Реактивний "Шахед" - не лише засіб ураження, а й інструмент зупинки міста

Росія змінила тактику атак на Київ, дедалі частіше застосовуючи реактивні "Шахеди", які швидше долітають до столиці та можуть створювати загрозу протягом усього дня. Через повторні атаки й тривалі повітряні тривоги ворог фактично використовує дрони не лише для ураження цілей, а й для зупинки роботи міста.

Про це йдеться в матеріалі Texty.org, інформує Цензор.НЕТ, передає UAINFO.org.

Спочатку росіяни застосовували реактивні дрони поодинці або невеликими групами.

"Поодинокі згадки про них з’являються значно раніше, але протягом травня–липня це ще не супроводжується докорінною змінною ритму тривог. Справжній перелом настає у серпні, коли повідомлення про реактивні БпЛА стають регулярними.

Саме із середини серпня картина різко змінюється. Червоні відрізки на графіку ущільнюються і дедалі частіше з’являються в усіх частинах доби - вночі, вранці, вдень і ввечері. Замість окремих червоних сплесків утворюються довгі вертикальні нитки, які охоплюють майже весь добовий діапазон. Місто може вийти з однієї тривоги, але невдовзі отримати наступну", - зауважили автори.

Кількість згадок про реактивні БпЛА

Ідея про "перекриття" робочого дня повітряними тривогами не нова. 

"Україна вже переживала нескінченні "тренування" носіїв "Кинджалів", коли одна тривога змінювала іншу. Росіяни намагалися досягти подібного ефекту і за допомогою звичайних "Шахедів", але їхні масові нальоти здебільшого залишалися прив’язаними до нічного часу. Реактивні дрони дали змогу розтягувати загрозу далеко за межі нічних годин", - йдеться в матеріалі.

Читайте також: Військовий експерт оцінив шанси Кремля дестабілізувати Україну ударами по містах

Поява перших реактивних шахедів

Перші реактивні дрони залітали до України ще взимку 2024 року. 

Одна з перших чітких згадок у новинах датована 8 січня 2024 року.

"На території України був збитий перший Шахед-238 з реактивним двигуном. Двигун китайський. Долетів до середини країни. Ішов зі швидкістю понад 500 км/год. Не думав, що вони так швидко з'являться в нас. Нещодавно його Іран вперше показав на виставці", - написав у соцмережах Сергій Флеш.

Протягом наступного року рашисти продовжували вдосконалювати їх. Нові двигуни дали змоглу швидше змінювати напрямок і коригувати курс уже на завершальному відрізку польоту.

Вже у липні 2025 року зафіксували перше відносно масове застосування реактивних дронів по Києву. Тоді, згідно офіційної інформації, по столиці застосували до 8 реактивних БпЛА.

Читайте також: РФ нарощує застосування реактивних дронів і виходить на рівень серпневого піку, – Ігнат

Інструмент для тривог

Різниця між швидкість у 250 кілометрів за годину звичайного "шахеда" і 600 кілометрів реактивного стає проблемою.

"Останній не залишає шансів мобільним групам із кулеметами. Зенітних ракет на все не вистачить, а на малих висотах частина комплексів неефективна. Залишаються ПЗРК та авіація", - пишуть автори.

Збитки для бізнесу

Тривалими повітряними тривогами ворог завдає економічних збитків.

"Навіть одна година загрози порушує роботу підприємств, торгівлі, транспорту й установ. Варто не забувати, що Київ є одним з регіонів з найбільшим валовим регіональним продуктом.

За результатами 2021 року його розмір оцінювався майже в 1,3 трильйони гривень. Тому для такого міста безупинні тривоги - це сотні мільйонів гривень втрат на добу. Звісно, ворог воліє уповні скористався такою можливістю", - йдеться в матеріалі.

Між відбоєм і повним відновленням роботи завжди є затримка. Людям треба повернутися з укриттів, а підприємствам - знову запустити обладнання й робочі процеси. Якщо невдовзі оголошують нову тривогу, установа або виробництво може просто не встигнути повернутися до нормального режиму.

Тому білі проміжки на графіку не обов’язково означають повноцінну роботу. Частину цього часу місто витрачає лише на повернення до роботи після попередньої зупинки. Наступна тривога може початися раніше, ніж це відновлення завершиться.

А загалом, унаслідок такої тактики виявляються ураженими усі ключові частини доби і час сну, ранковий початок роботи та поїздки містом, денні робочі години, вечірній час пік, пізній вечір.

Також атаки дронів паралізують логістику в Києві. Доїхати з одного берега на інший стає випробуванням.

Маршрути звичайних "шахедів" та реактивних відрізняються.

У звичайних вони здебільшого складаються з довгих прямих відрізків і лише кількох змін курсу. Траєкторії реактивних дронів набагато більш звивисті - вони заходять до Києва з різних напрямків, кілька разів змінюють курс і утворюють щільний вузол над південно-західною частиною міста.

Порівняння маршрутів реактивного та звичайного дронів

Самі петлі й повторні розвороти можуть безпосередньо впливати на тривалість тривоги. Навіть швидкий дрон, який не пролітає місто по прямій, а робить додаткове коло, долає більшу відстань і довше залишається в зоні потенційної загрози.

Якщо дрон відходить від міста, а потім знову повертається, це може продовжити чинну тривогу або спричинити нову.

Такий дешевий інструмент ураження цілей в українському тилу працює не лише як носій бойової частини, а й як інструмент зупинки міста, зауважили автори.

"Місто опинилося між двома поганими варіантами. Якщо зупиняти роботу під час кожної дронової загрози, Київ може завмирати на більшу частину доби. Якщо продовжувати працювати, люди залишаються під реальною загрозою - часто без можливості швидко дістатися безпечного місця", - підсумували там.

Підписуйся на сторінки UAINFO Facebook, Telegram, Twitter, YouTube