Прохідні бали є, а свідоцтва нотаріуса немає: Верховний Суд пояснив, чи могла ВККН змінити правила після іспиту
Верховний Суд визнав протиправною бездіяльність Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції, яка після складення кваліфікаційного іспиту не прийняла рішення щодо кандидатки, пославшись на необхідність перевірки можливого несанкціонованого втручання в електронну систему.
Суд наголосив: процедура іспиту визначається правилами, чинними на момент його складення, а загальна інформація про підозрілу активність у системі не може автоматично ставити під сумнів результат конкретного кандидата.
Суть спору
Верховний Суд 18 вересня 2026 року у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розглянув справу №160/33031/23 за позовом особи до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України. Спір виник після кваліфікаційного іспиту на право займатися нотаріальною діяльністю, який позивачка складала 15 червня 2023 року.
За результатами тестування вона набрала:
- 82 бали за теоретичну частину;
- 23 бали за ситуаційні завдання;
- 26 балів за практичні завдання.
Тобто за правилами, які діяли на момент складання іспиту, кандидатка подолала встановлені мінімальні пороги: 80 балів за теоретичну частину, 20 – за ситуаційні завдання та 24 – за практичні. Однак рішення про видачу свідоцтва Комісія не прийняла.
Спочатку у рішенні ВККН від 17 липня 2023 року №10 позивачку не включили ані до переліку осіб, яким свідоцтво видається, ані до переліку осіб, яким у його видачі відмовлено. Згодом з’ясувалося, що рішенням №12 від тієї ж дати Комісія фактично поставила розгляд питання на паузу.
Причиною стала необхідність перевірки можливого несанкціонованого втручання в роботу електронної системи. Саме законність такої бездіяльності і стала предметом судового розгляду.
Поки кандидатка складала іспит, правила були одні. Через п’ять днів – уже інші
Як стало відомо, 15 червня 2023 року, коли кандидатка складала іспит, діяв Порядок проведення кваліфікаційного іспиту в редакції наказу Мін’юсту №1356/5 від 21 квітня 2023 року. За цими правилами після завершення тестування секретар Комісії мав сформувати екзаменаційний лист, зафіксувати результати, провести їх ідентифікацію, оформити протокол, після чого ВККН мала вирішити питання про видачу або відмову у видачі свідоцтва.
А 19 червня Мін’юст видав наказ №2264/5, який набрав чинності 20 червня. Він змінив саму послідовність дій. Зокрема, перед оформленням результатів з’явився новий етап – адміністратор електронної системи мав проаналізувати її роботу та надати звіт. Якщо в ньому виявлялися ознаки несанкціонованого втручання або виникали обґрунтовані сумніви щодо цілісності тестування, Комісія могла призначити повторне тестування.
Тобто на момент складання іспиту цього механізму ще не існувало. І саме на це звернув увагу Верховний Суд.
Нові правила не можна додавати до вже складеного іспиту
ВККН наполягала: процедура оформлення результатів на 20 червня ще не була завершена, тому нові правила можна було застосувати. Суд із цим не погодився. Важливо, що суд подивився, що саме змінилося. Нова редакція не просто встановила інший строк оформлення документів. Вона додала нову процедуру – аналіз системи адміністратором і його звіт, а також можливість повторного тестування.
При цьому наказ №2264/5 не містив перехідних положень, які дозволяли б застосовувати ці нові правила до іспитів, складених до 20 червня. Тому, за висновком ВС, оцінювати дії ВККН потрібно було за правилами, які діяли 15 червня 2023 року – у день складання іспиту.
Інакше кандидат фактично дізнається про нові правила вже після того, як виконав усі умови процедури. Саме тут Верховний Суд пов’язав спір із принципом правової визначеності.
Водночас, за частиною шостою статті 10 Закону України «Про нотаріат» саме ВККН за результатами кваліфікаційного іспиту приймає рішення про видачу або відмову у видачі свідоцтва. Тобто Комісія повинна не просто подивитися на цифри в електронній системі, а встановити, чи дійсно кандидат належним чином склав іспит.
Тому, якщо є об’єктивні дані про можливе втручання в систему, Комісія має право їх перевірити. Але тут виникає наступне питання: що саме вона повинна довести.
У цій справі ВККН посилалася на звіт ДП «Національні інформаційні системи». У ньому йшлося про 20 авторизованих облікових записів, за якими система зафіксувала, зокрема, дуже швидке надання та виправлення відповідей на непослідовні питання. За цими фактами були відкриті кримінальні провадження за частиною п’ятою статті 361 КК України.
Але Верховний Суд звернув увагу на принципову річ: загальна інформація про можливе втручання не відповідає автоматично на питання, чи був недоброчесним результат конкретного кандидата. Якщо Комісія хоче поставити під сумнів результат певної людини, вона повинна встановити зв’язок між можливим втручанням і саме її результатом.
Зокрема, необхідно з’ясувати:
- яка саме сесія тестування викликає сумніви;
- коли відбулося можливе втручання;
- у чому воно полягало;
- чи стосувалося воно конкретного робочого місця;
- як саме воно могло вплинути на результат цієї особи.
Крім того, суди встановили, що в матеріалах справи не було інформації про проведення експертно-технічного дослідження системи або комп’ютерного обладнання на робочому місці позивачки. Не було й відомостей про результати звернень до правоохоронних органів щодо встановлення можливого втручання саме через її авторизоване робоче місце.
Попри це, остаточного рішення щодо кандидатки ВККН не прийняла. Фактично її професійне майбутнє поставили в залежність від того, чим закінчаться кримінальні провадження. Причому ці провадження були відкриті за фактом можливого втручання, а не щодо самої кандидатки.
В суді зазначили, що ВККН мала право перевіряти сумнівні обставини. Але перевірка не може тривати без визначених меж і замінювати собою рішення. ВС погодився з судами першої та апеляційної інстанцій, що Комісія допустила протиправну бездіяльність, оскільки рішення щодо кандидатки було об’єктивно необхідним і реально можливим.
Тобто орган не може уникнути відповідальності за рішення просто шляхом оголошення перерви. Якщо закон покладає на нього обов’язок визначитися з результатами процедури, цей обов’язок потрібно виконати.
Отже, сам факт можливого втручання в систему ще не означає, що конкретна людина отримала результат неправомірно. Перевірка не може бути безстроковою, а ВККН не може залишати питання без рішення лише тому, що десь триває розслідування.
У справі №160/33031/23 Верховний Суд визнав таку бездіяльність протиправною та залишив у силі рішення судів попередніх інстанцій, якими ВККН зобов’язано вирішити питання щодо позивачки за правилами, чинними на момент складання нею кваліфікаційного іспиту.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
