Війна змінила роботу українських правоохоронців докорінно. Щодня слідчі займаються повернення додому захисників, які зникли безвісти, загинули на полі бою чи потрапили у полон.
Про цілодобову роботу, психологічний тиск, новітні ДНК-технології та фіксацію воєнних злочинів Суспільному розповіли заступниця начальника відділу розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров’я Ірина Рицай і начальник відділу криміналістичного забезпечення Леонід Пустовіт.
Повернути кожного: робота без вихідних
Ірина Рицай працює у слідстві 15 років. Початок повномасштабного вторгнення зустріла на посаді керівника слідчого підрозділу. З її слів, війна змусила повністю перепрофілювати роботу: у пріоритеті — розшук безвісти зниклих військовослужбовців та цивільних, питання полону та репатріація тіл. Іноді доводиться працювати без вихідних.
“Ми намагаємося виділяти для себе час, бо розуміємо, що людський ресурс не безмежний, — каже Ірина Рицай. — Але якщо є робота, а вона у нас є завжди, то люди дзвонять і пишуть і вдень, і вночі. Часом хочеться відпочити, але ми розуміємо: зараз це не на часі”.
Слідчі працюють безпосередньо з тілами загиблих — це вимотує фізично та морально, зізнається жінка. Ще один тягар — робота з людським горем.
“Дехто запитує, чи ми не втомилися. Втомилися, звичайно. Якось на зустрічі жінка запитала мене: “Чому ви повідомляєте тільки негатив?”. Я відповіла: “Я просто виконую свою роботу”, — додає поліцейська.
У відділенні розслідування злочинів, скоєних проти життя і здоров’я не озвучують статистику, скільки тіл вдалося ідентифікувати за роки роботи.
“Я вважаю, що головне — вкласти максимум зусиль, інколи навіть понад норму, щоб досягти результату. У нас є внутрішнє правило: “Поки дехто рахує якісь цифри, ми людям повертаємо обличчя”, — додала Ірина Рицай.
Ідентифікація тіл: як працює система
Процес встановлення особи загиблого — командна робота, до якої залучені ЗСУ, вибухотехніки, судово-медичні експерти, криміналісти та ТЦК. Слідчі мають фіксувати усі деталі: одяг, татуювання, особливі прикмети, зубні карти.
За процедурою, якщо з моменту виведення ДНК-профілю тіла минуло 12 місяців і особу не встановлено, загиблого можуть поховати як невідомого на Національному військовому меморіальному кладовищі.
“Коли ми зрозуміли, що терміни підходять, вирішили не здаватися, — розповідає Ірина Рицай. — За підтримки колег ми розпочали повторні огляди тіл. На початку цього терміну у нас було три тіла, які підлягали похованню як невстановлені. Завдяки наполегливості вони успішно ідентифіковані”.
Один із найважчих етапів — робота з родичами, які перебувають у стані шоку чи заперечення.
“Буває так, що донька визнає, що це батько, а дружина каже: “Ні, це не він”. Особливо складно, коли боєць вважався зниклим або, ймовірно, перебував у полоні. Рідні показують відео: “Ось він у полоні, ми не віримо вам, ви нас обманюєте”. Але, на жаль, факти невблаганні”, — говорить Ірина Рицай.
Для мінімізації травмування людей правоохоронці співпрацюють із професійними психологами у спеціалізованому центрі, що діє при Центрі реінтеграції. Вони допомагають слідчим правильно доносити трагічну інформацію та підтримують самих працівників поліції як юристів.
Технології криміналістів: ДНК за дві години і штучний інтелект
Важливою складовою розшуку є швидкість, каже начальник відділу криміналістичного забезпечення Леонід Пустовіт. Він розповів прилад ANDE (експрес-тест ДНК), який правоохоронці використовують для пришвидчення ідентифікації. тіл.
“За допомогою цього приладу ДНК-профіль встановлюється в межах двох годин. Це колосальна швидкість, яка допомагає як в ідентифікації загиблих воїнів, так і в розслідуванні інших кримінальних правопорушень”, — зазначає Леонід Пустовіт.
Якщо безвісти зниклий раніше притягувався до відповідальності або проходив як потерпілий в інших справах і його ДНК вже було в базі, ідентифікація відбувається майже миттєво.
Зі слів Леоніда Пустовіта, робота криміналістів не обмежується лише лабораторією. Спеціалісти з Волині з 2022 року беруть безпосередню участь у документуванні зрочинів російської армії на деокупованих територіях України. Зокрема, у Бучі та Ізюмі.
Також підрозділ фіксує наслідки російських атака на Волині — руйнування та жертви.
Довідково: 4 липня — День Національної поліції України, який відзначається щорічно згідно з Указом президента України від 4 квітня 2018 року № 97