Навіщо стареньким дарували писанки з чорним кольором? Чому жінки мали розбити одне яєчко перед Великоднем? Що означає поділ поверхні писанки на 4, 12 або 40 частинок із симетричним орнаментом? Чому парубки ніяковіли або раділи, якщо дівчата дарували їм яйця, на яких намальовані олені? Зібрали для вас великодні традиції та особливості писанкарства з різних регіонів України.
Що символізують кольори писанки
Кольори, які були найпопулярнішими в тому чи тому регіоні, це не просто мода або бажання потішити око. Кожен тон і відтінок щось символізував. Знаючи це, можна здогадатися, які теми були найактуальнішими в певних місцинах. Це підтверджують, та .
Центр: чорні, але зі світлим значенням
У Центральній Україні традиційно обирають чорне, коричневе або темно-синє тло, а візерунок ніби охоплює біла нитка. Писанки, на яких було чимало чорного та білого, зазвичай дарували людям похилого віку. Це означало побажання вічного життя (чорний колір), раю на землі та на небі (білий).
Тут популярні контрасти: чорно-червоне, чорно-помаранчеве, чорно-жовте. Кольори насичені. Геометричні та рослинні орнаменти строгі та лаконічні. Є і менш помітні нюанси. Наприклад, на Київщині та Черкащині часто зображували сонце та хвилі. На Вінниччині та Хмельниччині орнаменти великі й прості, без деталізації. Тут любили симетричні візерунки. Чіткий поділ на дві дзеркальні частини натякав на існування земного та небесного життя. На Полтавщині основним кольором нерідко ставав темно-зелений, а візерунки виводили червоним та жовтим. Загалом розпис говорить про грандіозні, планетарні речі, земне та небесне, життя та смерть. Ідеться або про християнську символіку, яка потіснила давніші сенси, або має, так би мовити, філософський смисл.
Північ: синьо-жовтий добробут і материнство
У Північній Україні писанки так само з темним тлом (але трапляються й червоні, білі) рясно вкриті рослинними та солярними (зорі, світила) орнаментами. Переважно зображують квіти, особливо тюльпани та троянди. Також бувають тваринні мотиви: півники, курячі лапки, баранчики, що символізують багате життя, велику господу. А, наприклад, орнамент «котяча лапка» додає тієї ж милоти, яка нині спонукає роздивлятися фото кошенят у соцмережах, а також означає мир та злагоду в домі.
Писанку традиційно ділять на чотири частини — по кількості сторін світу, пір року. Також зі зміною природних циклів пов’язаний поділ на 12 ділянок — як на 12 місяців. Якщо ж ділянок визначали 8, малося на увазі 8 небесних сфер.
На Чернігівщині писанки покривають різноколірними цяточками, колами, переважно жовтими, помаранчевими та червоними. Кажуть, це означало непередбачене благословення, везіння в кожному дні. Якщо ж крапки сині або чорні — мають більш пізнє християнське значення, досить сумне: сльози Божої матері, що дізналася про долю сина.
На Сумщині типове яєчко розфарбоване в чорні, білі та червоні тони. А на Житомирщині на коричневому або чорному тлі виводять квіти та листя — синьо-жовті, як наш прапор.
Тут побутувала традиція: якщо жінка прагнула мати дітей, вона мала напередодні Великодня взяти сире яєчко, заховати за край спідниці та відпустити. А потім приказати: «Хай мені так легко народити дитину, як легко розбилося яєчко». Тут у центрі уваги були гармонія з природою, урожай, здоров’я, безпека та добробут родини. А одна з помітних ознак: структурованість.
Південь: рожеві казки, шахи та море
Писанки, які побутують на півдні України, світлі, з білою, жовтою основою. Візерунки великі, без деталізації, а довкола них залишається багато вільного місця. Синій, зелений, червоний — головні кольори геометричних та солярних орнаментів. Але від геометрії тут зазвичай лінії, ромбики й жодних складних елементів. Ромби, квадрати, особливо з крапкою всередині, позначали наділи землі, городи. Якщо яєчко виглядало як шахова дошка, це зовсім не натяк на гру або якісь глибокі роздуми про те, що життя — як шахове поле. Тим паче це не фантазія сучасних майстрів. Сітка або решітка із зафарбованими квадратиками позначала мисливські пастки, лови та була прадавнім побажанням гарної здобичі.
Характерні яскраві та контрастні поєднання відтінків. Вироби виглядають святковими. На Одещині можна побачити яскраві рожеві та фіолетові відтінки. Натякають вони на те саме, що «барбі стайл»: здійснення мрій, побажання, аби життя стало доброю казкою.
А ось на Харківщині контрастів менше, обирають лише пару кольорів, можна побачити значно більше однотонних писанок. Тут люблять жовтий колір, якого так багато у піщаних пейзажах. На Херсонщині чимало символів води та риби, що зрозуміло: життя пов’язане з морем.
Захід: мініатюра, зізнання та оберіг
Впізнавані дуже яскраві та рясно розписані яєчка із Західної України. Писанки з яскраво-червоним, вишневим або помаранчевим тлом та білим або жовтим візерунком характерні для Львівської та Чернівецької областей. Зелене, бузкове та блакитне тло — для Волині та Івано-Франківщини, але тут багато червоного кольору в самих орнаментах. Також спільним є використання рослинних і тваринних орнаментів, до яких деінде додані символи води і сонця.
Дубове листя, сосни, олені та птахи типові для гірських поселень у Західній Україні. Такі своєрідні зображення не знайдеш в інших регіонах. До слова, цікава традиція пов’язана з оленями (та кіньми) на писанках. Дівчата малювали їх і дарували тим, за кого хотіли заміж. Це сприймали як зізнання в коханні.
У більшості областей на Заході писанка не просто має малюнки, а щільно вкрита дрібними символами, ніби містить цілу розповідь. У новітніх християнських традиціях малюють цілі картини зі схематичними фігурками людей, храмів, домів, гір та рік. У давніх язичницьких традиціях писанка могла навіть розповідати про минуле людини, рік за роком. Нерідко поверхню ділили на 40 або 48 частин — трикутничків, клинців. Кожен означав певний рік та події, природні явища на той час або ж традиційну діяльність людини. Із часом клинці дедалі частіше залишалися не заповненими малюночками, ставали навіть одноколірними. Таке яєчко з клинцями символізувало зрілість, упорядкованість, вміння господаря керувати справами, домом. Також його дарували перед мандрами, щоб захищало як оберіг на незнайомих шляхах, у випробуваннях. Писанка ніби нагадувала, який гарний багаж, ресурс має людина.
Загалом західна писанка часто нагадує рушник, вкритий деталізованими орнаментами. Її можна розглядати дуже довго та підмічати нові нюанси. Особливо впадали в око гуцульські писанки: такі собі мініатюри з тонкими лініями.
Джерело: