Літня спека, яка вже кілька тижнів тримається в Кропивницькому, стала серйозним випробуванням не лише для людей, а й для міських зелених насаджень. Жителі дедалі частіше звертають увагу на пожовклі дерева, всохлі сосни, ослаблені магнолії та вигорілі газони. Особливо багато запитань виникло після того, як стало відомо, що в лісопарку “Сосновому” всохло понад сотню молодих сосен, заново висаджених на місці попередніх всохлих дерев, а в соцмережах почали з’являтись фото так званого “мавританського газону” впереміш із будяками, про створення якого нещодавно звітувала міська влада.
Усі зі згаданих вище видів рослин, які серйозно ризикують не пережити літню спеку, висадили в межах «Програми створення і використання зелених насаджень на території Кропивницької міської територіальної громади на 2024–2027 роки». Нагадаємо, на «створення і використання зелених насаджень» у міському бюджеті передбачено понад 30 мільйонів гривень.
«У результаті виконання Програми передбачається виконання завдань та заходів, які враховують видалення аварійних та незадовільних дерев, корчування пнів, підготовка місць для озеленення, висадження та утримання зелених насаджень протягом весняно-літнього періоду, взяття їх на баланс балансоутримувачем для подальшого утримання та догляду на території Кропивницької міської територіальної громади на об’єктах Лісопарк «Сосновий», Гай Десантників, сквер «Першого Єлисаветградського трамвая», сквер Праведників народів світу, частина території парку «Захисників правопорядку» по вулиці Вокзальній, а також часткове озеленення вулиць Євгена Чикаленка, проспекту Університетського та інші», – інформував ініціатор Програми, директор департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради Роман Лунгул.
Тоді депутати одноголосно підтримали ініціативу. Проте додаткових ресурсів, як от автоматизована система поливу чи додаткова водовозка, Програма не передбачала.
Про причини загибелі рослин Перша електронна газета розпитала у Альони Ворони – головної агрономки КП «Благоустрій», на баланс якого передали насадження.
За її словами, головна причина – не відсутність поливу, а поєднання аномальної спеки, весняних приморозків та природної адаптації дерев. На думку фахівчині, молоді сосни висадили торік із відкритою кореневою системою, саме тому частина дерев не змогла пережити перший рік після висадки.
«Зараз вони проходять природний процес адаптації. Коренева система ще не прижилася повністю. Для дерев із відкритою кореневою системою певний відсоток випадіння – це нормальний процес», – пояснює агрономка.
Вона наголошує, що підприємство регулярно поливає дерева.
«Ми їх поливаємо кожного тижня. Це у нас, як “Отче наш”. Щопонеділка виїжджаємо в Сосновий парк. Через кожні три тижні додаємо амінокислотні добрива, щоб рослини легше переносили спеку».
Разом із тим головним ворогом сосен вона називає саме різкі кліматичні зміни.
«Для сосни найубивчіше – це аномальна спека. Весняні приморозки теж дали свій ефект, але саме нинішня температура стала критичною».
Магнолії, які потерпають від сонця
Ще одна видима проблема – магнолії у сквері Першого трамвая, які висадили навесні минулого року. Тоді частину кропивничан збурила новина про спилювання здорових на вигляд дорослих акацій та лип, які створювали затінок і формували впізнаваний образ скверу. Як пояснив Роман Лунгул, усі вони були аварійні.
“Я не вважаю, що ці дерева були в нормальному стані. … Там були коряві дерева і в нас по плану було їх замінити. На жаль, раніше під час насадження дерев не було враховане, яка коренева система дерев і чи не шкодить вона комунікаціям. Від себе я можу сказати, що ми не видаляємо, а видаляємо і будемо насаджувати. Це особисто моя ініціатива”, – прокоментував тоді Першій електронній ініціатор Програми Роман Лунгул.
Проте зараз у сквері навряд чи відпочинеш через спеку – він більше схожий на розпечену сковорідку.
Насамперед привертають увагу і кілька магнолій, які мають вигляд всохлих дерев. За словами Альони Ворони, частина з них досі не відновилася після весняних заморозків. Найбільше постраждали сорти жовтої магнолії, які дуже рано починають вегетацію.
«Вони випустили бруньки ще тоді, коли природа фактично спала. Потім ударили приморозки, і ці бруньки пошкодило».
Працівники КП намагаються врятувати дерева.
«Поливаємо їх через день. Щовівторка підживлюємо комплексом добрив. Уже на двох магноліях з’явилися нові бруньки, але молоді пагони одразу обпалює сонце».
Як один із варіантів порятунку підприємство навіть розглядає пересадку найслабших дерев у більш затінене місце.
«Думаємо забрати дві магнолії в тінь – своєрідно на реабілітацію до осені. Треба спробувати їх урятувати».
Дві водовозки замість чотирьох і вдвічі менше працівників
У КП «Благоустрій» визнають: ресурсів для догляду за всіма насадженнями значно менше, ніж потрібно. Якщо 26 років тому підприємство мало чотири водовозки та близько 50 працівників лише для поливу, то зараз ситуація зовсім інша.
«На сьогодні у нас дві водовозки. Одна нова, друга вже дуже стара, але теж працює. У бригаді – 25 людей разом із прибиральниками. На квітниках працюють лише 11 працівників на все місто».
За словами агрономки, через низькі зарплати знайти нових працівників майже неможливо. Попри кадровий дефіцит, підприємство запевняє, що полив зелених насаджень відбувається безперервно. Вранці працівники поливають дерева, після обіду – квітники, туї, троянди та інші декоративні насадження.
«Кожного дня ми поливаємо різні вулиці за графіком. Якщо бачу, що десь ситуація критична, відходимо від графіка й їдемо туди».
За словами Альони Ворони, вона документує всю виконану роботу.
«У мене є фотографії практично за кожен день. Якщо потрібно, можу показати, коли і що поливали».
Під час роботи над матеріалом редакція спостерігала, як у вечірній час працівники КП «Благоустрій» поливали клумби в місті. Водночас припарковані вздовж доріг автомобілі подекуди заважали під’їзду спецтехніки, через що окремі ділянки зелених насаджень залишалися без поливу. Тож водіям варто бути уважнішими та за можливості не перешкоджати роботі комунальної техніки, особливо в період спеки, коли рослини потребують регулярного поливу.
Без автоматичного поливу газонів не буде
Окремо кропивничани скаржаться на стан Мавританського скверу, де трава місцями висохла, а місцями її витіснили бур’яни.
Нагадаємо, на облаштування скверу із бюджету в межах Програми виділили близько півтора мільйони гривень. Відкриття скверу приурочили до Дня міста Кропивницького.
У екосквері висаджено 47 дерев різних порід – серед них сакура, вишня та глід.
“Уже навесні вони подарують містянам і гостям неймовірне цвітіння та атмосферу гармонії. Окрім того, облаштовано мавританський газон із суміші різноманітних квітів, який прикрашатиме територію яскравими барвами від весни до осені”, – обіцяла начальниця відділу екології та контролю за використанням і охороною земель департаменту містобудування та земельних ресурсів Галина Негода у вересні минулого року, представляючи сквер громаді.
Проте зараз у сквері далеко до відчуттів гармонії – лише нещодавно там скосили будяки та інші види бур’янів, а через спеку та відсутність поливу анонсований мавританський газон не відрізняється від звичайного узбіччя.
Головна агрономка пояснює: проблема полягає не лише у спеці.
«Без автоматичного поливу нормального газону не буде. Ми можемо поливати вручну, але це не замінить систему, яка працює щоночі. Я була в інших містах і бачила, як о другій ночі автоматично вмикається полив на всій території. Тому там і є гарні газони».
На її думку, така система дала б змогу не лише краще доглядати за насадженнями, а й вивільнила б працівників для інших робіт.
Не всі рішення щодо висадки ухвалює КП
На запитання про те, чи враховують фахівці при висадці рослин їх придатність до місцевого клімату, Альона Ворона відповідає, що КП «Благоустрій» переважно отримує вже висаджені дерева на баланс.
«Нам передають зелені насадження на утримання. Якщо мене питають як спеціаліста – я завжди висловлю свою думку. Але рішення щодо висадки ухвалюємо не ми».
Як приклад вона навела сливи Піссарді, висаджені по вулиці Академіка Тамма на честь загиблих Героїв – мешканців Кропивницької громади. Цю ідею свого часу також критикували.
«Казали, що всі посохнуть. Але для мене це була справа честі. Усі дерева залишилися живими».
Підсумовуючи, Альона Ворона визнає: спека цього літа стала надзвичайним випробуванням навіть за умови постійного догляду.
«Ми робимо все, що можемо. Але в таку спеку дерева потрібно поливати практично щодня. Вище голови ми не стрибнемо».
Водночас агрономка закликає не поспішати з остаточними висновками щодо стану рослин.
«Курчат восени рахують. Так само і з деревами – восени буде видно, які рослини пережили це літо, а які доведеться замінити».
Редакція звернулася за коментарем і до ініціатора Програми – керівника департаменту містобудування та земельних ресурсів Кропивницької міської ради Романа Лунгула, щоб дізнатися, як у департаменті визначали асортимент дерев для висадки в місті та чи враховували зміну клімату під час створення Програми з озеленення. Втім, посадовець повідомив, що перебуває у відпустці, тож коментувати ці питання не буде.
Олена Цюцюра, Інна Данильченко.
Фото авторок.
Цей матеріал став можливим за підтримки програми “Голоси України” / SAFE, що координується Європейським центром свободи преси та медіа спільно з Лабораторією журналістики суспільного інтересу. “Голоси України” / SAFE реалізується в рамках ініціативи Ганни Арендт за підтримки Федерального міністерства закордонних справ Німеччини. Програма не впливає на редакційну політику, а даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
Нагадаємо, як у кропивницькому лісопарку “Сосновий” висадили 300 кримських сосен
Читайте також: лаванда, туї та ялівці: у Кропивницькому облаштували нову зелену зону
Залишити коментар: