П’ять режимів роботи: як закладам професійної передвищої та вищої освіти працювати під час відключень світла

Міністерство освіти і науки України підготувало рекомендації для закладів професійної та фахової передвищої освіти та вищої освіти щодо організації навчання, практичної підготовки та роботи гуртожитків під час тривалих відключень електроенергії.

Пріоритетом залишається збереження життя і здоров’я здобувачів освіти та працівників. Режим роботи кожного закладу визначає керівник з урахуванням фактичних умов, рішень засновника, військової адміністрації та інших уповноважених органів. Рішення щодо навчання і проживання в гуртожитках ухвалюються окремо.

Алгоритм дій під час відключення

Закладам рекомендовано завчасно визначити відповідальних осіб, порядок оповіщення, повноваження чергових за відсутності зв’язку з керівником, а також механізм взаємодії з аварійними службами. Відповідні дії мають бути внесені до планів реагування та відпрацьовані під час інструктажів і тренувань.

Після відключення електроенергії працівники мають:

• повідомити керівника або відповідальну особу та безпечно зупинити небезпечні виробничі й лабораторні процеси;
• перевірити освітлення, температуру, водопостачання, вентиляцію, санітарні умови, укриття, зв’язок і запас ресурсів;
• визначити можливість продовження занять, змінити розклад або перейти до дистанційної чи асинхронної взаємодії;
• повідомити працівників, здобувачів освіти та законних представників неповнолітніх про подальші дії;
• регулярно контролювати стан критичних систем і залишки ресурсів та фіксувати рішення в журналі.

Очне перебування у приміщеннях припиняється або не розпочинається, якщо заклад не може забезпечити доступ до придатного укриття, безпечну евакуацію, освітлення, оповіщення, зв’язок з екстреними службами, питну воду, санітарні умови чи допустиму температуру.

П’ять режимів роботи під час знеструмлення

Рекомендації передбачають п’ять орієнтовних режимів залежно від тривалості відключення:

• зелений, до 2 годин: заняття продовжуються за безпечних умов, а роботи, які потребують обладнання, освітлення або вентиляції, зупиняються;
• жовтий, від 2 до 6 годин: заклад коригує розклад, переносить практичні заняття та використовує автономні приміщення або асинхронні завдання;
• помаранчевий, від 6 до 24 годин: заняття проводять у приміщеннях із підтвердженим життєзабезпеченням або дистанційно й асинхронно;
• червоний, від 24 до 72 годин: запроваджуються гнучкі графіки та використання обладнаних баз партнерських закладів і підприємств;
• критичний, понад 72 години: навчання, практику й оцінювання організовують за скоригованими графіками з використанням доступної безпечної інфраструктури.

Ці часові інтервали є орієнтирами для планування. Захисні заходи, запуск резервного живлення та переміщення людей мають здійснюватися одразу після виникнення загрози.

Навчання і практична підготовка

Для підтримання безперервного навчання закладам рекомендовано використовувати світлий час доби, змінні графіки, друковані та попередньо завантажені матеріали, а також гнучкі строки виконання завдань. За відсутності електроенергії або зв’язку постійна онлайн-присутність здобувачів освіти не вимагається.

У майстернях і лабораторіях небезпечні роботи мають бути безпечно зупинені. Операції з газом, пальним, стисненим повітрям та обладнанням можуть виконувати лише уповноважені працівники.

Перенесені практичні й лабораторні заняття мають бути включені до графіка відпрацювання або проведені на безпечній партнерській базі, зокрема на виробництві чи в клінічних установах. Теоретичні завдання не можуть замінити практичних результатів, передбачених освітньою програмою.

Запаси води, продуктів і резервне живлення

Закладам рекомендовано забезпечити щонайменше на 48 годин запас:

• питної й технічної води;
• продуктів тривалого зберігання;
• засобів гігієни;
• пального та інших ресурсів, необхідних для роботи критичних систем.

Першочергове резервне живлення мають отримувати системи протипожежного захисту, оповіщення, аварійного освітлення, зв’язку, укриття, медичне обладнання, а також системи тепло- і водопостачання.

Резервне обладнання можуть підключати й обслуговувати лише допущені фахівці. Паливні генератори слід використовувати поза приміщеннями, у яких перебувають люди, та розміщувати так, щоб вихлопні гази не потрапляли до будівель. Використовувати відкритий вогонь, газові плити, пальники або мангали для обігріву заборонено.

Робота гуртожитків

Для гуртожитків має бути визначений окремий режим роботи з цілодобовим чергуванням та обліком мешканців. У них необхідно передбачити опалювані місця тимчасового перебування, воду, харчування, санітарні умови, безпечне заряджання пристроїв, ковдри й аптечки.

Першочергової допомоги потребують неповнолітні, діти-сироти, діти, позбавлені батьківського піклування, люди з інвалідністю, внутрішньо переміщені особи, мешканці без іншого безпечного житла та люди, які користуються електрозалежними пристроями.

Перехід закладу на дистанційне навчання не припиняє його обов’язку забезпечувати проживання мешканців гуртожитків. За потреби їх переміщення заклад разом із засновником і місцевими органами має завчасно визначити основне та резервне місця розміщення, транспорт, маршрут і супровід.

Комунікація та відновлення роботи

Кожен заклад має визначити основний і резервний канали зв’язку, контактних педагогів для груп та порядок інформування людей, з якими втрачено зв’язок. Повідомлення повинні містити інформацію про режим роботи, місце перебування, подальші дії, відповідальну особу та час наступного оновлення.

Після відновлення електропостачання фахівці мають перевірити електромережі, опалення, вентиляцію, протипожежні системи, освітлення, харчоблок і матеріали, умови зберігання яких могли бути порушені.

Очне навчання та повернення мешканців до гуртожитків відновлюються після перевірки безпечності будівель, температурних і санітарних умов та готовності укриттів.

Як закладам вищої освіти організувати навчання та роботу гуртожитків під час відключень світла

Пріоритетами залишаються безпека студентів і працівників, безперервність навчання та збереження університетського майна. Керівники закладів самостійно визначають режим роботи, коригують розклад і формат навчання відповідно до безпекової та енергетичної ситуації, узгоджуючи свої дії з місцевими військовими адміністраціями.

Коли очне навчання потрібно припинити
Незалежно від тривалості відключення очне навчання в окремому корпусі або закладі загалом негайно припиняється чи не розпочинається, якщо:

укриття недоступне або непридатне до використання;

• на шляхах евакуації немає резервного чи аварійного освітлення;
• відсутня питна вода, не працюють санвузли або температура нижча за санітарні норми;
• немає зв’язку з оперативними та екстреними службами;
• виникла загроза аварії: задимлення, коротке замикання, витік газу чи небезпечна робота генеруючого обладнання.

П’ять режимів роботи під час знеструмлення

Рекомендації передбачають п’ять режимів залежно від тривалості відключення:

Зелений, до 2 годин: заняття продовжуються без енергоємного обладнання. Лабораторні процеси безпечно переводять у режим очікування, критичні системи – на джерела безперебійного живлення. Чергові служби оглядають корпуси та гуртожитки.

Жовтий, від 2 до 6 годин: роботу корпусів без автономного живлення призупиняють, заняття переводять в асинхронний формат або переносять до автономної зони кампусу. Масові заходи скасовують. Резервне живлення забезпечує роботу водяних насосів, теплових пунктів, зв’язку та укриттів.

Помаранчевий, від 6 до 24 годин: навчання переходить у змішаний або асинхронний формат із використанням заздалегідь завантажених матеріалів. Якщо студенти не мають рівного доступу до інтернету, контрольні заходи переносять. Працюють критично важливі об’єкти, автономні корпуси та гуртожитки.

Червоний, від 24 до 72 годин: навчання відбувається переважно асинхронно, а визначені автономні корпуси використовують як простори для самостійної роботи й доступу до інтернету. Роботу координує кризовий штаб закладу. Ресурси спрямовують насамперед на безпеку, тепло, воду та зв’язок.

Критичний, понад 72 години: заклад вводить у дію план критичної діяльності, оцінює придатність будівель, коригує графіки занять, сесій, практик і захистів кваліфікаційних робіт. За договорами про співпрацю може використовувати автономну інфраструктуру інших закладів та організацій. Мешканців непридатних гуртожитків тимчасово переселяють, інженерні мережі невикористовуваних корпусів консервують.

Як забезпечити навчання без постійного доступу до інтернету

Закладам рекомендовано завчасно підготувати цифрові навчальні матеріали, доступні без постійного підключення до мережі: лекції, автономні лабораторні практикуми та завдання для самоконтролю.

Асинхронний формат дає студентам змогу опрацьовувати матеріали без одночасного підключення з викладачем. Резервні копії критичних даних та інформаційних систем університету доцільно зберігати із залученням хмарних сервісів.

Робота гуртожитків і підтримка мешканців

Гуртожитки є місцями безперервного проживання, тому заклади мають забезпечити збереження тепла, доступ до питної води та безпеку мешканців.

За відключень понад 2 години в гуртожитках відкривають контрольовані зони для заряджання пристроїв і забезпечення питною водою, а за наявності можливостей – пункти обігріву та приготування їжі.

Використовувати відкритий вогонь і саморобні обігрівачі заборонено. Під час живлення від генераторів електроплити та інші потужні прилади відключають від мережі.

Якщо під час тривалого знеструмлення неможливо підтримувати належні санітарні умови й теплопостачання, заклад організовує переміщення мешканців до автономних гуртожитків, резервних корпусів або приміщень партнерських організацій.

Резервне живлення, зв’язок та укриття

Закладам рекомендовано завчасно сформувати резервний запас пального, питної й технічної води та відповідно до фінансових можливостей розвивати комбіновані системи автономного енергозабезпечення.

Адміністрація має інформувати студентів і працівників про режим роботи корпусів та зміни в організації навчання. Під час кризового режиму для іноземних студентів передбачено інформування англійською мовою.

Для оповіщення про повітряну тривогу за відсутності електроенергії використовують автономні засоби: акумуляторні гучномовці, мегафони та ручні сирени. Укриття мають бути забезпечені освітленням, вентиляцією, аптечками із засобами зупинки кровотеч, а за технічної можливості – автономним опаленням.

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER и WhatsApp, страницу в Facebook, в Instagram и в Х, чтобы быть в курсе самых важных событий.