Мета — забезпечити аграріям доступ до обігових коштів, стабілізувати внутрішній ринок та запобігти вимушеному продажу зерна за заниженими цінами. Водночас коригують умови експортного регулювання з урахуванням реальної вартості логістики та ситуації на зовнішніх ринках. Про це розповів міністр аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький.
Одне з основних рішень уряду — розширення можливостей пільгового кредитування аграріїв за програмою «5—7—9%». Скасовано обмеження, за яким на поповнення обігового капіталу можна було спрямовувати не більш як 20% кредиту. Тобто всі залучені кошти можна використовувати на поточні виробничі потреби.
Фактичну ставку для аграріїв знижено з 15% до 10%. Різницю компенсує держава. Пільгові умови поширюються і на нові кредити, і на пролонгацію чинних позик.
«На період осінньої посівної кампанії максимальний обсяг кредиту становить 90 мільйонів гривень — цього достатньо для фінансування виробничого циклу на площі до 3 тисяч га. У листопаді уряд планує розглянути можливість збільшення ліміту до 150 мільйонів гривень для підготовки до весняної посівної кампанії. Очікується, що обсяг державних гарантій за кредитами може сягнути 80 мільярдів гривень. На посівну аграрній галузі потрібно щомісяця 40 мільярдів гривень. Отже, ресурс на наступні два місяці держава вже забезпечує», — наголосив Тарас Висоцький.
Загальну потребу агросектору в обіговому фінансуванні на осінній період оцінюють приблизно у 200 млрд грн. На весну 2027 року потрібно ще 300—350 млрд грн.
За словами міністра, ідея кредитування в тому, щоб прибрати з ринку хаотичну пропозицію зерна, яка знижує ціни. Замість продажу зерна за низькими цінами фермерові відкрита можливість отримати кредитні кошти для вирішення поточних питань. Це дасть змогу пройти період ажіотажного падіння цін та зменшити спекулятивні чинники.
Ще один важливий інструмент — збільшення заставного коефіцієнта НБУ для зерна з 0,4 до 0,75. Це означає, що під заставу збіжжя аграрії зможуть залучати більший обсяг фінансування. Тобто якщо в червні фермер під заставу тонни пшениці, ціна на яку була 10000 грн, міг узяти кредит на 4000 грн, то в серпні, коли зерно по 7000—6000 грн, є змога отримати навіть більшу позику — 5000—4500 грн.
Механізм має допомогти виробникам не продавати зерно одразу після збирання врожаю за мінімальними цінами. Натомість аграрій отримує змогу залучити необхідні кошти, зберегти продукцію та реалізувати її тоді, коли ринкова ситуація буде більш сприятливою. Водночас це зменшує надлишкову пропозицію зерна на внутрішньому ринку.
Уряд скоригував мінімальні експортні ціни на аграрну продукцію. Таке рішення було прийнято за пропозицією аграрних асоціаційвиробників з урахуванням зміни логістики та фактичних цін на ринку. Зокрема, в разі експорту через альтернативні маршрути значну частину вартості продукції формують витрати на доставку до європейських портів. Наприклад, логістика до румунської Констанци може становити майже $170 за тонну. Застосований коефіцієнт 0,714 враховує можливе різке зниження цін на зовнішніх ринках. За основу взято максимальне місячне падіння цін у найскладніший період 2022 року — 28,6%. А фактичне зниження, за даними офіційної статистики реальних угод, нині становить приблизно 19%.
Окрему увагу Тарас Висоцький звернув на альтернативні експортні маршрути. За оцінкою Мінагрополітики, вони потенційно можуть забезпечити вивезення до 3 млн тонн української агропродукції на рік. Міністр зазначив, що українська агропродукція, яка проходить територією Польщі та інших країн ЄС, призначена для транзиту до третіх країн. Ідеться зокрема про постачання до Алжиру, Індонезії та Південної Кореї. Такий транзит також забезпечує додаткове завантаження портової інфраструктури країн Балтії.