Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок санкцій, станом на 30.12.2025
1. Уряд рф готується до різкого падіння бюджетних доходів від держкомпаній.
— У 2026 році дивіденди скоротяться майже на 40% — з понад 1,1 трлн до 703 млрд рублів.
— Після обвалу нафтогазових надходжень і недобору податків основний удар припаде на сировинні компанії. «Роснафта» знизила дивіденди до мінімуму за 5 років, а чистий прибуток впав на 70–80%.
— «Газпром» узагалі перестав бути джерелом дивідендів ще у 2023 році — через втрату європейського ринку та мізерний грошовий потік.
— Фінансовий стан нафтогазового сектору рф погіршується, перспектив відновлення у 2026 році немає. Це ще більше звужує дохідну базу бюджету рф, який дедалі більше залежить від компаній у кризі.
2. Постачання російської нафти до Індії у грудні можуть впасти до найнижчого рівня за останні три роки, що сигналізує про ослаблення позицій рф на одному з ключових для неї експортних напрямків.
— За оцінками Kpler, у грудні обсяг постачань становитиме близько 1,1 млн барелів на добу — мінімум із листопада 2022 року. Навіть цей рівень виглядає кращим за початкові прогнози індійських чиновників, зроблені на початку місяця, що підкреслює глибину спаду.
— Зниження імпорту відбувається на тлі зростаючих логістичних, фінансових і санкційних ризиків для російської нафти, а також прагнення Індії диверсифікувати джерела постачання.
— У результаті москва дедалі гірше утримує обсяги продажів навіть на «дружніх» ринках, які раніше компенсували втрату Європи. Хоча на початку 2026 року можливе певне технічне відновлення обсягів — зокрема у разі відновлення закупівель компанією Reliance та перенесення техобслуговування НПЗ Nayara у Вадинарі, — це не змінює загальної тенденції.
— Поточні дані вказують на нестабільність і вразливість російського нафтового експорту, який дедалі більше залежить від разових рішень окремих переробників, а не від стійкого ринкового попиту.
3. росія втратила європейський газовий ринок: експорт упав на 44% до мінімуму за пів століття.
— Експорт російського трубопровідного газу до Європи у 2025 році обвалився на 44%, досягнувши найнижчого рівня з середини 1970-х років.
— Такий різкий спад став наслідком припинення транзиту через Україну та системної відмови Європейського Союзу від російських енергоносіїв.
— Фактично росія втратила ключовий ринок, який десятиліттями забезпечував мільярдні надходження до бюджету. Якщо у 2018–2019 роках поставки перевищували 175–180 млрд кубометрів на рік, то у 2025-му вони скоротилися до близько 18 млрд кубометрів.
— Усі ці обсяги проходять єдиним маршрутом — газопроводом «Турецький потік», що робить експорт надзвичайно вразливим. Євросоюз офіційно заявив про намір повністю припинити імпорт російського газу до кінця 2027 року, аби зменшити залежність від москви та перекрити джерела фінансування війни проти України.
— Рішення України не продовжувати транзитну угоду з рф остаточно зруйнувало звичну для кремля газову архітектуру. Колись європейський напрямок був головним джерелом доходів для російського газового монополіста та державного бюджету.
— Тепер же росія змушена задовольнятися обмеженими поставками до кількох країн Південно-Східної Європи та Туреччини, втрачаючи вплив, гроші й стратегічні позиції.
— Попри спроби кремля зберегти видимість стабільності, факти свідчать про інше: газова епоха росії в Європі добігає кінця, а відновлення колишніх обсягів виглядає практично неможливим.
4. В росії РЖД другий рік поспіль скорочують інвестиційну програму через погіршення фінансового стану, спричинене найглибшим за останні 15 років падінням вантажних перевезень.
— У 2026 році обсяг інвестицій РЖД становитиме 713,6 млрд рублів. Це майже на чверть менше, ніж у 2025 році (890,9 млрд рублів), і більш ніж удвічі менше порівняно з 2024 роком, коли інвестпрограма сягала 1,5 трлн рублів.
— Найбільше скорочення торкнеться закупівлі рухомого складу. Витрати на вагони та локомотиви зменшаться до 161,7 млрд рублів, що на 37% менше, ніж передбачалося в бюджеті поточного року.
— Фінансування залізничного будівництва також скорочують — на 20%, до 182,2 млрд рублів. Фінансова ситуація компанії стрімко погіршується.
— За підсумками дев’яти місяців РЖД уперше за п’ять років зафіксували чистий збиток у розмірі 4,4 млрд рублів ($57 млн). Додатковий тиск створює борг, який сягнув близько 4 трлн рублів.
— РЖД зверталися до російського уряду з проханням про термінову бюджетну допомогу на 200 млрд рублів, однак Мінфін рф відмовив.
5. росія втрачає позиції у світовій науці.
— Країна різко зменшила кількість публікацій у галузях фізики та математики. За підсумками 2024 року російські дослідники опублікували 20 707 робіт з фізики та 11 135 — з математики.
— Порівняно з довоєнним 2020 роком кількість публікацій у фізиці скоротилася на 38%, у математиці — на 14%.
— Частка росії у світовому масиві наукових публікацій за чотири роки майже вдвічі зменшилася: з 7,81% до 4,01% у фізичних науках і з 4,86% до 2,01% у математиці. Аналогічна деградація зафіксована і в інших ключових галузях.
— Частка рф у глобальних публікаціях у у сфері комп’ютерних та інформаційних наук скоротилася з 3,17% до 1,43%. Жодна з точних чи технічних дисциплін, у яких російська наука традиційно вважалася сильною ще з часів СРСР, за останні чотири роки не продемонструвала зростання.
— Частка російських публікацій у матеріалознавстві впала з 5,97% до 3%, у хімічних технологіях — з 4% до 2,9%, в електроніці та ІТ — з 3,42% до 1,49%, у медичних технологіях — з 2,6% до 1,71%.
— Загалом кількість публікацій російських науковців у журналах, що індексуються Scopus, знизилася до мінімуму з 2017 року. У 2024 році статей, оглядів і доповідей було опубліковано на 8% менше, ніж роком раніше, і на 24% менше, ніж у довоєнному 2021-му.
— Дані свідчать про системну деградацію російської науки на тлі війни, санкцій, ізоляції від міжнародної академічної спільноти та відтоку кадрів, що підриває довгостроковий технологічний потенціал країни.
6. Hyundai відмовляється повертатися на російський ринок.
— Південнокорейський автоконцерн Hyundai не готовий викупляти свій колишній завод у росії. Йдеться про підприємство в Санкт-Петербурзі, яке Hyundai у 2024 році продала російській AGR Automotive Group за символічні 140 тис. вон (близько $97).
— Угода передбачала дворічний опціон на зворотний викуп, термін дії якого спливає в січні 2026 року. Втім, нинішні умови роблять реалізацію цього права фактично неможливою. «Це не та ситуація, у якій ми можемо викупити акції», — зазначили у концерні.
— Hyundai разом із Kia до початку повномасштабної війни була найбільшим іноземним автовиробником у росії. Роботу заводу зупинили ще в березні 2022 року.
— У Hyundai заявляють, що остаточного рішення щодо опціону ще не ухвалено, однак ринок сприймає позицію компанії як сигнал про небажання повертатися до росії в осяжній перспективі.
— Відмова Hyundai вписується в ширший тренд виходу іноземних автовиробників з рф.
— Раніше японська Mazda втратила право на зворотний викуп своєї частки в російському заводі.
— Опціони ще залишаються у Renault, Ford, Nissan та Mercedes-Benz, але їхній строк дії спливає не раніше 2027–2029 років.
— Toyota і Volkswagen взагалі продали активи в росії без будь-якого права повернення.
7. Власники АЗС Lukoil у США опинилися в пастці через санкції проти росії.
— Близько 200 незалежних власників автозаправок Lukoil у США зіткнулися з фінансовою кризою через посилення американських санкцій проти рф.
— Банки масово розірвали з ними договори, а карткові платежі, які забезпечували до 85% виручки, були заблоковані.
— Попри це, російська компанія Lukoil вимагає погашення паливних кредитів і погрожує розірванням контрактів у разі використання альтернативних платіжних систем.
— У результаті бізнес зобов’язаний платити, але фактично позбавлений можливості нормально заробляти.
— Санкційний тиск спрямований на скорочення фінансових ресурсів рф, адже Lukoil залишається одним із ключових донорів російського бюджету під час війни проти України. Водночас найбільший удар відчули не корпорації, а малі підприємці в США.
— До квітня 2026 року всі активи Lukoil у США мають бути продані, а будь-які фінансові перекази до рф заборонені.
8. Санкційна фанера з росії призвела до арештів у Польщі.
— У Польщі правоохоронці затримали п’ятьох осіб у справі про незаконний імпорт березової фанери з росії та білорусі, яка перебуває під санкціями Європейського Союзу через війну проти України. За даними слідства, санкційну продукцію системно завозили до ЄС під виглядом фанери з Казахстану та Туреччини, використовуючи фальшиві документи про походження товару.
— Таким чином російські постачальники намагалися обійти обмеження та зберегти доступ до європейського ринку. Серед затриманих — четверо громадян Польщі та один громадянин росії.
— Окружна прокуратура Гданська вже висунула їм обвинувачення в участі в організованій схемі обходу санкцій.
— У разі доведення провини фігурантам загрожує щонайменше три роки позбавлення волі.
— Розслідування стало ще одним свідченням того, що російський експорт, обмежений санкціями через агресію проти України, дедалі частіше вдається до незаконних схем і підробки документів, наражаючи на кримінальну відповідальність як власних громадян, так і партнерів у країнах ЄС.
Інформація щодо поточних втрат рф внаслідок
санкцій, станом на 31.12.2025
1. Україна встановила рекорд ударів по енергетиці росії, посилюючи тиск на нафтогазові доходи кремля.
— У грудні Україна завдала найбільшої з початку повномасштабної війни кількості ударів по енергетичній інфраструктурі росії, суттєво посиливши тиск на ключове джерело фінансування війни — експорт нафти й газу.
— За підрахунками, протягом місяця було здійснено щонайменше 24 атаки на нафтопереробні заводи, трубопроводи, морську інфраструктуру та нафтові танкери. Це — рекордний місячний показник за весь період війни.
— Удари припали на широкий спектр цілей, зокрема морські об’єкти та родовища «Лукойлу» в Каспійському морі, чорноморські порти Тамань і Ростов, а також інфраструктуру так званого «тіньового флоту» росії.
— У низці випадків атаки призводили до пожеж на танкерах і зупинки операцій. Активізація українських ударів відбувається на тлі погіршення фінансового становища росії.
— За оцінками уряду рф, частка доходів від нафти й газу в бюджеті цього року впаде до 23% — найнижчого рівня за багато років, що підкреслює вразливість російської економіки до комбінованого тиску санкцій і військових дій.
— Крім морських атак, Україна продовжує системно вражати об’єкти в глибині російської території. Зокрема, вперше було застосовано авіаційні крилаті ракети Storm Shadow для удару по Новошахтинському нафтопереробному заводу, що стало ще одним сигналом про розширення можливостей ЗСУ.
— Попри дипломатичні зусилля щодо врегулювання війни, москва не демонструє готовності до деескалації і продовжує масовані удари по українській енергетичній та цивільній інфраструктурі.
— Водночас зростання кількості та ефективності українських атак дедалі виразніше підриває експортний потенціал росії та скорочує потік нафтодоларів, на яких тримається її військова машина.
2. Українські безпілотники в ніч на 31 грудня атакували Туапсе в Краснодарському краї, вразивши портову інфраструктуру та нафтопереробний завод — єдиний НПЗ росії на чорноморському узбережжі.
— Удар завдав шкоди одному з ключових експортних вузлів рф, що використовується для перевалки нафти та нафтопродуктів. Порт Туапсе — один із найбільших нафтових терміналів росії на Чорному морі — системно потрапляє під удари.
— Лише в листопаді його інфраструктура та танкери біля причалів зазнали пошкоджень, а в акваторії фіксувалися атаки морських дронів. Це вже призводило до збоїв у роботі та підвищених ризиків для судноплавства. Туапсинський НПЗ, що належить «Роснефти», має потужність близько 12 млн тонн на рік і повністю орієнтований на експорт.
— Після попередніх атак завод уже зупиняв переробку нафти на два тижні, а новий удар посилює загрозу повторних простоїв. Будь-які перебої в роботі підприємства безпосередньо б’ють по валютній виручці та експортних можливостях рф.
3. росія змушена продавати нафту у збиток через рекордні знижки для Китаю та Індії.
— російська нафтова галузь опинилася на межі збитковості через вимушені глибокі знижки, які москва надає покупцям у Китаї та Індії. Частина родовищ уже працює «в мінус».
— За даними агентства Argus, минулого тижня ціна російської нафти марки Urals у портах Балтійського та Чорного морів падала до $33–34 за барель. Дисконт до Brent сягнув $27, а окремі партії для китайських нафтопереробних заводів продавалися зі знижкою до $35 за барель — фактично за половину ринкової ціни.
— У результаті значна частина нафтовидобутку втратила рентабельність. За оцінками, проєкти з повною податковою ставкою та складними умовами видобутку приносять до $5 збитків на кожному проданому барелі. Особливо вразливими є віддалені родовища з високими логістичними витратами.
— У плюсі залишаються лише окремі компанії, які користуються податковими пільгами. Близько 20% видобувників фактично не сплачують податок на видобуток корисних копалин і зберігають прибутковість навіть за нинішніх цін. Ще приблизно 30% тримаються завдяки зниженим ставкам.
— Втім, така структура доходів лише підкреслює системну проблему: без податкових послаблень і демпінгових знижок російська нафта стає неконкурентною.
— Залежність від кількох азійських покупців змушує москву продавати енергоносії дедалі дешевше, підриваючи фінансову основу галузі та скорочуючи надходження до бюджету.
4. росія обходить санкції, імпортуючи авіаційні шини Michelin через посередників.
— За даними видання, лише у 2023 році до росії було поставлено шин Michelin на суму близько 28 млн доларів, а торгівля, хоч і в менших обсягах, тривала й надалі. У період з жовтня 2024 року по березень 2025 року росія імпортувала 2 687 шин на понад 7 млн доларів.
— Аналіз торговельних даних свідчить, що постачання здійснювалися в обхід санкцій через мережу посередників, жоден з яких не є прямим клієнтом Michelin.
— Серед країн, через які йшли поставки, фігурують Туреччина, Іспанія, Саудівська Аравія, Індія, а також компанія з імовірною британською реєстрацією — General Trade Solutions (UK).
— Найбільшим російським імпортером шин Michelin у 2024 році стала компанія Melaris LLC, яка пов’язана з постачанням для російського військово-промислового комплексу, що викликає додаткові питання щодо кінцевого використання продукції.
— У Michelin заявили, що компанія дотримується політики суворого виконання санкцій і не постачає продукцію до росії, а жодна з шин, які опинилися на російському ринку, не призначалася для військових цілей.
— Водночас компанія визнала необхідність посилення контролю за ланцюгами постачання. Фактично ж нові дані демонструють, що росія й надалі знаходить способи підривати санкційний режим, забезпечуючи критично важливі галузі імпортною продукцією через треті країни та тіньові схеми.
5. Китай допомагає росії обходити санкції, формуючи тіньову логістику постачання ЗПГ.
— росія разом із Китаєм фактично вибудувала паралельну систему постачання зрідженого природного газу (ЗПГ) в обхід американських санкцій, використовуючи так званий «тіньовий» флот.
— Судна, пов’язані з китайськими компаніями, здійснюють перевалку санкційного російського газу у відкритому морі, після чого зникають із систем відстеження та прямують до китайських терміналів, зокрема в порту Бейхай.
— Така схема дозволяє приховувати справжнє походження вантажів і уникати контролю з боку західних регуляторів. Ключовими елементами цієї логістики стали застарілі ЗПГ-танкери, які за нормальних умов уже були б списані.
— Судна змінюють власників, менеджмент і назви, а також використовують маніпуляції з даними про місцезнаходження, щоб ускладнити ідентифікацію маршрутів і зв’язків із росією.
— Для Китаю така співпраця є прагматичною: вона забезпечує доступ до російського газу зі значними знижками та дозволяє перевіряти межі санкційного тиску США.
— Для росії ж ставки значно вищі. Обхідні поставки допомагають підтримувати роботу проєкту «Арктик ЗПГ-2», який після запровадження санкцій зіткнувся з гострим дефіцитом покупців і ризиком фактичної зупинки.
— Фактично мова йде не лише про торгівлю енергоносіями, а про формування нової моделі обходу санкцій, у якій Азія стає ключовою «тихою гаванню» для російського ЗПГ. Це ще раз підкреслює зростаючу залежність москви від непрозорих схем і обмеженого кола партнерів на тлі міжнародної ізоляції.
6. Вихід Citigroup з росії коштуватиме банку понад $1 млрд через обмеження та валютні ризики.
— Одна з найбільших фінансових груп США — Citigroup — зазнає значних збитків унаслідок згортання бізнесу в росії. Американський банк оцінив втрати від продажу свого російського підрозділу АТ «Сітібанк» у $1,1 млрд після оподаткування (близько $1,2 млрд до сплати податків).
— Рада директорів Citigroup вже схвалила угоду з продажу російської «дочки» компанії «Ренесанс Капітал». Завершити операцію планують у першій половині 2026 року.
— До цього часу актив у росії класифікується як такий, що «утримується для продажу», що фактично підтверджує остаточний вихід банку з російського ринку. Основна частина збитків пов’язана з курсовими втратами, які стали наслідком фінансової нестабільності, валютних обмежень і санкційного тиску.
— У Citigroup зазначають, що остаточний розмір втрат може змінитися через коливання обмінного курсу, що додатково підкреслює ризики ведення бізнесу в росії.
— Рішення Citigroup є черговим свідченням того, що для міжнародних фінансових інститутів російський ринок перетворився з джерела прибутку на токсичний актив, вихід з якого супроводжується мільярдними втратами.
— Західні банки продовжують платити високу ціну за присутність у країні, яка перебуває під жорсткими санкціями через війну проти України.
