Попри роботу над законодавчими змінами, які дозволять компенсувати АТ "Укрзалізниця" витрати на збиткові пасажирські перевезення, в Кабінеті міністрів не відмовляються від можливості поетапного підвищення вантажних тарифів.
Нині обговорюється варіант збільшення тарифів на 30% з 1 серпня 2026 року та ще на 15% із 1 січня 2027 року. Як пише ЦТС, про це повідомила Прем’єр-міністр Юлія Свириденко.
За словами очільниці уряду, консультації з представниками бізнесу, зокрема аграріями, металургами та іншими користувачами послуг залізниці, тривають уже майже пів року. І якщо спочатку розглядався варіант одноразового підвищення на 45%, то після цих обговорень в Кабміні почали схилятися до поетапного підходу, наголошуючи, що без перегляду тарифів фінансова модель "Укрзалізниці" залишатиметься нестійкою.
Водночас, представники провідних галузевих та бізнес-асоціацій неодноразово звертались до Уряду із закликом відмінити Наказ про підвищення тарифів на вантажні залізничні перевезення на 30%. Зокрема, Європейська Бізнес Асоціація зазначає у своїй позиції, що економічне обґрунтування для такого підвищення потребує додаткового аналізу, а потенційні негативні наслідки для економіки можуть перевищити додаткові доходи, які АТ "Укрзалізниця" очікує отримати від підвищення тарифів. Серед негативних наслідків називаються скорочення вантажної бази, зниження конкурентоспроможності українських виробників, зменшення обсягів виробництва та експорту, а також надходження до державного бюджету. Водночас - може погіршити й фінансові показники самої УЗ через подальше скорочення обсягів перевезень. Як компромісне рішення в ЄБА закликають переглянути рішення щодо підвищення тарифів на 30% на користь помірного, економічно обґрунтованого коригування тарифів після проведення відкритих консультацій із бізнесом. На думку компаній-членів Асоціації, таке коригування має бути мінімально необхідним і складати орієнтовно 5-10%.
На важливості збалансованого підходу наголошують і представники аграрних компаній. За оцінками Українського клубу аграрного бізнесу перевезення зерна залізницею зростуть на 4-7 доларів на тоні, які будуть покладені на сільгоспвиробників через зниження закупівельних цін. Це один ризик вбачають в тому, що підвищення тарифів залізниці може зробити автотранспорт конкурентнішим на частині маршрутів до портів. Та частина зерна, яка ще могла їхати залізницею, тоді поїде вантажівками. "Зростання тарифів збільшать "автомобільний ореол" довкола портів до 300-400 км. Умовно, десь південніше Умані вигідніше буде їхати в порт автомобільним транспортом, ніж залізною дорогою. Тому що на залізниці потрібно заплатити за завантаження на елеватор, завантаження в вагон, потім розвантаження вагону. Це додаткові витрати по коштах і якісних показниках зерна, тому що додаткові операції з зерном призводять до втрати якісних показників", - цитує слова гендиректора УКАБ Олега Хоменко Latifundist.
Справжнім ударом по українській економіці називає можливе підвищення тарифів на 45% президент Українського національного комітету Міжнародної Торгової Палати (ICC Ukraine) Володимир Щелкунов. На його думку, на фоні негативного торгівельного сальдо, що перевищило $13 млрд. у 1кв 2026р, кожен долар експортної виручки стає стратегічним ресурсом. Останні тенденції свідчать про зростання тиску на валютний ринок. Гривня продовжує поступово девальвувати, а Національний банк змушений витрачати значні обсяги резервів для стримування курсових коливань. За таких умов будь-яке рішення, яке скорочує конкурентоспроможність українського експорту, автоматично перетворюється на фактор тиску на національну валюту. Із огляду на це, переконаний Володимир Щелкунов, питання підняття тарифів "Укрзалізниці" не варто розглядати як галузеве або корпоративне питання. Під час війни залізничний тариф фактично став одним із ключових факторів конкурентоспроможності українського експорту. За оцінками презентаційних матеріалів УЗ, дефіцит вантажного сегмента в 2026-2027 роках може вимагати коригування тарифів у межах близько 5%. Навіть із врахуванням фінансових та інших розподілених витрат економічно обґрунтована потреба оцінюється на рівні не вище +15%, наводить позицію Володимира Щелкунова "Інтерфакс-Україна".
Про те, що "Укрзалізниця" не зможе ефективно працювати без відкритого діалогу з бізнесом, а фінансові проблеми компанії не повинні вирішуватися виключно за рахунок вантажовідправників кажуть і в Асоціації власників вагонів. Її очільник Олександр Криворучко, коментуючи ініціативу УЗ щодо підвищення тарифу на вантажі на 30%, називає «Укрзалізницю» ключовою інфраструктурою для української економіки, адже від її роботи безпосередньо залежать промисловість, аграрний сектор і будівельна галузь. "Без діалогу з клієнтами категорично неможливо побудувати адекватну взаємодію у складній системі вантажних перевезень", - цитує його слова РБК-Україна. Натомість нинішня модель взаємодії між державним перевізником і бізнесом є незбалансованою. Через недостатню ефективність роботи компанії, можливі корупційні ризики та відсутність належної державної підтримки "Укрзалізниця" регулярно перекладає власні фінансові проблеми на клієнтів, які часто не мають альтернативи залізничним перевезенням, зауважує Олександр Криворучко.
На важливості проведення реформи "Укрзалізниці" замість зростання тарифів на перевезення акцентують увагу і в об’єднанні підприємств "Укрметалургпром". "200 млрд грн - ціна імітації реформ. Це по суті рахунок, який оплатив бізнес ціною недоінвестування у власну модернізацію, а отже зростання економіки України та добробуту її громадян. У поточних цінах з 2012 року український бізнес переплатив понад 200 млрд грн через відсутність реального реформування "Укрзалізниці". Це не оціночне судження, а прямий наслідок моделі, за якої вантажний сегмент УЗ роками виконував роль "нескінченного гаманця", з якого латалися всі структурні діри залізничної монополії", - наголошує президент "Укрметалургпрому" Олександр Каленков.
Раніше ЦТС писав про те, що бізнес розуміє складність фінансового стану "Укрзалізниці" і необхідність коригування тарифів на залізничні перевезення, однак вимагає збалансованого підходу, що враховує реальну ситуацію у виробничому секторі національної економіки та виключає шокове зростання логістичних витрат. Таку думку висловили представники галузевих асоціацій підприємств, що забезпечують понад 80% тарифних доходів "Укразалізниці".