Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 29.07.2026
1. Україна атакувала логістичний центр Wildberries і Рязанський НПЗ.
— У ніч на 29 липня українські безпілотники атакували логістичний комплекс Wildberries у місті Рибне Рязанської області. На оприлюднених очевидцями відео видно масштабну пожежу на території складу.
— Одночасно повідомлялося про вибухи в районі Рязанського нафтопереробного заводу. Рязанський НПЗ є одним із найбільших у росії та вже неодноразово зазнавав ударів українських дронів.
— Попередні атаки призводили до тимчасового зупинення переробки на підприємстві.
— Wildberries, найбільший російський маркетплейс, останніми тижнями став однією з головних цілей українських далекобійних ударів.
2. Україна атакувала один із найбільших НПЗ росії в Пермі.
— Українські безпілотники 29 липня завдали удару по нафтопереробному заводу «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез» у Пермі — одному з десяти найбільших НПЗ росії та другому за потужністю підприємству «Лукойлу».
— Президент України Володимир Зеленський підтвердив удар, назвавши його частиною стратегії «далекобійних санкцій», спрямованої на підвищення економічної ціни війни для росії.
— У 2024 році «Лукойл-Пермнефтеоргсинтез» переробив 12,6 млн тонн нафти, випустивши близько 2 млн тонн бензину та 5,3 млн тонн дизельного пального.
— Це вже друга атака на підприємство менш ніж за три місяці: попередній удар по заводу був завданий 7 травня.
3. Українські удари вивели з ладу понад 15% складських площ Wildberries.
— За півтора тижня українські безпілотники вивели з ладу вісім логістичних центрів Wildberries загальною площею близько 860 тис. кв. м, або 15,4% усіх складських площ маркетплейса в росії, які оцінюються у 5,6 млн кв. м.
— Найбільших втрат компанія зазнала після атаки 18 липня на склад в Електросталі Московської області, де було знищено 250 тис. кв. м приміщень. Ще близько 170 тис. кв. м складських площ були охоплені пожежею після удару по логістичному центру в Рязані 29 липня.
— Також внаслідок атак повністю або частково згоріли склади Wildberries у Котовську (Тамбовська область), Краснодарі, Невинномиську (Ставропольський край), районі Шушари у Санкт-Петербурзі, Уткіній Заводі (Ленінградська область) та окупованому Сімферополі. Ще чотири логістичні центри — у Колєдіно (Московська область), Єкатеринбурзі, Воронежі та Зеленодольську (Татарстан) — зазнали атак без масштабних пожеж.
4. Три найбільші термінали росії на Чорному морі обмежили приймання вантажів через атаки українських дронів.
— Три найбільші російські зернові термінали на Чорному морі — КСК і Новоросійський зерновий термінал (НЗТ) у Новоросійську, а також ЗТКТ у Тамані — обмежили приймання зерна, що доставляється автомобільним транспортом.
— Проблеми виникли після серії українських ударів по судноплавству та логістичній інфраструктурі в Азовському й Чорному морях. Раніше росія обмежила рух суден через Керченську протоку після атак безпілотників на зерновози, що фактично паралізувало роботу азовських портів. У результаті зернові потоки з південних регіонів почали переорієнтовувати на чорноморські термінали.
— Проте зростання ризиків для судноплавства та почастішання атак поблизу чорноморських портів призвели до нових обмежень. Термінал ЗТКТ у Тамані потужністю 5,5 млн тонн на рік майже повністю зупинив роботу, оскільки приймає зерно виключно автотранспортом. КСК і НЗТ поки що продовжують працювати із залізничними поставками, однак близько третини їхніх обсягів також раніше надходили вантажівками.
— Сумарна потужність трьох терміналів перевищує 20 млн тонн зерна на рік, що становить близько 40% усього морського експорту російського зерна.
— Додатковим ударом по експортній логістиці стала заборона нічного судноплавства в районі Новоросійська, запроваджена 22 липня через загрозу атак безпілотників. За словами учасників ринку, кількість судновласників, готових заходити до російських чорноморських портів, помітно скоротилася через підвищені ризики.
— Наслідки вже відображаються на експортній статистиці. За оцінками, у липні експорт російської пшениці впав до 1,5 млн тонн — мінімального рівня для цього місяця з 2017 року. Це приблизно на третину менше, ніж торік, і майже удвічі нижче середнього показника для липня за останні п’ять років.
— росія намагається перенаправляти експортні потоки до балтійських портів, які вважаються більш безпечним маршрутом. Також розглядається каспійський напрямок, однак його можливості обмежені, а ризики останнім часом також зростають.
5. росія розглядає встановлення зброї на зерновози через атаки українських дронів.
— російська влада обговорює можливість оснащення зерновозів кулеметами та ракетними установками для захисту від українських безпілотників. Міністерство транспорту, Міноборони та Федеральне агентство морського і річкового транспорту проводять консультації із зернотрейдерами та судновласниками щодо посилення захисту суден в Азовському морі.
— Необхідність таких заходів виникла після того, як атаки українських дронів фактично паралізували судноплавство в Азовському морі. У звичайних умовах через цей маршрут проходить близько 25% російського експорту зерна, однак останні два тижні перевезення суттєво обмежені через удари по портах, суднах і морській інфраструктурі.
— Якщо обмеження збережуться, росія щомісяця втрачатиме від 0,5 млн до 1,5 млн тонн зернового експорту. Це означає скорочення експортної виручки, додаткові втрати аграрного сектору та ускладнення логістики в розпал збиральної кампанії.
6. Податковий тиск на несировинну економіку росії зріс до максимуму за 15 років через фінансування війни.
— Податкове навантаження на несировинні сектори економіки росії у першому кварталі 2026 року досягло найвищого рівня щонайменше за останні 15 років.
— За розрахунками на основі даних Мінфіну та Росстату, ненафтогазові доходи консолідованого бюджету сягнули 31,6% ВВП. У грошовому вимірі держава вилучила з економіки 15,8 трлн рублів, або майже кожен третій рубль квартального ВВП, який становив 49,9 трлн рублів.
— Основними джерелами зростання податкового навантаження стали підвищення податку на прибуток із 20% до 25% у 2025 році та збільшення ставки ПДВ до 22% — найвищого рівня з початку 2000-х років.
— Надходження від ПДВ зросли до 8,1% ВВП проти 6,7% у 2024 році, а від податку на прибуток — до 4,8% ВВП проти 4% роком раніше.
— кремль стрімко вичерпує всі доступні фінансові резерви для фінансування війни. Військові витрати, які порівняно з 2021 роком зросли приблизно вчетверо, вже поглинають кожен третій рубль федерального бюджету.
— Після масштабного вилучення активів бізнесу російська влада дедалі активніше перекладає фінансовий тягар на населення через підвищення непрямих податків і запровадження прогресивної шкали ПДФО.
7. росія нарощує експорт нафти через Арктику, щоб прискорити поставки до Азії.
— росія активізувала використання Північного морського шляху для експорту нафти, намагаючись обійти ризики судноплавства в Червоному морі, де тривають атаки хуситів.
— Цього року арктична навігація розпочалася раніше, ніж торік: у липні маршрутом уже прямують шість танкерів, тоді як за аналогічний період минулого року був лише один.
— Попри збереження морського експорту на рівні понад 4 млн барелів на добу протягом п’яти тижнів поспіль, використання арктичного маршруту не збільшує обсяги поставок. Його головна перевага для російських експортерів — скорочення часу доставки до азійських ринків і швидше повернення танкерів під нові завантаження, що частково компенсує логістичні проблеми.
— Для проходження Північним морським шляхом танкери потребують супроводу атомних криголамів. Зокрема, танкер «Бриз» уже пройшов понад половину маршруту морем Лаптєвих, а біля порту Діксон ще п’ять суден очікують прокладання шляху крізь кригу.
— Перенаправлення потоків через Арктику свідчить про те, що війна та зростання ризиків для міжнародного судноплавства змушують росію перебудовувати логістику експорту нафти, використовуючи дорожчі та складніші маршрути.
— Це підвищує залежність від спеціалізованого криголамного флоту та збільшує витрати на транспортування.
8. Промисловість росії майже припинила зростання: виробництво цементу, сталі, техніки та будматеріалів продовжує падати.
— Промислове виробництво в росії за підсумками першого півріччя 2026 року зросло лише на 0,4% у річному вимірі, свідчать дані росстату. Видобувна промисловість скоротилася на 0,5%, а обробна показала символічне зростання на 0,7%, що свідчить про фактичну стагнацію промислового сектору.
— Найбільше погіршення спостерігається в галузях, пов’язаних із цивільним будівництвом, машинобудуванням та інвестиційною активністю: виробництво цементу скоротилося на 13,2%; будівельної цегли — на 23,2%; чавуну — на 5,8%; нелегованої сталі — на 4,6%; легованої сталі — на 19,2%; готового прокату — на 6,6%; труб і профілів — на 22%.
— Різке падіння також зафіксовано у виробництві машин та обладнання: тракторів — -35,3%; підшипників — -29,5%; двигунів внутрішнього згоряння — -21%; вантажних автомобілів — -12,1%.
— Погіршується ситуація і на транспортному машинобудуванні. Випуск вантажних вагонів скоротився на 34,3%, електровозів — на 10,5%, пасажирських вагонів — на 10,6%.
— Почало скорочуватися і виробництво добрив. У фізичному вимірі воно знизилося на 2,4%, що також узгоджується зі спадом залізничних перевезень цієї продукції.
— Видобуток вугілля зменшився на 1,9% — до 212 млн тонн. Найбільше скоротився видобуток енергетичного вугілля (-5%), тоді як коксівне вугілля продемонструвало приріст на 3,5%.
— Структура промислового виробництва дедалі більше демонструє переорієнтацію економіки на забезпечення військових потреб. Водночас різке скорочення випуску будматеріалів, металопродукції, техніки та обладнання свідчить про ослаблення цивільної економіки, згортання інвестицій та падіння ділової активності.
9. ЄС готує найбільший пакет санкцій проти компаній, пов’язаних із росією.
— Європейський Союз готує новий пакет санкцій, до якого можуть увійти понад 1 600 компаній, що, за оцінкою Брюсселя, сприяють веденню війни росії проти України. Це стане найбільшим одноразовим розширенням санкційного списку юридичних осіб.
— Сукупний річний оборот цих компаній перевищує $20 млрд, а загальна кількість працівників — 265 тисяч.
— У разі схвалення загальна кількість організацій, що перебувають під санкціями ЄС через війну росії проти України, зросте приблизно на 50%.
— Новий пакет зосереджений на окремих компаніях, а не на цілих галузях чи видах продукції.
— Його розробляли кілька місяців, намагаючись охопити підприємства, які досі залишалися поза санкціями, але підтримують російський військово-промисловий комплекс.
— Документ планують представити країнам-членам найближчими тижнями, щоб вони мали достатньо часу для його погодження. Остаточне затвердження санкцій очікується на зустрічі міністрів закордонних справ ЄС у жовтні.
— Окремо ЄС також готує додаткові санкції у відповідь на примусову депортацію українських дітей, які можуть бути ухвалені восени.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 28.07.2026
1. Україна масовано атакувала Підмосков’я: уражено завод гумотехнічних виробів і логістичний склад.
— У ніч проти 28 липня Україна здійснила одну з наймасштабніших атак безпілотниками на московський регіон.
— У Чехові виникла пожежа на території Чеховського регенератного заводу. За даними Astra, підприємство є одним із найбільших у росії виробників продукції з переробленої гуми та спеціалізується на переробці автомобільних шин, виробництві гумової крихти й інших гумотехнічних виробів.
— Також, за інформацією Astra, у селищі Коледіно загорівся склад незалежної логістичної компанії 3PL, розташований поруч із розподільчим центром Wildberries.
2. Після атаки БПЛА ще два російські порти на Азовському морі зіткнулися з обмеженнями роботи.
— Після атаки українських безпілотників на Ростов-на-Дону робота портів Азов і Таганрог із сукупним вантажообігом близько 13 млн тонн на рік опинилася під обмеженнями.
— російська залізниця (РЖД) призупинила відвантаження вантажів у напрямку цих портів щонайменше до 4 серпня. Обмеження стосуються станцій «Азов» і «Таганрог».
— Раніше мінтранс рф також заборонив якірну стоянку поблизу порту Азов. Крім того, після серії атак безпілотників у районі Азовського моря російська влада припинила прийом заявок на проходження суден через Керченську протоку.
— Внаслідок цих обмежень фактично зупинився експорт зерна річкою Дон. У попередньому аграрному сезоні цим маршрутом було вивезено 14,7 млн тонн зерна та продуктів його переробки, що становить 27% усього російського експорту зерна.
3. Тюменський НПЗ зупинив переробку нафти після атаки українських дронів.
— Тюменський нафтопереробний завод повністю зупинив переробку нафти та виробництво нафтопродуктів після атаки українських безпілотників 25 липня. Внаслідок удару виникла пожежа на установці гідроочищення дизельного пального потужністю 2,6 млн тонн на рік, а також на комбінованій установці виробництва високооктанових бензинів. Терміни відновлення бензинового виробництва наразі невідомі.
— Тюменський НПЗ, що належить компанії «РІ Інвест», є найбільшим незалежним нафтопереробним заводом росії з річною потужністю 9 млн тонн. Його бензиновий комплекс, побудований за ліцензією американської UOP, був введений в експлуатацію у 2018 році. Підприємство щороку виробляє близько 500 тис. тонн бензину та майже 3 млн тонн дизельного пального.
— Тюменський НПЗ став шостим великим російським нафтопереробним заводом, який припинив роботу через українські удари лише з початку липня. Раніше були зупинені НПЗ «Газпромнефтьхім Салават», Сизранський НПЗ, Саратовський НПЗ, Омський НПЗ та «Лукойл-Нижньогороднафтооргсинтез».
4. Військові витрати залишаться головним пріоритетом бюджету росії на 2027–2029 роки.
— Військові видатки залишаться основним пріоритетом федерального бюджету росії під час формування фінансового плану на 2027–2029 роки. У бюджеті на 2026 рік за статтею «національна оборона» спочатку було передбачено 12,9 трлн рублів. Однак, фактичні витрати на війну можуть перевищити план ще на 4–5 трлн рублів.
— Для фінансування додаткових військових витрат мінфін готує скорочення цивільних видатків і планує залучити 2–3 трлн рублів додаткових державних запозичень.
— За оцінками німецького економіста Яніса Клюге, лише у першому кварталі 2026 року росія витратила на війну 5,9 трлн рублів, або майже 65 млрд рублів щодня. Це на 29,9% більше, ніж за аналогічний період минулого року, на 68,7% більше, ніж у 2024 році, та у 4,6 раза більше, ніж на початку 2022 року.
— Сукупні бюджетні витрати росії на війну з початку повномасштабного вторгнення вже сягнули 53 трлн рублів (близько $680 млрд). Зростання військових видатків відбувається на фоні погіршення стану державних фінансів, що посилює тиск на цивільні статті бюджету та змушує уряд нарощувати державний борг.
5. росія достроково підвищить залізничні тарифи через фінансову кризу РЖД.
— російська влада вирішила вже з 1 жовтня підвищити тарифи РЖД, щоб підтримати держмонополію, яка накопичила майже 4 трлн рублів боргу та зіткнулася з різким погіршенням фінансового стану.
— Вантажні залізничні тарифи зростуть на 8,5%, а тарифи на пасажирські перевезення далекого сполучення — на 9,2%. Спочатку це підвищення планували запровадити лише у 2027 році.
— Фінансові проблеми РЖД загострюються через найбільше за останні 16 років падіння вантажоперевезень. Минулого року чистий прибуток компанії скоротився у 22 рази — з 50,7 млрд до 2,2 млрд рублів, а борг зріс ще на 800 млрд рублів.
— Через кризу РЖД вже урізала інвестиційну програму на чверть — до 713,6 млрд рублів — та оголосила про скорочення близько 6 тис. працівників центрального апарату.
— З початку повномасштабної війни тарифи РЖД вже неодноразово підвищувалися. Після жовтневої індексації їх сукупне зростання сягне 56%, що посилить витрати бізнесу та тиск на ціни в економіці.
6. Сенат США готується розпочати розгляд законопроєкту Грема про нові санкції проти росії.
— Сенат США 28 липня має провести попереднє процедурне голосування щодо початку розгляду законопроєкту S.5025 — Lindsey O. Graham Sanctioning Russia Act of 2026, який передбачає масштабне посилення санкцій проти росії та її торговельних партнерів.
— Документ, внесений до Сенату 16 липня, пропонує запровадити обов’язкові санкції проти керівництва росії, державних банків, енергетичних компаній, підприємств ВПК, судноплавних структур і фінансових установ, а також значно розширює вторинні санкції щодо іноземних компаній, які допомагають москві фінансувати війну.
— Окремий розділ законопроєкту стосується країн, які продовжують купувати російську нафту, нафтопродукти, природний газ, уран і нафтохімічну продукцію.
— Документ надає президенту США право запроваджувати імпортні мита до 100% на товари з таких держав. У попередній редакції законопроєкту максимальна ставка становила 500%, однак її знизили до 100%, щоб розширити політичну підтримку документа.
Законопроєкт також передбачає:
— блокування активів і заборону на в’їзд для широкого кола російських посадовців та осіб, причетних до агресії;
— санкції проти банківського, енергетичного, судноплавного, оборонного та фінансового секторів росії;
— обмеження щодо компаній і держав, які допомагають обходити санкції або підтримують російський ВПК;
— можливість застосування додаткових економічних заходів для скорочення доходів кремля від експорту енергоносіїв.
— Попереднє процедурне голосування в Сенаті визначить, чи перейде законопроєкт до повноцінного розгляду.
— Документ тривалий час залишався без руху, однак після смерті його головного автора — сенатора Ліндсі Грема — республіканці та демократи активізували спроби винести його на голосування. Розгляд може розпочатися вже 28 липня.
7. ЄС відкладає санкції проти ірландського заводу «Русалу» через ризики для власної промисловості.
— Європейський Союз поки не готовий запровадити санкції проти ірландського глиноземного заводу Aughinish Alumina, що належить російському «Русалу», попри підозри у постачанні продукції для російського ВПК.
— Причина — побоювання, що це може порушити ланцюги постачання алюмінію для європейської автомобільної, оборонної та енергетичної промисловості.
— Ірландська влада провела розслідування після повідомлень про те, що продукція заводу через торговельного посередника могла потрапляти до російських підприємств, пов’язаних із військово-промисловим комплексом.
— Однак, за даними звіту, переданого Єврокомісії, достатніх доказів прямого використання глинозему російськими військовими не виявлено.
— Водночас у документі зазначено, що санкції проти підприємства або заборона експорту його продукції можуть поставити під загрозу життєздатність заводу.
— Один із європейських чиновників визнав, що обмеження фактично позбавили б ЄС важливого джерела сировини для власної промисловості.
— За даними звіту, за перші п’ять місяців 2026 року 52% продукції Aughinish Alumina було відправлено до росії, тоді як на Францію, Швецію та Нідерланди разом припало лише 34% поставок. Крім того, експорт заводу до росії зріс приблизно на 23% у 2022–2025 роках. Aughinish Alumina є найбільшим виробником глинозему в Європі та належить російському «Русалу», заснованому підсанкційним олігархом Олег Дерипаска.
— Попри запроваджену ЄС заборону на імпорт російського алюмінію, експорт глинозему, алюмінію та бокситів із Євросоюзу до росії досі не заборонений.
— Питання можливих санкцій проти Aughinish навряд чи розглядатиметься до завершення літньої перерви в інституціях ЄС наприкінці серпня. Однією з головних умов для такого кроку є пошук альтернативних джерел постачання глинозему для європейських виробників.
8. TotalEnergies збереже доходи від російського ЗПГ завдяки відтермінуванню санкцій ЄС.
— Французька TotalEnergies зможе й надалі отримувати прибуток від продажу російського ЗПГ із проєкту «Ямал ЗПГ» до Азії завдяки виняткам, закладеним у 21-му пакеті санкцій ЄС.
— Відтермінування стало можливим після того, як Греція домоглася пом’якшення обмежень щодо перевалки російського ЗПГ. Це дозволило грецькій судноплавній компанії Dynagas продовжити транспортування російського газу, а TotalEnergies — виконувати довгострокові контракти на постачання ЗПГ азійським клієнтам із проєкту «Ямал ЗПГ», у якому французькій компанії належить 20%.
— Нові правила скасовують заплановану заборону на такі поставки, яка мала набути чинності наприкінці 2026 року. Тепер компанії з ЄС можуть здійснювати постачання російського ЗПГ до третіх країн, якщо контракти були укладені до лютого 2022 року, а обсяги не перевищують рівень 2025 року.
— За словами генерального директора TotalEnergies Патріка Пуянне, компанія заробляє близько $400 млн на рік на продажі ЗПГ із «Ямал ЗПГ». Крім того, вона володіє 20% у проєкті та часткою в «Новатеку», хоча виплата дивідендів останніми роками була нерегулярною.
— У першій половині 2026 року основна частина експорту «Ямал ЗПГ» продовжувала надходити до Європи: країни ЄС імпортували 9,89 млн тонн ЗПГ, тоді як до Азії було відправлено лише 510 тис. тонн.
— За оцінками, новий виняток із санкцій відкриває TotalEnergies та «новатеку» можливість активніше використовувати криголамні газовози Dynagas для збільшення постачань до Китаю.
— Водночас санкційний виняток для проєкту «Сахалін-2» також збережено до 31 березня 2028 року, щоб уникнути перебоїв із постачанням газу до Японії та Південної Кореї.
