Резерв для відповіді на санкції: Кремль відбирає у Заходу бізнес в РФ

Москва взяла під тимчасове управління активи західних компаній, зокрема французького Auchan. Наступного дня Ле Пен і Борделла різко засудили Кремль - після закритої наради в Єлисейському палаці.

Цільова експропріація активів

18 вересня Росія зробила черговий крок у протистоянні із західним бізнесом: указом президента РФ під тимчасове зовнішнє управління були передані російські активи кількох іноземних компаній, серед них - французький Auchan та швейцарська Nestlé. Сама Nestlé підтвердила, що отримала інформацію про президентський указ і зараз оцінює ситуацію та можливі юридичні дії для захисту своїх прав.

Правда, заступник голови Ради безпеки РФ Дмитро Медведєв вже заявив, що Росії недостатньо передачі активів компаній із так званих "недружніх" країн у тимчасове управління. Він запропонував перейти до їхнього примусового вилучення у державну власність, посилаючись на практику перших років радянської влади.

Однак і нині для західного бізнесу практичний наслідок очевидний: контроль над російськими активами переходить до призначеного Москвою управлінського механізму, тоді як можливості іноземного власника розпоряджатися своїм майном різко обмежуються.

Причому сам інструмент не виник у вересні 2026 року. Російська влада створила правову основу для тимчасового управління активами ще указом Путіна від 25 квітня 2023 року №302. Тобто нинішня історія не є випадковою імпровізацією: Москва вже кілька років вибудовує механізм, що дозволятиме використовувати власність західних компаній як інструмент економічного і політичного тиску.

"Це форма шантажу. Ми бачимо, що зараз аналогічний шантаж відбувається щодо Франції. Двоє заарештованих в Азербайджані французьких громадян зараз намагаються обміняти на зняття санкцій з Алішера Усманова. Причому так цікаво, бо громадяни французькі заарештовані в Азербайджані нібито, а той, з кого треба зняти санкції - це гаманець Путіна. Цікава історія. І от ми бачимо, що для Франції це настільки велика проблема, що зараз обговорюється в тому числі, і Німеччина при всьому скепсисі все ж таки доєднується до вимог Франції – що, мовляв, давайте знімемо вже з цього пройдисвіта санкції, аби французів звільнили", - пояснює журналістка та політична психологиня Лариса Волошина в етері 24 каналу.

Додаючи при цьому, що і в Україні РФ з такою ж метою б’є по складах західних компаній.

Втім російська влада від початку повномасштабної війни запроваджує обмеження щодо компаній із країн, які Москва віднесла до "недружніх". У 2022 році до такого переліку були включені, зокрема, держави Європейського Союзу, США, Велика Британія, Канада, Японія та Швейцарія.

Таким чином, для Кремля активи західного бізнесу стали своєрідним резервом для відповіді на санкції. Захід, своєю чергою, обмежує доступ Росії до технологій, фінансів та інших ресурсів, підтримує Україну і посилює санкційний тиск. Москва демонструє, що може відповідати не лише дипломатичними заявами, а й прямим втручанням у права іноземних власників.

У випадку французьких компаній є ще один важливий фактор: Франція залишається серед європейських держав, які підтримують Україну.

Й 18 вересня, за день до заяви Марін Ле Пен і Жордана Борделла, президент Еммануель Макрон заявив, що французька підтримка України та санкційна політика щодо Росії залишаються чинними. Він також повідомив про посилення французької готовності протистояти російським кібератакам, дронам та іншим гібридним загрозам.

Отже, передача під зовнішнє управління французьких активів виглядає не лише економічним рішенням. Вона вписується у ширшу модель російського тиску на країни, які підтримують Київ.

Неочікувана заява

Саме тут і виникає найцікавіший політичний момент.

Нагадаємо, 19 вересня Марін Ле Пен і Жордан Борделла, лідери французького "Національного об'єднання", оприлюднили незвично жорстку заяву щодо Росії.

Вони назвали рішення Москви передати під тимчасове управління активи французьких та інших європейських компаній "ворожим актом" і наголосили, що він безпосередньо зачіпає інтереси та права європейського бізнесу.

Але найважливіша частина заяви стосувалася вже не бізнесу. Ле Пен і Борделла підкреслили, що Росія не повинна мати можливості диктувати французьку політику "прямо чи опосередковано" за допомогою залякування, погроз, дестабілізації або психологічного тиску.

"Жодна провокація, жодна таємна операція та жодні дестабілізуючі дії не зможуть змусити Францію сприяти досягненню Росією її військових цілей в Україні", - заявили політики.

Для політичної історії "Національного об'єднання" це справді помітна зміна тональності. Але її варто пояснювати конкретними обставинами.

По-перше, заява з'явилася буквально наступного дня після зустрічі в Єлисейському палаці, коли 18 вересня Макрон зібрав керівників політичних сил, представлених у парламенті, а також їхніх кандидатів, щоб обговорити наслідки міжнародної ситуації для безпеки Франції. На зустрічі представники французьких спецслужб (DGSI, DGSE, військової розвідки та інших державних структур) доповіли про війну РФ проти України та посилення російських гібридних загроз у Європі.

За словами Макрона, Франція вже зазнавала інформаційних і кібернетичних атак, а також інших дій, які французька влада пов'язує з Росією. Президент окремо наголосив, що характер російської агресивності в Європі змінюється, а рівень загрози підвищився.

Тож йшлося вже не просто про чергову дискусію навколо України: Макрон фактично намагався донести до основних політичних сил Франції оцінку державних спецслужб щодо того, з якими викликами зіткнеться країна за нового президента, до якої би партії він не належав.

При цьому сама Ле Пен на зустрічі не була, її представляв Борделла. Тому різку заяву 19 вересня можна розглядати щонайменше як реакцію на нову інформаційну та безпекову ситуацію. І це відбувається напередодні президентської кампанії 2027 року, коли питання зовнішньої політики та ставлення до Росії дедалі більше ставатимуть частиною французької внутрішньополітичної дискусії.

Але тут є й інший важливий контекст - російське фінансування "Національного фронту", попередника нинішнього "Національного об'єднання": парламентська комісія Франції, яка розслідувала іноземне втручання, зафіксувала, що у 2014 році тодішній "Нацфронт" уклав кредитну угоду на 9,4 млн євро з First Czech Russian Bank. У матеріалах парламентського розслідування також описано інші фінансові зв'язки, пов'язані з російськими установами.

Сама Ле Пен це не заперечувала, але категорично відкидала будь-який політичний вплив через нього. Вона пояснювала, що французькі банки не погоджувалися кредитувати її політичну силу, а тому російський банк був одним із варіантів.

У цьому сенсі заява 19 вересня має подвійне значення: для французької політики вона демонструє, що навіть сила, яка раніше мала помітні фінансові та політичні контакти з Росією, змушена публічно реагувати на конкретні дії Кремля проти французьких інтересів. А для РФ це сигнал, що тиск на французький бізнес може мати політичний побічний ефект, тобто об'єднувати проти Москви навіть тих французьких політиків, чиї позиції щодо Росії раніше були значно м'якшими.

Таким чином, Москва дедалі виразніше пов'язує економічні рішення із зовнішньою політикою країн Заходу. Якщо підтримка України означає для французького бізнесу ризик втрати активів у Росії, це створює додатковий канал тиску на європейські суспільства та політиків. Водночас французька влада вже прямо говорить про російські гібридні атаки, кібероперації, захист критичної інфраструктури та необхідність протидії іноземному втручанню.

Саме тому український інтерес тут ширший за долю Auchan чи Nestlé. Йдеться про те, чи зможе Росія перетворити присутність західного бізнесу на інструмент політичного шантажу, і чи дозволять європейські держави використовувати економічні втрати як аргумент для зміни політики щодо України.

Ірина Носальська