Естонія, Латвія та Литва домовилися спільно домагатися окремого цільового фінансування Rail Baltica обсягом щонайменше €10 млрд у наступній фінансовій перспективі ЄС. Йдеться про кошти, які країни Балтії пропонують передбачити для проєкту, зокрема через Connecting Europe Facility (CEF). Водночас вони виступають за збереження можливості фінансування проєкту коштом ЄС на рівні до 85%.
Таку позицію країни зафіксували у спільній декларації 22 вересня. У документі зазначається, що зміна безпекової ситуації в регіоні, її економічні наслідки та значне збільшення витрат на оборону створили додаткове навантаження на бюджети держав східного флангу ЄС.
Водночас формулювання декларації не означає, що всі три країни відмовилися від плану завершення першої фази у 2030 році та офіційно перенесли її на 2034-й. Литва після ухвалення декларації заявила, що продовжує орієнтуватися на 2030 рік для своєї ключової ділянки Каунас—Паневежис. У Латвії тим часом переглядають конфігурацію та вартість першої черги проєкту.
Скільки коштує Rail Baltica
Початково у 2017 році весь проєкт Rail Baltica оцінювали приблизно у €5,8 млрд. Оновлений аналіз витрат і вигод 2024 року визначив вартість першої фази у €15,3 млрд у цінах 2023 року. Повна реалізація проєкту, включно з другою колією, оцінюється у €23,8 млрд.
Перша фаза передбачає створення операційного залізничного сполучення європейської колії між Балтійськими країнами та рештою європейської мережі. У межах цієї фази передбачене одноколійне виконання основної лінії, тоді як повний проєкт має передбачати д.
RB Rail пов’язує зростання вартості з кількома факторами. За даними оновленого CBA (Cost-Benefit Analysis або Аналіз витрат і вигод, — ред.), близько 51% приросту пояснюється уточненням оцінок у міру розвитку проєктування, 31% — розширенням обсягу проєкту, ще 18% — додатковими зовнішніми вимогами та іншими факторами. Окремо враховано близько 40% інфляції між початковою оцінкою 2017 року та цінами 2022 року.
У CBA середня оцінена вартість будівництва першої фази становить близько €26 млн за кілометр. Для порівняння, середня вартість аналогічних швидкісних залізничних проєктів у Європі, за даними CBA, становить близько €24 млн за кілометр.
Ці показники є середніми для проєкту в цілому. Вони не є поточною оцінкою вартості будівництва кожного кілометра в окремій країні.
Латвія встановила ліміт €20 млн за кілометр
Найрадикальніше переглядають підхід до вартості проєкту в Латвії. На закритому позачерговому засіданні 1 жовтня уряд країни встановив граничну вартість одного кілометра основної лінії на рівні €20 млн. За словами прем’єр-міністра Андріса Кулбергса, нині вартість одного кілометра оцінюється у €28–32 млн.
Це вже інший показник, ніж середні €26 млн/км у загальному CBA Rail Baltica: йдеться про актуальну оцінку вартості будівництва основної лінії саме в Латвії.
Встановлений ліміт не охоплює великі інженерні споруди, але включає колію, електрифікацію та сигналізацію — базову інфраструктуру, необхідну для руху поїздів.
Основна лінія Rail Baltica в Латвії має протяжність близько 207 км. Якщо застосувати ліміт €20 млн за кілометр до всієї довжини, вартість цієї частини становила б близько €4,14 млрд. За вартості €28–32 млн за кілометр — приблизно €5,8–6,6 млрд.
Уряд також погодив скорочену конфігурацію першої черги: насип під одну колію із можливістю прокласти другу у майбутньому та не більше чотирьох регіональних станцій. Крім того, передбачається зниження висоти насипу.
Міністерство транспорту Латвії має до грудня підготувати мінімальний сценарій реалізації проєкту. Після цього очікується точніша оцінка вартості першої черги.
Наразі в міністерстві допускають, що перша фаза в Латвії загалом може коштувати близько €7,5 млрд. Це приблизно на €2 млрд більше за оцінку у €5,5 млрд, яку використовували кілька років тому. Остаточну вартість першої черги уряд поки не називає.
Окремо Латвія переглядатиме умови договору на будівництво основної лінії, укладеного у грудні 2023 року з E.R.B. Rail JV. Прем’єр Андріс Кулбергс заявив, що чинні умови є невигідними для держави, оскільки передбачають компенсаційні виплати у періоди, коли будівельні роботи не ведуться, а вартість проєкту продовжує зростати.
Литва зберігає план завершити перший етап Rail Baltica до 2030 року
Водночас Литва заявила, що не змінює планів щодо своєї ключової ділянки. Міністр транспорту і комунікацій Юрас Тамінскас повідомив, що країна й надалі орієнтується на 2030 рік і планує до цього часу завершити ділянку між Каунасом та Паневежисом.
Йдеться про приблизно 114 км залізниці. LTG Infra продовжує проєктування, закупівлі та будівельні роботи. За даними LTG Infra, фінансування вже забезпечене для будівництва 78 км залізничного насипу від Каунаса у напрямку латвійського кордону. Загалом формується 114-кілометрова ділянка Каунас—Паневежис.
У червні 2026 року міністр Тамінскас також заявляв, що основна лінія Rail Baltica в Литві має бути завершена до кінця 2030 року. Наразі будівельні роботи тривають на 114-кілометровій ділянці між Каунасом і Паневежисом, а на найбільш готовій 8,8-кілометровій ділянці вже розпочалося укладання європейської колії.
У Латвії будівництво відстає від Литви
Найбільший розрив у темпах реалізації спостерігається між Литвою та Латвією.
За даними RB Rail, у 2026 році в Латвії роботи тривають приблизно на 30-кілометровій пріоритетній південній ділянці, а також на Центральному вокзалі Риги та біля аеропорту. Наприкінці грудня 2025 року під будівництво було передано ще 19,62 км, після чого роботи були активізовані загалом більш ніж на 30 км.
Для порівняння, у Литві будівництво основної лінії охоплює 114 км, а на першій 8,8-кілометровій ділянці вже укладають колію.
В Естонії у 2026 році будівництво охоплює 107 км основної лінії та термінал Ülemiste.
Rail Baltica шукає баланс між масштабом і фінансуванням
Rail Baltica має створити нову залізничну лінію європейської колії 1435 мм від Таллінна через Пярну, Ригу та Паневежис до Каунаса і литовсько-польського кордону. Загальна довжина нової лінії в Балтійських країнах становить близько 870 км.
Проєкт передбачає електрифікацію, європейські системи управління рухом та інфраструктуру для пасажирських і вантажних перевезень. Окремо Rail Baltica розглядається як проєкт військової мобільності та регіональної безпеки.
Фактично перед країнами зараз стоять два паралельні завдання: забезпечити додаткове фінансування та одночасно стримати зростання вартості будівництва.
Для цього Естонія, Латвія та Литва хочуть отримати від ЄС щонайменше €10 млрд у наступному бюджетному періоді, зберегти можливість до 85% європейського співфінансування та забезпечити перехідне фінансування між нинішнім і наступним бюджетними періодами.
Водночас остаточна конфігурація першої фази ще формується. Латвія переходить до мінімального сценарію з обмеженням вартості, Литва продовжує будівництво за графіком до 2030 року, а спільна декларація трьох країн задає ширший горизонт — введення основної лінії в експлуатацію в межах фінансової перспективи ЄС 2028–2034 років.
Нагадаємо, Польський оператор інфраструктури PKP PLK уклав контракт із підрядниками щодо модернізації дільниці Білосток—Елк. Проєкт передбачає будівництво майже 95 км колії, що згодом забезпечить швидке й комфортне сполучення між Польщею та країнами Балтії.
