«П’ять секунд — і ти вже рятуєш»: як працюють рятувальники на пляжах Черкас

Рятувальник Михайло Вінчевський розповів про роботу на пляжах Черкас

У літній період черкаські пляжі стають одними з найвідвідуваніших місць відпочинку. Разом із відпочивальниками на чергування виходять і водні рятувальники, від швидкої реакції яких часто залежить людське життя. Проте більшість людей не замислюється над тим, із якими викликами вони стикаються щодня та що відчувають після порятунку людей.

Рятувальник Михайло Вінчевський уже понад десять років працює на пляжах Черкас. Його історію розповідає «18000». 

Михайло Вінчевський разом із колегою проводять домедичну допомогу

П’ять секунд, які врятували життя

Цього червня, одного з понеділків,  на пляжі «Митницький» почала тонути 9‐річна дитина. На зміні перебував Михайло Вінчевський. За його словами, діяти довелося миттєво.

- Не було часу на роздуми, я одразу побіг із поста до води. Хоча плавати не вміла, вона запливла за буйки. Там було вже глибоко, дитина почала захлинатися й кликати по допомогу, – пригадує Михайло.

Від рятувального поста до води було приблизно десять метрів, а дитина перебувала за п’ять–сім метрів від берега.

- Від моменту, коли я побачив, що вона тоне, до того, як опинився у воді, минуло близько п’яти секунд, навіть трохи менше, – додає чоловік.
Рятувальник дістався до дитини, виніс її на берег і передав матері.

Дівчинка лише наковталася води — у легені вода не потрапила, тому медична допомога не знадобилася. За словами рятувальника, у таких ситуаціях головне — не панікувати та діяти автоматично:

- У момент порятунку вже спрацьовують інстинкти, а не думки. Думки відходять на другий план.

Найбільше рятувальника здивувала реакція людей, які були поруч.

- Мати дівчинки подякувала, але поведінка інших змусила замислитися. Поруч стояли дорослі, зокрема ще одна жінка з дитиною, але ніхто навіть не спробував допомогти. Якщо бачиш, що людина тоне, потрібно одразу кликати рятувальників або екстрені служби. На воді кожна секунда може врятувати життя, – каже Михайло Вінчевський.

Михайло Вінчевський

Як літній підробіток став професією

Михайло розповідає, що ще в дитинстві мріяв стати рятувальником. Проте до професії прийшов не одразу. Вивчився на електромонтажника у Черкаському політехнічному фаховому коледжі, потім змінив спеціальність і на літо прийшов працювати рятувальником.

- Пізніше мене залишили вже на постійно. І так я тут залишився, – пригадує Михайло Вінчевський.

Однією з головних причин такого вибору стало бажання допомагати людям. Водночас, говорить чоловік, у цій роботі неможливо впоратися самотужки:

- Робота ризикована. Тут не тільки на себе покладаєшся, а й на своїх напарників. Потрібно працювати в парі.

За словами Михайла, стати водним рятувальником може людина, яка має хорошу фізичну підготовку, добре плаває та готова брати на себе відповідальність за життя інших. Щодня рятувальники стежать за десятками людей на пляжі. Ця відповідальність, говорить Михайло, є найбільшим психологічним навантаженням у роботі.

- Раніше я переживав набагато більше. А зараз уже стараюся не пропускати це через себе. З досвідом приходить більше впевненості у власних діях, – пояснює чоловік.

Водночас роботи останніми роками стало значно більше.

- На цьому пляжі майже через день трапляються випадки, коли доводиться когось рятувати, – уточнює Михайло.

На думку чоловіка, більшість нещасних випадків можна було б уникнути, якби люди реально оцінювали свої сили й не нехтували правилами безпеки.

Михайло Вінчевський у Дніпрі

Історія, яку рятувальник запам’ятав назавжди

Попри численні вдалі порятунки, є випадок, який Михайло не може забути. За його словами, трагедія сталася на пляжі «Живчик».

- Це було у 2022 чи 2023 році. Шестирічна дитина стрибнула з понтона, поки мама на мить відвернулася. Там було близько двох із половиною метрів глибини, – каже рятувальник.

Дитину вдалося знайти лише через пів години. Попри те, що шансів майже не залишалося, рятувальник все одно почав проводити серцево‐легеневу реанімацію.

- Я вже знав, що це марно. Але робив усе за стандартом. А мама дивилася на мене з надією, що дитина оживе, – додає Михайло.

За словами чоловіка, саме діти потребують найбільшої уваги на пляжі, адже вони часто не усвідомлюють небезпеку та можуть робити необдумані дії. Водночас принцип порятунку дітей і дорослих майже однаковий. Відмінності стосуються лише проведення серцево‐легеневої реанімації.

- Якщо це домедична допомога, то є різниця лише у штучному диханні та масажі серця. Дитині роблять 15 натискань, дорослому — 30, – каже рятувальник.

Рятувальний пост на пляжі «Митницький»

Читайте також. Оновлена крамниця «18000» запрацювала: як купити новий мерч про Черкаси.

Що є на рятувальному посту пляжу «Митницький»

Під час чергування рятувальники користуються спеціальним спорядженням, яке дозволяє оперативно врятувати людину. Найчастіше використовують рятувальний поплавець.

- Коли людина потребує допомоги, ми беремо поплавець, біжимо у воду, передаємо його людині. Вона за нього хапається, а ми буксируємо її до берега, – розповідає Михайло Вінчевський.

Також на посту є рятувальне коло, яке застосовують рідше. Його можна кинути приблизно на 15 метрів як із берега, так і з човна.

Окрім рятувального кола та поплавця, надзвичайники користуються човном. Якщо людина далеко від берега – то й мегафоном, ластами, боксом з приладдям домедичної допомоги, зокрема турнікетом та грушею для дихання. Попри постійне фізичне й психологічне навантаження рятувальники навіть не мають формальної перерви на обід.

- Перерви, як такої в нас немає. Ми працюємо замість восьми годин —  дев’ять, а обід у нас проходить на посту, – каже Михайло.

У рятувальний пункт на зміну приходять дві‐три людини, а робочий графік рятувальників у літній сезон передбачає  п’ять робочих днів через два вихідних. Михайло Вінчевський після щільного графіка й виснажливих змін потребує відновлення.

- Приходжу додому взагалі виснажений. Таке відчуття, ніби батарейка повністю розрядилася. Більше сплю. Не вісім годин, а дев’ять-десять. Після зміни часу на себе практично не залишається: поїв і ліг спати, – додає чоловік.

Окрім купального сезону, рятувальник розповідає: доводиться працювати і в холодну пору року. А з настаннями повномасштабного вторгнення надзвичайники допомагають розбирати завали й діставати людей.

- Взимку приїжджаємо, бо рибалки часто провалюються під лід. Ми по виклику виїжджаємо, допомагаємо. Ще в останній час ми виїжджаємо на прильоти по нашому місту, допомагаємо й там, – каже Михайло.

Рятувальна станція на пляжі

Поради відпочивальникам на пляжі

Якщо на пляжі немає надзвичайників, а відпочивальники бачать, як хтось борсається у воді, варто допомагати лише тим, хто впевнений у своїх силах.

- Можна спробувати допомогти тому, хто тоне, найголовніше — якщо є щось під рукою, передати це йому. Навіть порожня дволітрова пластикова пляшка допоможе втриматися на воді і значно полегшить ситуацію. Після цього потрібно доправити людину до берега, – пояснює Михайло Вінчевський.

Проте якщо людина впевнена у навичках плавання, але не зможе зберігати холодний розум під час порятунку — не варто допомагати, вважає рятувальник. І в такому разі людині, яка борсається, потрібно протриматися у воді якомога довше.

- Найголовніше — не панікувати й намагатися тримати  на воді. Треба вдихнути якомога більше повітря, воно трохи виштовхує тіло на поверхню, – каже рятувальник.

Підвищує шанси на порятунок також і крик про допомогу, але закликати варто короткими словами, щоб не втрачати повітря.

Михайло зауважує, що у воду краще не заходити, якщо вживали спиртне, навіть якщо є впевненість у хороших навичках плавання:

- Мабуть, людина, яка вживала алкоголь, може панікувати менше. Але це не означає, що в неї більше шансів урятуватися. Алкоголь викликає дезорієнтацію. Людина може втратити орієнтацію в просторі й не розуміти, де верх, а де низ. Замість того, щоб плисти до поверхні, вона може поплисти вниз, ще далі, під воду.

Як організувати відпочинок на пляжі батькам з дітьми

- Якщо дитина ще не вміє плавати, а батьки хочуть відпочити на воді, найкраще — одягнути на неї рятувальний жилет. Це значно безпечніше. Але навіть у жилеті дитину не можна залишати без нагляду. Потрібно постійно стежити за нею, адже достатньо лише кількох секунд: відвернулися — і дитина вже може опинитися у воді, – каже рятувальник.

Однак надувні матраци, коло та нарукавники не є засобами порятунку на воді. За словами Михайла, вітер або течія можуть швидко віднести дитину від берега:

- Якщо людина, особливо дитина, погано плаває, це може закінчитися трагічно. Через течію чи вітер матрац або надувне коло може швидко віднести від берега. Треба плисти по течії або вітру, тобто паралельно до берега. Так більше шансів вибратися на берег.

На завершення розмови Михайло наголошує: більшість нещасних випадків на воді можна попередити:

- Головне — не залишати дітей без нагляду дорослих. Якщо дитина не вміє плавати, її не можна одну пускати у воду. Дорослим також раджу поводитися відповідально: не запливати за буйки та завжди реально оцінювати свої сили. І, звісно, не варто вживати алкоголь перед купанням.

Читайте також: Що черкащани знають про Дніпро? Пройдіть тест про головну річку України.

Розслідування, моніторинг судових справ та оперативна інформація про найбільш резонансні події. Читайте більше новин Черкаської області на «18000». Підписуйся на телеграм‐канал «Шо там у Черкасах?»