Продаж соломи коштує полю до 12 кг калію з тонни
Цьогорічна суха погода зробила продаж соломи вигіднішим, ніж зазвичай: тваринництву її бракує, ціни привабливі, а тюки з поля йдуть швидко. Але саме в суху погоду кожен проданий тюк забирає з поля більше поживних речовин, ніж у дощовий рік. Різницю власник побачить не зараз, а восени — у рахунку за калійні добрива.
Причина ховається у властивостях самого калію: він добре розчиняється у воді. Коли перед тюкуванням поле кілька разів змочують дощі, частина калію вимивається із соломи й повертається в ґрунт ще до того, як прес підбере валок. Сухий сезон цього механізму не дає: калій залишається в стеблах і виїжджає з поля разом із тюками. Саме на це звертають увагу в Асоціації сільськогосподарських і лісових підрядників Ірландії, зазначаючи, що збіг сухих умов із високим попитом тваринництва робить продаж соломи привабливішим, ніж у попередні роки, — але й дорожчим для поля.
Порядок величин варто знати кожному, хто зважує таке рішення. З однією тонною соломи в ґрунт повертається приблизно 4,2 кілограма азоту, 1,7 кілограма фосфору та 8,3 кілограма калію, а також кальцій, магній і мікроелементи. Польові дослідження дають дещо вищі показники — до 5,4 кілограма азоту, 3 кілограмів фосфору й 12,4 кілограма калію з тонни. Саме калій тут ключовий: у структурі виносу з поля основна його частка припадає не на зерно, а на солому.
Порахувати варто до того, як продати
У перерахунку на гектар цифри стають відчутними. За чотирьох тонн соломи з гектара продаж усього валка означає винесення з поля приблизно від 33 до 50 кілограмів калію — і це лише один елемент із кількох. Для орієнтира: за врожайності пшениці 40 центнерів з гектара зерно й солома разом виносять близько 130 кілограмів азоту, 50 фосфору та 62 калію.
Це не означає, що солому не варто продавати. Ідеться про інше: ціна тюка має враховувати вартість добрив, якими доведеться компенсувати винесений калій, інакше вигода виявиться уявною. Особливо це стосується полів із невисоким вмістом рухомого калію в ґрунті, де кожен винесений кілограм доводиться повертати покупним добривом.
Практичний висновок простий. Якщо солома лишається на полі, вона працює як безкоштовне добриво пролонгованої дії — розкладається поступово, не даючи сплеску нітратів, і водночас підвищує вміст органічної речовини. Якщо ж її продають, у собівартість наступної культури варто одразу закласти компенсацію виносу — і тоді рішення буде ухвалене з відкритими очима.