Працівника взяли на роботу, але він фактично виконує іншу професію: які можуть бути наслідки

01-10-2026 20:54
news-image
Наявність диплома, сертифіката чи досвіду роботи не завжди означає, що людина відповідає вимогам конкретної посади: для окремих професій законодавство передбачає обов’язкову кваліфікацію, атестацію, спеціальне навчання або допуск.
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради пояснила, чим відрізняються професія, посада, трудова функція, професійна кваліфікація та професійний стандарт і коли їх невідповідність може створити проблеми під час працевлаштування.

Професія та посада — не одне й те саме

Професія, або вид занять, — це сукупність близьких за трудовими функціями видів трудової діяльності.

Водночас трудова функція являє собою набір трудових дій, для виконання яких необхідні певні компетентності.

Тому роботодавцю недостатньо орієнтуватися лише на назву посади. Якщо працівника оформили, наприклад, менеджером, але фактично він веде бухгалтерський облік, формує звітність та виконує інші функції бухгалтера, необхідно оцінювати саме фактичний зміст його роботи та встановлені для неї вимоги.

Чи достатньо досвіду роботи

Практичний досвід може свідчити про наявність у працівника необхідних професійних компетентностей. Однак сам по собі стаж роботи не означає автоматичного набуття професійної кваліфікації.

Якщо для конкретної роботи законодавством встановлено обов’язкову вимогу щодо професійної кваліфікації, її необхідно дотримуватися.

Водночас професійний досвід може враховуватися під час процедур визнання або підтвердження професійних компетентностей залежно від установленого порядку.

Тому відсутність диплома не можна автоматично прирівнювати до відсутності професійної кваліфікації.

Чи обов’язково мати диплом

Відсутність диплома за відповідною спеціальністю сама по собі не означає, що людину не можна прийняти на роботу.

Водночас потрібно розрізняти відсутність диплома за певною спеціальністю та відсутність професійної кваліфікації, яка є обов’язковою для виконання конкретної роботи. Це не одне й те саме.

Для одних видів робіт достатньо певних компетентностей та відповідності встановленим вимогам. Для інших законодавство може передбачати спеціальні вимоги щодо освіти, професійної кваліфікації, атестації або допуску.

Чи підтверджує сертифікат після курсів професійну кваліфікацію

Сам факт проходження навчального курсу ще не означає автоматичного набуття професійної кваліфікації.

Необхідно з’ясувати:

  • які саме компетентності здобув працівник;
  • хто проводив навчання;
  • що саме підтверджує виданий документ;
  • чи передбачає навчання присвоєння або підтвердження професійної кваліфікації;
  • чи відповідає отримана кваліфікація вимогам конкретної роботи.

Отже, сам запис про наявність сертифіката не дає відповіді на питання, чи відповідає працівник установленим кваліфікаційним вимогам.

Коли професійна кваліфікація є обов’язковою

Не кожна робота потребує наявності професійної або часткової професійної кваліфікації.

Кабінет Міністрів України затвердив окремий перелік робіт, для виконання яких особі не потрібна професійна або часткова професійна кваліфікація.

Водночас для окремих професій і видів робіт законодавство встановлює спеціальні вимоги. Це можуть бути вимоги щодо:

  • професійної кваліфікації;
  • освітньої кваліфікації;
  • професійної атестації;
  • кваліфікаційного сертифіката;
  • спеціального навчання;
  • перевірки знань;
  • спеціального допуску до виконання певних робіт.

Які вимоги діють для окремих професій

Охорона здоров’я

Для медичних, фармацевтичних, реабілітаційних та інших визначених законодавством професій у сфері охорони здоров’я встановлені спеціальні вимоги до професійної підготовки та кваліфікації.

Тому в цій сфері одного лише практичного досвіду недостатньо, якщо законодавство встановлює відповідну вимогу.

Освіта

Для педагогічних працівників законодавство передбачає вимоги до освітньої та/або професійної кваліфікації.

Тому можливість обіймати певну педагогічну посаду необхідно оцінювати з урахуванням установлених законодавством вимог.

Адвокатура

Для набуття права на заняття адвокатською діяльністю встановлені спеціальні законодавчі вимоги, зокрема щодо юридичної освіти, стажу роботи в галузі права, складання кваліфікаційного іспиту, стажування та отримання свідоцтва.

Тобто в цьому випадку недостатньо лише мати юридичну освіту.

Архітектура та будівництво

Для окремих видів робіт у сфері архітектурної діяльності законодавство передбачає професійну атестацію та кваліфікаційний сертифікат.

Зокрема, проектування об’єктів архітектури у випадках, визначених законом, здійснюється під керівництвом або за обов’язковою участю фахівців, які мають відповідний кваліфікаційний сертифікат.

Морський та внутрішній водний транспорт

Для членів екіпажів суден установлені спеціальні кваліфікаційні вимоги та документи, які підтверджують можливість обіймати відповідні посади.

Авіація

Для авіаційного персоналу передбачені спеціальні вимоги щодо професійної підготовки, свідоцтв та кваліфікаційних відміток.

Електроустановки та роботи підвищеної небезпеки

У таких випадках важливо розрізняти професійну кваліфікацію та допуск до конкретної роботи.

Для окремих видів робіт необхідні спеціальне навчання, перевірка знань та інші передбачені законодавством умови допуску.

Тому навіть наявність відповідної професії не завжди означає, що працівника можна одразу допустити до виконання конкретної роботи.

Навіщо потрібен професійний стандарт

Професійний стандарт визначає вимоги до компетентностей працівників та є основою для формування професійних кваліфікацій.

Кодекс законів про працю України передбачає, що вимоги до компетентностей, обов’язків та кваліфікацій працівників визначаються професійними стандартами.

Якщо професійного стандарту немає, такі вимоги можуть визначатися кваліфікаційними характеристиками.

Тому відсутність професійного стандарту не означає, що до працівника взагалі не можуть встановлюватися кваліфікаційні вимоги.

Що робити, якщо потрібної професійної кваліфікації немає в Реєстрі

Система професійних кваліфікацій змінюється разом із ринком праці.

З 2 травня 2026 року діє оновлений механізм функціонування Єдиного реєстру кваліфікацій — Класифікатора професій.

Професійні стандарти та інформація про професії і кваліфікації використовуються у функціонуванні цього Реєстру.

Це особливо важливо для нових професій, компетентності за якими з’явилися порівняно недавно.

Що має перевірити роботодавець

До прийняття працівника на роботу роботодавцю варто послідовно визначити:

  1. Яку саме роботу виконуватиме працівник?
  2. Яка трудова функція передбачена цією роботою?
  3. Чи встановлені законодавством спеціальні вимоги?
  4. Чи передбачена для цієї роботи професійна або часткова професійна кваліфікація?
  5. Чи є відповідний професійний стандарт?
  6. Якщо професійного стандарту немає — чи існує відповідна кваліфікаційна характеристика?
  7. Яким документом підтверджується необхідна кваліфікація?
  8. Чи потрібні спеціальне навчання, атестація або допуск?

Такий підхід дає змогу ще до оформлення працівника визначити вимоги, установлені для конкретної роботи.

Коли можуть виникнути проблеми

Питання щодо кваліфікації можуть виникнути, якщо роботодавець:

  • неправильно визначає професію або назву роботи;
  • фактично доручає працівнику трудові функції, для виконання яких установлені інші кваліфікаційні вимоги;
  • не враховує обов’язкові вимоги законодавства;
  • вважає будь-який сертифікат підтвердженням професійної кваліфікації;
  • не враховує професійний стандарт або кваліфікаційну характеристику;
  • допускає працівника до роботи без передбачених законодавством спеціального навчання, перевірки знань або іншого необхідного допуску.

У такому випадку питання кваліфікації може мати значення під час здійснення заходів державного нагляду (контролю) у межах повноважень відповідного органу.

Яка відповідальність можлива

Щодо штрафів Держпраці в листі від 24 вересня 2018 року №4501/4/4.3-зв-18 зазначено, що під час інспекційних відвідувань або невиїзних інспектувань інспектор праці може досліджувати питання внесення до трудової книжки відомостей про роботу відповідно до частини четвертої статті 48 КЗпП України, зокрема дотримання пункту 2.14 Інструкції.

За порушення вимог пункту 2.14 Інструкції та частини четвертої статті 48 КЗпП передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі мінімальної заробітної плати.

Таким чином, неправильне визначення професії або інші порушення законодавства про працю трактуються як порушення інших вимог трудового законодавства. Це тягне за собою фінансові санкції та адміністративні штрафи для керівника.

Окремо питання може виникнути у сфері охорони праці. Якщо з працівником, який не пройшов спеціального навчання або перевірки знань, станеться нещасний випадок на виробництві, керівнику та відповідальним особам може загрожувати кримінальна відповідальність за статтями 271 та 272 Кримінального кодексу України.

Можливі й судові спори з працівниками. Зокрема, працівник може оскаржити звільнення через невідповідність займаній посаді, якщо роботодавець спочатку неправильно визначив посадову інструкцію або не врахував професійний стандарт.

Що варто знати працівнику

Перед працевлаштуванням або зміною професії працівнику варто з’ясувати:

  • яку саме роботу він виконуватиме;
  • які трудові функції передбачає ця робота;
  • чи потрібна для неї професійна кваліфікація;
  • чи встановлені спеціальні вимоги законодавством;
  • чи є професійний стандарт;
  • яким документом підтверджується необхідна кваліфікація;
  • чи достатньо диплома, сертифіката або практичного досвіду;
  • чи потрібні спеціальне навчання, атестація або допуск.

Це особливо актуально для людей, які змінюють професію, проходять короткострокове навчання або хочуть перейти в нову сферу на підставі практичного досвіду.

Що головне

Відсутність диплома не завжди є перешкодою для працевлаштування. Водночас наявність диплома, сертифіката або значного стажу не завжди означає, що працівник відповідає всім вимогам до конкретної роботи чи посади.

Необхідно послідовно співвіднести трудову функцію, професію, кваліфікаційні вимоги, професійний стандарт або кваліфікаційну характеристику, документ про кваліфікацію та, за необхідності, спеціальний допуск.

Кваліфікаційні вимоги не є формальністю. Перед прийняттям працівника роботодавцю важливо встановити, які саме вимоги передбачені законодавством для роботи, яку він доручатиме працівнику.

Правильне визначення трудової функції та кваліфікаційних вимог є необхідною умовою належного оформлення трудових відносин.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Источник: СЮГ