Кремлівський диктатор Володимир Путін увійшов у 2026 рік із вибором, який може визначити його політичне майбутнє: продовжувати затяжну війну проти України або ж спробувати вийти на мирні домовленості, що залежать від зовнішніх гравців і не гарантують Кремлю бажаних результатів.
Про це пише експерт із російської злочинності та безпеки Марк Галеотті у матеріалі для The Times.

Невпевненість у зверненні та страх перед обіцянками

Аналітик звертає увагу, що новорічне звернення Путіна було незвично стриманим і позбавленим гучних заяв. На його думку, російський керівник уникав будь-яких обіцянок, які можуть обернутися проти нього в умовах непередбачуваного року.

Галеотті нагадує, що попри повільний темп наступу, у 2025 році Росія захопила більше територій, ніж у попередні роки: від 4500 до 5000 кв. км. Для порівняння, у 2023-му це було менше 600 кв. км, а у 2024-му - понад 3000. Водночас зменшилося співвідношення втрат до здобутих територій.

Це, за словами експерта, стало можливим завдяки адаптації російської армії - масовому використанню дронів, активним ударам планерними бомбами та тактиці "просочування".

У Москві готуються до провалу переговорів

Попри офіційні заяви, у Кремлі, за оцінкою Галеотті, не надто вірять в успіх нинішнього раунду переговорів. Там очікують, що процес зайде в глухий кут, а нові спроби можуть розпочатися лише наприкінці весни.

Однією з ключових проблем для Росії залишається поповнення армії. Добровольці закінчуються, а економіка слабшає. Масове залучення строковиків перед виборами до Держдуми 2026 року може створити серйозні політичні ризики, навіть попри контроль Кремля над виборчим процесом.

Недовіра до мирного процесу та фактор США

За словами оглядача, Путін дедалі більше сумнівається у нинішніх переговорах, адже вони заблоковані питаннями територій і гарантій безпеки. Російські еліти, хоч і позитивно оцінюють прагнення президента США Дональда Трампа покращити відносини з Москвою, розуміють, що його інтереси не завжди збігатимуться з їхніми.

Один із російських дипломатів у відставці пояснив це так: інколи позиції збігаються, але згодом неминуче розходяться.

Україна не піде на поступки щодо Донбасу

Галеотті наголошує, що Кремль сподівається на поступки з боку Києва, але шансів на передачу решти Донбасу практично немає. Україна не може відмовитися від боротьби без чітких гарантій безпеки.

У Москві ж вірять, що після кількох місяців російського просування Київ повернеться до переговорів більш поступливим. Але це знову робить Кремль залежним від позиції Вашингтона та створює ризики затягування процесу напередодні виборів.

Війна як "безпечніший" варіант - але з високою ціною

За словами Галеотті, частина російських еліт схиляється до продовження війни: фронт дає імпульс, націоналісти задоволені, а залежність від США мінімізується. Проте це теж ризикована стратегія. Погіршення економіки ускладнить мобілізацію, а високі втрати можуть змусити Кремль залучати строковиків чи резервістів, що викличе суспільне невдоволення.

Навіть попри контроль над виборами, надмірна фальсифікація може спровокувати протести - як це вже було у 2011–2013 роках. 

Інф.: Правда Тут

Коментарі