Публікація фото дітей у соцмережах: чи потрібна згода батьків і коли може настати відповідальність
Фотографії дітей регулярно з’являються на сторінках шкіл, дитячих садків, спортивних секцій, гуртків, організаторів заходів, підприємців та звичайних користувачів соцмереж. Однак можливість сфотографувати дитину і право надалі оприлюднювати та використовувати її зображення — юридично не одне й те саме.
Українське законодавство захищає право фізичної особи на приватне життя та власне зображення, а коли йдеться про дитину, додатково застосовуються норми про здійснення її особистих немайнових прав батьками або іншими законними представниками.
Фотографування і публікація фотографії — різні дії
Стаття 32 Конституції України гарантує невтручання в особисте і сімейне життя. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди допускається лише у випадках, визначених законом, та за конституційно встановлених умов.
Спеціальні правила щодо зображення людини містять статті 307 та 308 Цивільного кодексу України.
За частиною першою статті 307 ЦК України фізична особа може бути знята на фото, кіно, теле- чи відео лише за її згодою. Водночас згода на знімання припускається, якщо зйомка проводиться відкрито на вулиці, на зборах, конференціях, мітингах та інших заходах публічного характеру.
Однак стаття 308 ЦК України окремо регулює вже публічний показ, відтворення і розповсюдження фотографії. За загальним правилом фотографія, на якій зображено фізичну особу, може бути публічно показана, відтворена або розповсюджена лише за згодою цієї особи.
Закон передбачає винятки. Зокрема, фотографія може бути розповсюджена без дозволу зображеної особи, якщо це викликано необхідністю захисту її інтересів або інтересів інших осіб. Окремі правила встановлені також для випадків, коли людина позувала авторові за плату.
Таким чином, саме по собі те, що дитину відкрито сфотографували на вулиці, концерті, спортивному заході чи іншому публічному заході, не означає автоматично необмеженого права надалі використовувати її портретне фото у будь-якому контексті, зокрема в рекламі або промоматеріалах.
Хто здійснює право дитини на власне зображення
Особисті немайнові права належать людині від народження. Частина перша статті 272 ЦК України встановлює, що фізична особа здійснює такі права самостійно, а в інтересах малолітніх і неповнолітніх, які за віком не можуть самостійно їх здійснювати, відповідні права здійснюють батьки, усиновлювачі, опікуни або піклувальники.
Крім того, відповідно до статті 242 ЦК України батьки є законними представниками своїх малолітніх і неповнолітніх дітей.
Сімейний кодекс України своєю чергою встановлює, що мати і батько мають рівні права та обов’язки щодо дитини, а питання її виховання за загальним правилом вирішуються батьками спільно. Здійснення батьківських прав повинно ґрунтуватися на повазі до прав та людської гідності дитини і не може суперечити її інтересам.
Чи обов’язково отримувати письмову згоду обох батьків
Чинне законодавство України не містить універсальної норми, за якою для кожної публікації будь-якої фотографії дитини в соцмережі обов’язково необхідно отримати письмові дозволи саме від обох батьків.
Так само статті 307–308 ЦК України не встановлюють загальної вимоги, щоб згода на фотографування чи використання зображення в усіх випадках була оформлена виключно письмово.
Однак батьки мають рівні права щодо дитини, а питання її виховання вирішують спільно. Тому якщо особі або організації достеменно відомо, що один із батьків заперечує проти публікації зображення дитини, покладатися лише на позицію другого з батьків як на безумовний дозвіл для будь-якого подальшого використання фотографії юридично ризиковано.
Для шкіл, дитсадків, гуртків, спортивних клубів та комерційних організацій найбільш юридично безпечним підходом залишається завчасне отримання чіткої згоди законного представника із зазначенням мети та способів використання фото: наприклад, публікація на сайті, у соцмережах чи рекламних матеріалах.
Батьківська згода не означає, що думку дитини можна повністю ігнорувати.
Сімейний кодекс встановлює право дитини бути вислуханою батьками, іншими членами сім’ї та посадовими особами з питань, які стосуються її особисто. Крім того, батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Тому особливо щодо підлітка доцільно враховувати його власне ставлення до розміщення фотографії. Публікація принизливого, компрометуючого або очевидно небажаного для дитини зображення може порушувати її права навіть тоді, коли один із батьків не заперечує проти допису.
Чи є фотографія персональними даними
Закон України «Про захист персональних даних» визначає персональні дані як відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Тому фотографія, за якою можна ідентифікувати конкретну дитину, може бути її персональними даними. Публікація такого фото є одним зі способів обробки даних, адже закон включає до поняття «обробка» зокрема використання і поширення персональних даних.
Обробка персональних даних повинна здійснюватися для конкретних і законних цілей. Якщо мета обробки змінюється на нову, несумісну з попередньою, для подальшого використання даних необхідна нова правова підстава, а у випадках, коли такою підставою є згода, — відповідна згода суб’єкта персональних даних.
Водночас Закон «Про захист персональних даних» має винятки. Зокрема, допускається обробка персональних даних без застосування його положень фізичною особою виключно для особистих чи побутових потреб, а також виключно для журналістських і творчих цілей за умови забезпечення балансу між правом на повагу до особистого життя та свободою вираження поглядів.
Отже, законодавство про персональні дані не можна механічно застосовувати однаково до сімейного фото у приватному акаунті та, наприклад, систематичного використання дитячих фотографій школою, спортивним клубом або компанією в комерційних соцмережах.
Якщо публікація може зашкодити дитині — діє окрема заборона
Стаття 10 Закону України «Про охорону дитинства» встановлює важливу спеціальну гарантію: розголошення чи публікація будь-якої інформації про дитину, що може заподіяти їй шкоду, без згоди законного представника дитини забороняється.
Тобто ця норма не означає, що абсолютно будь-яке фото дитини без окремого дозволу автоматично є незаконним. Для її застосування істотним є те, чи може оприлюднена інформація заподіяти дитині шкоду.
Особливо ризикованими є публікації, які розкривають місце проживання чи регулярного перебування дитини, інформацію про стан здоров’я, пережите насильство, сімейні обставини або інші відомості приватного характеру.
Чи можна вимагати видалення фотографії
Так, вимагати припинення неправомірного використання та видалення фотографії можна, якщо для її поширення немає належної правової підстави або публікація порушує особисті немайнові права дитини.
Статті 275 і 276 ЦК України передбачають право фізичної особи на захист особистого немайнового права. Особа, діями якої це право порушено, повинна вчинити необхідні дії для його поновлення, а якщо цього добровільно не зроблено, питання може бути вирішене судом. Якщо порушення спричинило майнову або моральну шкоду, стаття 280 ЦК України передбачає можливість її відшкодування.
Якщо ситуація одночасно підпадає під законодавство про персональні дані, суб’єкт персональних даних має право пред’явити володільцю вмотивовану вимогу із запереченням проти обробки даних, а також вимогу про зміну або знищення персональних даних, якщо вони обробляються незаконно або є недостовірними. Закон також дозволяє звертатися зі скаргою до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.
Що робити батькам на практиці
Якщо фотографію дитини оприлюднили без належних підстав, насамперед варто зафіксувати публікацію: зберегти посилання, зробити скриншоти сторінки, допису, дати публікації, назви акаунта та супровідного тексту.
Після цього можна звернутися до автора допису, адміністратора сторінки, школи, закладу чи компанії з вимогою припинити використання зображення та видалити його.
Якщо йдеться про незаконну обробку персональних даних установою, підприємством чи іншим володільцем даних, може бути заявлена відповідна вмотивована вимога за Законом «Про захист персональних даних». За наявності підстав також можна звернутися до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини або до суду.
Окремо можна скористатися механізмами самої соціальної мережі для повідомлення про порушення приватності неповнолітньої особи.
Яка відповідальність може настати
Окремого універсального складу правопорушення за формулою «опублікував фотографію дитини без дозволу батьків» українське законодавство не встановлює.
Наслідки залежать від конкретних обставин: хто опублікував зображення, з якою метою, чи було втручання у приватне життя, чи є фото персональними або конфіденційними даними, чи заподіяно шкоду дитині та чи були інші правові підстави для поширення.
Цивільно-правові наслідки
Батьки як законні представники можуть вимагати захисту особистих немайнових прав дитини, припинення неправомірного використання зображення та усунення порушення.
Якщо дитині завдано моральної або майнової шкоди, може ставитися питання про її відшкодування. Однак компенсація моральної шкоди не присуджується автоматично лише через сам факт появи фотографії в інтернеті — значення мають характер порушення та його наслідки.
Адміністративна відповідальність
Стаття 188-39 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за окремі порушення законодавства у сфері захисту персональних даних.
Зокрема, недодержання встановленого законодавством порядку захисту персональних даних, яке призвело до незаконного доступу до них або порушення прав суб’єкта персональних даних, тягне штраф для громадян від 100 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а для посадових осіб та громадян — суб’єктів підприємницької діяльності — від 300 до 1000 таких мінімумів. За повторне протягом року відповідне порушення передбачено суворішу санкцію.
Проте сам факт розміщення фото дитини без дозволу батьків ще не означає автоматичного притягнення за статтею 188-39 КУпАП. Для відповідальності мають бути встановлені саме передбачені цією статтею ознаки правопорушення.
Кримінальна відповідальність
У певних обставинах може постати питання і про статтю 182 Кримінального кодексу України — порушення недоторканності приватного життя.
Частина перша цієї статті передбачає відповідальність за незаконне збирання, зберігання, використання, знищення або поширення конфіденційної інформації про особу, а також за незаконну зміну такої інформації, крім випадків, передбачених іншими статтями КК.
Санкція частини першої передбачає штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, виправні роботи на строк до двох років, пробаційний нагляд на строк до трьох років або обмеження волі на той самий строк. Повторність або заподіяння істотної шкоди утворюють кваліфікований склад із суворішими наслідками.
Однак кваліфікувати будь-яку публікацію дитячого фото за статтею 182 КК України не можна. Необхідно встановити, що йдеться саме про конфіденційну інформацію та що наявні всі обов’язкові ознаки відповідного складу кримінального правопорушення.
Окрема кримінально-правова оцінка можлива, якщо звичайне фото дитини використали для створення порнографічного або сексуалізованого контенту, зокрема за допомогою фотомонтажу чи технологій штучного інтелекту.
Відповідно до примітки 2 до статті 156-1 КК України, для цілей статей 156-1 та 301-1 КК дитячою порнографією є, зокрема, зображення дитини або особи, яка виглядає як дитина, у реальному чи змодельованому відверто сексуальному образі або поведінці.
Тому створений із використанням фото дитини AI-deepfake чи фотомонтаж може підпадати під ознаки дитячої порнографії, якщо кінцевий матеріал відповідає законодавчому визначенню. За виготовлення, розповсюдження або збут дитячої порнографії передбачена кримінальна відповідальність за статтею 301-1 КК України.
Спеціальні правила для медіа
Якщо фотографію поширює суб’єкт у сфері медіа, додатково слід враховувати Закон України «Про медіа».
Частина десята статті 42 встановлює спеціальні правила щодо найбільш чутливих категорій інформації про дітей. Зокрема, за загальним правилом суб’єкти у сфері медіа не можуть без письмової згоди хоча б одного з батьків або іншого законного представника оприлюднювати фото дитини, яка зазнала фізичного чи сексуального насильства. Також встановлені обмеження щодо інформації, яка може ідентифікувати дитину, залучену до провадження у справі про адміністративне правопорушення або кримінального провадження, а також у випадках самогубства дитини. Закон передбачає виняток для ситуацій, коли інакше неможливо забезпечити найкращі інтереси дитини.
Вимога про письмову згоду хоча б одного з батьків у статті 42 Закону «Про медіа» стосується саме передбачених цією нормою спеціальних випадків. Її не слід подавати як загальне правило щодо будь-якої фотографії будь-якої дитини.
Що варто врахувати школам, садкам і дитячим секціям
Закладам та організаціям, які регулярно фотографують дітей і розміщують їхні зображення у соцмережах, доцільно чітко розмежовувати згоду на саме фотографування та дозвіл на подальше використання фотографій.
Згода має дозволяти зрозуміти, з якою метою використовуватиметься зображення і де воно може бути оприлюднене: на офіційному сайті, сторінках у соцмережах, у друкованих матеріалах або рекламі.
Особливо небезпечно використовувати отримане для однієї мети фото в зовсім іншому контексті — наприклад, перетворювати фотографії із внутрішнього шкільного заходу на рекламні матеріали без належної правової підстави.
Отже, якщо фото дитини оприлюднили без належної правової підстави та цим порушено її право на зображення, приватність чи захист персональних даних, законні представники можуть вимагати видалення такого контенту та припинення його поширення. Водночас кожен випадок оцінюється індивідуально, оскільки сама відсутність письмової згоди батьків не означає автоматичної незаконності будь-якої публікації.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
