Протидія штучному розколу: у Польщі пройшли пікети на підтримку українців
У неділю, 19 липня, перед посольством України у Варшаві та на центральній площі Вроцлава відбулися спонтанні пікети «Добросусідство» (Dobrego Sąsiedztwa). Учасники акцій — поляки, українці та білоруси — вийшли з національними прапорами та банерами з гаслами «Стоп ненависті», «Не дамо розділити себе» та «Ми з вами — усім серцем». Маніфестанти закликали суспільство до взаємоповаги та опору спробам штучно спровокувати конфлікт між польською та українською націями, повідомляє Польське радіо.
Головний організатор варшавського заходу Дмитро Галко, аналітик із питань боротьби з дезінформацією, пояснив, що акція стала реакцією на ксенофобські інциденти у польських громадських місцях. За його словами, інтернет-боти та ферми тролів створюють ілюзію чисельної переваги агресивних коментарів, радикалізуючи реальних користувачів, які підсвідомо адаптуються до думки нібито «більшості». Галко наголосив, що боти не виходять на вулиці, тому реальні люди мають відкрито заявляти про свою позицію, і анонсував загальнонаціональний Марш дружби наприкінці літа або на початку осені.
Цю думку підтримав Єжи Вуйцік, видавець порталу Sestry.eu, який відзначив небезпечне зміщення публічних дебатів і політичної сфери в бік штучного підбурювання поляків проти українців. Він зауважив, що в українському інформаційному просторі немає дзеркальної ненависті до поляків, а лише обурення діями окремих політиків. Вуйцік підкреслив, що навіть невелика кількість учасників на мітингу є фундаментально важливою іскрою, яка здатна зупинити розкручування спіралі ворожнечі, що загрожує катастрофою для відносин між країнами.
На Ринковій площі Вроцлава громадянський пікет зібрав близько десятка людей, які виступили проти хвилі агресії щодо української меншини в соцмережах та на вулицях міст. Одна з організаторок акції Ева Трояновська зазначила, що звичайні люди мають безпосередньо протистояти проявам фізичного та словесного насильства. Вона додала, що учасники беззастережно підтримують Україну в її боротьбі, залишаючи історичні питання історикам, і виступають проти будь-якої дискримінації.
Недільні маніфестації відбулися на тлі низки резонансних ксенофобських інцидентів, серед яких образа українок з дітьми в автобусі у Бельсько-Бялій, побиття громадянина України бейсбольною битою у Гливицях та напад радикалів на офіс української компанії. Тенденцію зростання антиукраїнських настроїв підтверджують і нещодавні дослідження: звіт соціологів Олени Бабакової та Пшемислава Садури, а також аналіз центру Res Futura, який зафіксував стрімке збільшення кількості ворожих дописів у польських соцмережах у травні 2026 року при практично повному зникненні позитивних коментарів.
«Маніфестація дружби з Україною» перед посольством України у Варшаві, 19 липня. Фото РАР