Прикордонник отримав бойові травми, а згодом помер від інфаркту: чи вдалося через суд довести зв'язок смерті зі службою

Мати померлого військовослужбовця Державної прикордонної служби України просила визнати протиправним рішення Центральної військово-лікарської комісії, яка встановила, що захворювання, яке призвело до смерті її сина, не пов'язане з проходженням військової служби. Суд дійшов висновку, що не має повноважень переоцінювати медичні висновки ЦВЛК, якщо під час їх ухвалення не було порушено встановленої процедури.

Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні позову матері колишнього військовослужбовця Державної прикордонної служби України, яка просила визнати незаконним рішення Центральної військово-лікарської комісії (ЦВЛК) про те, що захворювання, яке призвело до смерті її сина, не пов'язане з проходженням військової служби.

Обставини справи

Син позивачки проходив військову службу в Державній прикордонній службі України з березня 2015 року до жовтня 2024 року. Під час виконання бойових завдань він неодноразово отримував вибухові травми, контузії та черепно-мозкові ушкодження. Рішеннями військово-лікарських комісій ці травми були визнані пов'язаними із захистом Батьківщини та проходженням військової служби. Крім того, військовослужбовцю було встановлено другу групу інвалідності, пов'язану із захистом Батьківщини.

У січні 2025 року військовослужбовець помер. Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть, причиною смерті стали гострий трансмуральний інфаркт міокарда та гемотампонада серця.

Після смерті військовослужбовця його мати звернулася до органу соціального захисту для оформлення статусу члена сім'ї загиблого (померлого) Захисника України. Серед документів, необхідних для отримання такого статусу, була довідка про безпосередню участь загиблого у заходах із забезпечення оборони України. Для її оформлення жінка звернулася до ЦВЛК ДПСУ із заявою про встановлення причинного зв'язку захворювання, яке призвело до смерті її сина, з проходженням військової служби.

За результатами розгляду наданих матеріалів Центральна військово-лікарська комісія дійшла висновку, що наслідки вибухових травм, отриманих військовослужбовцем під час служби, не мають етіопатогенетичного зв'язку з патологічним процесом, який призвів до гострого трансмурального інфаркту міокарда та смерті. У зв'язку з цим ЦВЛК ухвалила постанову про те, що захворювання, яке призвело до смерті, не пов'язане з проходженням військової служби. Саме цей висновок мати військовослужбовця оскаржила в суді.

Позиції сторін

Позивачка вважала, що багаторічне перебування сина в районі бойових дій, отримані поранення, контузії, постійні стресові навантаження та погіршення стану здоров'я спричинили розвиток захворювання серця, яке згодом призвело до смерті. На її думку, ЦВЛК безпідставно відмовила у встановленні причинного зв'язку та не провела належного комплексного дослідження із залученням профільних спеціалістів.

Натомість ЦВЛК зазначила, що під час розгляду заяви дослідила всю надану медичну та службову документацію. Комісія наголосила, що наслідки вибухових травм не мають етіопатогенетичного, фізіологічного та анатомічного зв'язку із захворюванням, яке стало причиною смерті військовослужбовця.

Що вирішив суд

Суд відмовив у задоволенні позову.

У рішенні зазначено, що саме Центральна військово-лікарська комісія відповідно до законодавства уповноважена встановлювати причинний зв'язок захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця, з проходженням військової служби. Для цього ЦВЛК аналізує медичні, військово-облікові та інші документи, після чого ухвалює відповідну постанову.

Суд у справі 420/20092/25 підкреслив, що у спорах щодо рішень військово-лікарських комісій адміністративний суд перевіряє лише законність процедури ухвалення рішення. Оцінювати правильність медичних висновків, встановлювати наявність чи відсутність причинного зв'язку між захворюванням і проходженням військової служби або фактично підміняти собою ЦВЛК суд не вправі. Такі питання належать до компетенції спеціалізованого медичного органу. При цьому суд послався на сформовану практику Верховного Суду, відповідно до якої перевірка правильності медичних висновків військово-лікарських комісій не входить до повноважень адміністративних судів.

Суд дійшов висновку, що позивачка не довела порушення Центральною військово-лікарською комісією процедури розгляду матеріалів та ухвалення спірного рішення. Також суд зазначив, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Положення про проходження медичного огляду в Державній прикордонній службі України, затверджене наказом МВС №441, а не Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, на яке посилалася позивачка.

З огляду на це суд не знайшов підстав для скасування постанови ЦВЛК та зобов'язання комісії повторно розглянути питання про встановлення причинного зв'язку захворювання, яке призвело до смерті військовослужбовця, з проходженням військової служби, і повністю відмовив у задоволенні позову.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.