Ракет для Patriot дедалі менше: The Economist описав небезпечний сценарій для України та Заходу

Як пише The Economist, українська ППО поступово опиняється в ситуації, коли високоточних боєприпасів для перехоплення балістичних цілей стає недостатньо. Через це захист від російських ударів стає дедалі складнішим.

Особливо важливими для України є американські комплекси Patriot. Саме вони залишаються одними з небагатьох засобів, здатних ефективно протидіяти російським балістичним ракетам, зокрема «Іскандерам» і «Кинджалам».

За даними, наведеними виданням, ситуація з перехопленням балістичних ракет в Україні суттєво погіршилася. Якщо у березні повідомлялося приблизно про 70% перехоплених балістичних ракет, то в липні цей показник, за наведеними оцінками, впав приблизно до 20%.

При цьому Україна напередодні зими запросила у партнерів щонайменше 300 ракет-перехоплювачів Patriot. Однак країни-партнери самі побоюються виснаження власних запасів.

Проблема значно ширша за Україну. США та їхні союзники активно використовували перехоплювачі під час війни проти Ірану цього року. За оцінкою Центру стратегічних та міжнародних досліджень, американські військові витратили значну частину довоєнних запасів ракет Patriot та інших засобів ППО.

Поповнити арсенали швидко не вдасться. За оцінкою CSIS, для повернення запасів Patriot до довоєнного рівня може знадобитися час щонайменше до 2029 року.

Ще одна проблема — вартість таких боєприпасів. Одна ракета PAC-3 MSE може коштувати близько 4–5 мільйонів доларів. Водночас ударні безпілотники, зокрема Shahed, можуть бути приблизно у сотню разів дешевшими.

Тобто противник може запускати відносно дешеві дрони та ракети, змушуючи ППО витрачати надзвичайно дорогі перехоплювачі. До того ж для підвищення шансів знищення цілі іноді використовують одразу два перехоплювачі.

Це створює серйозну проблему для всієї західної системи протиповітряної оборони: навіть технологічна перевага не гарантує перемоги, якщо запас дорогих боєприпасів вичерпується швидше, ніж виробництво встигає його поповнювати.

Що робить Захід

Виробники вже планують суттєво збільшити випуск ракет PAC-3. Очікується, що виробництво може зрости приблизно з 600 до 2 тисяч ракет на рік на початку 2030-х років.

Допомогти можуть і союзники США. Японія виробляє PAC-3 за ліцензією, а європейська компанія MBDA готується запустити в Німеччині виробництво старішої версії PAC-2.

Окремо розглядається можливість створення нових, дешевших перехоплювачів. Lockheed Martin працює над PAC-3 ACE, який називають «Baby Patriot». Він має бути дешевшим приблизно вдвічі порівняно з PAC-3 MSE, а його виробництво потенційно може розпочатися у 2028 році.

Україна та європейські партнери також намагаються створити власні рішення. Один із проєктів — Freyja, над яким працюють українська Fire Point та європейські виробники. Мета — створити перехоплювач, який буде значно дешевшим за PAC-3.

Однак швидко вирішити проблему це не допоможе. Нові системи потребують розробки, випробувань і масштабування виробництва.

Чому Україні доводиться шукати інший підхід

The Economist звертає увагу, що протиракетну оборону не можна розглядати окремо від наступальних можливостей.

Логіка проста: найдешевший перехоплювач — той, який не довелося запускати. Якщо вдається знищити виробниче підприємство, склад, командний пункт або пускову установку противника ще до застосування ракети, потреба у дорогому перехопленні зникає.

Саме тому Україна розвиває далекобійні безпілотники та ракети, здатні завдавати ударів по військових об'єктах у глибокому тилу Росії.

Водночас і США мають проблеми із запасами далекобійного озброєння. За оцінками CSIS, Америка вже використала значну частину запасів крилатих ракет Tomahawk, а нові поставки союзникам можуть затримуватися.

Найбільший страх Заходу — Китай

Проблема особливо гостро постає у разі потенційного масштабного конфлікту США з Китаєм.

За оцінкою Heritage Foundation, у разі великої війни американські запаси перехоплювачів можуть бути вичерпані за лічені дні. Для захисту від масштабного китайського ракетного удару США, за наведеними оцінками, могли б потребувати понад 19 тисяч ракет Patriot — у десятки разів більше за нинішні запаси.

Водночас знищення китайських ракетних сил було б надзвичайно ризикованим, оскільки частина цих сил пов'язана з ядерним потенціалом Китаю. Удари по таких об'єктах можуть створити ризик небезпечної ескалації.

Таким чином, нинішня ситуація в Україні стала для Заходу своєрідним попередженням. Масовані ракетні та дронові атаки показують, що сучасна війна здатна дуже швидко виснажувати навіть великі запаси високотехнологічних боєприпасів.

Для України це означає необхідність одночасно посилювати ППО, нарощувати власне виробництво перехоплювачів і розвивати далекобійні засоби, здатні знищувати загрозу ще до моменту запуску.

А для Заходу український досвід демонструє іншу проблему: виробництво ракет і перехоплювачів у мирному темпі може виявитися недостатнім для війни на виснаження. Якщо промисловість не зможе швидко наростити випуск, дефіцит ППО ризикує стати одним із ключових факторів майбутніх конфліктів.