Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 19.10.2026
1. У росії за дев’ять місяців ліквідували понад 31 тис. будівельних компаній через фінансові проблеми.
— У січні–вересні 2026 року в росії ліквідували 31,1 тис. будівельних компаній. На 1 жовтня їхня загальна кількість скоротилася на 16,4 тис., або 4,3% у річному вимірі, — до 362,3 тис.
— Будівельний сектор потерпає від подорожчання кредитів і падіння попиту через зниження купівельної спроможності населення. Найбільше скоротилася кількість компаній, що спеціалізуються на зведенні будівель: за рік їх стало менше на 4,8% — до 188,1 тис.
— Кількість підприємств, які виконують спеціалізовані будівельні роботи, знизилася на 4,4% — до 140,4 тис., а компаній у сфері інженерного будівництва — на 0,7%, до 34,1 тис.
— На початок серпня 30,4 тис. будівельних компаній перебували в процедурах банкрутства або ліквідації. Ще у 41,7 тис. підприємств податкова служба призупинила операції за рахунками, а для 47,1 тис. індекс фінансового ризику вказував на високу ймовірність банкрутства.
2. 70% вугільних компаній росії завершать 2026 рік зі збитками.
— Близько 70% вугільних компаній росії можуть завершити 2026 рік зі збитками. Чотири роки тому таких підприємств було лише 17%. Галузь, яка раніше забезпечувала значні бюджетні надходження, переживає глибоку структурну кризу.
— За перше півріччя 2026 року збитки вугільного сектору сягнули 178,2 млрд рублів. За підсумками року Міненерго росії очікує їх збільшення до 300–310 млрд рублів. Накопичена кредиторська заборгованість галузі становить 1,6–1,8 трлн рублів, а понад 80 компаній уже отримують субсидії.
— Після втрати європейських ринків російські виробники переорієнтували експорт на Азію, однак пропускної спроможності Байкало-Амурської та Транссибірської магістралей недостатньо для перевезення потрібних обсягів. Водночас зростають залізничні тарифи, а знижки для азійських покупців скорочують прибутковість поставок.
— Частина компаній продає вугілля нижче собівартості й фактично доплачує за можливість експортувати його.
3. російський військовий супутник переслідував супутник, який допомагає Україні.
— російський військовий супутник «Космос-2612» у ніч проти неділі наблизився до комерційного радарного супутника ICEYE-X36 на відстань близько 578 метрів. Маневр на висоті приблизно 547 км може свідчити про спробу стеження за апаратом, який допомагає Україні.
— Спостерігач за супутниками Марко Лангбрук зафіксував маневри російського апарата 30 вересня, а також 12, 15 і 16 жовтня. Вони вказують на цілеспрямоване коригування орбіти для зближення з ICEYE-X36.
— Супутник ICEYE-X36 фінської розробки оснащений радаром із синтезованою апертурою (SAR), важить близько 90 кг і здатний отримувати зображення вночі та крізь хмари. Такі можливості роблять його важливим інструментом спостереження незалежно від погодних умов. Зближення розцінюється як демонстрація сили: російський апарат показує, що потенційно може в будь-який момент наблизитися до цілі та становити для неї загрозу.
— Центр стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS) нагадує, що росія розглядає комерційні супутники, які підтримують Україну, як потенційні законні цілі. У липні Космічні сили США вже попереджали про подібну активність російських апаратів. Зближення військового супутника з комерційним створює ризик ескалації протистояння в космосі. Можливе зіткнення здатне утворити велику кількість уламків, які залишатимуться на орбіті й загрожуватимуть іншим космічним апаратам.
— Це явище відоме як ефект Кесслера. CSIS закликає США та Європу заздалегідь визначити й чітко донести до москви, якою буде реакція Заходу на можливий ворожий акт у космосі.
4. Путін пропонує провести саміт з Трампом і Сі, щоб обговорити угоду з Україною.
— путін запропонував провести тристоронній саміт із президентом США Дональдом Трампом і лідером Китаю Сі Цзіньпіном, щоб обговорити завершення війни проти України на умовах, вигідних москві.
— Зустріч без участі президента України може відбутися в листопаді на полях саміту Азійсько-Тихоокеанського економічного співробітництва (АТЕС) у китайському Шеньчжені.
— Ідею путін озвучив під час телефонної розмови з Трампом 9 жовтня. У кремлі підтвердили переговори щодо можливої зустрічі, але зазначили, що її формат і порядок денний поки не визначені. Трамп ще не погодився на саміт, хоча може підтримати ініціативу, прагнучи виконати обіцянку завершити війну.
— Пекін не заперечує проти зустрічі за участю американського президента.
— Пропозиція пролунала на тлі зближення москви й Вашингтона, домовленостей щодо постачання російського дизельного пального на американський ринок і рішення Трампа призупинити запровадження нових санкцій проти росії.
— Водночас президент США висловлює невдоволення українськими ударами по російських нафтопереробних заводах і чинить тиск на Київ. москва розраховує використати переговори для зміцнення свого статусу великої держави, а Китай отримав би можливість посилити роль дипломатичного посередника між США та росією.
— Водночас такий формат може викликати занепокоєння в Європі й відвернути увагу від порядку денного саміту АТЕС.
— Деякі оглядачі порівнюють задум із новою «Ялтою», а на Тайвані побоюються, що аналогічний формат переговорів великих держав може зачепити й майбутнє острова.
5. Республіканці звинуватили Трампа в поступках путіну через скасування санкцій проти росії.
— Рішення Дональда Трампа призупинити санкційний закон проти росії та домовитися про постачання російського дизельного пального викликало дедалі гострішу критику всередині Республіканської партії.
— Щонайменше 10 сенаторів-республіканців і кілька членів Палати представників виступили проти цих кроків, заявивши, що вони суперечать волі Конгресу та допомагають москві продовжувати війну проти України.
— Рідкісну незгоду з президентом висловив спікер Палати представників Майк Джонсон. Він заявив, що попросив Білий дім провести консультації, наголосивши, що путіну не можна довіряти. Сенатор-республіканець Том Тілліс також розкритикував рішення Трампа, заявивши, що президент міг би знизити ціни на пальне іншими способами, а не надавати переваги російському лідеру. За його словами, нинішній курс вигідний лише путіну.
— Сенатор Джон Корнин, коментуючи скасування санкцій, заявив: «Ліндсі був би в жаху», маючи на увазі покійного сенатора Ліндсі Грема, автора законопроєкту. Республіканець Дон Бейкон, своєю чергою, наголосив, що поступки москві не наближають завершення війни, а затягують її. Він також заявив, що не підтримуватиме ініціативи, які допомагають фінансувати вторгнення росії та залишають Україну без належної підтримки.
— Минулого тижня двопартійна група з 12 сенаторів закликала Трампа відмовитися від угоди щодо російського дизельного пального та забезпечити виконання санкційного закону.
— Законодавці попередили, що повернення російського пального на світові ринки може збільшити доходи москви, які використовуються для фінансування війни, водночас не забезпечивши суттєвого зниження цін для американців.
6. США прагнуть розширити зв’язки та посилити вплив у Центральній Азії.
— Державний секретар США Марко Рубіо 19 жовтня зустрівся в узбецькому Самарканді з міністрами закордонних справ п’яти країн Центральної Азії. Вашингтон прагне розширити економічну присутність у стратегічно важливому регіоні, багатому на природні ресурси, та посилити свої позиції в умовах конкуренції з росією і Китаєм.
— Центральна Азія тривалий час перебувала під значним впливом москви, однак війна проти України та прагнення регіональних держав диверсифікувати зовнішні зв’язки створюють для США нові можливості. Адміністрація Дональда Трампа розглядає регіон як важливий напрям геополітичної конкуренції, зокрема через його запаси критично важливих мінералів і рідкісноземельних корисних копалин.
— Разом із Рубіо до Узбекистану прибули понад 200 представників американського бізнесу. Вашингтон зацікавлений у розширенні доступу до природних ресурсів Центральної Азії та нових можливостях для американських компаній.
— Водночас візит поки не приніс значних публічних результатів. Попри зближення зі США, центральноазійські країни не відмовляються від зв’язків із росією, Китаєм та Іраном. Казахстан, Узбекистан та інші держави намагаються розширювати коло партнерів, не ставлячи себе в залежність від одного центру сили.
— Рубіо визнав цю стратегію, зазначивши, що країни регіону прагнуть підтримувати якомога більше міжнародних відносин.
7. Туреччина купуватиме російське дизпальне в межах домовленостей Трампа з путіним.
— Туреччина планує закуповувати частину російського дизельного пального, яке постачатимуть на світовий ринок у межах домовленостей Дональда Трампа з путіним. Про це заявив міністр енергетики Туреччини Алпарслан Байрактар, наголосивши, що угода має значення для енергетичної безпеки країни.
— За словами міністра, Анкара домовилася про закупівлю частини пального під час переговорів. Подробиць щодо обсягів і термінів постачання він не розкрив. Туреччина частково залежить від російських енергоресурсів, а також отримує їх з Ірану та Азербайджану.
— Водночас Анкара намагається диверсифікувати постачання завдяки домовленостям зі США та іншими партнерами. Угода про постачання російського дизпального викликала критику з боку України, європейських політиків і частини республіканців у США.
— Домовленість може відкрити росії додаткові можливості для збуту нафтопродуктів і отримання доходів попри санкційний тиск.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 20.10.2026
1. У Тамбовській області росії після атаки українських дронів загорілася Нікольська ЛПДС.
— У ніч проти 20 жовтня безпілотники атакували Нікольську лінійну виробничо-диспетчерську станцію поблизу міста Мічурінськ у Тамбовській області росії. Після вибухів на об’єкті виникла пожежа.
— Нікольська ЛПДС є частиною системи магістральних нафтопродуктопроводів «Транснефті» та пов’язана з інфраструктурою системи «Дружба». Станція призначена для приймання, зберігання, перекачування й розподілу нафтопродуктів, зокрема дизельного пального, бензину, авіаційного гасу та мазуту.
— Об’єкт отримує нафтопродукти від суміжних станцій і нафтопереробних заводів центральної росії, а потім спрямовує їх трубопроводами на внутрішній ринок і до експортних маршрутів через Білорусь. Пальне також можуть відвантажувати в автомобільні цистерни та залізничним транспортом.
2. росія збільшила знижку на газ для Китаю до 56%.
— У 2026 році середня ціна російського газу, який «Газпром» постачає Китаю трубопроводом «Сила Сибіру», становитиме $247,9 за тисячу кубометрів. Для інших покупців компанії за межами колишнього СРСР середня ціна сягне $562.
— Таким чином, знижка для Пекіна становитиме $315 за тисячу кубометрів, або 56%, випливає з матеріалів до проєкту російського бюджету. За рік дисконт збільшиться з 41% до 56%.
— У 2025 році Китай платив за газ у середньому $240,3 за тисячу кубометрів, тоді як ціна для інших закордонних покупців «Газпрому» становила $406,5.
— У 2027 році росія й надалі продаватиме газ Китаю значно дешевше, ніж іншим закордонним клієнтам. Умови постачання до Китаю для «Газпрому» гірші не лише порівняно з колишнім європейським ринком, а й порівняно з умовами Туркменистану. На основі даних китайської митниці випливає, що Китай платить за туркменський газ на $40–60 більше за тисячу кубометрів.
— При цьому Туркменистану доводиться транспортувати газ трубопроводом завдовжки 1800 км через Узбекистан і Казахстан до китайського кордону. російський газ заходить до Китаю на північному сході країни, поблизу міста Хейхе, звідки до Пекіна приблизно вдвічі ближче, ніж із західних районів, куди надходить туркменський газ.
— Попри цю логістичну перевагу, росія змушена пропонувати Китаю значно нижчі ціни.
3. росія будує гігантську радіолокаційну станцію біля кордонів Польщі та Литви.
— росія будує масштабний радіолокаційний комплекс у Гвардійську Калінінградської області, приблизно за 32 км від кордону з Польщею та за 64 км від Литви. Про це свідчать супутникові знімки, зроблені фінсько-польською компанією Iceye.
— На знімках видно три ряди антенних щогл завдовжки близько 500 метрів кожен. Імовірно, це частина загоризонтної радіолокаційної станції, здатної виявляти ракети, військові кораблі й літаки на відстані від 880 до 3200 км залежно від технічних характеристик.
— Такий радіус потенційно дає змогу охоплювати значну частину Європи, включно з Великою Британією. На відміну від звичайних радарів, загоризонтні станції використовують радіохвилі завдовжки понад 10 метрів, які відбиваються від верхніх шарів атмосфери.
— Це дає змогу виявляти об’єкти за межами прямої видимості, зокрема літаки зі зниженою радіолокаційною помітністю. Будівництво станції посилює роль Калінінградської області як осередку російських систем спостереження та радіоелектронної боротьби.
— Протягом останніх чотирьох років звідти регулярно фіксують перешкоди для GPS, які порушують навігацію суден і літаків у північно-східній Європі. За оцінкою Литви, росія розмістила в регіоні щонайменше 36 антен для підміни навігаційних сигналів.
— Калінінградська область розташована між Польщею та Литвою й має стратегічне значення для російської військової присутності в Європі. За оцінками, регіон має інфраструктуру для зберігання та доставки до 100 ядерних боєголовок.
4. росія відновлює постачання дизпального до Туреччини та Бразилії після скасування експортної заборони.
— російське дизельне пальне повертається на традиційні експортні ринки після скасування москвою заборони на його вивезення. За даними Kpler та LSEG, щонайменше два танкери останніми днями вирушили з російськими вантажами до Туреччини та Бразилії.
— Танкер Dolunay із дизельним пальним вийшов із балтійського порту Приморськ 14 жовтня та прямує до турецької Аланії. Інше судно, Leruo, вирушило з того самого порту 16 жовтня, вказавши пунктом призначення бразильський Манаус.
— Туреччина та Бразилія стали найбільшими покупцями російського дизпального після того, як західні санкції через повномасштабне вторгнення росії в Україну змінили напрямки експорту російських нафтопродуктів.
— За даними Kpler, у 2026 році на Туреччину припадало близько 34% російського експорту дизпального — приблизно 95 тис. барелів на добу. Бразилія отримувала 24%, або близько 66 тис. барелів на добу.
— До запровадження експортної заборони росія, яка зазвичай посідає друге місце у світі за обсягами експорту дизельного пального після США, вже скоротила закордонні поставки. Причиною стали, зокрема, українські удари по російських нафтопереробних заводах, які ускладнили виробництво пального.
— Повернення постачань на традиційні ринки відбувається після скасування заборони на експорт, про яке повідомлялося в контексті домовленостей за посередництва США.
5. Республіканці погрожують заблокувати додаткові витрати Пентагону через політику Трампа щодо росії.
— Республіканці в Палаті представників США погрожують заблокувати додаткове фінансування Пентагону, якщо Білий дім не змінить курс щодо росії. Це може ускладнити плани президента Дональда Трампа збільшити військові витрати на $350 млрд.
— Міністр оборони США Піт Гегсет намагається домогтися схвалення запитаного фінансування. Пакет передбачає, зокрема, $17 млрд на систему протиракетної оборони «Золотий купол», а також кошти на безпілотники й $47 млрд на виробництво боєприпасів.
— Однак невдоволення республіканців зближенням Трампа з москвою загрожує планам адміністрації. Противники поступок кремлю можуть заблокувати військовий пакет під час нинішньої сесії Конгресу, яка проходить напередодні проміжних виборів.
— Раніше багато республіканців не наважувалися відкрито виступати проти Трампа. Тепер частина з них готова чинити опір його політиці, зокрема через наближення завершення своїх повноважень або ризик програти вибори.
— Очікується, що демократи можуть отримати більшість у Палаті представників, що посилює політичну невизначеність навколо фінансування Пентагону.
6. Відмова Трампа від санкцій проти росії полегшує енергетичні проблеми Індії та наближає торговельну угоду зі США.
— Рішення президента США Дональда Трампа відмовитися від запровадження додаткових санкцій проти росії послаблює загрозу для енергетичної політики Індії та може допомогти Вашингтону й Нью-Делі завершити торговельні переговори, які тривали кілька місяців.
— Рубіо, який 20 жовтня прибув до Індії, заявив, що сторони наблизилися до завершення торговельної угоди, а переговори з Нью-Делі були одним із чинників, які Трамп враховував, ухвалюючи рішення щодо винятків із міркувань національної безпеки. Американський президент пояснив відмову від санкцій національними інтересами США.
— Якби набув чинності закон сенатора Ліндсі Грема, Індії загрожували б мита до 100% на її товари через те, що вона входить до п’ятірки найбільших покупців російської нафти. Це могло б ускладнити постачання енергоносіїв і посилити напруженість у відносинах між Нью-Делі та Вашингтоном.
— Минулого місяця уряд прем’єр-міністра Нарендри Моді попереджав, що нові тарифні заходи проти покупців російської нафти можуть зашкодити двостороннім відносинам і посилити невизначеність у торгівлі.
— Переговори про торговельну угоду тривали кілька місяців, але раніше зайшли в глухий кут, зокрема через загрозу нових мит.
— Водночас Індія залишається одним із найбільших імпортерів російської нафти, а США продовжують шукати баланс між тиском на москву через війну проти України та власними торговельними й енергетичними інтересами.
7. США планують легалізувати сотні танкерів тіньового флоту.
— Адміністрація президента США Дональда Трампа дозволить частині танкерів, які перебувають під санкціями, пройти процедуру легалізації та перевозити нафту, що не підпадає під обмеження. Про це заявив міністр енергетики США Кріс Райт.
— За словами Райта, інвестори пропонують викупити танкери, які простоюють через санкції, відремонтувати їх і використовувати для перевезення нафти, торгівля якою дозволена. Таким чином Вашингтон планує перевести частину суден із тіньового флоту до легального.
— Райт наголосив, що йдеться не про скасування санкцій проти танкерів, які раніше перевозили російську чи іранську нафту, а про зміну їхнього подальшого використання після проходження відповідної процедури.
— За оцінкою міністра, світовий тіньовий флот налічує близько 1 600 танкерів, що перебувають під санкціями. Переведення частини цих суден до легального флоту може додати до нього десятки або навіть сотні танкерів.
8. Китай скористається залежністю росії, щоб посилити свої позиції в Арктиці.
— росія дедалі більше залежить від Китаю через витрати на війну проти України та західні санкції. Це може змусити москву погодитися на посилення китайського впливу в Арктиці, яку раніше вона вважала своєю зоною впливу й намагалася не допускати туди Пекін.
— Китай допомагає росії фінансувати війну завдяки закупівлям нафти й газу, а також постачає військове спорядження та товари подвійного призначення, зокрема мікрочипи. Це посилює залежність москви від Пекіна та дає китайській владі додаткові важелі впливу.
— Китай оголосив себе приарктичною державою у 2018 році. На думку Нільссона, Пекін зацікавлений у зміцненні своїх позицій у регіоні, а росія через потребу в китайській підтримці має обмежені можливості цьому протидіяти.
— Шведська розвідка також вважає, що Китай прагне зберегти росію як довгострокового партнера в глобальному протистоянні зі США. Пекін не зацікавлений у краху російської держави, оскільки розраховує на її підтримку в конкуренції з Вашингтоном, зазначив Нільссон.
— Стратегічне значення Арктики зростає через танення льоду, яке відкриває перспективи для нових морських торговельних маршрутів. За оцінками, північний маршрут може скоротити час перевезень між Європою та Далеким Сходом на 40% порівняно з маршрутом через Суецький канал.
— Крім того, регіон має значні потенційні запаси важливої сировини, до яких прагнуть отримати доступ Китай, росія, США та інші держави.
