Позови за незручну правду: як SLAPP і практика ЄСПЛ змінюють захист журналістів
Нагадаємо, що у Верховній Раді зареєстровано законопроєкт № 16117, спрямований на посилення захисту журналістів, медіа та представників громадянського суспільства від стратегічних позовів проти участі громадськості (SLAPP).
Про це 30 вересня 2026 року повідомив Офіс Ради Європи в Україні у повідомленні «Ukraine registers draft law on combating SLAPP lawsuits, developed with Council of Europe support» («Україна зареєструвала законопроєкт про протидію SLAPP-позовам, розроблений за підтримки Ради Європи»).
Як зазначає Рада Європи, законопроєкт має запровадити правові механізми, які перешкоджатимуть використанню судових проваджень для залякування, фінансового виснаження або перешкоджання професійній діяльності журналістів, медіа та громадських активістів. Співавторами документа є 25 народних депутатів України, а про його реєстрацію повідомив голова Комітету Верховної Ради з питань свободи слова Ярослав Юрчишин.
Серед запропонованих механізмів — можливість дострокового припинення необґрунтованих позовів, спеціальні правила щодо тягаря доказування у справах, пов’язаних із громадською участю, а також заходи для зменшення фінансового навантаження на відповідачів.
Водночас важливим є не лише зміст законопроєкту, а й те, як саме він готувався. За інформацією Ради Європи, розроблення законодавчого пакета здійснювалося з урахуванням Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи CM/Rec(2024)2 та Директиви ЄС 2024/1069.
Рада Європи також зазначає, що робота над анти-SLAPP механізмами в Україні триває не перший рік. У 2024 році проводилися консультації з журналістами, суддями, представниками правоохоронних органів та громадянського суспільства. У 2025 році за підтримки Ради Європи працювала спеціальна робоча група при Комітеті Верховної Ради з питань свободи слова у співпраці з Міністерством культури України, а для українських суддів і медіа-юристів проводилися міжнародні навчальні заходи.
Окремо Рада Європи повідомила, що у лютому 2026 року надала правовий висновок щодо запропонованих законодавчих змін. Отримані рекомендації та практичний досвід були використані під час подальшого розроблення законодавчого пакета.
Чому це важливо для редакцій
Для медіа законопроєкт має особливе значення у спорах щодо захисту честі, гідності та ділової репутації. SLAPP-позов відрізняється від звичайного спору тим, що судовий процес може використовуватися не стільки для відновлення порушеного права, скільки для залякування, створення фінансового тягаря та виснаження ресурсів редакції.
Тому потенційне запровадження дострокового припинення необґрунтованих позовів та інших процесуальних гарантій може суттєво змінити становище журналістів і медіа, які стикаються з такими позовами.
Водночас анти-SLAPP механізми не означатимуть, що будь-який позов до медіа автоматично буде визнаний способом тиску. Для редакції й надалі матиме значення добросовісність підготовки матеріалу: перевірка фактів, надійність джерел, надання зацікавленій особі можливості висловити позицію та наявність суспільного інтересу.
Саме тому ще до публікації матеріалу редакції варто документувати процес його підготовки. У разі подальшого спору такі матеріали можуть мати значення для оцінки того, чи діяла редакція добросовісно та чи справді публікація стосувалася питання суспільного інтересу.
ПАРЄ попередила про загрози незалежності та плюралізму медіа
Парламентська асамблея Ради Європи 30 вересня звернула увагу на зростання загроз медійному плюралізму, посилення редакційного контролю з боку політичних та економічних суб’єктів і появу так званих «новинних пустель».
Для правничих медіа цей підхід важливий тим, що свобода преси розглядається не лише як приватний конфлікт між журналістом та особою, про яку опубліковано матеріал. Незалежність медіа безпосередньо пов’язана з правом суспільства отримувати інформацію та можливістю журналістів виконувати функцію громадського контролю.
Чому у спорах із медіа важливий суспільний інтерес
Під час оцінки спорів щодо тиску на редакцію важливо враховувати не лише інтереси конкретних сторін, а й потенційний вплив таких дій на медійний плюралізм та доступ суспільства до інформації.
Цей підхід має значення і для самої редакційної роботи. Якщо матеріал стосується діяльності органів влади, суддів, прокурорів, посадовців, великих компаній чи інших суб’єктів, які впливають на суспільно значущі процеси, редакції варто чітко фіксувати, у чому саме полягає суспільний інтерес до публікації.
ЄСПЛ: збір інформації журналістом захищається статтею 10 Конвенції
Окреме значення має практика Європейського суду з прав людини щодо журналістів, які збирають інформацію під час публічних заходів.
У справі Tožičková v. the Czech Republic ЄСПЛ розглядав затримання журналістки під час екологічної акції. Суд визнав порушення статті 10 Конвенції, наголосивши на значенні збору інформації як необхідної підготовчої стадії журналістської діяльності.
Отже, захист статті 10 поширюється не лише на кінцевий журналістський матеріал. Він охоплює і діяльність, необхідну для його підготовки, зокрема отримання та збір інформації.
Сам факт непокори поліції не виправдовує автоматично затримання
Підхід ЄСПЛ не означає, що журналісти мають імунітет від законних вимог правоохоронців. Водночас сам факт невиконання розпорядження поліції не означає автоматичної виправданості затримання.
Органи влади мають враховувати статус журналіста, характер його діяльності та можливий вплив застосованого заходу на право суспільства отримувати інформацію.
Особливої уваги потребує ситуація, коли журналіста усувають від місця проведення публічного заходу. У таких випадках необхідно оцінювати, чи було втручання передбачене законом, чи переслідувало легітимну мету та чи було необхідним і пропорційним.
Цей стандарт має практичне значення для висвітлення протестів, роботи правоохоронних органів, судових засідань, обшуків та інших подій, що становлять суспільний інтерес.
Рада Європи оновила практичний довідник з медійного права України
Ще одним важливим орієнтиром для редакцій стала нова редакція практичного довідника Ради Європи з медійного права України.
Офіс Ради Європи в Україні 15 вересня 2026 року повідомив про презентацію нової, переглянутої та доповненої редакції посібника з медійного права України — «New Media Law Manual gives Ukrainian journalists practical tools to protect their rights».
Посібник є другим виданням роботи, яку вперше опублікували у 2007 році. Необхідність оновлення пов’язана, зокрема, зі змінами українського медійного законодавства після ухвалення Закону України «Про медіа», а також із розвитком нових європейських і національних стандартів у сфері діяльності журналістів та медіа.
Оновлене видання охоплює питання збору та поширення інформації, доступу до інформації, захисту журналістських джерел, приватності, суспільного інтересу, професійних прав журналістів, журналістських розслідувань і потенційних юридичних ризиків. Окремі розділи присвячені дифамації, виборам, рекламі, трудовим відносинам, авторському праву та використанню штучного інтелекту.
Важливо, що до посібника також включено окремий розділ про SLAPP-позови — зловживання судовими процедурами для тиску на журналістів та інших осіб, які висловлюються з питань суспільного інтересу. Рада Європи прямо пов’язує актуальність цього розділу з розробленням Україною законодавчих гарантій проти SLAPP.
Які юридичні ризики варто оцінювати перед публікацією
Практична цінність такого довідника полягає в тому, що він дозволяє оцінювати юридичні ризики публікації комплексно, а не лише з позиції можливого позову про захист честі, гідності та ділової репутації.
Перед публікацією редакції варто оцінювати, чи є інформація суспільно значущою, чи отримана вона законним шляхом, чи не порушує її поширення право на приватне життя, чи достатньо перевірені факти та чи дотримано балансу між свободою слова і правами особи.
ЄСПЛ актуалізував стандарти захисту журналістських джерел
Також Європейський суд з прав людини 28 лютого 2026 року оновив Guide on Article 10 of the Convention – Freedom of expression, який систематизує практику Суду щодо свободи вираження поглядів.
Окрему увагу в матеріалах ЄСПЛ приділено захисту журналістів та журналістської діяльності, зокрема збору інформації, конфіденційності джерел, обшукам професійних приміщень, вилученню матеріалів та іншим втручанням, здатним впливати на виконання медіа функції «громадського сторожового пса».
Розкриття джерела має проходити незалежну перевірку
Один із принципових стандартів полягає в тому, що законність розкриття матеріалів, які можуть дозволити ідентифікувати журналістське джерело, має бути піддана незалежній перевірці до їх передачі органам влади, а не лише після такого розкриття.
Це особливо актуально в умовах цифрової журналістики, коли інформація про джерело може міститися не тільки безпосередньо в тексті матеріалу, а й у листуванні, метаданих документів, електронній пошті, файлах або мобільних пристроях журналіста.
Юридична безпека публікації починається до її виходу
Отже, сучасний європейський стандарт свободи медіа виходить далеко за межі класичної заборони цензури. Він охоплює можливість журналіста отримувати інформацію, працювати з джерелами, бути присутнім на подіях суспільного інтересу, захищати конфіденційні матеріали та не зазнавати непропорційного фінансового чи процесуального тиску через свою професійну діяльність.
Для українських редакцій це означає, що юридична безпека публікації повинна забезпечуватися ще до її виходу. Фіксація суспільного інтересу, перевірка джерел, документування спроб отримати коментар, оцінка ризиків втручання у приватне життя та захист конфіденційних матеріалів мають стати частиною стандартної редакційної процедури.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
