Працівника перевіряють через відсутність на роботі: чи можна скасувати службове розслідування через суд

Верховний Суд дійшов висновку, що саме по собі розпорядження про призначення службового розслідування не порушує прав працівника та не створює для нього безпосередніх юридичних наслідків. Тому оскаржити його окремо в суді не можна, якщо йдеться лише про початок перевірки можливого порушення службової дисципліни.

Такий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 17 вересня 2026 року у справі № 420/1857/25, звернула увагу Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради.

Обставини справи

Щодо службовця Кароліно-Бугазької сільської ради призначили службове розслідування через його відсутність на службі. Працівник звернувся до суду з позовом, у якому просив скасувати розпорядження про проведення розслідування.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову. Апеляційний суд закрив провадження, оскільки дійшов висновку, що розпорядження про призначення службового розслідування саме по собі не створює для працівника безпосередніх юридичних наслідків.

Справу розглянув Верховний Суд.

Чому призначення розслідування не означає встановлення вини

Верховний Суд зазначив, що рішення про проведення службового розслідування є процесуальною дією. Його мета — встановити обставини можливого порушення, з’ясувати причини та умови його вчинення, а також визначити, чи є підстави для притягнення особи до відповідальності.

Отже, на момент призначення розслідування питання про винуватість працівника ще не вирішене.

Сам факт початку розслідування не означає, що дисциплінарний проступок уже встановлено, працівника автоматично притягують до дисциплінарної відповідальності або йому визначили вид дисциплінарного стягнення.

Лише за результатами розслідування комісія складає акт, у якому можуть міститися висновки та пропозиції щодо притягнення винної особи до відповідальності.

Які права має працівник під час службового розслідування

Особа, щодо якої проводять службове розслідування, має процесуальні права. Зокрема, вона може:

• отримувати інформацію про підстави проведення розслідування;
• надавати пояснення та подавати документи;
• заявляти клопотання;
• просити опитати інших осіб;
• подавати зауваження щодо проведення розслідування;
• клопотати про виведення зі складу комісії осіб, які мають конфлікт інтересів;
• користуватися правовою допомогою адвоката або представника.

Таким чином, працівник не є пасивним учасником перевірки й може реалізовувати свої права під час її проведення.

Що вирішив Верховний Суд

Ключовий висновок суду полягає в тому, що юридичні наслідки для працівника можуть настати за результатами службового розслідування, якщо уповноважений суб’єкт ухвалить відповідне рішення, наприклад про притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Оскільки саме призначення розслідування не порушує прав особи та не створює для неї безпосередніх юридичних наслідків, Верховний Суд погодився із закриттям провадження у справі щодо оскарження розпорядження про його призначення.

Для органів місцевого самоврядування це означає, що призначення службового розслідування та притягнення до дисциплінарної відповідальності є різними етапами. Спочатку необхідно перевірити обставини можливого порушення, потім оцінити результати розслідування і лише після цього вирішувати питання про відповідальність за наявності законних підстав.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.