Цього візиту Володимир Зеленський домагався ще від минулого року. Стів Віткофф, представник Дональда Трампа у мирних переговорах з Росією, зважився приїхати до України. До Москви за цей час він літав, за його власними підрахунками, вісім разів.
До Києва Віткофф приїхав разом із зятем Трампа Джаредом Кушнером.
Публічно всі продовжують казати про намір "зупинити війну ще цього року", хоча насправді сподівань на це не має ніхто.
Однак є у переговірників і реалістичні наміри.
Про нову спробу активізації переговорів, що від них очікувати і яку приховану загрозу несе таке "потепління", читайте в статті редактора "Європейської правди" Сергія Сидоренка Любов до "режиму" та завдання від Трампа: про що йшлося на мирних переговорах у Києві. Далі – стислий її виклад.
Показовим елементом візиту було ігнорування американськими гостями протокольних пунктів, які усі інші партнери України вважають обов’язковим. Вони не стали покладати квіти до стіни пам'яті захисників України на Михайлівській площі, а також відмовилися відвідувати місця російських обстрілів у Києві.
Не дозволило цього зробити американське бачення власної "нейтральності".
Нагадаємо, мета візиту американських переговірників до Москви та до Києва – їхнє посередництво у переговорах про мир, або принаймні про стійке перемир'я. Та є важлива деталь.
Абсолютно ніхто не вірить, що Путін готовий припинити агресію проти України.
Навіть Джаред Кушнер, який мав би випромінювати оптимізм від імені Трампа, відмовився відповідати ствердно на пряме запитання американських медіа про те, чи припускає він завершення війни ще до початку зими.
Тоді навіщо американським посередникам повертатися до процесу?
Є стратегія, за якою Трамп хоче досягнути хоча б проміжного успіху. І його представники публічно позначили, яким вони бачать цей сценарій.
На пресконференції у Києві Віткофф і Кушнер активно коментували питання тристоронніх переговорів у форматі США-Україна-РФ.
Кушнер навіть заявив про плани відновити такі переговори.
А одночасно представник Трампа визнав: такий механізм серед інших переваг, дозволяє США перекласти відповідальність на Київ та Москву. А отже, до певної міри знімає зі Сполучених Штатів відповідальність за результат (а точніше – за його відсутність).
Співрозмовники "ЄП" переконані, що відновлення "тристоронки" – в інтересах не лише США, а й України.
Бо США хоч і віддають частину відповідальності – але не кидають Київ наодинці.
"Чи буде тристоронній формат результативним? Він точно буде більш результативним, ніж двосторонні переговори. Чи призведе він до реального миру? До кінця зими навряд чи, але ми маємо використати будь-яку можливість", – повідомило джерело "ЄП".
Крім того, з українського боку є сподівання, що перехід до активних переговорів відкриє простір для тактичних домовленостей. Зрештою, попередній досвід свідчить, що на тристоронніх зустрічах вдавалося домовитися про масштабні обміни. В Києві є сподівання того, що можливо узгодити "деескалаційні заходи, як-от зниження інтенсивності обстрілів".
І хоча публічно про це Україна не каже, але очевидно, що колись Москва – у тому числі під тиском небагатьох своїх партнерів – дозріє до переговорів щодо навігації у Чорному морі.
Утім, будуючи власні очікування, треба враховувати також те, що Росія може мати приховані мотиви.
Кремль зараз зацікавлений імітувати згоду на новий формат переговорів щонайменше два тижні – до 18 вересня. Після цієї дати Конгрес йде на вибори та загроза ухвалення санкційного закону Грема-Блументаля мине.
Попереду – десять днів напруженої боротьби за санкційний закон.
Одна особливість візиту, яка є безумовно позитивною, – повернення до процесу Європи. Присутність представників Німеччини, Франції та Британії стала чи не найбільшою перемогою цих переговорів.
Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Любов до "режиму" та завдання від Трампа: про що йшлося на мирних переговорах у Києві.