Бо ж це реальне свідчення, що українська земля давно було центром цивілізації. Це коли титульний народ Московії мокша був канібалами. І це доводять історики.
Учитель та краєзнавець із Козятина Юрій Коломієць передав музею давньоримський бронзовий глек-ойнохою, знайдений на Вінниччині.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

«Чоловік давно усвідомив, що через детекторний пошук та нелегальний ринок археологічних знахідок ми катастрофічно швидко втрачаємо цілі пласти української історії. Наша самобутня давнина зникає буквально на очах», — зазначають у музеї.

Юрій Коломієць понад десять років збирає та систематизує інформацію про рідну землю. Він розшукує копачів та переконує їх віддавати знахідки до музею. За останні 12 років краєзнавець передав до музейних фондів десятки рідкісних та навіть унікальних предметів, – зазначають у громаді.

Цього разу Юрій Коломієць передав до музею унікальний артефакт — давньоримський бронзовий глек-ойнохою. Цей посуд використовували виключно для вина: він має характерну форму вінчика з трьома зливами, що дозволяло віртуозно розливати напій під час бенкетів.

Хоча знахідка римська, виявили її на Вінниччині — доволі далеко від кордонів тогочасної імперії. Науковці пояснюють: сюди її занесли войовничі германські племена, які свого часу опанували Північне Причорномор’я.

«Германці дуже цінували металевий посуд, тим більше, що самі його виготовляти не вміли. Бути власником якоїсь металевої посудини вважалося надзвичайно престижним та свідчило про високий статус. Ба більше, вони так цінували ці предмети, що не могли з ними розлучитися навіть і після смерті. Ось і в цьому випадку ойнохою використали у якості поховальної урни, куди зсипали прах після кремації небіжчика», – зазначають у музеї.

На думку Сергія Діденка, завідувача сектору археології доби раннього заліза, ця знахідка має виняткове значення: «За останні роки в Україні зафіксовано цілу серію подібних кремацій з бронзовим посудом. Але Ойнохоя нам ще не траплялась. Це взагалі перша знахідка на варварських територіях пізнього римського часу в Північному Причорномор’ї».

Олена Земляна, генеральний директор Національного музею історії України, підсумовуючи зустріч наголосила: «Просвітництво пана Юрія, його активна небайдужість надихає нас усіх. Ми прагнемо не тільки поповнювати музейну колекцію, наше основне завдання – змінити свідомість людей, навіть далеких від музейної справи та історії. Без розуміння того, що історія України це не товар, ми ніколи не здолаємо ворогів».