгівлі у другому півріччі 2026 року. Найбільших втрат зазнала Wildberries. Через пошкодження складів частина товарів стала недоступною, а доставка в низці міст — довшою.
4. російські фермери скорочують посіви пшениці через кризу експорту.
— Криза російського зернового експорту змушує фермерів скорочувати посіви озимої пшениці. Через зупинку роботи чорноморських портів та накопичення непроданого зерна виробники втрачають доходи і не мають достатньо коштів для нової посівної.
— На початок вересня в росії засіяли 2,6 млн га озимих, зокрема 2,4 млн га пшениці — приблизно на 25% менше за середній показник останніх років. За оцінками, цього тижня відставання від минулорічних темпів становило 20–30%. Проблема вже позначилася на рішеннях фермерів. За опитуванням, 10 із 11 малих і середніх виробників заявили про намір скоротити посіви пшениці. Усі десять фермерів, які планують скорочення, оцінюють його у 15–40%.
— В одному з опитувань російських аграріїв 26% заявили, що повністю відмовляться від озимої пшениці, ще 32% скоротять площі, і лише 29% збережуть їх на попередньому рівні.
— Експорт російського зерна у серпні–вересні впав майже втричі порівняно із середніми обсягами для цих місяців і досяг мінімуму щонайменше з 2010 року. Через надлишок непроданого врожаю внутрішні ціни обвалилися. На початку вересня російська пшениця продавалася більш ніж на $150 за тонну дешевше за американську тверду озиму пшеницю — це найбільший розрив від початку повномасштабної війни. Водночас дорожчають ресурси для нового врожаю, зокрема паливо та добрива.
— За словами фермерів, нинішні ціни на пшеницю в багатьох випадках уже нижчі за собівартість, тому продаж зерна не дозволяє накопичити достатньо коштів для посівної.
— Таким чином, проблеми російського зернового експорту вже переходять у наступний сезон: фермери скорочують площі, відмовляються від пшениці на користь інших культур і змушені позичати гроші для поточних витрат. Навіть відновлення роботи портів не гарантує швидкого повернення цін та експорту до попередніх рівнів.
5. Ціна російської нафти для Китаю перевищила $120 за барель.
— Ціна російської нафти ESPO Blend, основним покупцем якої є китайські НПЗ, вперше з квітня перевищила $120 за барель. На тлі перебоїв із поставками з Близького Сходу китайські переробники почали завчасно скуповувати російську нафту, побоюючись дефіциту сировини.
— Поставки ESPO Blend на листопад – грудень продаються приблизно на $20 за барель дорожче за Brent. Ще місяць тому премія становила близько $7. Окремі партії продавалися з рекордною націнкою до $30 за барель.
— Китайські НПЗ зазвичай купують ESPO за один–два місяці до поставки, оскільки нафта надходить із російського Далекого Сходу через порт Козьміно. Однак цього місяця імпортери почали заздалегідь викуповувати грудневі обсяги через побоювання дефіциту.
— Зростання світових цін на нафту через перебої з поставками з Близького Сходу дозволило росії отримувати вищу ціну за свою нафту. Urals цього тижня також подорожчала до $110 за барель.
— Водночас нові американські мита проти покупців російської нафти можуть ускладнити поставки до Китаю та Індії. Частина трейдерів очікує, що такі обмеження можуть додатково підштовхнути світові ціни на нафту.
6. Президент США Дональд Трамп підписав закон про санкції проти росії.
— Документ дозволяє президенту запроваджувати мита до 100% проти п’яти найбільших покупців російської нафти та газу, якщо частка російських енергоносіїв у їхньому імпорті перевищує 15%. Під ці критерії можуть потрапити Китай та Індія. Такі ж мита передбачені для країн, які допомагають росії обходити санкції.
— російський експорт до США може обкладатися митом до 500%. Закон також передбачає санкції проти російських енергетичних проєктів, зокрема всіх проєктів із виробництва ЗПГ, арктичних енергетичних проєктів, «тіньового флоту» та суден, які використовуються для перевалки російської нафти, газу й вугілля.
— Окремі санкції можуть стосуватися президента росії, членів уряду та керівництва силових структур. Під обмеження також підпадають Центральний банк росії та системно важливі державні банки, зокрема «Сбер», ВТБ і «Газпромбанк».
— Закон кілька років просував сенатор Ліндсі Грем, який помер у липні. У серпні документ підтримав Сенат 86 голосами проти 11, а Палата представників 25 вересня — 262 голосами проти 159.
7. Монако посилило перевірки банків і російських клієнтів.
— Монако посилило перевірки банків та фінансових компаній, намагаючись вийти з «сірого списку» FATF. Регулятор AMSF виявив численні порушення під час перевірки походження статків клієнтів, їхніх зв’язків та підозрілих операцій.
— Близько третини проблемних досьє пов’язані з росіянами. Серед них були клієнти UBS Monaco, Julius Baer та інших фінансових установ. UBS, зокрема, не зміг належним чином підтвердити походження $70 млн, які російська клієнтка пояснювала подарунками від брата. Після запровадження санкцій її рахунок спочатку заблокували, а у березні 2025 року банк припинив відносини з нею через відсутність контакту. Julius Baer також несвоєчасно відреагував на негативну інформацію щодо російського клієнта Віктора Федотова і згодом припинив із ним відносини. Ще в одному випадку регулятор встановив, що Guardian Management не мала достатнього обґрунтування для зниження рівня ризику російського клієнта Леоніда Новицького.
