Путін боїться не програшу, а наслідків виборів: війна в Україні руйнує кремлівську модель влади – Forbes
Кремль дедалі жорсткіше контролює майбутні вибори до Держдуми РФ, хоча опозиційні сили давно не становлять реальної загрози для влади Володимира Путіна.
Причина, як зазначає Forbes, значно глибша: затяжна війна проти України поступово перестає бути для росіян далекою телевізійною картинкою і дедалі сильніше позначається на їхніх доходах, економічних перспективах та особистому житті.
Перед осінніми виборами до Державної думи в Росії посилюється боротьба за контроль над політичним простором. Кремль продовжує зачищати поле від потенційно небажаних кандидатів і партій, хоча сама російська виборча система давно не відповідає критеріям вільного політичного змагання. Показовим став випадок із партією «Яблуко», яку націоналістична «Родина» намагалася усунути від участі у виборах.
Лідер «Родіни» Олексій Журавльов публічно звинувачував представників «Яблука» у нібито роботі на Захід та прихильності до західних цінностей. Згодом Верховний суд РФ заборонив партії брати участь у майбутніх виборах. На думку Forbes, ця історія особливо промовиста, оскільки «Яблуко» вже давно є маргінальною політичною силою і навряд чи могло створити серйозну конкуренцію «Єдиній Росії».
Тому питання полягає не стільки в тому, чи здатна опозиція перемогти Путіна на виборах. Очевидно, що в нинішній російській політичній системі для цього практично немає умов. Значно важливішим для Кремля є інше — не допустити ситуації, за якої виборча кампанія стане майданчиком для публічного обговорення реальних наслідків війни.
Російська влада роками підтримувала своєрідний суспільний контракт: держава забезпечує стабільність, а громадяни не втручаються у велику політику. Війна при цьому мала залишатися чимось віддаленим, що відбувається переважно десь на фронті та не повинно кардинально змінювати повсякденне життя більшості населення.
Однак ця модель поступово дає збій. Повномасштабна війна, яку розпочав Путін, дедалі відчутніше впливає на російську економіку. Перехід до воєнної моделі господарювання супроводжується серйозними дисбалансами, зокрема інфляцією та дефіцитом робочої сили. Те, що Кремль намагався компенсувати масштабними державними витратами, водночас створює нові проблеми для економіки країни.
Особливо складною стає ситуація з фінансовими резервами. Москва використовує ліквідні активи Фонду національного добробуту, щоб підтримувати військові витрати та закривати бюджетний дефіцит. У дослідженні Банку Фінляндії, яке цитує Forbes, зазначається, що російська «військова скарбниця» фактично вже спорожніла.
На цьому тлі російському Центробанку доводиться дедалі активніше використовувати золоті резерви, щоб підтримувати державні фінанси. Така ситуація свідчить про те, що війна стає для Кремля не лише військовим, а й дедалі серйознішим економічним викликом.
Ще одним критичним фактором залишаються людські ресурси. Москва досі намагається уникати повторення масштабної мобілізації, яка відбулася наприкінці 2022 року. Тоді оголошення мобілізації спровокувало значний відтік росіян за кордон. Натомість Кремль використовує іноземних військових, зокрема залучає людей з Африки та Північної Кореї.
Проте нині в Росії поширюються припущення, що після завершення виборчого циклу влада може знову вдатися до масштабної мобілізації. Такий сценарій потенційно здатен ще сильніше змінити ставлення суспільства до війни, оскільки тоді її наслідки безпосередньо торкнуться значно більшої кількості російських сімей.
Саме тому вибори для Кремля перетворюються на особливо чутливий момент. Влада повинна забезпечити очікуваний політичний результат, але водночас не допустити перетворення кампанії на платформу для накопичення невдоволення. Навіть якщо кандидати, які виступають проти політики Путіна, не мають реальних шансів отримати владу, сама можливість публічного обговорення економічних проблем та війни створює для Кремля небажані ризики.
За останні місяці російська влада вже заборонила балотуватися щонайменше 23 політикам. Причини у багатьох випадках пов'язували з обвинуваченнями у використанні так званої «екстремістської» або нацистської символіки. Це стало черговим свідченням того, що перед виборами Кремль посилює фільтрацію кандидатів.
Старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень Найджел Гулд-Девіс звернув увагу на парадокс російської політичної системи: вибори в РФ давно не є вільними, але Кремль усе одно зберігає саму процедуру голосування, оскільки вона створює видимість політичного плюралізму. Саме ця декорація стає дедалі складнішою для підтримання.
Для Путіна проблема полягає не в ризику програти вибори. У контрольованій ним системі такий сценарій практично виключений. Значно небезпечнішим є поступове руйнування переконання, що війна не має прямого стосунку до життя пересічного росіянина.
Якщо інфляція, нестача працівників, скорочення фінансових резервів, бюджетні проблеми та перспектива нової мобілізації продовжать посилюватися, війна дедалі важче залишатиметься для російського суспільства абстрактною зовнішньополітичною кампанією.
Таким чином, посилення репресивного контролю напередодні виборів може свідчити не про впевненість Кремля у власній стабільності, а навпаки — про прагнення не допустити накопичення суспільного невдоволення. Путін продовжує контролювати політичну систему, але ціна війни для Росії стає дедалі помітнішою. І саме ця тенденція може виявитися для Кремля значно небезпечнішою за будь-яку окрему опозиційну партію.
